Справа № 308/1054/26
1-кс/308/472/26
23 січня 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22026070000000018 від 17.01.2026 щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Міжгір'я, Хустського району, Закарпатської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей та мати інваліда 2 групи, т.в.о. командира взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , УБД, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
встановив:
До слідчого судді надійшло вищевказане клопотання, яке старший слідчий в ОВС 1 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 обґрунтовує наступним.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 401 від 25.11.2025 начальника групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 майора ОСОБА_4 відряджено для тимчасового виконання службових обов'язків за вакантною посадою командира взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 .
16.01.2026 у невстановлений досудовим розслідуванням час в ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом отримання неправомірної вигоди за не завершення мобілізаційних заходів, розпочатих в денний час доби 16.01.2026, стосовно військовозобов'язаного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який на той час перебував під охороною військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 , за призовом на військову службу по загальній мобілізації та не направлення його для її проходження до конкретної військової частини. З метою реалізації вказаного злочинного умислу ОСОБА_4 мав намір віддати наказ військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_2 , які здійснюватимуть охорону та доставку ОСОБА_8 до адмінбудівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 , щоб його відпустили по дорозі слідування, при цьому доповівши керівництву про його втечу.
Діючи на виконання злочинного задуму, 16.01.2026 у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи в службовому приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 висловив ОСОБА_9 вимогу щодо надання йому неправомірної вигоди у сумі вісім тисяч доларів США (згідно з курсу НБУ станом на 16.01.2026 складає 347 141,6 грн.) за сприяння в ухиленні від проходження військової служби за мобілізацією ОСОБА_8 .
Того ж дня, у невстановлений досудовим розслідуванням час, на виконання висловленої протизаконної вимоги ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , перебуваючи на вулиці біля бокового в'їзду на територію ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 , за вказівкою ОСОБА_4 передала попередньо заховані у пакет грошові кошти у сумі 2000 дол. США (згідно курсу НБУ станом на 16.01.2026 складає 86 785,4 грн.) невстановленому військовослужбовцю ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після цього, на виконання злочинного задуму, з метою доведення злочину до кінця, ОСОБА_4 ввечері 16.01.2026, з використанням свого службового становища та наданої влади, дав вказівку невстановленим військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_2 відпустити особу, щодо якої проводились мобілізаційні заходи - ОСОБА_8 під виглядом втечі з-під охорони.
В подальшому, а саме 21.01.2026, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись раніше виниклим корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення з використанням наданої влади та службового становища, близько 12 год. 40 хв. повідомив ОСОБА_9 , щоб вона передала другу частину неправомірної вигоди у сумі 6000 дол. США, попередньо поклавши їх у коробку з-під мобільного телефону та передала їх військовослужбовцю ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого він відправить до неї за сприяння в ухиленні від проходження військової служби за мобілізацією ОСОБА_8 .
На виконання вищевказаних протиправних вимог ОСОБА_9 21.01.2026 о 14 год. 11 хв., перебуваючи поруч з будівлею ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на вул. Ніколаєва поруч з перехрестям з АДРЕСА_2 , передала військовослужбовцю ІНФОРМАЦІЯ_2 солдату ОСОБА_10 коробку з-під телефону, в якій містилась неправомірна вигода у сумі 6000 доларів США (згідно курсу НБУ станом на 16.01.2026 складає 260 356,2 грн.).
Того ж дня, правоохоронними органами була припинена протиправна діяльність ОСОБА_4 , неправомірну вигоду - грошові кошти в сумі 6000 доларів США, вилучено під час огляду місця події.
Вищевказаними діями ОСОБА_4 висловив прохання надати та одержав для себе неправомірну вигоду у сумі 8000 дол. США (згідно курсу НБУ станом на 16.01.2026 складає 347 141,6 грн.), що в двісті разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
В клопотанні вказано, що т.в.о. командира взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 майор ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, а саме прохання надати та одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі.
Слідчий в клопотанні зазначає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 злочину повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами. Окрім цього слідчий в клопотанні стверджує про існування ризиків. Так, підозрюваний ОСОБА_11 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується тощо.
Враховуючи наявні ризики, які підтверджуються доданими до клопотання матеріалами, більш м'які запобіжні заходи, такі як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт та застава, на думку слідчого, не зможуть запобігти ризикам, визначеним ч. 2 ст. 177 КК України, а тому є необхідність у обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб щодо ОСОБА_11 .
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити. Також просив визначити заставу як альтернативний запобіжний захід в більшому розмірі, ніж це передбачено п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у зв'язку з тим, що ОСОБА_11 вчинив корисливий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, а тому застава в меншому розмірі не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Захисник в судовому засіданні проти обрання ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив. Зазначив, що клопотання є необґрунтованим, вважає, що ризики не доведені, а доводи прокурора не підтверджені. Просив обрати більш м'який запобіжний захід, врахувавши, що його підзахисний є УБД, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей та мати інваліда 2 групи.
Підозрюваний в судовому засіданні повністю підтримав позицію свого захисника, причетність до інкримінованого заперечив.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного, його захисника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Витягом з ЄРДР стверджується, що слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні під № 22026070000000018, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.01.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 368 КК України.
21.01.2026 о 15 год. 27 хв. громадянин України ОСОБА_4 затриманий уповноваженою особою в порядку ст. 208 КПК України безпосередньо після вчинення злочину.
22.01.2026 ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров'я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , протоколом огляду місця події, протоколом обшуку службових приміщень ІНФОРМАЦІЯ_2 , речовими доказами - смартфонами, належними ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , вилученими грошовими коштами, отриманим від свідків аудіо- та відеозаписами тощо.
Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених доказах, є достатньою для висновку про причетність ОСОБА_4 до злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. При цьому зазначені у розглядуваному клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, отже за переконанням слідчого судді особа обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому.
Разом з тим слідчий суддя зауважує, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчий суддя враховує, що при обранні запобіжного заходу підозрюваному зазначений слідчим в клопотанні та заявлений прокурором в судовому засіданні ризик того, що підозрюваний може переховуватися від слідства та суду знайшов своє підтвердження, так як ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину, вчиненого службовою особою, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, станція статті якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, а положення КК України унеможливлюють звільнення особи від відбування покарання у разі доведення вини останнього обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
При цьому слідчий суддя враховує, що у ОСОБА_4 наявні міцні соціальні зв'язки, що мінімізує вищевказаний ризик.
Разом з тим, слідчий суддя вважає наявним ризик незаконного впливу на учасників у даному кримінальному провадженні, оскільки перебуваючи на волі, або без відповідних процесуальних обов'язків, покладених на нього судом, ОСОБА_4 може чинити тиск на свідків з метою зміни даних ними слідству показів для формування у суду викривленої позиції щодо інкримінованого йому злочину, що зрештою утруднить встановлення об'єктивної істини у цьому кримінальному провадженні.
Крім того слідчий суддя вважає доведеним ризик можливого продовження злочинної діяльності підозрюваним, так як в Україні триває призов на військову службу по мобілізації, а тому будучи обізнаним зі способами уникнення мобілізації в силу займаної посади, підозрюваний може сприяти в реалізації цього за грошову винагороду.
Окрім цього слідчий суддя вважає наявним ризик перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, так як досудове розслідування перебуває на початковій стадії, не всі документи, які мають значення для досудового розслідування виявлені та вилучені в ході проведення першочергових слідчих (розшукових) дій, а відтак такі можуть бути знищені, сховані або спотворені.
При цьому слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 раніше не судимий, офіційно працевлаштований, УБД, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей та мати інваліда 2 групи.
В рішенні у справі «Лабіта проти Італії» Європейський суд з прав людини вказує, що тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Так, наразі в Україні триває воєнний стан, вчинення підозрюваним злочину в означений час з корисливих мотивів із використанням службового становища засуджується законом і суспільством.
Застосування альтернативних запобіжних заходів, не пов'язаних з ізоляцією підозрюваного від суспільства, на думку слідчого судді, буде недостатнім для попередження вищевказаних ризиків й забезпечення належної процесуальної поведінки такого.
Більш того військова агресія російської федерації проти України суттєво обмежує можливість виконання органами влади своїх повноважень, зокрема щодо контролю за процесуальною поведінкою підозрюваного у разі його перебування на волі.
Таким чином наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам, свідчить про підставність обрання запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою на строк до 60 днів.
Частина 3 ст. 183 КПК України регламентує обов'язок суду визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним/обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України. При цьому за п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної/обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначено в межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість кримінального правопорушення, його високого степеня суспільної небезпеки, слідчий суддя вважає, що в даному випадку має місце виключний випадок і застава в максимальному розмірі передбаченому ч. 5 ст. 182 КПК України, не в повній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб знеохотити особу щодо якої застосовано заставу будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вважає за необхідним визначити її у розмірі, що становить 451 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Саме такий розмір застави, на думку слідчого судді, спонукатиме підозрюваного виконувати процесуальні обов'язки, покладені на нього цією ухвалою, та зможе запобігати встановленим судом ризикам під загрозою звернення застави у дохід держави.
Слідчий суддя зауважує, що підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі. У разі внесення застави на підозрюваного покладаються обов'язки, визначені в резолютивній частині ухвали, строк яких, відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, визначено до двох місяців.
Відповідно до ст. 205 КПК України ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 186, 193-194, 196, 197, 202,309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів до 23 березня 2026 року включно .
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, у 451 (чотириста п'ятдесят один) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму 1 500 928 (один мільйон п'ятсот тисяч дев'ятсот двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Роз'яснити, що ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 покласти наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на першу вимогу;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду ;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби України у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вищеперерахованих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Строк дії покладених на ОСОБА_4 обов'язків становить два місяці й визначено до 23.03.2026 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні №22026070000000018 від 17.01.2026.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1