Справа № 297/47/26
28 січня 2026 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025072060000033 від 27.08.2025 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України,
08.01.2026 року до Берегівського районного суду Закарпатської області надійшов для розгляду обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025072060000033 від 27.08.2025 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області у вказаному кримінальному провадженні №42025072060000033 від 27.08.2025 року призначено підготовче судове засідання.
Разом з тим, прокурор Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 подала до суду клопотання про покладення на ОСОБА_4 обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, мотивуючим тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 відноситься до категорії злочинів, пов'язаних зі зловживанням службовим становищем, характер та наслідки такого діяння свідчать про підвищений ступіть суспільної небезпеки. Тому, сукупність наведених обставин дають підстави вважати, що існують реальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, для запобігання яким необхідним є покладенням на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за першим викликом до суду; не відлучатись за Берегівського району, Закарпатської області, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця свого проживання та роботи; утримуватись від спілкування з свідками, експертами, спеціалістами у даному кримінальному провадженні.
Окрім того, 19.01.2026 року до суду надійшло клопотання про відсторонення від посади ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42025072060000033 від 27.08.2025 року, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
28.01.2026 року до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 про скасування арешту нерухомого майна у кримінальному провадженні №42025072060000033 від 27.08.2025 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України. Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 17 грудня 2026 року накладено арешт шляхом заборони відчуження та розпорядження на нерухоме майно, а саме квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 на праві приватної власності. Захисник вважає, що накладений арешт є непропорційним, необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам ч. 8 ст. 170 КПК України, оскільки вартість арештованого майна у 13 разів перевищує розмір шкоди та заявленого цивільного позову, у зв'язку з чим, просить скасувати арешт на вказане нерухоме майно.
В підготовчому судовому засіданні прокурор Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 просила призначити справу до судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважала, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає. Також, подані клопотання про покладення на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КК України та відсторонення його від посади головного спеціаліста відділу економічного розвитку та торгівлі Берегівської міської ради терміном на 2 місяців, з підстав викладених у них. У задоволенні клопотання захисника просила відмовити.
Захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні не заперечила щодо призначення справи до судового розгляду та щодо клопотання прокурора про покладення на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КК України. При цьому, щодо клопотання прокурора про відсторонення обвинуваченого ОСОБА_4 від посади головного спеціаліста відділу економічного розвитку та торгівлі Берегівської міської ради категорично заперечила, просила у такому відмовити, оскільки підозра необґрунтована щодо можливого впливу ОСОБА_4 на хід кримінального провадження, відсутність у нього організаційо-господарський повноважень, недоведений корисливий мотив, а також посилалась на негативні соціальні наслідки відсторонення від посади для обвинуваченого та його сім'ї. Своє клопотання про скасування арешту на майно просила задовольнити з підстав викладених у ньому.
Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Представник потерпілого ОСОБА_6 в підготовчому судовому засідання не заперечила щодо призначення справи до судового розгляду та клопотання про покладення на обвинуваченого обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КК України. При цьому, щодо клопотання про відсторонення від посади заперечила, оскільки вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 жодним чином не зможе впливати на учасників провадження чи підробити докази у справі.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, клопотання прокурора, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 314 КПК України після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.
За змістом статті 315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.
З метою підготовки до судового розгляду суд:
1) визначає дату та місце проведення судового розгляду;
2) з'ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд;
3) з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді;
4)розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні.
5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
Згідно з ст. 316 КПК України після завершення підготовки дот судового розгляду, суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
Згідно ч. 1 ст. 314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 314-1 КПК України, досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі.
У зв'язку з вищенаведеним, суд вважає, що у даному кримінальному провадженні слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта відповідно до вимог п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України та доручити представнику органу пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .
При цьому, вирішуючи питання щодо покладення обов'язків на обвинуваченого ОСОБА_4 , визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, суд приходить до наступного.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 18.11.2025 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 15 (п'ятнадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 45 420 (сорок п'ять тисяч чотириста двадцять) гривень, строком до 17.01.2025 року, з покладенням на ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися з території Берегівського району, Закарпатської області, повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання т роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, експертами, спеціалістами у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.
В подальшому ОСОБА_4 вніс визначений вказаною ухвалою розмір застави, а відтак згідно положень ст. 202 КПК України, останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України).
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання, зокрема, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, суд зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії обов'язків, покладених у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, суд враховує, що такий обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, яким було завдано істотну шкоду держави в особі Берегівської міської ради.
В ході судового розгляду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії обов'язків, покладених у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати.
Вирішуючи питання про продовження строку виконання покладених обов'язків на обвинуваченого ОСОБА_4 , судом враховано вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
За наведених обставин, слідчий суддя вважає, що прокурором в судовому засіданні було доведено, що ризики, які встановлені при застосуванні відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу на даний час не зменшилися та продовжують існувати, а тому суд вважає клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави відносно обвинуваченого. задовольнити повністю.
При цьому, вирішуючи клопотання про відсторонення від посади ОСОБА_4 , суд приходить до наступного.
Згідно з вимогами ст. 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.
З положень ч. 2 статті 157 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов'язаний врахувати такі обставини:
1) правову підставу для відсторонення від посади;
2)достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
Встановлено, що ОСОБА_4 , відповідно до розпорядження № 61-к від 22.08.2016 року Берегівського міського голови, призначено на посаду головного спеціаліста відділу економічного розвитку і торгівлі Берегівської міської ради та згідно розпорядження міського голови Берегівської міської ради № 27-к від 16.06.2020 року, покладено виконання функцій уповноваженої особи за організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель виконавчого комітету Берегівської міської ради..
З клопотання вбачається, що ОСОБА_4 інкримінуються дії, які вчинені ним на посаді головного спеціаліста відділу економічного розвитку і торгівлі Берегівської міської ради. При цьому вказані дії відбулися саме у зв'язку з проведенням проведення процедур закупівель на вказаній посаді. Згідно пред'явленої підозри ОСОБА_4 , проведення таких процедур в даному випадку призвело до істотної шкоди державі в особі Берегівської міської ради.
У клопотанні сторона обвинувачення обґрунтовує необхідність відсторонення обвинувачений ОСОБА_4 від займаної посади головного спеціаліста відділу економічного розвитку і торгівлі Берегівської міської ради запобіганням ризикам у вигляді знищення, приховування чи підроблення документів та інформації, які мають значення для досудового розслідування, впливу на службових осіб, які можуть бути допитані у кримінальному провадженні та можливості останнім перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином.
З огляду на займану посаду ОСОБА_4 має доступ до офіційної документації, що становить доказову базу. Це створює реальну можливість для знищення документів, внесення до них неправдивих відомостей чи підроблення даних, що мають істотне значення для слідства.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 КПК України такі обставини є однією з підстав для відсторонення.
Крім того, обвинувачений перебуває у трудових та службових відносинах з іншими працівниками органу місцевого самоврядування, які можуть бути допитані як свідки.
З огляду на посаду, обвинувачений має можливість переслідувати, тиснути, переконувати або змінювати покази відносно нього свідків.
Це прямо підпадає під ризики, визначені п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Отже, перебування обвинувачений на посаді створює реальну загрозу об'єктивності слідчих дій.
Суд бере до уваги доводи сторони захисту щодо посадових обов'язків ОСОБА_4 , а також обставини його особи, позитивну службову характеристику та відсутність дисциплінарних стягнень.
Разом з тим, зазначені обставини не виключають можливості впливу обвинуваченого на свідків, які перебувають з ним у службових відносинах, а також доступу до документації, пов'язаної з предметом обвинувачення.
Інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_4 кримінальне правопорушення безпосередньо пов'язане з виконанням ним службових обов'язків у сфері публічних закупівель, а тому подальше перебування на посаді створює об'єктивні ризики перешкоджання кримінальному провадженню, незалежно від доведеності чи недоведеності вини на даній стадії судового розгляду.
Посилання сторони захисту на порушення презумпції невинуватості, суд визнає необґрунтованими, оскільки відсторонення від посади є тимчасовим процесуальним заходом, який не є покаранням і не свідчить про визнання особи винною.
Оцінивши в сукупності обставини викладенні в клопотанні, суд дійшов висновку, що відсторонення ОСОБА_4 від посади головного спеціаліста відділу економічного розвитку і торгівлі Берегівської міської ради є об'єктивно виправданим та доведеним у підготовчому судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
При цьому суд зазначає, що відсторонення ОСОБА_4 від виконання службових обов'язків є тимчасовим його недопущенням до виконання обов'язків за займаною посадою та не призведе до негативних наслідків у роботі Берегівської міської ради.
У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку, що клопотання про відсторонення від посади обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 2 місяці підлягає задоволенню.
Щодо поданого захисником ОСОБА_5 клопотання про скасування арешту на майно, суд приходить до наступного висновку.
Так, ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області накладено арешт у кримінальному провадженні 42025072060000033 від 27.08.2025 року,шляхом заборони відчуження та розпорядження на нерухоме майно, а саме квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 на праві приватної власності.
Підставою накладення арешту слідчим суддею визначено необхідність забезпечення можливого відшкодування шкоди, завданої державі в особі Берегівської міської ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Водночас, ч. 8 ст. 170 КПК України прямо встановлює, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або розміру заявленого цивільного позову.
Як убачається з матеріалів провадження, розмір шкоди, інкримінованої ОСОБА_4 , та розмір заявленого цивільного позову становить 143 330 грн.
Водночас, відповідно до довідки про оціночну вартість нерухомого майна станом на 27.01.2026 року вбачається, що ринкова вартість квартири, на яку накладено арешт, становить 1 906 639,24 грн, що перевищує розмір заявленої шкоди більш ніж у 13 разів.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що накладений арешт не відповідає принципу співмірності втручання у право власності, є надмірним обмеженням конституційного права особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд також враховує, що арештоване майно не є речовим доказом у кримінальному провадженні, не є предметом чи знаряддям кримінального правопорушення, не підлягає спеціальній конфіскації, не набуто внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Окрім того, санкція ч. 1 ст. 364 КК України не передбачає конфіскації майна.
Доводи сторони обвинувачення щодо можливого відчуження майна мають загальний, припущений характер і не підтверджені жодними конкретними фактичними даними.
Таким чином, на даний час відпала правова необхідність у подальшому застосуванні вказаного арешту, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що клопотання захисника про скасування арешту на майно підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 154, 157, 170, 176-178, 181, 193-194, 196, 314 - 316, 395, 396 КПК України, суд,-
Призначити у відкритому судовому засіданні судовий розгляд у кримінальному провадженні №42025072060000033 від 27.08.2025 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, на 16 лютого 2026 року о 10 годині 30 хвилин.
В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 та представника потерпілого ОСОБА_6 ..
Зобов'язати Берегівський РВ 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Закарпатській області надати до суду досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Магдебург, Німеччина, мешканця АДРЕСА_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 .
Клопотання прокурора про відсторонення від посади обвинуваченого ОСОБА_4 та покладення на нього обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України - задовольнити.
Відсторонити обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади головного спеціаліста відділу економічного розвитку та торгівлі Берегівської міської ради строком на 2 (два) місяці, тобто до 29 березня 2026 року.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1)прибувати за першим викликом до суду;
2)не відлучатись за межі Закарпатської області, без дозволу суду;
3)повідомляти суд про зміну місця свого проживання та роботи;
4)утримуватись від спілкування з свідками, експертами, спеціалістами у даному кримінальному провадженні.
Клопотання захисника ОСОБА_5 про скасування арешту на нерухоме майно - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 17 грудня 2025 року про накладення арешту на нерухоме майно, а саме квартиру, що знаходить за адресою АДРЕСА_1 - скасувати.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Берегівської окружної прокуратури.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_7