29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"26" січня 2026 р. Справа №924/792/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Нечаюк А.О., розглянувши матеріали справи
за позовом акціонерного товариства ''Акцент-Банк'', м. Дніпро
до фізичної особи ОСОБА_1 , м. Хмельницький
про стягнення 240239,38 грн.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Лозінський М.В. - згідно ордеру №1112601 від 04.12.2025р.
У судовому засіданні, згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення. Скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення проголошено 26.01.2026р., оскільки у судовому засіданні оголошувалась перерва.
Виклад позицій учасників судового процесу.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 240239,38 грн., з яких 223979,51 грн. - заборгованості за кредитом, 259,87 грн. - заборгованості за процентами, 16000,00 грн. - штрафу (1000,00 грн. - фіксована складова штрафу і 15000,00 грн. - змінна складова).
В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання зобов'язань щодо повернення заборгованості за наданим кредитом та процентами згідно кредитного договору №20.46.0000000659 від 18.07.2024р. Нарахування штрафу обумовлює наявністю відповідної умови договору щодо її застосування, а саме: п. 5.8 договору.
Відповідач у письмових поясненнях, поданих 11.12.2025р., вважає заявлений позивачем розмір основного боргу не враховує усі суми, які сплачувались. Стверджує, що після відкриття провадження у справі відповідачем сплачено частину суми основного боргу, надаючи на підтвердження платіжні інструкції. Крім того, стверджує, що відповідачем добровільно відшкодовано судовий збір в сумі 3603,59 грн.
З врахуванням здійснених проплат, представником відповідача 29.12.2025р. подано клопотання про закриття провадження у справі в частині сплаченої суми основного боргу у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Також, відповідач заперечує щодо позовних вимог про стягнення штрафу. На переконання відповідача, він, як позичальник, звільняється від обов'язків сплачувати на користь кредитодавця неустойку у вигляді штрафу, а нараховані штрафи підлягають списанню у період дії карантину і воєнного стану. При цьому, посилається на пункти 15, 18 розділу ''Прикінцеві та перехідні положення'' Цивільного кодексу України, постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 ''Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2'' та Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022р.
Представник позивача в судове засідання не з'явився.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав подану раніше позицію, викладену у відзиві та клопотанні.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у період з 07.05.2019р. до 27.11.2024р. ОСОБА_1 був зареєстрований фізичною особою-підприємцем.
18.07.2024р. між акціонерним товариством ''Акцент-Банк'', як банком, та фізичною особою-підприємцем Середюк Володимиром Дмитровичем, як позичальником, укладено кредитний договір №20.46.0000000659, за умовами якого (п. 1.1, п. А.2.) банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику строковий кредит з лімітом 300000,00 грн. на поповнення обігових коштів, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Строковий кредит надається банком у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника та/або шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника за цільовим призначенням.
Згідно п. А.4 кредитного договору рахунками для обслуговування кредиту являється рахунок НОМЕР_1 (в гривнях).
Як передбачено п. п. А.6, А.8 договору за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90% річних. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому, день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів ''факт/360''). Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з графіком платежу, то заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день.
Згідно п. 1.2 та п. А.3 договору, термін повернення кредиту 16.07.2027p. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з графіком платежів (додаток №1 цього договору). Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування.
У п. А.12 договору сторони взаємно домовились, що будь-яка істотна умова кредитування, передбачена розділом ''А'' цього договору, може змінюватися протягом дії договору, серед іншого, при неналежному виконанні позичальником взятих на себе зобов'язань за цим договором
В абзаці 3 п. А.3 договору передбачено, що у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому, банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою.
Така саме умова передбачена у п. 2.3.2 договору, згідно якої банк на свій розсуд має право змінити умови цього договору - зажадати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому, згідно зі ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов'язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату.
Згідно п. 5.8 кредитного договору у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000,00 грн. + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту.
Договір підписаний сторонами 18.07.2024р. Договір підписано кваліфікованим електронним підписом.
Позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань, надав відповідачу кредит згідно умов кредитного договору, про що свідчить меморіальний ордер №38054364.52334.64999 від 18.07.2024р. на суму 300000,00 грн. Згідно вказаного ордеру кредит надано фізичній особі-підприємцю Середюк Володимиру Дмитровичу.
