28 січня 2026 року
м. Чернівці
справа № 722/1650/24
провадження 822/14/26
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кулянди М.І.,
суддів: Височанської Н.К., Одинака О.О.,
за участю секретаря судового засідання Скулеби А.І.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідачі: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа страхування», ОСОБА_2 ,
апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 27 серпня 2025 року,
головуючий в суді першої інстанції суддя Суський О.І.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «СК «Альфа Страхування», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позов мотивовано тим, що 02 жовтня 2023 року у с. Михалкове, Дністровського району, Чернівецької області, по вул. Шевченка, будинок, 82, мала місце дорожньо-транспортна пригода, в якій пошкоджено належний ОСОБА_1 автомобіль марки Mercedes-Benz 316CDI, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить відповідачу на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_2 . Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ПрАТ «СК «Альфа Страхування» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №211498846, то, враховуючи наведене, ОСОБА_3 звернувся за відшкодуванням заподіяної шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди до страховика.
20 жовтня 2023 року відповідачем ОСОБА_1 перераховано страхове відшкодування в сумі 105450 гривень. З даною сумою відшкодування позивач не погоджується, так як зазначену вартість страховика вважає явно заниженою, оскільки згідно із висновком експерта №10-01-24 авто-товарознавчої експертизи про вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mercedes-Benz 316CDI, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 381004 гривень 67 копійки. Також, згідно висновку експерта №10/1-01-24 авто-товарознавчої експертизи про вартість утилізації автомобіля Mercedes-Benz 316CDI, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 47635 гривень. Указана експертиза проведена за зверненням представника ОСОБА_1 від 16 січня 2024 року, про проведення якої належним чином були повідомлені відповідачі, однак останні не з'явилися.
Вважають, що ПрАТ «СК «Альфа Страхування», в якому застрахована цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , враховуючи суму франшизи 2500 гривень, має виплатити позивачу страхову виплату за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 157500 гривень. Беручи до уваги уже виплачену суму у розмірі 105450 гривень, залишок невиплаченої суми ПрАТ «СК «Альфа Страхування» складає 52050 гривень. Разом з тим, розмір завданих збитків, перевищує ліміт страхової виплати, то у даному випадку позивач, як потерпілий, звертається до суду з позовом про стягнення різниці між реальними збитками та сумою страхової виплати безпосередньо з винуватця дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, з урахуванням права на отримання позивачем страхового відшкодування від страховика в сумі 157500 гривень винуватець дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_2 зобов'язаний відшкодувати позивачу: 175869 гривень 67 копійок = 381004 гривень 67 копійок (вартість матеріального збитку) - 47635 гривень (вартість утилізації автомобіля) - 157500 гривень (страхова виплата). Крім того, відшкодуванню на користь позивача підлягають витрати на оплату здійснення авто-товарознавчої експертизи на суму 9800 гривень.
Просив суд, стягнути з відповідача ОСОБА_2 шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 185669 гривень 67 копійок та понесені позивачем судові витрати, у тому числі на професійну правничу допомогу та судовий збір, а також стягнути з ПрАТ «СК «Альфа Страхування», шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 52050 гривень. Вирішити питання про судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 27 серпня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ПАТ «Страхова Компанія «Альфа Страхування» на користь ОСОБА_1 шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 52050 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 185669 гривень 67 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення судових експертиз у розмірі 9800 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 13626 гривень.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що транспортний засіб позивача зазнав механічних пошкоджень, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась з вини власника застрахованого транспортного засобу, після чого позивач, з метою отримання страхового відшкодування, у встановленому законом порядку, звернувся до його страховика - ПрАТ «СК «Альфа Страхування», який свої зобов'язання зі сплати страхового відшкодування фактично виконав частково, зокрема, сплатив тільки 105450 гривень, суд дійшов висновку, що в силу приписів статей 22, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з ПрАТ «СК «Альфа Страхування» підлягає стягненню сума невиплаченого страхового відшкодування у розмірі 52050 гривень, що становить залишок невиплаченої страхової суми.
З урахування того, що виплачене ПрАТ «СК «Альфа Страхування» страхове відшкодування не покриває реальної вартості матеріального збитку позивача, то різниця невідшкодованої суми збитків підлягає стягненню з винної особи, тобто з позивача ОСОБА_2 , на підставі ст.1194 ЦК України.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ПАТ «СК «Альфа Страхування» про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ПАТ «СК «Альфа Страхування» просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позову до ПАТ «СК «Альфа Страхування» та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову до ПАТ «СК «Альфа Страхування».
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що за приписами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Наголошують, що 15 жовтня 2023 року ПАТ «СК «Альфа Страхування» та ОСОБА_1 досягли згоди про розмір та порядок здійснення страхового відшкодування, підписали протокол - узгодження, і, як наслідок, 20 жовтня 2023 року ПАТ «СК «Альфа Страхування» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 105 500 гривень.
