Справа № 309/4294/25
Провадження № 2/309/1646/25
27 січня 2026 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді: Орос Я.В.
за участю секретаря: Калинич Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовом: АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення боргу за кредитним договором.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що 23.02.2024 року відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту. 23.02.2024 р. відповідач підписав власноручно Анкету та Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови: Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200000 грн. (п.1.2. Договору); Тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; Строк кредитування: 12 місяців (п.1.2. Договору); Процентна ставка, відсотків річних: 42,0% (п.1.3 Договору); Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору); Розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн., щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн., щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору); Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60.0% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).
Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».
На підставі укладеного Договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 12/27, тип - Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку.
Враховуючи, що строк повернення кредиту закінчився на 180-й день прострочення, то відповідно до п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань Відповідача з погашення кредиту сторони погодили нарахування процентів від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 14.11.2025 року має заборгованість - 31060,22 грн., яка складається з наступного: 24360,49 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6699,73 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. В позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 31060,22 грн. та судові витрати 2422, 40 грн.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 02.12.2025 року прийнято до провадження дану справу, визначено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась. Про час, день та місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином шляхом направлення рекомендованого виклику з повідомленням, причини своєї неявки суду не повідомила, відзиву не подавала. На адресу суду повернулось повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу 18.12.2025 року. Крім цього відповідачу направлялось смс повідомлення на номер мобільного телефону, який ОСОБА_1 зазначила у Додатку до кредитного договору та використовувала його як фінансовий номер для укладення договору (а.с.93).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов АТ КБ «ПриватБанк» слід задоволити в повному обсязі виходячи з наступного.
В судовому засіданні судом встановлено, що 23.02.2024 р. відповідач підписав власноручно Анкету та Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (а. с. 36-75).
На підставі укладеного Договору ОСОБА_1 отримала платіжний інструмент кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 12/27, тип - Універсальна, що підтверджується Довідкою по рахунку (а.с.76).
В процесі кредитування у ОСОБА_1 було змінено кредитний ліміт у період з 23.02.2024 року по 01.07.2025 року, що підтверджено Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки від 17.11.2025 року (а.с.77).
Згідно п. 2. Додаткової угоди Сторони узгодили, що в разі порушення відповідачем зобов'язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 14.11.2025 року має заборгованість - 31060,22 грн., яка складається з наступного: 24360,49 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6699,73 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, що підтверджено Розрахунком заборгованості за договором №б/н від 23.02.2024 року (а.с.80-83) та випискою за договором б/н за період 23.02.2024 - 17.11.2025 (а.с.78-79).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Ч.2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із ч.1ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку Банк).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ч.1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками .
У анкеті-заяві позичальника ОСОБА_1 від 23.02.2024 року процентна ставка зазначена у розмірі 42,0%. Також відповідно до матеріалів справи підтверджується, що саме ОСОБА_1 підписала анкету-заяву та прийняла її умови.
У ч.1,3 ст.509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів» (далі Закон № 1023-XII).
Згідно з п.22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Конституційний Суд України у рішенні щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно - правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, частково здійснював погашення заборгованості за кредитним договором, та не надав суду доказів відсутності заборгованості по отриманим кредитним коштам, тому, суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" в частині стягнення вищевказаної заборгованості.
З урахуванням наведеного, до стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає сума непогашеного кредиту в розмірі 31060,22 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись, ст..ст. 4, 5,12,13, 81, 259, 268 , 280-283 ЦПК Українист.ст526,527, 530, 612, 1046,1047-1049. ЦК України суд ,-
Позов АТ КБ « ПриватБанк» - задоволити .
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 зареєстрованим місцем проживання якої є АДРЕСА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором б/н від 23.02.2024 у розмірі 31060,22 грн. / тридцять одна тисяча шістдесят гривень двадцять дві копійки / яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 24360,49 грн., заборгованість за простроченими відсотками 6699,73 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 зареєстрованим місцем проживання якої є АДРЕСА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання через Хустський районний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлено 29.01.2026 року.
Суддя Хустського
районного суду: Орос Я.В.