Справа № 390/3344/25
Провадження № 2-з/390/2/26
"28" січня 2026 р. Суддя Кропивницького районного суду Кіровоградської області Бойко І.А., розглянувши заяву про забезпечення позову представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лейковської Альони Олександрівни, поданої у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПП «Світловодськ млин», про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів власників,
В провадженні Кропивницького районного суду Кіровоградської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПП «Світловодськ млин», в якому позивач просить: визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів власників вказаного підприємства від 13.04.2020, оформлене протоколом № 4 та скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію: «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, від 15.04.2020 № 14291050016001922, щодо зміни розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи, зміни складу або інформації про засновників (учасників) юридичної особи, а а також скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, від 08.08.2025 10:00:10 № , 1004291070023001922, щодо власника, кінцевого бенефіціарного власника, зміни складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, зміни структури власності.
23.01.2026 представник позивача - адвокат Лейковська А.О. засобами ЄСІТС подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку ОСОБА_2 в статутному капіталі ТОВ «МЛИН СВ» (код ЄДРПОУ 43996310) в розмірі 8726900,00 грн, що становить 100% статного капіталу товариства; - заборонити державним реєстраторам, а також нотаріусам, та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб'єктам державної реєстрації в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вчиняти реєстраційні дії та проводити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, ТОВ «МЛИН СВ» (код ЄДРПОУ 43996310), щодо переходу прав на частку в статутному капіталі.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, перевіривши доводи, якими її обґрунтовано, суд вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ст.150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, а також забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмету спору.
Цивільне процесуальне законодавство не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2022 року у справі № 522/1514/21 (провадження № 61-19123св21).
У постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 759/13257/19 (провадження № 61-18169св19) зазначено, що «вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має враховувати співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи. З наявної в матеріалах справи заяви про вжиття заходів забезпечення позову вбачається, що вжиті судом заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру стосуються прав третьої особи, яка не є відповідачем у справі. При цьому забезпеченням позову захищаються законні права (інтереси) позивача у разі, коли відповідач діє недобросовісно. Відтак, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми ЦПК України, оскільки арешт може бути накладено на майно відповідача, а не третьої особи, і суд повинен виходити із наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги. Таким чином, у справі, що переглядається, суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи й правильно застосувавши норму процесуального права, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову».
До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 травня 2024 року у справі № 824/2/24 (провадження № 61-1444ав24).
У постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 755/5333/20 (провадження № 61-17180св20) вказано, що «при задоволенні заяви позивача про накладення арешту на нерухоме майно та заборони його відчуження, суди не звернули уваги, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, що не належить відповідачу. Тому є помилковим накладення арешту на майно особи, яка не є відповідачем у справі».
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 21 квітня2021 року у справі № 372/333/20 (провадження № 61-19492св20) та від 21 квітня 2022 року у справі № 755/5300/21 (провадження № 61-18391св21), від 18 січня 2023 року у справі № 755/9322/20 (провадження № 61-14783св20), від 25 вересня 2024 року у справі № 756/19178/21 (провадження № 61-13112св23).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, забезпечення позову не повинно порушувати принципи змагальності і рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричиненню значної шкоди позивачу.
Вживаючи заходи забезпечення позову та накладаючи арешт на спірну земельну ділянку, суди виходили з того, що між сторонами виник спір і невжиття вказаних заходів забезпечення позову у разі його задоволення може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
До заяви про забезпечення позову представник позивача долучила витяг з ЄДРПОУ, згідно якого беніфеціарним власником ПП «МЛИН СВ» у розмірі частки 100 % є ОСОБА_2 .
У той же час відповідачем у справі є ПП «Світловодськ МЛИН».
Позовні вимог, як до ПП «МЛИН СВ», так і до ОСОБА_2 в даній справі не пред'явлені, що виключає вжиття заходів забезпечення позову до вказаних осіб.
Таким чином, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви про забезпечення позову представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лейковської Альони Олександрівни, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПП «Світловодськ млин», про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів власників, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Кропивницького районного суду
Кіровоградської області І.А.Бойко