Справа 953/7673/25 Головуючий І-ї інстанції - Шаренко С.Л.
Провадження № 33/818/276/26 Суддя доповідач - Гєрцик Р.В.
Категорія: ч.1 ст.483 МК України
28 січня 2026 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Гєрцика Р.В.
секретаря судового засідання Дєдової Н.С.
за участю представника Харківської митниці Тупікової О.О.
захисника Медвєдєва В.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційну скаргу представника Харківської митниці Тупікової О.О. на постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 30 вересня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України, щодо ОСОБА_1 -
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Згідно з протоколом про порушення митних правил № 0032/80700/2025 від 03.07.2025, 27.06.2025 в зоні діяльності Волинської митниці (пункт пропуску "Ягодин-Дорогуск" митного поста "Ягодин») на митну територію України було ввезено товар “Порошок цикорію, розчинний, висушений", кількістю 21 600 кг. Товар надійшов з Індії (відправник: DELECTO FOODS PVT LTD) на адресу ТОВ “ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЮКМ» (Україна, м. Харків, вул. Червоні ряди, буд. 14, код ЄДРПОУ 39477319). Перевезення товару з Індії здійснювалось морським транспортом до порту Гданськ (Польща) у контейнері MRSU7412011, після чого товар у порту був перевантажений на транспортний засіб д.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 . Підставою для пропуску товару на митну територію України стали наступні документи: попередня митна декларація від 26.06.2025 807000000/2025/903385, інвойс від 17.04.2025 № DF001/LLC/25-26, коносамент від 01.05.2025 №MAEU252728907, CMR від 25.06.2025 № MRSU7412011. Згідно інвойсу від 17.04.2025 №DF001/LLC/25-26 фактурна вартість товару складає 37584 доларів США. 30.06.2025 вказаний товар був доставлений у митницю призначення (Харківська митниця) та поданий для митного контролю та митного оформлення згідно митної декларації № 25UA807200009550U0, заявлена митна вартість товару - 1 683 019, 59 грн, умови поставки CIF GDANSK.
Під час аналізу вказаної зовнішньоекономічної операції за допомогою інформації, яка міститься на національному порталі електронної комерції митних органів Індії «https://icegate.gov.in» митницею отримано інформацію щодо митного оформлення зазначеного товару в Індії. Так, встановлено, що за коносаментом MAEU252728907 (shipping bill № 1054250 від 18.04.2025 року) оформлений товар у кількості 720 місць, вагою 23256 кг. брутто та вартістю 3 950 340 індійських рупій на умовах поставки FOB (у перерахунку за офіційним курсом НБУ станом на 30.06.2025 року становить 1 924 289 грн.). Співставлення даних митного оформлення, а саме країни відправлення, країни призначення, ваги товару, кількості вантажних місць, номеру контейнера, що містяться на сайті "https://icegate.gov.in» та документах, що були подані до митного оформлення, дозволяє стверджувати, що інформація стосується однієї партії товару. Митний орган вважає, що ними встановлено невідповідність вартості та умов поставки товару, заявлених під час митного оформлення, вартості та умовам поставки товару в країні експорту.
Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання протоколу про порушення митних правил, кваліфіковано за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України, а саме невідповідність вартості та умов поставки товару, заявлених під час митного оформлення, вартості та умовам поставки товару в країні експорту.
Постановою судді Київського районного суду м.Харкова від 30 вересня 2025 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 Митного кодексу України, про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 - закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Вилучений товар, згідно з протоколом про порушення митних правил №0032/80700/2025 від 03.07.2025 року вирішено повернути ОСОБА_1 без стягнення платежів та зборів за його зберігання на митному складі.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі за її змістом представник Харківської митниці Тупікова О.О. просить постанову судді скасувати як необґрунтовану та незаконну, таку, що не відповідає фактичним обставинам справи, винести нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винуватою та накласти на неї адміністративне стягнення відповідно до санкції ч.1 ст.483 МК України.
В обґрунтування заявлених апеляційних вимог посилається на те, що судом першої інстанції необґрунтовано закрито провадження у справі, оскільки матеріали справи свідчать про належну доказову базу та наявність в діях ОСОБА_1 складу митного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Медвєдєв В.І. подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Харківської митниці та постанову суду першої інстанції залишити без змін.
В обґрунтування заперечень посилається, що в основі доводів апеляційної скарги Харківської митниці покладені виключно тези протоколу про порушення митних правил від 03.07.2025 року. Жодних нових аргументів апелянтом у своїй апеляційній скарзі не наводиться. Під час розгляду справи у суді першої інстанції кожен аргумент апелянта вже був повністю спростований стороною захисту із наданням відповідних доказів, які наявні у матеріалах справи. Крім того, всім доводам апелянта та поданим ним доказам була надана повна та належна правова оцінка у постанові суду першої інстанції. При розгляді справи судом першої інстанції належним чином з'ясовані всі обставини, які мають значення для її правильного вирішення, та забезпечено їх перевірку доказами, судом першої інстанції були належним чином встановлені обставини придбання, ввезення на митну територію України та митного оформлення імпорту товару та встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 складу митного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.
Мотиви суду
Перевіривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши доводи представника Харківської митниці Тупікової О.О. на підтримання вимог апеляційної скарги, пояснення захисника, який заперечував щодо задоволення вимог апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з положеннями ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
Згідно пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 року № 8, судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.
Відповідно до вимог ст. ст. 278, 280 КУпАП, ст. 489 МК України суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією статті 483 МК України передбачена відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, є - охоронюваний МК України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України є переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, зокрема шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, зокрема щодо товарів, їх ваги або кількості.
Суб'єктивна сторона ч. 1 ст. 483 МК України передбачає прямий умисел, тобто винна у скоєнні правопорушення особа чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України чи вивезти з України з порушенням встановленого порядку.
Таким чином, правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України, може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару, - містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.
З матеріалів справи вбачається, що 27.06.2025 року на митну територію України, в зоні діяльності Волинської митниці (пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск» митного поста «Ягодин», ввезено товар «Порошок цикорію, розчинний, висушений», кількістю 21 600 кг. Товар надійшов з Індії (відправник: DELECTO FOODS PVT LTD).
Відповідно до зовнішньоекономічного контракту № CT/DFPL/054/2023-24R від 03.01.2024 року, інвойсу № DF001/LLC/25-26 від 17.04.2025 року, коносаменту від 01/05/2025 року №MAEU252728907, CMR №MRSU7412011 від 25.06.2025 року, вищевказаний товар, фактурною вартістю 37 584 доларів США, надійшов на адресу ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЮКМ», відправник компанія «DELECTO FOODS PVT LTD» (Індія).
Для пропуску товару на митну територію України надано попередню митну декларацію №807000000/2025/903385 від 26.06.2025 року.
30.06.2025 року товар доставлений у митницю призначення (Харківська митниця) та поданий для митного контролю та митного оформлення згідно з митної декларації №25UA807200009550U0.
В митній декларації, заявлена митна вартість товару становить 1 683 019, 59 грн., умови поставки CIF GDANSK.
Приймаючи оскаржену постанову, суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріали справи не містять достатніх та належних доказів для визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, за кваліфікуючими ознаками вчинення дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення їх митної вартості.
З таким рішенням місцевого суду погоджується й суд апеляційної інстанції.
Як судом першої так і апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку можна було б поза розумним сумнівом стверджувати про вчинення ОСОБА_1 з відповідним умислом дій, спрямованих на подання документів, що містять невідповідність вартості та умов поставки товару, заявлених під час митного оформлення, вартості та умовам поставки товару в країні експорту. Належних та допустимих доказів на основі яких митницею встановлено причетність ОСОБА_1 до вказаного правопорушення матеріали справи не містять, наявні матеріали справи не доводять вчинення нею умисних дій на вчинення інкримінованого правопорушення, а доводи щодо її причетності до правопорушення ґрунтуються лише на припущеннях.
Так, як убачається з матеріалів справи, ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЮКМ» здійснило митне оформлення товару при його ввезенні на митну територію України відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту), в якому ціна товару визначена у доларах США (USD). Фактурна вартість товару, що вказана в інвойсі та інших товаросупровідних документах, становила 37 584 USD.
