28 січня 2026 року м. ЧернівціСправа № 926/3535/25
Суддя Господарського суду Чернівецької області Миронюк Сергій Олександрович, розглянувши матеріали справи
за позовом Чернівецького обласного центру зайнятості, м. Чернівці
до ОСОБА_1 , Чернівецька обл.
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Філія Чернівецького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Чернівці
про стягнення отриманого мікрогранту в сумі 250000,00 грн.
представники сторін:
від позивача - Струцинська К.С.
від відповідача - не з'явився
від третьої особи - не з'явився
Чернівецький обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення отриманого мікрогранту в сумі 250000,00 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2025 справу №926/3535/25 передано на розгляд судді Миронюку С.О.
Ухвалою від 23.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.11.2025, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Філію Чернівецького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".
12.11.2025 до суду від третьої особи надійшли пояснення.
Судове засідання 20.11.2025 не відбулось у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Миронюка С.О., яка тривала з 13.11.2025 по 22.11.2025.
Ухвалою від 24.11.2025 призначено підготовче судове засідання на 11.12.2025.
Ухвалою від 11.12.2025 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 06.01.2026.
06.01.2026 до суду від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою від 06.01.2026 відкладено підготовче судове засідання на 28.01.2026.
Заслухавши позицію присутнього 28.01.2026 у судовому засіданні представника позивача, суд дійшов висновку з власної ініціативи зупинити провадження у справі, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Чернівецький обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення отриманого мікрогранту в сумі 250000,00 грн.
Судом встановлено, що відповідно до виданої військовою частиною довідки від 12.02.2025 №31/79 молодший лейтенант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі.
Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.12.2025 № 5287/ПУ ОСОБА_1 призваний на військову службу з 20.07.2023.
Відповідно до наявної в матеріалах справи відповіді з військової частини від 17.01.2026 №4/223 лейтенант ОСОБА_1 перебуває у списках особового складу військової частини та 15.07.2025 зник безвісти під час участі у бойових діях, виконуючи обов'язки військової служби із захисту Батьківщини.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Наведена норма імперативна та покладає на суд саме обов'язок, а не право зупиняти провадження, якщо сторона перебуває у складі ЗСУ або інших, утворених відповідно до закону, військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення АТО. Водночас вказана підстава зупинення провадження пов'язана саме із фактом перебування учасника процесу у складі Збройних Сил України, або інших, утворених відповідно до закону, військових формувань, що переведені на воєнний стан, а не просто із введенням воєнного стану.
При цьому, норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України або в інших військових формуваннях і відповідно підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі ЗСУ або в інших військових формуваннях припиняється.
Таким чином, самого факту введення воєнного стану і формального перебування сторони на військовій службі для зупинення провадження у справі недостатньо. Сторони мають надати докази залучення особи до бойових дій, здійснення заходів з національної безпеки та оборони, переведення конкретної військової частини на військовий стан тощо, оскільки безпідставна перерва в судовому розгляді буде порушувати право на справедливий суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України введено воєнний стан в Україні.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно п. 2 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
У відповідності до ст. 16 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку Указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
З моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення ЗСУ та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан». Належними доказами для зупинення провадження у справі є документи, що підтверджують перебування особи на військовій службі (військовий квиток, наказ командира тощо). Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі №754/947/22.
Верховний Суд акцентує, що зупинення провадження у справі має бути доцільним і мотивованим. Суд аналізує ймовірні наслідки зупинення з урахуванням суті спірних правовідносин, щоб це не призвело до безпідставного затягування строків розгляду справи. (постанова Верховного Суду від 1 лютого 2022 року у справі №160/12705/19).
Суд звертає увагу на те, що зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Крім того, слід зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі № 914/1983/17, від 16.01.2020 у справі № 908/1188/19.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 3 частини першої статті 227 цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Отже, з врахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 227 ГПК України до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Керуючись ст. 227, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Зупинити провадження у справі №926/3535/25 до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведенні на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.О.Миронюк