Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/6340/25
Провадження № 3/332/91/26
28.01.2026 м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Марченко Н.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з УПП в Запорізькій області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 508987 від 10.11.2025 року встановлено, що 10.11.2025 року о 13-30 годині по вул. Південне шосе, буд. 60Б в місті Запоріжжі ОСОБА_1 керував транспортним засобом - Audi Q5 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі відмовився. Подія зафіксована на бодікамеру. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР. Від керування транспортним засобом відсторонений. Про повторність попереджений.
У судовому засідання ОСОБА_1 провину у вчинені адміністративного правопорушення не визнав, суду пояснив, що мав намір їхати до медичного закладу, однак йому інспектор патрульної поліції вказав на те, що зброю слід роззброїти та магазин з набоями залишити в автомобілі. Після чого, ОСОБА_1 подзвонив командиру і чекав на його приїзд. Зазначив, що інспекторам патрульної поліції відведено 2 години на складання протоколу, проте, вони склали на нього протокол про адміністративне правопорушення через годину, всупереч визначеного законодавцем часу. Також зазначив, що приблизно за два тижні до зупинки його транспортного засобу, палив медичну марихуану, яка не містить в собі канабіноїди. Разом із цим, просив суд врахувати під час ухвалення постанови те, що він є діючим військовослужбовцем і позбавлення його права керування транспортними засобами унеможливить виконання військового обов'язку.
Суддя заслухавши пояснення ОСОБА_1 , переглянувши за участі ОСОБА_1 , відеозапис, який зберігається в матеріалах справи, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
У відповідності ч.2 п. 27 Постанови Верховного Суду «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 (в редакції від 19.12.2008) керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Диспозиція норми ч. 1 ст.130КУпАП виділяє два окремих, незалежних один від одного види адміністративних правопорушень. Перший, це керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а другий, це відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. Однак обидва склади адміністративного правопорушення як обов'язкову умову притягнення до адміністративної відповідальності передбачають факт керування транспортним засобом цією особою. Водночас, факт керування транспортним засобом вважаться закінченим з моменту, коли автомобіль почав рухатись.
Так, на відеозаписі, здійсненому на боді камери інспекторів патрульної поліції, який міститься на диску, що зберігається в матеріалах справи зафіксовано, як транспортний засіб патрульної поліції здійснює рух за транспортним засобом - Audi Q5 д.н.з. НОМЕР_1 та згодом інспектор поліції зупиняє його повідомивши водія транспортного засобу Audi Q5 д.н.з. НОМЕР_1 про причину зупинки, яка передбачена п. 3 . 1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» та полягає у відсутності у водія страхового полісу. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 , інспектор патрульної поліції повідомляє ОСОБА_1 про те, що у нього є явні ознаки наркотичного сп'яніння а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість та пропонує останньому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі. ОСОБА_1 погоджується на проходження медичного огляду, проте на зауваження інспектора патрульної поліції щодо роззброєння зброї і залишення обойми в автомобілі на час проходження медичного огляду у медичному закладі, ОСОБА_1 заперечує, і в той час, за допомогою мобільного телефона телефонує своєму командиру і повідомляє інспекторів патрульної поліції, що командир приїде за 10 (десять) хвилин на місце зупинки. На запитання інспектора патрульної поліції ОСОБА_1 «коли вживали наркотичні речовини востаннє?» ОСОБА_1 відповідає : «півтора тижні тому, коли приїхав із позиції». Згодом, інспектор патрульної поліції зауважує, що пройшло вже більше 10 хвилин очікування на командира, однак, останній так і не приїхав. На повторне запропонування інспектором патрульної поліції ОСОБА_1 пройти медичний огляд у медичному закладі, останній повідомляє, що відмовляється їхати до медичного закладу без командира.
Доводи ОСОБА_1 щодо того, що всупереч визначеного законодавцем часу дві години на складання протоколу, інспектори патрульної поліції склали на нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП через годину після зупинки, суддя не приймає до уваги з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Тобто законодавцем чітко визначено проміжок часу , в який необхідно провести огляд.
Отже, суддя вважає вищевикладені доводи ОСОБА_1 помилковими, через те, що визначені законодавцем дві години передбачені для огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції в закладах охорони здоров'я з моменту встановлення підстав для його здійснення, а не для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Незважаючи на не визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 508987 від 10.11.2025 року;
- направленням до КНП «КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР;
- відеозаписом.
Зазначені докази є допустимими і достовірними, та в своїй сукупності підтверджують факт відмови ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Таким чином, судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Суддя вважає доцільним зазначити, що ч. 1 ст. 130 КУпАП, не передбачено для військовослужбовців альтернативного адміністративного стягнення аніж штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік
При накладенні адміністративного стягнення, суд керуючись ст.33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Згідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17000 гривень на користь держави (Отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./ 21081300 Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001) із позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Відповідно до ст.ст. 307, 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова про накладення штрафу надсилається до органу державної виконавчої служби, який у порядку примусового виконання постанови стягує з правопорушника подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави (ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, ЄРДПОУ 37993783, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови, апеляційної скарги.
Суддя: Н.В. Марченко