Справа №533/849/22
Провадження №1-кп/533/3/26
28 січня 2026 року Козельщинський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі: прокурора - ОСОБА_2 (в режимі ВКЗ),
захисник - ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ),
обвинуваченого - ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ),
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Козельщина обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, складений у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020220760000135 від 22.08.2020,
установив
Після зміни підсудності до Козельщинського районного суду Полтавської області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 23.12.2022 задоволено клопотання прокурора про виділення матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_4 .
Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово оголошувався у розшук та надавався дозвіл на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На час розшуку обвинуваченого неодноразово зупинялося судове слідство.
Судом самостійно встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 відповідно до ухвали Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02.12.2025 утримується в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», строк тримання під вартою до 30.01.2026 року.
Далі судом встановлено, що до обвинувального акта додано реєстр матеріалів досудового розслідування, розписка підозрюваного та захисника про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Обвинувачений відповідно до виділених матеріалів справи своєчасно отримав копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.
В кримінальному провадженні захист обвинуваченого здійснює адвокат ОСОБА_3 .
Представник потерпілого в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Прокурор та інші учасники провадження в судовому засіданні прохали призначити судовий розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні, саме 28.01.2026 року.
Також, прокурор оголосив клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор на обґрунтування клопотання зазначив, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 є існування наявних ризиків, визначених ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснювати дії щодо: переховування від суду, незаконного впливу на свідків, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Також, в клопотанні прокурором зазначено, що неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід.
Окрім цього, в судовому засіданні прокурор прохав визначити обвинуваченому термін тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, які не заперечували щодо призначення кримінального провадження до розгляду у відкритому судовому засіданні саме 28.01.2026, прийшов до такого висновку.
Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для зміни підсудності та закриття кримінального провадження або повернення обвинувального акта прокурору не встановлено.
Отже, вищезазначене кримінальне провадження підсудне Козельщинському районному суду.
Під час підготовчого судового засідання не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України.
Окрім цього, суд ураховуючи думку учасників судового засідання вважає за необхідно визначити дату розгляду справи 28.01.2026 о 09 год 50 хв.
Щодо клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів, судом встановлено наступне.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити.
Захисник просила відмовити в задоволенні клопотання, оскільки клопотання прокурора є необґрунтованим.
Обвинувачений підтримав доводи захисника та прохав відмовити у задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, прийшов до наступного висновку.
Згідно вимог ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Оскільки справа знаходиться на стадії судового розгляду то суд не дає оцінки обґрунтованості підозри.
Суд вважає що існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України прокурором в судовому засіданні доведено, оскільки у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, обвинувачений ОСОБА_4 з метою ухиленні від відбування покарання може ухилитися від органу досудового розслідування та або суду.
Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_4 ніде офіційно не працює, являється раніше судимим за вчинення кримінальних правопорушень в тому числі злочини проти власності, не має стійких соціальних зав'язків, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні суд зазначає наступне.
Оцінюючи вірогідність існування вказаного ризику суд виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками та потерпілими у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.23, ст.224 КПК України на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Тобто, вплив на свідків можливий як на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від цих осіб та їх дослідження судом.
До того ж, під час виконання вимог ст.290 КПК України стороні захисту та обвинуваченому у повному обсязі було відкрито матеріали досудового розслідування, у зв'язку з чим обвинуваченому став відомий зміст показань свідків, якими прокурор має намір доводити пред'явлене обвинувачення.
Зазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірність незаконного впливу з боку обвинуваченого безпосередньо або через знайомих йому осіб на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень, тому встановлена судом заборона спілкування з свідками може слугувати важливим фактором для запобігання ризику впливу на цих осіб.
З огляду на вищевикладене, а також приймаючи до уваги ту обставину, що допит свідків у даному кримінальному провадженні ще не розпочато, а тому суд приходить до висновку, що ризик незаконного впливу на свідків не зменшився та продовжує існувати, що обумовлює необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
Оцінюючи вірогідність існування вказаного ризику судом встановлено, що ОСОБА_4 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності зокрема і за злочин проти власності.
Окрім цього, судом встановлено, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, а отже на думку суду існує ризик щодо вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання щодо застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу суд враховує положення ст.194 КПК України, за змістом яких недоведеність стороною обвинувачення недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні є підставою для відмови у застосуванні запобіжного заходу. При цьому, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, але не доведе недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Досліджуючи питання щодо можливості застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право продовжити, обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Судом вивчалась можливість застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам. Проте, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводилися захисником на користь обвинуваченого в частині відмови у обранні забіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак вважає, що наданий час аргументи наведені захисником не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень у справі.
Окрім цього, існування вищевказаних ризиків обґрунтовується тим, що обвинувачений офіційно не працює, постійного джерела доходів не має, вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку. Зазначені обставини свідчать про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Отже, суд заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали, враховуючи конкретні обставини справи та особу обвинуваченого, приходить до висновку, що клопотання прокурора про обрання на стадії підготовчого судового розгляду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає до задоволенню.
Окрім цього, враховуючи вимоги ч.5 ст.182 КПК України, та той факт, що кримінальне правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_4 не підпадає під перелік злочинів, визначених ч.4 ст.183 КПК України, а тому, з урахуванням майнового стану обвинуваченого, визначається можливість застосувати заставу у мінімальному розмірі, а саме розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
З урахуванням вимог п.2 ч.5 ст.182 КПК України та ЗУ Про державний бюджет на 2026 рік, підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 66560,00 грн.
У разі внесення вказаної суми застави, покласти на обвинуваченого обов'язки, які передбачені ст.194 КПК України.
Далі, судом вирішено питання, які пов'язані з підготовкою до судового розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.316 КПК України вбачається, що після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
Отже, суд ураховуючи вимогу ч.1 ст.316 КПК України вважає, що вищезазначене кримінальне провадження підлягає призначенню до розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.177, 181, 196, 314-317, 369, 372, 376 КПК України, суд,
постановив
Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України о 09 годин 50 хвилин 28.01.2026 в приміщенні Козельщинського районного суду за адресою: селище Козельщина, вулиця Остроградського, 75, зал судового засідання №1.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою строком на 60 ( шістдесят) днів - задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів до 28 березня 2026 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66560,00 грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСАУ в Полтавській області, ЄРДПОУ 26304855, р/р UA398201720000037314008015950 код платежу 22030200, призначення платежу - застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім?я, по-батькові платника застави, сума застави, дата внесення застави.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки: прибувати за кожним викликом до прокурора та суду; не відлучатись з АДРЕСА_1 без дозволу прокурора та суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суд. У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Копію ухвали в частині обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 направити до відома та виконання до ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4».
Розгляд справи проводити з учасниками в режимі ВКЗ.
Роз'яснити учасникам кримінального провадження, що вони відповідно до ст.317 КПК України мають право після призначення справи до розгляду ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання. Під час ознайомлення мають право робити з матеріалів виписки та копії.
Ухвала може бути оскаржена, в частині обрання запобіжного заходу, впродовж 5 (п'яти) днів безпосередньо до Полтавського апеляційного суду, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала надрукована суддею в нарадчій кімнаті і є оригіналом.
Роз'яснити учасника справи, що повний текст ухвали буде оголошено 29.01.2026 о 08 годині 10 хвилин.
Повний текст ухвали виготовлений 29.01.2026.
Суддя ОСОБА_1