Вважає, що ПАТ «СК «Альфа Страхування» виконало свої зобов'язання перед потерпілою особою за укладеним полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в повному обсязі, у зв'язку з чим вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом
02 жовтня 2023 року о 20 год. 30 хв. в с.Михалкове, по вул.Шевчека, 82, керуючи автомобілем «Рено Мастер», державний номерний знак НОМЕР_3 , не вибрав безпечної швидкості року, не врахував дорожньої обстановки та допустив зіткнення із транспортним засобом «Mercedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався попереду, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Власником транспортного засобу марки «Mercedes-Benz», модель 316 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2001 року випуску, чорного кольору, є ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1
Відповідно до постанови Сокирянського районного суду Чернівецької області від 17 жовтня 2023 року ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, тобто у даній дорожньо-транспортній пригоді.
Судом встановлено, що на час дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Renault Master VF1FDCWH636832174, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 була застрахована, згідно з полісом №ЕР-211498846 ПрАТ «СК «Альфа Страхування», з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 160000 гривень, за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю 320000 гривень та розміром франшизи - 2500 гривень.
20 жовтня 2023 року відповідачем - ПрАТ «СК «Альфа Страхування» позивачу перераховано страхове відшкодування у сумі 105450 гривень, що підтверджується копією квитанції про перерахування коштів.
28 травня 2024 року позивач звернувся до ПрАТ «СК «Альфа Страхування» з претензією, у якій вказав на те, що із розрахованою ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та отриманою 20 жовтня 2023 року сумою відшкодування збитку він не погоджується та вважає зазначену вартість страховика явно заниженою. Та згідно викладеного в даній претензії просив страховика виплати потерпілому ОСОБА_1 страхову виплату за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 157500 гривень, беручи до уваги уже виплачену суму у розмірі 105450 гривень, залишок невиплаченої суми складає 52050 гривень.
З висновку експерта №10-01-24 авто-товарознавчої експертизи про вартість матеріального збитку автомобіля MERCEDES-BENZ 316 CDІ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та економічної доцільності проведення відновлювального ремонту від 31 січня 2024 року, на замовлення адвоката Батракова М.Ю., який складений судовим експертом Павлишин Я.Д., свідоцтво МЮУ №331 від 31 травня 2013 року, сертифікат ФДМУ №594/2023, суб'єкта оціночної діяльності від 26 жовтня 2023 року встановлено, що матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля MERCEDES-BENZ 316 CDI, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження, під час дорожньо-транспортної пригоди, 02 жовтня 2023 року, станом на дату виконання експертизи, становить 381004 гривень 67 копійок. Проводити відновлювальний ремонт автомобіля MERCEDES-BENZ 316 CDI, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 02 жовтня 2023 року економічно не доцільно.
Із ремонтної калькуляції №10-01-24 від 31 січня 2024 року, доданої до висновку експерта №10-01-24, вбачається, що вартість ремонту автомобіля MERCEDES-BENZ 316 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 381004,67 гривень.
Окрім того, у додатках до висновку експерта №10-01-24 вбачається, що судовим експертом Павлишин Я.Д. повідомлено ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Альфа Страхування» про те, що 29 січня 2024 року о 10.00 годині буде проводитись авто-товарознавча експертиза транспортного засобу MERCEDES-BENZ 316 CDI, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та необхідність прибуття особисто, або забезпечити явку представника.
З висновку експерта №10/1-01-24 авто-товарознавчої експертизи про вартість утилізації автомобіля MERCEDES-BENZ 316 CDІ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 від 28 лютого 2024 року, на замовлення адвоката Батракова М.Ю., який складений судовим експертом Павлишин Я.Д., свідоцтво МЮУ №331 від 31 травня 2013 року, сертифікат ФДМУ №594/2023, суб'єкта оціночної діяльності від 26 жовтня 2023 року встановлено, що вартість утилізації автомобіля MERCEDES-BENZ 316 CDІ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на момент виконання експертизи, з заокругленням до гривень складає 47635 гривень.
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з ч.1 ст.352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.367 ЦПК України).
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що рішення суду першої інстанції може бути переглянуте в апеляційному порядку лише у межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не переглядає рішення суду першої інстанції у частині, що стосується прав та обов'язків осіб, якщо такі особи не оскаржують судове рішення шляхом подання апеляційної скарги. При відсутності солідарного обов'язку між відповідачами у справі, кожний із відповідачів має право оскаржити рішення суду в частині, що стосується його прав та обов'язків. Відповідно, суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями перегляду судового рішення у частині вимог, які заявлені до особи, яка не оскаржує таке рішення, а саме ОСОБА_2 .
Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним в постанові від 02 грудня 2020 року у справі №754/16146/17.
Таким чином, рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 27 серпня 2025 року переглядається лише в частині задоволених вимог до ПАТ «СК «Альфа Страхування».
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з такого.
За правилами ст.15 та ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В силу ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Загальні підстави відшкодування шкоди визначені ст.1166 ЦК України. Згідно з частинами першою, другою якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно із частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
В силу ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Як роз'яснено у пунктах 16, 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), а відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Статтею 25 ЗУ «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою особою, у формі, що визначається страховиком.
