Справа № 127/5436/24
Провадження 2/127/623/24
26 січня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Сичука М.М.,
при секретарі судового засідання Коровай А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці уивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Степаненко Наталії Миколаївни про визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житлом, зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Вінницького міського суду вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Степаненко Наталії Миколаївни про визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житлом, зобов'язання вчинити дії.
Постановою Верховного Суду від 27.10.2025 року касаційну ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Вінницького апеляційного суду від 30.04.2025 року залишено без змін, згідно якої апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 17.03.2025 в частині повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвал Вінницького міського суду Вінницької області від 10.01.2025 про відмову в задоволенні заяви про відвід судді та про закриття підготовчого провадження та призначенню справи до судового розгляду, а також розгляду клопотання ОСОБА_1 від 7.02.2025 скасовано, а справу в цій частині направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі ухвали суду від 05.11.2025 продовжено розгляд цивільної справи №127/5436/24 в порядку загального позовного провадження зі стадії судового розгляду по суті.
В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення, яке подана через систему «Електронний суд» 06.02.2025, в якому заявник просить роз'яснити ухвалу суду від 10.01.2025 року, якою закрито підготовче провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, а саме на яких підставах було прийнято рішення, що зазначенні ухвали не підлягають оскарженню? Які конкретно положення ЦПК були застосовані для прийняття такого рішення?
Також 07.02.2025 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подано клопотання, в якому просить суд визнати, що право заявника на правовий захист було порушено через розгляд підготовчого засідання без участі адвоката. Також просить врахувати таке порушення при подальшому розгляді справи, а також включити цю обставину до судового протоколу як підставу для подальшого оскарження рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України, суд розглядає заяву про роз'яснення рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
В судовому засіданні представник позивача-відповідача ОСОБА_3 підтримав заявлені його довірителем заяву про роз'яснення ухвали суду та клопотання та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача-позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала заявлені заперечення подані раніше та просила відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвал Вінницького міського суду від 10.01.2025 та клопотання ОСОБА_1 від 7.02.2025.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися.
Дослідивши подану заяву та клопотання, матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як вбачається з ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 10.01.2025 року, якою відмовлено у задоволенні заяви про відвід судді та закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті, вона має чітко сформульовану резолютивну частину, яка не допускає множинного тлумачення та є зрозумілою.
Відповідно до положень статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
У ч.2 наведеної норми передбачено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Отже, відповідно до статті 271 ЦПК України суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, лише у випадку, якщо його резолютивна частина є неясною або допускає неоднозначне тлумачення, без зміни змісту такого рішення. Роз'ясненню підлягає виключно судове рішення, яке підлягає виконанню, у тому числі примусовому, та яке не виконано або строк пред'явлення його до виконання не сплив.
Фактично заявник просить суд не роз'яснити зміст ухвал, а надати тлумачення норм цивільного процесуального законодавства та мотивів їх застосування, що не є предметом розгляду в порядку статті 271 ЦПК України.
Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
При цьому не підлягають роз'ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що "роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усунення неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.»
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що "необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання."
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Отже, роз'ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
За таких обставин підстав для задоволення заяви про роз'яснення ухвал суду не вбачається.
Щодо клопотання від 07.02.2025 року про визнання порушення права на правовий захист, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі статтею 183 ЦПК України, будь-яка заява чи клопотання з процесуальних питань повинні містити чітке формулювання процесуального питання, підстави для його вирішення судом та конкретне прохання, яке може бути реалізоване в межах повноважень суду.
Прохання ОСОБА_1 про визнання порушення його права на правничу допомогу; врахування такого порушення при подальшому розгляді справи; включення цієї обставини до протоколу судового засідання як підстави для майбутнього оскарження, не відповідають процесуальній природі заяв з процесуальних питань та не передбачені ЦПК України як самостійний предмет судового розгляду.
Крім того, судом встановлено, що порушення права заявника на правничу допомогу не вбачається.
Матеріалами справи підтверджується, що провадження у справі триває з 28.02.2024 року та суд неодноразово відкладав підготовчі засідання з ініціативи позивача з метою забезпечення участі представників.
ОСОБА_1 було надано правничу допомогу чотирма адвокатами за дорученнями центрів безоплатної правової допомоги, але припинення надання правничої допомоги відбувалося з причин неможливості узгодження правової позиції з клієнтом.
В даному судовому засіданні заявник представлений адвокатом Грицуляком Т.П.
Право на правничу допомогу є гарантованим, однак не є абсолютним та не може реалізовуватися способом, що призводить до безпідставного затягування судового розгляду або порушення балансу процесуальних прав сторін.
Суд першої інстанції не уповноважений переглядати власні ухвали, а незгода з ними може бути предметом перевірки суду апеляційної інстанції у межах апеляційного оскарження рішення суду по суті спору.
Також суд звертає увагу на те, що включення відповідних обставин до протоколу судового засідання є безпідставним з наступного.
Відповідно до частини 14 статті 7 та статті 247 ЦПК України судове засідання фіксується технічними засобами, а протокол судового засідання складається у порядку, визначеному законом.
Протокол судового засідання не є засобом фіксації правової оцінки судом процесуальних дій або підстав для майбутнього оскарження судових рішень, а тому вимоги заявника є безпідставними і задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 183, 247, 271, 353 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 10.01.2025 року про відмову в задоволенні заяви про відвід судді та ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 10.01.2025 року якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті від 06.02.2025 року.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про визнання, що його право на правовий захист було порушено через розгляд підготовчого засідання без участі адвоката, врахування даного порушення при подальшому розгляді справи та включення цієї обставини до протоколу судового засідання, як підставу подальшого оскарження рішення суду від 07.02.2025 року, за безпідставністю.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення сторін або проголошення вступної та резолютивної частини ухвали, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Повний текст ухвали суду виготовлено 27.01.2026.
Суддя: