Іменем України
29 січня 2026 року
м. Харків
справа № 642/4268/24
провадження № 22-ц/818/721/26
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Пилипчук Н.П.
суддів: Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю.
за участю секретаря - Муренченко С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут», Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» про захист прав споживачів за договором про надання житлово-комунальних послуг та стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут», в особі представника Погрібної Тетяни Сергіївни на рішення Холодногірського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2025 року, постановлене суддею Проценком Л.Г.,
У липні 2024 представник позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «Харківгаз Збут» про захист прав споживачів за договором про надання житлово-комунальних послуг, у якій просив визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування ОСОБА_1 заборгованості в сумі 35336 грн. 21 коп. за споживання газу за період до 01.05.2022 року, за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов'язати ТОВ «Харківгаз Збут» припинити дії, щодо телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень на телекомунікаційні засоби зв'язку позивача ОСОБА_1 та/або його представників, без їх згоди на це.
В обгрунтування позовної заяви посилався на те, що згідно договору купівлі-продажу від 11.01.2021р., посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Гібадуліною Л.А., ОСОБА_1 набув право власності на квартиру АДРЕСА_2 . Позивач за вказаною адресою не зареєстрований. На час придбання вказаної квартири газопостачання всього будинку було припинено шляхом механічного від'єднання від газорозподільної системи. На мобільний телефон позивача надійшло СМС - повідомлення наступного змісту «Стягнення боргу перед ТОВ «Харківгаз Збут» в сумі 35336 грн. 21 коп. за газ спожитий до 01.05.2022 р., особовий рахунок НОМЕР_1 передаємо колекторам» та «Терміново сплатить борг в сумі 3536 грн. 21 коп. перед ТОВ «Харківгаз Збут» особовий рахунок НОМЕР_1 ». Трохи раніше позивач отримав у поштовій скринці своєї квартири квитанцію на зазначену суму. Позивач за роз'ясненнями з приводу боргу неодноразово звертався до відповідача, однак ніяких роз'яснень не отримав. Відповідач постійно телефонує позивачу, надсилає СМС повідомлення з погрозами про передачу боргу колекторам. З моменту придбання власності позивач з 11.01.2021р. не міг фактично отримувати природний газ за вказаною адресою з метою використання власних потреб в розумінні Закону України «Про ринок природного газу» та Кодексу газотранспортної системи, що було достеменно відомо ТОВ «Харківгаз Збут». Також ОСОБА_1 не може вважатися побутовим споживачем послуг із споживання природного газу і в розумінні Закону України «Про житлово - комунальні послуги». Відповідач з 11.01.2021р. до цього часу не направляв на адресу споживача ОСОБА_1 ані заяви - приєднання до Типового договору, ані інформаційного листа за відповідною формою, а ОСОБА_1 не вчиняв будь яких дій, які б свідчили про його бажання укласти такий договір, зокрема, сплати по рахунку постачальника з 11.01.2021р. по час звернення до суду. У відповідача відсутнє документальне підтвердження фактичного споживання ОСОБА_1 природного газу за період до 01.05.2022р., тобто є надання споживачу неправдивої інформації, що вводить його в оману і є агресивною підприємницькою діяльністю.
Рішенням Холодногірського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2025 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ», Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» про захист прав споживачів за договором про надання житлово-комунальних послуг та стягнення моральної шкоди задоволено частково. Визнано борг в сумі 35336 грн. 21 коп., що нарахований ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» по особовому рахунку № НОМЕР_1 споживача ОСОБА_1 за споживання газу за адресою АДРЕСА_1 за період з 01.07.2015 по 01.05.2022 безпідставним. Зобов'язано ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» списати з особового рахунку № НОМЕР_1 споживача ОСОБА_1 борг в сумі 35336 грн. 21 коп. за споживання газу за адресою АДРЕСА_1 за період з 01.07.2015 по 01.05.2022. Визнано борг в сумі 607 грн. 15 коп., що нарахований АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» по особовому рахунку № НОМЕР_1 споживача ОСОБА_1 за розподіл природного газу за адресою АДРЕСА_1 за період з 01.07.2015 по 01.05.2022 безпідставним. Зобов'язано АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» списати з особового рахунку № НОМЕР_1 споживача ОСОБА_1 борг в сумі 607 грн. 15 коп. за доставку газу за адресою АДРЕСА_1 за період з 01.07.2015 по 01.05.2022. Зобов'язано ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» в рамках цього цивільного провадження припинити дії, щодо повідомлень стосовно заборгованості (в тому числі, телефонних дзвінків, SMS повідомлень, письмових претензій, зокрема, про передачу боргу колекторам) відповідачу ОСОБА_1 за споживання газу за адресою АДРЕСА_1 за період з 01.07.2015 по 01.05.2022. Стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн. 00 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн. 00 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник відповідача ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних про визнання боргу безпідставним, списання боргу з особового рахунку, визнання дій ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» агресивною підприємницькою практикою та стягнення моральної шкоди.
