Справа № 305/4294/25
Провадження по справі 2/305/1172/25
29.01.2026 Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Ємчук В.Е.
з участю: секретаря судового засідання - Шемоти М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СОЛВЕНТІС", представником якого є Лановий Євген Миколайович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СОЛВЕНТІС", представником якого є Лановий Євген Миколайович,звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.11.2019року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ», та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 2959171. У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні кредитного договору. Таким чином, Відповідач уклав Кредитний договір № 2959171 від 29.11.2019р. із ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та отримав кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5000 грн. В подальшому, 10.06.2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № АК-10/06/2025 (далі- «Договір факторингу-1»). Крім того, 07.07.2025 року між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № ДФ-07072025 (далі «Договір факторингу-2»). Згідно Договору факторингу-1 від 10.06.2025 року та Договору факторингу-2 від 07.07.2025 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 2959171 від 29.11.2019 року. Таким чином, сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС») є обґрунтованою та становить 25750 грн., із яких: документально підтвердженою, заборгованість за тілом кредиту становить 5000 грн.; заборгованість за відсотками становить 20750 грн.; заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн. На виконання вимог п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» повідомляє, що було вжито заходи досудового врегулювання спору, шляхом направлення Досудової вимоги на останню відому адресу реєстрації Відповідача. Не зважаючи на це, Позичальник не скористався своїм правом на досудове врегулювання спору, не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені Кредитним договором № 2959171 від 29.11.2019р. Щодо орієнтовного розрахунку судових витрат, ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» повідомляє Суду, що судові витрати Позивача складаються зі сплаченого ним судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 6000,00 грн.
На підставі викладеного, представник позивача просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» заборгованість за Кредитним договором № 2959171 від 29.11.2019р. у розмірі 25750грн.; а також стягнути сплачений судовий збір 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 6000,00 грн.
Копія позовної заяви з додатками була направлена Відповідачу позивачем 01.11.2025, що підтверджено відповідним реєстром з квитанцією Укрпошти.
Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 18.11.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та надано Відповідачу п'ятнадцятиденний термін з дня вручення ухвали про відкриття провадження на подання відзиву на позов.
Відповідачу, ОСОБА_1 копія ухвали про відкриття провадження по справі була направлена за зареєстрованим місцем проживання, але була повернута до суду з відміткою уповноваженої особи Укрпошти від 03.12.2025 "адресат відсутній за вказаною адресою", отже вона відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається такою, що повідомлена про відкриття провадження у справі належним чином.
З огляду на відсутність відомостей про місце перебування ОСОБА_1 , Рахівський районний суд 16.12.2025 розмістив оголошення на офіційному сайті судової влади, є також належним повідомленням Відповідача відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України.
Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подав до суду відзив на позовну заяву.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що Відповідач в установлений законом строк відзив не подав, в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд прийшов до такого висновку.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Суд встановив, що 29.11.2019 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ», та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 2959171, відповідно до умов якого сума кредиту складає 5000 грн; Кредит надається Позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3. цього Договору, шляхом перерахування на Картковий рахунок Позичальника, безготівковій формі. За цим Договором Позичальник сплачує Кредитодавцю суму кредиту та Проценти за користування кредитом, Неустойку (пеню, штраф) (п. 2.26. Правил), яка може нараховуватися у випадку порушення Позичальником умов цього Договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує Позичальник. При використанні Позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають: Базовий період з 29.11.2019 року до 19.12.2019 року (включно) 1,70 % за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка п. 2.3. Правил); в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 20.12.2019 року д до 16.06.2020 року (включно) користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка п. 2.34. Правил). 3% за один день. Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 6 705,40 грн.
