Справа № 303/6906/25
2/303/2585/25
28 січня 2026 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої-судді Гутій О.В.
за участю секретаря судових засідань Зарева А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів, -
У вересні 2025 року ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_1 нараховані відсотки за користування позикою та штрафні санкції за період з 01.07.2025 року по 30.11.2025 року в загальній сумі 33 025,50 доларів США, у тому числі: відсотки за користування позикою - 30 525,50 доларів США та штрафні санкції (штраф) - 2500,00 доларів США та моральну шкоду в розмірі 10 000,00 доларів США.
Позовні вимоги мотивує тим, що 09 грудня 2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір позики DE №1, за яким позивач передав у власність, а Відповідачі прийняли та зобов'язалися повернути грошові кошти в загальній сумі 50 000,00 доларів США та нараховані відсотки за користування позикою відповідно до умов цього договору. Позика надавалася терміном до 30.04.2025 року.
В разі якщо позичальники з будь яких причин не повернуть вчасно всю позику та нараховані відсотки, то у такому випадку відсотки за користування коштами, а також передбачені цим договором штрафні санкції за порушення умов даного договору, нараховуються аж до фактичного та повного повернення позики.
25 серпня 2025 року між Первісним Кредитором та ОСОБА_1 , в інтересах якої діяли її законні представники ОСОБА_6 та ОСОБА_2 укладено Договір відступлення прав вимоги (цесії) від 25.08.2025 року, за яким Первісний кредитор безоплатно передає Кредитору свої права вимоги, зазначені у п.2 цього Договору, а Кредитор приймає такі права вимоги.
Новому кредитору передаються права вимоги, щодо стягнення (відшкодування) з Боржників інфляційних втрат, відсотків, неустойки, збитків, моральної шкоди та будь-яких інших вимог, які не передбачені вищевказаним договором або які виникли чи можуть виникнути в майбутньому у Кредитора у зв'язку з невиконанням Боржниками своїх зобов'язань.
Таким чином, до Кредитора перейшли всі права вимоги Первісного Кредитора за Договором позики, а відтак, він вправі вимагати стягнення всіх коштів, що випливають з цього договору.
У порушення договірних зобов'язань позичальники до цих пір не повернули суму позики за Договором позики від 09 грудня 2024 року.
З метою досудового врегулювання спору представником позивача була направлена відповідачам претензія з вимогою про сплату заборгованості за договором позики. Однак, відповідачі не надали відповіді на пред'явлену вимогу про сплату заборгованості та не повернули суму позики.
Таким чином, станом на день подання позовної заяви зобов'язання щодо повернення грошових коштів за договором позики від 09.12.2024 року відповідачами не виконане.
Таким чином, враховуючи вищенаведене представник позивача просить стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_1 нараховані відсотки за користування позикою та штрафні санкції за період з 01.07.2025 року по 30.11.2025 року в загальній сумі 33 025,50 доларів США, у тому числі: відсотки за користування позикою - 30 525,50 доларів США та штрафні санкції (штраф) - 2 500,00 доларів США, а також моральну шкоду в розмірі 10 000,00 доларів США.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Представника позивача в позовній заяві просив розглянути справу без її участі, в якій також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд позов задоволити, проти винесення заочного рішення не заперечив.
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили та не скористалися своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідачів, повідомлених належним чином, враховуючи відсутність відзиву відповідачів, беручи до уваги, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив на підставі ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд справи та, згідно зі ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювати фіксацію процесу звукозаписувальними технічними засобами.
Дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, суд приходить до такого висновку. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 09 грудня 2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 укладено договір позики DE №1, за яким позивач передав у власність, а Відповідачі прийняли та зобов'язалися повернути грошові кошти в загальній сумі 50 000,00 доларів США та нараховані відсотки за користування позикою відповідно до умов цього договору. Позика надавалася терміном до 30.04.2025 року. В разі якщо позичальники з будь яких причин не повернуть вчасно всю позику та нараховані відсотки, то у такому випадку відсотки за користування коштами, а також передбачені цим договором штрафні санкції за порушення умов даного договору, нараховуються аж до фактичного та повного повернення позики. (а.с. 8-9).
Відповідно до п. 1.3 Договору, сторони домовилися, що відсотки за користування позикою будуть нараховуватися з першого по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості та процентної ставки, з розрахунку 4% місячних, що складає 48% річних. Проценти за користування позикою сплачуються щомісячно до 5 числа за попередній місяць. Позика може бути повернута достроково, в такому разі позичальники сплачують відсотки за фактичний час користування позикою.
Якщо Позичальник поверне позику чи більшу її частину в перші два місяців дії цього Договору, то він зобов'язується сплатити одноразовий адміністративний платіж у сумі 5% від суми Договору. Несплачені (прострочені) відсотки, строк сплати яких уже настав, додаються до загальної суми позики в перший день їх прострочення та на них нараховуються відсотки згідно умов цього Договору.
Згідно п.п. 1.4. Сторони домовилися, що позика буде використана Позичальниками на довільні цілі. 1.5. В разі якщо Позичальники порушать будь-який пункт цього Договору, вони зобов'язані повернути всю позику, нараховані відсотки та інші випливаючі з цього Договору платежі протягом 10 ти днів з моменту такого порушення. 1.6. В разі невиконання чи неналежного виконання Позичальниками грошових зобов'язань щодо повернення грошових коштів згідно умов цього договору, Позикодавець має право вимагати від Позичальника сплати неустойки (штрафу) в розмірі 1% від суми позики визначеної в п.1.1. за кожен випадок порушення грошових зобов'язань.
При цьому сторони усвідомлюють, що неповне виконання зобов'язання (виконання частини зобов'язання, часткова сплата щомісячного платежу, сплата платежу пізніше визначеного терміну, тощо) також є неналежним виконанням зобов'язання в повному обсязі. Сплата неустойки не звільняє сторін від виконання зобов'язання в натурі.
Пунктом 1.8. зазначено, що в разі якщо Позичальники порушать п.1.2. та/або 1.3. та/або 1.5. цього Договору, Позикодавець має право на залишок боргу нараховувати відсотки за користування позикою у розмірі 10% місячних до моменту повного повернення позики.
Відповідно до п.п. 1.1 Сторони підтверджують, що Позикодавець передав Позичальникам, а Позичальники отримали від Позикодавця грошові кошти у розмірі 50000,00 доларів США на нараховані відсотки.
Пунктами 1.11. 1.12. місцем виконання договору (зобов'язання) у розумінні ч.8, ст.28 ЦПК України та ч.1, ст.532 ЦК України є АДРЕСА_1 .
Згідно з ч. 2 ст. 1049 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 одержали від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 50 000 доларів США, згідно вищевказаного договору позики Договору позики DE №1 від 09.12.2024 року (а.с. 9).
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відтак, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір позики в електронній формі.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В подальшому, 25 серпня 2025 року між Первісним Кредитором та ОСОБА_1 , в інтересах якої діяли її законні представники ОСОБА_6 та ОСОБА_2 укладено Договір відступлення прав вимоги (цесії) від 25.08.2025 року, за яким Первісний кредитор безоплатно передає Кредитору свої права вимоги, зазначені у п.2 цього Договору, а Кредитор приймає такі права вимоги (а.с. 10-11).
Новому кредитору передаються права вимоги, щодо стягнення (відшкодування) з Боржників інфляційних втрат, відсотків, неустойки, збитків, моральної шкоди та будь-яких інших вимог, які не передбачені вищевказаним договором або які виникли чи можуть виникнути в майбутньому у Кредитора у зв'язку з невиконанням Боржниками своїх зобов'язань.
Повідомленням про відступлення прав вимоги, законний представник ОСОБА_1 повідомив відповідачів про укладення договору відступлення права вимоги від 25.08.2025 року, яке відбулося відступленням права вимоги за договором позики DE № 1 від 09.12.2024 року (а.с. 12).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За загальним правилом, наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
При цьому слід враховувати, що у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Згідно з ч. 1 статтею 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до п. 1.3 Договору, сторони домовилися, що відсотки за користування позикою будуть нараховуватися з першого по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості та процентної ставки, з розрахунку 4% місячних, що складає 48% річних. Проценти за користування позикою сплачуються щомісячно до 5 числа за попередній місяць. Позика може бути повернута достроково, в такому разі позичальники сплачують відсотки за фактичний час користування позикою.
В разі якщо Позичальники порушать п.1.2. та/або 1.3. та/або 1.5. цього Договору, Позикодавець має право на залишок боргу нараховувати відсотки за користування позикою у розмірі 10% місячних до моменту повного повернення позики.
Оскільки, в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що відповідачі станом на день розгляду справи свої зобов'язання за договором позики в обумовлений сторонами термін не виконали, а отже зобов'язані сплатити позивачу відсотки за користування грошовими коштами.
Таким чином, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором позики, суд приходить до висновку, що з 01.07.2025 року по 30.11.2025 року з відповідачів солідарно підлягають стягнення відсотки за користування позикою в розмірі 30525,50 доларів.
У разі порушення зобов'язання, згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.09.2015 року у справі №6-369цс15).
Відповідно до п. 1.3 Договору в разі невиконання чи неналежного виконання Позичальниками грошових зобов'язань щодо повернення грошових коштів згідно умов цього договору, Позикодавець має право вимагати від Позичальника сплати неустойки (штрафу) в розмірі 1% від суми позики визначеної в п.1.1. за кожен випадок порушення грошових зобов'язань. При цьому сторони усвідомлюють, що неповне виконання зобов'язання (виконання чистини зобов'язання, часткова сплата щомісячного платежу, сплата платежу пізніше визначеного терміну, тощо) також є неналежним виконанням зобов'язання в повному обсязі. Сплата неустойки не звільняє сторін від виконання зобов'язання в натурі.
Водночас, відповідно пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути з відповідачів неустойку в розмірі 2500, 00 доларів США, яка нарахована в період з з 01.07.2025 року по 30.11.2025 року, однак з урахуванням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України така не підлягає задоволенню.
Також відповідно до п.2.2 договору позики кожна із сторін вправі вимагати від іншої сторони відшкодування моральної шкоди у розмірі 20% від суми договору визначеної в п.1.1 цього договору, в разі порушення будь-яких умов цього договору.
Відтак, враховуючи п.п.2.2. договору позики, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача моральної шкоди в розмірі 10000,00 доларів США.
Щодо вимоги позивача про стягнення суми боргу в іноземній валюті, суд зазначає наступне .
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 464/3790/16-ц зробила правовий висновок щодо стягнення заборгованості за договором позики у іноземній валюті, відповідно до якого частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно з чинним законодавством гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Враховуючи той факт, що відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 взяли у борг грошові кошти в іноземній валюті, зокрема у доларах США, та зобов'язалися повернути їх, то позивач має права вимагати стягненні коштів за користування позикою у зазначеній іноземній валюті, відтак, суд приходить до переконання про наявність підстав для стягнення грошових коштів в іноземній валюті.
Враховуючи наведене, перевіривши розрахунок заборгованості щодо невиконання умов договору позики DE № 1 від 09.12.2024 року, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме з відповідачів солідарно підлягає стягненню нараховані відсотки за користування позикою та моральна шкода за період з 01.07.2025 року по 30.11.2025 року в загальній сумі 40525,00 доларів США, у тому числі: відсотки за користування позикою - 30 525,50 доларів США та 10 000,00 доларів США моральної шкоди.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 15 140,00 гривень
Керуючись ст.ст.10, 12, 81, 82, 89, 141, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 545, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів про стягнення боргу задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 за договором позики DE № 1 від 09.12.2024 року грошові кошти в загальній сумі 40 525,50 доларів США, що складається з наступного: відсотки за користування позикою - 30 525,50 доларів США та 10000,00 доларів США моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь держави 15140, 00 гривень судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , представник позивача ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Відповідачі: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .
Рішення виготовлено 28.01.2026 року.
Головуюча О.В.Гутій