Справа № 761/18413/25
Провадження № 1-кп/761/3310/2025
14 січня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №22024000000000532 від 14.06.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Лишнівка Маневицького району Волинської області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час утримується під вартою,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України,
Шевченківським районним судом м. Києва проводиться судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, відомості щодо яких внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22024000000000532 від 14.06.2024.
Прокурор у судовому засіданні звернулася з клопотанням про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та відсутність підстав для зміни запобіжного заходу.
Захисник заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 . Звернувся із клопотанням про зміну обвинуваченій запобіжного заходу на інший більш м'який, або визначити ОСОБА_7 розмір застави. На обґрунтування клопотання, зазначив, що ризики, наведені прокурором, не доведені, ОСОБА_7 має ряд позитивних характеристик, тривалий час перебуває під вартою. Крім того, зазначив, що обвинувачена ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, на її утриманні перебуває матір похилого віку, яка має інвалідність.
Обвинувачена підтримала позицію захисників, зазначила, що наміру переховуватися від суду не має, за час перебування в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» у неї значно погіршився стан здоров'я. Крім того, зазначила, що має визначене місце проживання на території м. Києва.
Вислухавши клопотання прокурора, доводи учасників судового провадження, вивчивши наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_7 , судом враховується те, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який в подальшому неодноразово був продовжений.
При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, суд приходить до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_7 , тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченій в разі визнання її винуватою, а також конкретні обставини кримінального провадження, свідчать про можливість невиконання обвинуваченою своїх процесуальних обов'язків у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Крім того, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Таким чином, наведені обставини дають підстави вважати про наявність ризиків, що ОСОБА_7 може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При цьому, наявність у обвинуваченої ОСОБА_7 місця проживання, соціальних зв'язків, з урахуванням наведених вище факторів не може в повній мірі бути стримуючими факторами в запобіганні вищевказаним ризикам.
Крім того, на переконання суду застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, є неможливим, оскільки наявність вказаних ризиків відносно обвинуваченої ОСОБА_7 , дій, до яких вона може вдатись, фактичні обставини інкримінованих кримінальних правопорушень у вчиненні, в тому числі особливо тяжкого злочину та кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, свідчить про високий ступінь суспільної небезпеки дій.
Таким чином, з урахуванням наведеного, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує, в разі визнання ОСОБА_7 винуватою, стадії судового розгляду, у своїй сукупності вказують на необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, положеннями ч.6 ст. 176 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини передбаченні ст.ст. 177 та 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.ст. 109 - 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437 - 442 КК України.
Враховуючи фактичні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , а також з огляду на високий ступінь встановлених ризиків, відсутність вагомих стримуючих факторів, застосування менш суворих запобіжних заходів, зокрема і застави у даному випадку, також не зможе забезпечити ефективного уникнення встановлених ризиків, у зв'язку з чим доводи, наведені захисником у клопотанні про зміну запобіжного заходу є неспроможним.
З огляду на викладене, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігти ризикам, суд вважає необхідним продовжити обраний обвинуваченій ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім того, враховуючи повідомлення обвинуваченої ОСОБА_7 в судовому засіданні щодо її стану здоров'я, суд на підставі ст. 206 КПК України, вважає за необхідне зобов'язати керівника ДУ «Київський слідчий ізолятор» та начальника філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області забезпечити додержання права ОСОБА_7 на належну медичну допомогу та надання відповідного лікування.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.331, 372 КПК України, суд,
Відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_7 .
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_7 , без визначення розміру застави, до 14 березня 2026 року, включно.
На підставі ст. 206 КПК України, зобов'язати керівника ДУ «Київський слідчий ізолятор» та начальника філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області забезпечити додержання права обвинуваченої ОСОБА_7 на належну медичну допомогу та надання відповідного лікування.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Судді