ОСОБА_1 29.11.2019 року електронним цифровим підписом підписала вказаний договір про надання споживчого кредиту, чим підтвердила, що ознайомився з повною інформацію щодо Позикодавця та його послуги, зокрема проставивши електронний підпис одноразовим ідентифікатором PS2959171, відповідно до Закону України "Про електронну комерцію", що має таку саму юридичну силу як власноручний підпис.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Як зазначив Верховний Суд у Постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 провадження № 61-7203 св 20 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Зазначений вище договір, який укладений був з Відповідачем включає всі істотні умови для відповідного виду договору та він підписаний сторонами, зокрема Відповідачем шляхом підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, що відповідає статті 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію" та ст. 639 ЦК України.
Відповідно до ст.ст. 526, 611 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (пені).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» свої зобов'язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 5000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» про перерахування коштів.
Як вбачається з матеріалів справи, у порушення умов договору Відповідач зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 06.06.2025 року у нього утворилася заборгованість в сумі 25750 грн., із яких: документально підтвердженою, заборгованість за тілом кредиту становить 5000 грн.; заборгованість за відсотками становить 20750 грн.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, підставою заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). А згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.
Позивач надав докази відступлення прав вимоги від первинного кредитора правонаступнику.
Так, 10.06.2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» укладений Договір факторингу № АК-10/06/2025 (Договір факторингу-1).
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № АК-10/06/2025 від 10.06.2025, ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 25750 грн.
Крім того, 07.07.2025 року між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» укладений Договір факторингу № ДФ-07072025 (Договір факторингу-2).
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № ДФ-07072025 від 07.07.2025, ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 25750 грн.
Таким чином, ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» набуло права грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 2959171 від 29.11.2019 року в сумі 25750 грн., із яких: документально підтвердженою, заборгованість за тілом кредиту становить 5000 грн.; заборгованість за відсотками становить 20750 грн.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
У ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а за правилами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Вимоги частини 1 статті 44 ЦПК України передбачають обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст. 83 ч. 3 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України, відповідач зобов'язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов'язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред'явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача, на думку суду, свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
Отже, виходячи з принципу змагальності цивільного процесу, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції до суду першої інстанції в установлений законом строк й Позивач належними та допустимими доказами довів факт укладення кредитного договору та договорів факторингу, за яким він набув права вимоги первинного кредитора, та наявність заборгованості у ОСОБА_1 .
Своєю чергою Відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували факт виконання ним зобов'язань за договором.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріально права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи те, що Позивач надав обґрунтовані та правові докази порушення та невиконання Відповідачем умов договору, а Відповідач жодних доказів відсутності у нього заборгованості перед Позивачем не надав, з іншими заявами до суду не звертався, суд вважає, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Стаття 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Виходячи з наведеного, враховуючи положення ст. ст. 133 та 141 ЦПК України та взявши до уваги те, що у зв'язку із розглядом справи в суді Позивач, поніс судові витрати, а саме, сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 гривні, а також 6000 грн. витрат з надання професійної правничої (правової) допомоги, на підтвердження яких суду надано належні докази: договір про надання правової допомоги №43657029 від 01.07.2025; додаткову угоду №2959171 від 30.09.2025 року; детальний опис наданих послуг від 30.09.2025 року; акт №2959171 про підтвердження факту надання правничої допомоги на загальну суму 6000 гривень від 30.09.2025 року; суд стягує з Відповідача вищенаведені витрати у повному обсязі, на користь Позивача.
Керуючись ст. ст. ст.ст. 1-13, 76- 83, 141, 247, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СОЛВЕНТІС"заборгованість за Кредитним договором № 2959171 від 29.11.2019 року у розмірі 25 750 (двадцять п'ять тисяч сімсот пятдесят) гривень 00 копійок
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СОЛВЕНТІС"судові витрати, понесені на оплату судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, а також на оплату правничої допомоги в сумі 6 000 (шість тисяч) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Відомості про учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "СОЛВЕНТІС", ел. пошта info@fkpingpong.com.ua, тел. 671760906, адреса 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ЄДРПОУ 43657029.
Представник позивача - Лановий Євген Миколайович, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя: В.Е. Ємчук