Погоджується з тим, що позивачеві в рахунок до сплати за послуги з газопостачання була врахована заборгованість за користування послугами попереднього власника. Проте, вважає, що суд першої інстанції не повинен був зобов'язувати ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» списувати з особового рахунку № НОМЕР_1 борг у сумі 35 336 грн. 21 коп. за споживання газу за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.07.2015 по 01.05.2022, а мав обмежитися зобов'язанням припинити будь-які дії щодо стягнення цього боргу з Позивача. Крім того, визнання боргу безпідставним не відповідає дійсності, оскільки заборгованість нарахована правомірно за наданими показниками об'єму спожитого газу АТ «Харківміськгаз» (Оператором ГРМ), як це передбачено Кодексом газорозподільних систем. Ці висновки суду є необґрунтованими та підлягають скасуванню в апеляційному порядку. Висновок суду про агресивність діяльності відповідачів базується на тому, що послуги «фактично не надавалися» (борг належав попередньому власнику), але це не робить дії агресивними автоматично - потрібно довести елементи примусу/докучання, чого в діях відповідачів не було. Також наполягає на необгрунтованості вимог позивача про стягнення моральної шкоди.
В частині вирішення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» рішення суду не оскаржувалось і не переглядалось.
Перевіряючи законність і обґрунтованість судових рішень суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Рішення суду мотивовано тим, що у період з 01.07.2015 по 11.01.2021 року, ОСОБА_1 не міг у будь-який спосіб акцептувати ні Договір постачання природного газу, ні Договір розподілу природного газу, оскільки не був власником квартири АДРЕСА_2 . Також позивач не міг акцептувати ці Договори у період з 11.01.2021 по 01.05.2022, оскільки з 12.12.2020 AT «Оператором газорозподільної системи «Харківміськгаз» фактично було відключено від газорозподільної системи газу (шляхом обрізання сваркою в землі в точці балансового розподілу) будинок АДРЕСА_3 . ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» як суб'єкт ринку природного газу, на якого покладено обов'язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам, був позбавлений фізичної можливості, постачання природного газу до квартири АДРЕСА_4 вищевказаного будинку, а споживач ОСОБА_1 - його фактичне споживання. Тому борг за зазначений період, нарахований ОСОБА_1 ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» за постачання природного газу у розмірі 35336 грн. 21 коп. (30262 грн. 87 коп. + 5073 грн. 34 коп.), та АT «Оператором газорозподільної системи «Харківміськгаз» за транспортування природного газу в сумі 607 грн. 15 коп. є безпідставним і підлягає списанню.
Вимоги позивача, щодо зобов'язання ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» припинити дії, щодо повідомлень стосовно заборгованості споживачу ОСОБА_1 (телефонні дзвінки, СМС повідомлення про заборгованість, письмові претензії, в т.ч. про передачу боргу колекторам за допомогою телекомунікаційних засобів зв'язку) також підлягають задоволенню, оскільки надсилання споживачу ОСОБА_1 квитанцій про сплату заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» за спожитий природний газ на суму 35336 грн. 21 коп., та АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» - за розподіл природного газу на суму 607 грн. 15 коп., а також СМС повідомлення, письмові претензії, з зазначенням про передачу боргу колекторам, з вимогою оплати житлово-комунальної послуги з розподілу і постачання природного газу, яка фактично не надавалася, і без згоди на це споживача, є формами агресивної підприємницької практики з боку Відповідачів, яка вводить ОСОБА_1 в оману, зокрема про потреби у послугах з постачання та розподілу природного газу до квартири АДРЕСА_2 і спонукає на здійснення правочину (сплату безпідставно нарахованого боргу) на який він не погоджується.
Також, встановивши порушення прав позивача як споживача житлово-комунальних послуг при здійсненні нарахувань за спожитий та розподілений газ з 2015 по 2022 роки, суд вбачає наявність підстав для відшкодування моральної шкоди.
Такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що за договором купівлі-продажу від 11 січня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Гібадуловою Л.А. в р.№28, ОСОБА_3 (Продавець) передав у власність (продав), а ОСОБА_1 (Покупець) прийняв належну продавцю 3- кімнатну квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 71,6 кв.м., житловою площею 34,3 кв.м. Продаж квартири проведено за 424200,0 грн., що еквівалентно 15000 доларам США. Відповідно до п.7 Договору Продавець зобов'язується звільнити квартиру та надати її для перешкодного користування Покупцеві та сплатити заборгованість за комунальні послуги в строк до 11.01.2021р. (а.с.13)
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.01.2021р. квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . (а.с.114)
Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб Департаменту реєстрації Харківської міської ради від 11.02.2021 р. за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані особи відсутні. (а.с.14)
Як вбачається зі скриншотів СМС повідомлень на мобільний телефон позивача надіслано два СМС повідомлення: «Cтягнення боргу перед ТОВ ХАРКІВГАЗ ЗБУТ в сумі 35336,21грн. за газ спожитий до 01.05.2022 особовий НОМЕР_1 передаємо колекторам» та «Терміново сплатіть борг в сумі 35336,21 перед ТОВ ХАРКІВГАЗ ЗБУТ особовий 1310368410 тел. довідки 0636902516, посилання на оплату https: //adw/ct/KHa». (а.с.9)
На адресу платника ОСОБА_1 АДРЕСА_1 надіслано квитанцію від ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» про сплату заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 за спожитий природний газ, яка на червень 2021р. складає 35336 грн. 21 коп., а також квитанцію від АТ «Харківміськгаз» про сплату заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 за розподіл (доставку) природного газу споживачу ОСОБА_1 яка на липень 2021р. складає 607 грн. 15 коп. (а.с.10,111)
На адресу ОСОБА_1 АТ «Харківміськгаз» спрямовано письмову претензію про сплату заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 за розподіл природного газу споживачу ОСОБА_1 на суму 607 грн. 15 коп., із зазначенням, що в разі незадоволення претензії АТ «Харківміськгаз» буде вимушений звернутися до суду для примусового стягнення боргу, при цьому будуть нараховані для стягнення пеня, інфляційні витрати нарахування 3% річних на суму боргу та обов'язок відшкодувати судові витрати. (а.с. 112)
Представники ОСОБА_1 21.12.2021р. та 04.07.2024 р. зверталися до ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» цінними листами з вкладенням з запитом про надання публічної інформації про оплату існуючої заборгованості за послуги споживання газу у розмірі 35336 грн. 21 коп. (а.с.11,12,20,21,23-25)
Також представник ОСОБА_1 16.12.2021р. звертався і до АТ «Харківміськгаз» цінним листом із вкладенням з запитом про надання публічної інформації про оплату існуючої заборгованості за послуги розподілу природного газу споживача ОСОБА_1 у розмірі 607 грн. 15 коп. (а.с.23)
Крім того, представник ОСОБА_1 29.11.2024 р. звертався до АТ «Харківміськгаз» цінним листом з вкладенням з запитом про надання інформації з якого часу було припинено газопостачання будинку АДРЕСА_3 . (а.с.74-77)
Згідно фінансових станів особового рахунку № НОМЕР_1 сформованих та підписаних начальником відділу Т.Харченко і співробітником М.Івасенко ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» споживач ОСОБА_1 . ЕІС-код (унікальний енергетичний уніфікатор) 56ХМ34А53896158R, адреса АДРЕСА_1 з липня 2015 користувався субсидією до травня 2017р. і мав заборгованість 3520,87 грн. Станом на січень 2021р. заборгованість за обсяг спожитого газу склала 30262,87 грн., на квітень 2021р. обсяг спожитого газу склав 725,80 куб м - до сплати 5073,34 грн., загальна заборгованість за обсяг спожитого газу на квітень 2021р. та на липень 2024р. склала 35336,21 грн. (а.с. 48,53,54)
За відповіддю ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 21.08.2024р. на адвокатський запит ОСОБА_4 від 15.08.2024 у зв'язку з відсутністю в інформаційній платформі найменувань споживачів, у зв'язку з чим їх ідентифікація здійснюється виключно за присвоєними ЕІС кодами. Згідно з п.2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу даним споживачем. В інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56ХМ34А53896158R був закріплений в Реєстрі споживачів постачальника ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» (ЕІС код 56Х9300000003405) у період з 01.01.2021р. по 30.04.2022р. Обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56ХМ34А53896158R у період з 01.01.2021р. по 30.04.2022р. та віднесений в алокацію постачальника ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» (ЕІС код 56Х9300000003405) становить з 01.04.2021р. по 30.04.2021р. - 725, 80 м. куб. за інші періоди - 0,00 м. куб. Згідно п.4 гл. І розділу ХІІ Кодексу ГТС відповідальність за своєчасність, повноту і достовірність інформації, що надається відповідно до цього розділу, несе той суб'єкт, на якого покладається обов'язок щодо надання інформації оператору газотранспортної системи відповідно до цього розділу. (а.с.50,51)
У відповіді від 30.12.2021р. на адресу ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6 , яка надана лише з відзивом на позов, ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» повідомило, що взаємовідносини між газопостачальними організаціями та побутовими споживачами газу регламентуються «Правилами постачання природного газу», відповідно до п.1 розділу ІІІ яких підставами для постачання природного газу побутовому споживачу є, зокрема, наявність у побутового споживача договору розподілу природного газу, укладеного з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого підключений об'єкт споживача, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду, як суб'єкту ринку природного газу. За даними Оператора ГРМ договір розподілу природного газу за адресою АДРЕСА_1 з 30.04.2021р. укладено з ОСОБА_1 і новий власник повинен самостійно звернутися до постачальника з відповідною заявою-приєднанням до договору для постачання природного газу. Щодо питання заборгованості за природний газ, що утворилась за вказаною адресою, до набуття прав власності на житло запропоновано надати до ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» копії документів про право власності на житло. (а.с.55)
Як вбачається з відповіді ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» від 16.07.2024р. на адресу представника позивача С.Калякіна, оператор ГРМ в установленому законом порядку передає інформацію про об'єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період до Оператора ГТС з метою її використання суб'єктами ринку природного газу, у т.ч. постачальником споживача. Нарахування за використаний споживачами природний газ здійснювались постачальником ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» за інформацією про об'єми та обсяги споживання природного газу, яка надходила від Оператора ГРМ (АТ «Харківміськгаз»). Станом на 11.07.2024 по особовому рахунку № НОМЕР_1 існує заборгованість 35336,21 грн., яку необхідно сплатити компанії ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ». Питання щодо показань лічильника газу та правильності розподілу обсягів спожитого газу не належить до компетенції ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ». Включення побутових клієнтів ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» до реєстру ТОВ «ГК» Нафтогаз України» відбулось у червні 2022р. хоча офіційна дата зміни постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС України зазначена 01.05.2022р. і з цієї дати ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» не отримує від Оператора ГРМ інформацію про фактичні обсяги природного газу, визначені або скориговані, а тому немає підстав та можливості будь яких перерахунків по особовим рахункам споживачів. Також надано фінансовий стан по особовому рахунку № НОМЕР_1 згідно якого споживач ОСОБА_1 , ЕІС-код 56ХМ34А53896158R, адреса АДРЕСА_1 має заборгованість за спожитий природний газ, з 07.2015р. по 07.2024р. у розмірі 35336 грн. 21 коп., яку потрібно сплатити ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ». Усі коригування проводяться по компанії ТОВ «ГК «Нафтогаз України». (а.с.52)
Згідно акту обстеження системи газопостачання від 17.06.2021р. за №1310368417 представником АТ «Харківміськгаз» слюсарем ОСОБА_7 в присутності представника Зайцева Т.Г. проведено перевірку стану газового обладнання та дотримання вимог експлуатації обладнання за адресою АДРЕСА_5 , при цьому виявлено, що газ обрізаний сваркою в землі в точці балансового розподілу (корозія труби). (а.с.87)
На запит ОСОБА_1 АТ «Оператор газорозподільчої системи «Харківміськгаз» 26.12.2024р. повідомило, що листом АТ «Харківміськгаз» від 23.09.2024р. була надана копія відповіді на звернення, яку було отримано підприємством у грудні 2021р. У відповіді було вказано, що розподіл природного газу до житлового будинку АДРЕСА_3 припинений 12.12.2020р. (а.с.89)
ТОВ "Харківгаз Збут" здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на території Харківської області на підставі ліцензії на постачання природного газу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України згідно постанови № 1588 від 21.05.2015 та постанови № 633 від 11.05.2017.