В силу ст.3 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст.5 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно зі ст.6 вказаного Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Настання страхового випадку є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Відповідно до п.22.1 ст.22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на це, подає страховику відповідну заяву. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу (ст.35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до абз.2 п.36.2 ст.36 зазначеного Закону у разі визнання страховиком вимог заявника обґрунтованими він приймає рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, являється підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий має право вимоги до боржника, яким у цих правовідносинах виступає страховик.
Потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за цим договором: на його або третьої особи користь страховик зобов'язаний здійснити страхове відшкодування.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу відсутності у ПАТ «СК «Сокирянського районного суду Чернівецької області від 27 серпня 2025 року» обов'язку в доплаті страхового відшкодування в розмірі 52050 гривень, то колегія суддів виходить з наступного.
Так, згідно п.36.1 та п.36.2 ст.36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
За правилами абз.1 п.36.4. ст.36 вказаного Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Верховний Суд в постанові від 21 березня 2018 року (справа №569/13697/15-ц) залишаючи без змін рішення апеляційного суду звернув увагу, що позивач підписав заяву про виплату страхового відшкодування і погодився із розміром та способом здійснення страхового відшкодування, який був визначений на той час страховиком відповідно до положень пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV. Однак суд першої інстанції, стягуючи зі страховика на користь позивача різницю між страховою виплатою та розміром шкоди, з огляду на наявність заяви про страхове відшкодування із погодженим сторонами розміром страхового відшкодування, дійшов необґрунтованого висновку про покладення на страховика обов'язку такої виплати.
Також у справі №333/2096/17 Верховний Суд в постанові від 10 червня 2020 року, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення зі страховика майнової шкоди, виходив із того, що страховик та потерпілий дійшли згоди про розмір страхового відшкодування, що підтверджено відповідною заявою позивача.
Аналогічні висновки викладені в постановах ВС від 17.11.2021 року, справа №523/19127/15-ц, від 13.12.2023 року, справа №759/28079/21.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що для приватного права властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі №554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі №520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №209/3085/20).
Крім того, для приватного права притаманна диспозитивність, яка проявляється, зокрема і в тому, що особа, з урахуванням принципу свободи правочину, сама вирішує вчиняти чи не вчиняти певний правочин.
Доктрина заборони суперечливої поведінки базується, зокрема, на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. В основі доктрини заборони суперечливої поведінки знаходиться принцип добросовісності. Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №390/34/17 зазначав, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
З врахуванням того, що власник пошкодженого автомобіля Mercedes-Benz 316CDI, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 , подавши заяву про виплату страхового відшкодування (а.с.59) та в подальшому, власноручно, підписавши заяву-узгодження про розмір страхового відшкодування від 15 жовтня 2023 (а. с. 73) й надавши заяву із реквізитами рахунку для перечислення грошових коштів (а.с.59), фактично погодився із розміром та способом здійснення страхового відшкодування, який був визначений на той час страховиком і не наполягав на проведенні оцінки чи експертизи пошкодженого автомобіля, а також приймаючи до уваги, що ПАТ «СК «Альфа Страхування» у встановлені Законом строки провела огляд пошкодженого транспортного засобу позивача, склала розрахунок завданої шкоди та здійснила виплату страхового відшкодування, тому, на переконання колегії суддів, в діях відповідача, а саме ПАТ «СК «Альфа Страхування» відсутні ознаки порушення вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в зв'язку із чим, позивачу ОСОБА_1 , як власнику пошкодженого автомобіля, слід відмовити у задоволенні позову із наведених підстав.
Стягуючи зі страховика на користь позивача різницю між страховою виплатою та лімітом страхового відшкодування, який доводив позивач, суд першої інстанції викладеного вище не врахував та дійшов необґрунтованого висновку про покладення на страховика обов'язку такої доплати з огляду на наявність заяви про страхове відшкодування із погодженим з потерпілою особою розміром страхового відшкодування.
Таким чином, при погодженні й виплаті власнику пошкодженого в дорожньо-транспортній пригоді транспортного засобу заподіяної шкоди, вдруге здійснення виплат (доплат), Законом не передбачено.
Встановивши фактичні обставини справи та дослідивши зібрані у справі докази, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, про наявність достатніх підстав для задоволення позову.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Ураховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову до ПАТ «СК «Альфа Страхування».
Щодо судових витрат
Відповідно до правил статті 141 ЦПК України слід змінити розподіл судових витрат.
Згідно з п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З мотивувальної частини постанови вбачається, що апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги.
За подання апеляційної скарги апелянт сплатив 1426 гривень 32 копійки, що підтверджується квитанцією.
Отже, з ОСОБА_1 на користь ПАТ «СК «Альфа Страхування» слід стягнути 1426 гривень 32 копійки в рахунок відшкодування судових витрат понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги.
Керуючись статтями 374,376,381,382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» задовольнити.
Рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 27 серпня 2025 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» 1426 гривень 32 копійки в рахунок відшкодування судових витрат понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Дата складання повного тексту постанови-28 січня 2026 року.
Головуючий М.І. Кулянда
Судді: О.О. Одинак
Н.К. Височанська