У графах 22-24 митної декларації зазначено саме долар США як валюту, у якій визначено загальну суму за рахунком. Таким чином, декларантом вказано валюту зовнішньоекономічного контракту та здійснено визначення митної вартості у гривні за офіційним курсом НБУ до долара США на дату подання декларації з урахуванням вимог ст.49, 51, 53, 57, 58 МКУ.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Харківською митницею у протоколі без належного обґрунтування та пояснення підстав (причин) для цього здійснено перерахунок вартості товару з індійської рупії в гривню за курсом НБУ на дату подання декларації, при цьому у якості єдиного доказу на підтвердження цих обставин є посилання на відомості з мережі Інтернет («https://www.icegate.gov.in»).
Згідно ч. 1 ст. 337 МК України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 МК України подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МК України.
Згідно ст. 335 МК України під час переміщення товарів через митний кордон України декларант або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості:
1) при перевезенні автомобільним транспортом:
а) документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність); б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні); в) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності); г) комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів; ґ) відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки; д) найменування товарів; е) вага брутто товарів (у кілограмах) або об'єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів.
В протоколі інспектор Харківської митниці зазначає, що співставленням даних митного оформлення, а саме країни відправлення, країни призначення, ваги товару, кількості вантажних місць, номеру контейнера, що містяться на сайті, на який посилається інспектор, та документах, що були подані до митного оформлення, свідчить про невідповідність вартості та умов поставки товару, заявлених під час митного оформлення, вартості та умовам поставки товару в країні експорту.
Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.508 МК України у справі про порушення митних правил з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи до процесуальних дій належить, зокрема, витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них.
Отримання інформації від митних органів іноземних держав регулюється Наказом Державної митної служби України «Про затвердження Порядку направлення запитів Державної митної служби України до митних служб іноземних держав або їх інформування» N? 639 від 06 липня 2005 року. Положеннями даного Наказу чітко передбачений порядок звернення з метою отримання інформації до митних органів інших країн. За даним порядком регіональний митний орган України, який має намір звернутися до митних служб іноземних держав, зобов'язаний підготовити проект запиту та отримати від Держмитслужби України погодження на звернення до митного органу іншої країни.
Апеляційний суд цілком погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що інспектором Харківської митниці, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, не вчинено жодної з зазначених дій.
У матеріалах справи про порушення митних правил відсутня інформація про звернення до Державної митної служби України з запитом до митних органів Індії з метою отримання документів митного оформлення в країні експорту.
Крім того, відповідно до протоколу про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил №0032/80700/2025 вилучено товар: порошок цикорію, розчинний, висушений у кількості 21 600 кг., вартістю 1 924 289 гр.
Разом з цим, у протоколі порушення митних правил Митним органом зазначено, що відповідно до інформації, яка міститься на національному порталі електронної комерції митних органів Індії (https://www.icegate.gov.in/), отримано інформацію щодо митного оформлення товару в Індії. Так, встановлено, що за коносаментом МАЕU252728907 (shipping bill № 1054250 від 18.04.2025 року) оформлений товар у кількості 720 місць, вагою 23 256 кг брутто та вартістю 3 950 340 індійських рупій на умовах поставки FOB (у перерахунку за офіційним курсом НБУ станом на 30.06.2025 1 924 289 гр.).
Таким чином, митними органами України належним чином не було отримано офіційну інформацію митних органів Індії щодо відправлення товару та співставлення поданих ОСОБА_1 документів.
Так, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series А заява № 25).
Сам протокол про адміністративне правопорушення за правовим змістом є фактично обвинуваченням, яке підлягає доведенню, не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення, враховуючи позицію ЄСПЛ (справа Карелін проти Російської Федерації). А інших доказів винуватості ОСОБА_2 , фактично окрім митних документів та розрахунку вартості автомобіля, які лише підтверджують сам факт його ввозу, на які послався суд у своєму рішенні, матеріали справи не містять.
Таким чином, матеріали справи про порушення митних правил не містять будь-яких відомостей та жодних доказів того, що ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з невідповідністю вартості та умов поставки товару, заявлених під час митного оформлення, вартості та умовам поставки товару в країні експорту, а тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу представника Харківської митниці Тупікової О.О. залишити без задоволення.
Постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 30 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Р.В. Гєрцик