Апеляційне провадження № 11-сс/818/180/26 Доповідач - ОСОБА_1
Справа № 643/345/26 Слідчий суддя - ОСОБА_2
1-кс/643/553/26
Категорія: у порядку КПК України
26 січня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 14 січня 2026 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22024220000001108 від 23.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 1 статті 114-1 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 14.01.2026 задоволено клопотання слідчого та продовжено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор», у межах строку досудового розслідування, тобто до 22.02.2026 включно, без визначення розміру застави.
Не погодившись з вказаною ухвалою, захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ УСБУ в Харківській області про продовження ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі, передбаченому статтею 182 КПК України, з покладенням процесуальних обовязків, передбачених статтею 194 КПК України.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, захисник посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, яка постановлена з істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону, норм міжнародного права.
Посилається на те, що клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не містить посилань на відповідні докази, та всупереч положень частини 3 статті 184 КПК України, органом досудового розслідування не надано документів на обґрунтування наявних ризиків.
Захисник вважає, що запобігти ризику, передбаченому пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України можливо шляхом застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави. В той час, як ризики передбачені пунктами 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України, стороною обвинувачення в клопотанні не обґрунтовано.
Посилається на порушення слідчим суддею вимог КПК України, щодо застосування положень частини 6 статті 176 КПК України, оскільки слідчий суддя наділений правом не визначати розмір застави у окремих кримінальних провадженнях лише під час застосування запобіжного заходу під час дії воєнного стану, а не продовження застосованого запобіжного заходу.
Звертає увагу, що підозрюваний ОСОБА_7 одружений, має вищу освіту, постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , має на вихованні неповнолітню дитину - ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно працевлаштований, займає посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення КП «Комплекс з вивозу побутових відходів», гарну репутацію та позитивно характеризується за місцем роботи, має постійне джерело доходу, тобто має міцні соціальні та родинні зв'язки.
З моменту затримання підозрюваний ОСОБА_7 протягом усього досудового розслідування співпрацює з правоохоронними органами і при неодноразових допитах надавав органу досудового розслідування детальні покази щодо обставин кримінального правопорушення та викривальні свідчення стосовно себе та інших учасників кримінального провадження.
За вказаних обставин, враховуючи обставини кримінального провадження захисник вважає, що слідчим суддею безпідставно продовжено ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Повідомлені належним чином про час та місце розгляду апеляційної скарги, захисник підозрюваної до суду апеляційної інстанції не прибув, подав заяву про розгляд апеляційної скарги без його участі.
Відповідно вимог частини 4 статті 405 КПК України дані обставини не є перешкодою для апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення підозрюваного, який підтримав апеляційну скаргу свого захисника та просив її задовольнити, думку прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, перевіривши матеріали судового провадження, суд апеляційної інстанції приходить наступного висновку.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до частини 4 статті 199 України, слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 176 КПК України, передбачено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно абзацу 8 частини 4 статті 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.
Розглядаючи клопотання про продовження підозрюваному строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Продовжуючи підозрюваному ОСОБА_7 строк тримання під вартою, без визначення розміру застави, слідчий суддя виходив з тих обставин, що під час досудового слідства встановлено та підтверджено у судовому засіданні продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України, та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у інкримінованому йому злочину, враховуючи, що дії ОСОБА_7 носять характер тяжкого кримінального правопорушення проти громадської безпеки, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим.
При цьому, з врахуванням вимог частини 4 статті 183 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу - застави.
З такими висновками слідчого судді щодо продовження строку тримання під вартою, суд апеляційної інстанції погоджується та вважає, що мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам статті 196 КПК України.
З матеріалів судового провадження вбачається, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 114-1 КК України, який відповідно до статті 12 КК України, є тяжким злочином.
З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження та тих обставин, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 114-1 КК України, на думку суду апеляційної інстанції у цьому кримінальному провадженні існує беззаперечно суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
При цьому, належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об'єктивні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може вдатися до дій, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України, що в свою чергу, призведе до порушення розумних строків судового розгляду.
Суд апеляційної інстанції, оцінюючи сукупність встановлених обставин, погоджується з висновком слідчого судді, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, є недоцільним та вважає, що порядок розгляду слідчим суддею клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 відповідає вимогам статей 193-194, 196, 199 КПК України, пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
На переконання суду апеляційної інстанції слідчим суддею враховані положення статей 176, 177, 178, 183 КПК України, дані про особу, перевірені додані слідчим до клопотання матеріали про вчинення підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим.
Дослідивши матеріали провадження, судом апеляційної інстанції встановлено, що звертаючись з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий навів об'єктивні обставини, що заважають завершенню досудового розслідування, а саме:
- встановити та допитати додаткових свідків, зокрема тих, відомості про яких будуть отримані в процесі проведення слідчих дій, які раніше не могли бути проведені з об'єктивних причин з урахуванням таємниці досудового розслідування;
- встановити та перевірити факти щодо фіктивного працевлаштування на КП «КВПВ» осіб відповідно до матеріалів кримінального провадження;
- здійснити огляд предметів, речей та техніки, вилученої під час обшуків;
- отримати висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи з метою визначення суми завданих збитків внаслідок вчинення протиправних дій службовими особами КП «КВПВ»;
- вилучити та долучити до матеріалів кримінального провадження інформацію стосовно надання телекомунікаційних послуг мобільними операторами «Vodafone», «Київстар» та «Лайфселл» щодо фігурантів справи та осіб, які були фіктивно працевлаштовані на КП «КВПВ»;
- провести огляд інформації, яка була вилучена в ПрАТ «ВФ Україна», ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «Лайфселл»;
- вилучити та долучити до матеріалів кримінального провадження інформацію, яка перебуває у володінні АТ КБ «ПРИВАТБАНК», яка містить банківську таємницю, та стосується карткових рахунків фігурантів справи та осіб, які були фіктивно працевлаштовані на КП «КВПВ»;
- провести огляд інформації, яка була вилучена в АТ КБ «ПРИВАТБАНК»;
- виконати процесуальних дії щодо розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій;
- здійснити інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, направленні на закінчення досудового розслідування, виконати вимоги статей 290, 291 КПУ України та прийняти рішення у порядку статті 283 КПК України.
Судовим розглядом встановлено, що завершити досудове розслідування до строку дії запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_7 , який закінчується 16.01.2026, є неможливим, оскільки у кримінальному провадженні необхідно виконати низку процесуальних дій, без яких неможливо завершити повне, всебічне та об'єктивне досудове розслідування.
Доводи, на які посилається в апеляційній скарзі захисник підозрюваного стосовно недоведеності ризиків, заявлених у клопотанні слідчого, спростовуються матеріалами провадження, що свідчить про прийняття слідчим суддею обґрунтованого рішення, та з цього приводу апеляційний суд зазначає наступне.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58).
Надаючи оцінку можливості переховуватися підозрюваним від суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
На думку суду апеляційної інстанції, у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Належить також врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об'єктивні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від правоохоронних органів та суду, здійснити незаконний вплив на свідків, враховуючи встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду, на стадії судового розгляду усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника про наявність у підозрюваного ОСОБА_7 міцних соціальних зв'язків та обставин, які позитивно його характеризують, суд апеляційної інстанції приймає їх до уваги, проте зазначені обставини не зменшують існування ризиків, оскільки ці обставини існували і на час вчинення кримінального правопорушення у якому він підозрюється, а тому вони не утворюють жодних моральних запобіжників, які унеможливлюють вчинення дій підозрюваним, пов'язаних з вищенаведеними ризиками при обранні певної моделі поведінки, а відтак не здатні перешкодити вчиненню дій, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КК України.
З огляду на викладене, на переконання суду апеляційної інстанції, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, є виправданим та відповідає виключності запобіжного заходу, задля досягнення завдань кримінального провадження та вважає, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може бути достатнім для запобігання ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України, а тому підстав для застосування до ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу - застави, не вбачає.
У зв'язку із наведеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування ухвали слідчого судді, оскільки порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та вмотивоване рішення, колегією суддів не встановлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи захисника не є достатніми для її скасування.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, -
постановив:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 14 січня 2026 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий :
Судді: