Справа №: 301/2906/25
29 січня 2026 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого судді Ільтьо І. І., при секретарі судового засідання Гарані О.А., прокурора Фотченко С.І., особи, щодо якої розглядається справа про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , захисника Мушак К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, що надійшли з Департаменту стратегічних розслідувань управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України,
за вчинення правопорушення, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №468 встановлено, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Іршавської міської ради восьмого скликання, являючись суб'єктом відповідальності, відповідно підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», та примітки до статті 172-6, за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушені вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, 01.04.2024 року подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією визнав повністю.
Захисник особи, щодо якої розглядається справа про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 в судовому засіданні просила обрати мінімальне покарання в межах санкції статті ч. 1 ст. 176-1 КУпАП.
Прокурор Берегівської окружної прокуратури Фотченко С.І. в судовому засіданні вказав, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, думку прокурора та захисника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення і його дії слід кваліфікувати за частиною 1 статті 172-6 КУпАП, згідно якої передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом та інше.
Згідно зі статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно з положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
Диспозиція ч. 1 ст. 172-6 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, яке полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до підпункту б пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України « Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: - народні депутати України,депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, частини першої статті 3 цього Закону, особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» «ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до пункту 2-7 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», особи, які у 2022 2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб'єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.
Сукупність доказів є достатньою для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Встановлено, що згідно Рішення № 01 першої сесії восьмого скликання Іршавської міської ради від 27.11.2020 «Про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів Іршавської міської ради» ОСОБА_1 розпочав свої повноваження, як депутат Іршавської міської ради.
Статтею 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» визначено, що на депутатів місцевих рад поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
За таких обставин, з 27.11.2020 ОСОБА_1 набув статусу депутата зазначеної міської ради та відповідно суб'єкта, на якого поширюються вимоги та обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції».
Таким чином, ОСОБА_1 , зобов'язаний був подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік не пізніше 31.03.2024.
Однак, як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, лише 01.04.2024 о 09:18 год., тобто несвоєчасно.
Відтак, суддя приходить до переконання про відсутність у ОСОБА_1 поважних причин несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, визначених в ст. 17 КУпАП, у даній справі не встановлено, передбачені ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення на момент розгляду справи не закінчились.
Враховуючи вищенаведене, особу правопорушника, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, даних про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, а також щире визнання вини, обставини передбачені ст. ст. 34, 35 КУпАП, вважаю, що міра відповідальності, яка буде необхідною і достатньою для виховання порушника є адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Крім цього, на підставі п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 172-6 КУпАП ч. 1, 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір», -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови через Берегівський районний суд Закарпатської області до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Іван ІЛЬТЬО