На ТОВ "Харківгаз Збут" покладено спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу населенню Харківської області згідно положення про покладання спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу (затверджено Постановою КМУ №758 від 01.10.2015 з 01.04.2017-відповідно до постанови КМУ № 187 від 22.03.2017, з 01.11.2018 - відповідно до постанови КМУ № 867 від 19.10.2018)
Споживач має право одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо (пункт 2 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV).
Виконавець, тобто суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, зобов'язаний надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо (абзац 5 частини першої статті1, пункт 4 частини другої статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV).
Норми споживання - кількісні показники споживання житлово-комунальних послуг, затверджені згідно із законодавством відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (абзац 13 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV).
Згідно з частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу'постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Статтею 13 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що споживач зобов'язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом.
За приписами ст. 59 Закону України «Про ринок природного газу» суб'єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
Відносини між газорозподільними підприємствами та фізичними особами (населенням) - споживачами газу регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30 вересня 2015 року.
Пунктом 2 глави 2 розділу І Кодексу газорозподільних систем встановлено, що оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.
За правилами статей 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У постанові Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 686/6276/19 (провадження № 61-3604св20) зроблено висновок про те, що діючим законодавством не передбачено обов'язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не оговорено в договорі купівлі-продажу.
Відповідачі стверджують, що ОСОБА_1 з липня 2015 по січень 2021р. мав заборгованість за обсяг спожитого газу у розмірі 30262,87 грн., за квітень 2021р. - 5073,34 грн. (з врахуванням обсягу спожитого газу 725,80 куб м), та загальної заборгованості за обсяг спожитого газу на липень 2024р. - 35336,21 грн., що зазначено у фінансовому стані особового рахунку № НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 з 11.01.2021р. (а.с.114)
Згідно довідки про фінансовий стан рахунку ОСОБА_1 №1310368410 заборгованість за послуги газопостачання, нарахована у період з січня 2021 року по серпень 2024 року, становить 35336,21 грн. При цьому, на початок періоду (січень 2021 року) заборгованість вже становила 30262,87 грн., обсяг спожитого газу невизначений. (а.с. 48)
Крім того, згідно відповіді АТ «Харківміськгаз» від 26.12.2024 розподіл природного газу до житлового будинку АДРЕСА_3 припинений з 12.12.2020. (а.с.89)
Отже, за встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанці, що відповідачем не доведено факт надання послуги з поставки природного газу позивачу у спірний період. Вказане свідчить про необгрунтоване нарахування ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 35336,21 грн. за споживання газу за адресою АДРЕСА_1 за період з 01.07.2015 по 01.05.2022 та боргу в сумі 607 грн. 15 коп., за розподіл природного газу у період з 01.07.2015 по 01.05.2022.
Новий власник майна не зобов'язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов'язку з їх сплати. Договори про надання послуг не обтяжують майно, тому за відсутності відповідної умови в договорі про відчуження нерухомого майна вимоги до нового власника про стягнення заборгованості за отриманими комунальними послугами попереднього власника є безпідставними.
Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 не містить застережень про переведення боргу попереднього власника.
Положеннями ч. 2 ст. 14 ЦК України передбачено, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55,124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18; від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, провадження № 12-187гс18; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18;від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19; від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19, провадження № 12-84гс20 та інших).
Згідно висновку, до якого дійшла колегія суддів Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2021 року по справі № 766/20797/18, ефективним способом захисту прав може бути вимога зобов'язати відповідача списати з особового рахунку заборгованість. Така вимога є вимогою про примусове виконання обов'язку в натурі (пункт 5 частини 2 статті 16 ЦК України). Її можна заявити як разом із вимогою про визнання боргу безпідставним, так і окремо. Задоволення вимоги зобов'язати постачальника списати з особового рахунку заборгованість може бути способом захисту права споживача на мирне володіння майном (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції). Якщо споживач не має наміру сплачувати борг (тому, що не згоден із його існуванням; тому, що постачальник пропустив позовну давність для стягнення боргу у судовому порядку, тощо), а постачальник і не списує борг з особового рахунку на вимогу споживача, і не звертається до суду за його стягненням, то споживач буде надалі одержувати від постачальника рахунки із зазначенням боргу. Таке відображення спірного боргу в особовому рахунку може спровокувати споживача на помилкову сплату коштів всупереч його волі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21), вирішуючи спір у справі хоча і з іншим предметом позову, аніж у справі, яка переглядається, проте щодо подібного способу судового захисту, зазначила, щозадоволення вимоги боржника зобов'язати кредитора перерахувати заборгованість за договором (аналогічно, як і списати якусь її частину, якої стосується спір) може бути способом захисту права боржника на мирне володіння майном. Якщо він не має наміру сплачувати борг, бо не згоден із визначеним кредитором розміром, а кредитор на вимогу боржника суму заборгованості не перераховує та не звертається до суду за її стягненням, то боржник надалі одержуватиме від кредитора вимоги про сплату боргу у розмірі, визначеному кредитором, із яким боржник не погоджується. Це може провокувати останнього помилково, всупереч волі сплатити суму боргу.
До того ж, оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8,9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту.
Тому у випадку порушення юридичною особою законодавства при нарахуванні плати за послуги споживач має право оскаржити в судовому порядку такі його дії та вимагати здійснення відповідного перерахунку.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 209/4456/16-ц, від 27 серпня 2020 року у справі № 207/2990/18.
За таких обставин, суд правомірно зобов'язав відповідачів виключити з обліку по особовому рахунку позивача заборгованість зі сплати комунальних платежів попередніх власників квартири.
Стосовно тверджень апелянта про відсутність в його діях ознак агресивної підприємницької практики суд зазначає наступне.
Згідно з частинами першою, четвертою та п'ятою статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика, яка включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною, забороняється.
Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції.
При встановленні того, чи містить підприємницька практика елементи примусу, докучання або неналежного впливу, до уваги береться: час, характер та повторюваність пропозицій щодо придбання продукції, вживання образливих або загрозливих висловів, загроза здійснити незаконні або неправомірні дії.
Як агресивні забороняються, зокрема такі форми підприємницької практики як здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача.
Відомості про наявну заборгованість по особовому рахунку споживача базуються на даних Оператора ГРМ. Про належнісь на праві власності ОСОБА_1 квартири, за якою утворився борг, відповідачу стало відомо під час розгляду даної справи, тому нагадування про необхіднісь погашення боргу в даному випадку не можна вважати формами агресивної підприємницької практики.
Щодо часткового задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» на користь позивача в розмірі 5000 грн.
Відповідно до частин першої-третьої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (Постанова Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22)).
Колегія суддів зазаначає, що витрачений час та зусилля ОСОБА_1 на звернення до відповідачів щодо роз'яснень існування боргу не можна вважати такими, що спричинили душевні переживання та страждання позивачеві.
Дії відповідача, спрямовані на погашення ОСОБА_1 заборгованості, не призвели до необхідності застосування позивачем додаткових зусиль для пристосування та організації свого побуту, переживання дискомфорту, порушення усталеного повсякденного порядку.
Відтак, вказані фактори не свідчать про спричинення позивачу моральної шкоди і не дають йому право на відшкодування такої шкоди.
Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлені вимоги позивача про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.
На підставі наведеного апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а в задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди слід відмовити.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право оскасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
За правилами п.1,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню в частині стягнення моральної шкоди з ухваленням нового рішення про вімову у задоволенні позову в цій частині.
Керуючись ст. ст.367,369,376,381,382,383,384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут», в особі представника Погрібної Тетяни Сергіївни - задовольнити частково.
Рішення Холодногірського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2025 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» - залишити без задоволення.
В частині визнання боргу в сумі 35336 грн. 21 коп., що нарахований Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 01.07.2015 по 01.05.2022 безпідставним, зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» списати з особового рахунку споживача ОСОБА_1 борг в сумі 35336 грн. 21 коп. за споживання газу та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» припинити дії щодо повідомлень стосовно заборгованості за споживання газу відповідачу ОСОБА_1 - рішення Холодногірського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2025 року - залишити без змін.
В частині вирішення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» рішення суду не переглядалось.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: Н.П. Пилипчук
Судді: Ю.М. Мальований
О.Ю. Тичкова