Відповідач свої зобов'язання з повернення кредиту належним чином не виконував, про що свідчить виписка по рахунку за 18.07.2024р. по 26.07.2025р.
З додатку до позовної заяви вбачається, що позивач направив на адресу відповідача вимогу від 20.06.2025р. про сплату боргу.
З наявної вимоги вбачається, що позивач просить погасити всю заборгованість за наявним кредитом у розмірі 258868,22 грн. у строк до 27.06.2025р. Вимога надіслана 07.07.2025р., про що свідчить накладна №4907400150940 та фіскальний чек 07.07.2025р.
Згідно розрахунку станом на 28.07.2025р. заборгованість відповідача за кредитним договором не погашена і становила 240239,38 грн., з яких 223979,51 грн. - заборгованість за кредитом, 259,87 грн. - заборгованість за процентами.
У зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань за договором відповідачу нараховано штраф в розмірі 16000,00 грн.
Після подання позову до суду відповідачем сплачено частину суми заборгованості за кредитом в розмірі 179437,00 грн., про що свідчать платіжні інструкції: №5КН5-9К55-Н289-5РМ4 від 05.10.2025р. на суму 20000,00 грн., №ТО28-158Т-9Н8Т-К2ХС від 10.10.2025р. на суму 19000,00 грн., №8052-НТК9-31ВА-8ХС2 від 18.10.2025р. на суму 20000,00 грн., №ЕЕ4Х-НВА0-ХЕК5-12Н7 від 16.12.2025р. на суму 6000,00 грн., №ВМТМ-Т4В5-К6МТ-864С від 16.12.2025р. на суму 6500,00 грн., №72МЕ-КА16-2523-7А2А від 16.12.2025р. на суму 2900,00 грн., №Р907-Р49Р-В1ЕЕ-А63М від 29.12.2025р. на суму 80000,00 грн., №4355-ТК5Р-ЕХОН-13НТ від 15.01.2026р. на суму 14037,00 грн., №3ХВА-8КАК-6Х7В-5ЕР2 від 23.01.2026р. на суму 11000,00 грн.
Кошти в розмірі 179437,00 грн. сплачено відповідачем на рахунок банку UA973077700000029094014063307, який згідно п. А.4 кредитного договору визначено рахунком для обслуговування кредиту.
Вказані проплати відповідача підтверджуються випискою акціонерного товариства ''Акцент-Банк'' по особовому рахунку за період з 18.07.2024р. по 19.01.2026р.
Також в матеріалах справи міститься квитанція до платіжної інструкції №20420-1066263-56032 від 28.11.2025р., згідно якої відповідачем сплачено суму 3603,59 грн. на рахунок НОМЕР_2 банка отримувача АТ ''А-Банк'' із призначенням судовий збір.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, право на одержання від позичальника процентів, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором, закріплено у ч. 1 ст. 1048 ЦК України.
З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі кредитного договору №20.46.0000000659 від 18.07.2024р. і кожна із сторін прийняла на себе зобов'язання щодо його виконання, зокрема, позивач зобов'язався надати кредитні кошти відповідачу, а відповідач зобов'язався їх повернути у строки, передбачені договором, та сплатити відсотки за користування коштами.
Наявний в матеріалах справи меморіальний ордер №38054364.52334.64999 від 18.07.2024р. на суму 300000,00 грн. свідчить про виконання позивачем своїх договірних зобов'язань в частині надання відповідачу грошових коштів.
При цьому, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у період з 07.05.2019р. до 27.11.2024р. Середюк Володимир Дмитрович був зареєстрований фізичною особою-підприємцем.
Згідно вказаного ордеру від 18.07.2024р. кредит надано фізичній особі-підприємцю Середюк Володимиру Дмитровичу.
Натомість, відповідач своїх зобов'язань з повернення коштів та сплати процентів належним чином не виконав.
З даного приводу відмічається, що згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Як вбачається з п. 1.2 та п. А.3 договору, встановлено порядок повернення коштів позивачу. Так, відповідач мав повернути кредитні кошти в повному обсязі до 16.07.2027р. Відповідач здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з графіком платежів (додаток №1 цього договору). Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування.
Згідно графіка платежів, як додатку №1 до кредитного договору №20.46.0000000659 від 18.07.2024р., сторони погодили повернення кредиту та сплати процентів частинами кожного місяця з 18.08.2024р. по 16.07.2027р.
Тобто, прострочення в поверненні кредиту частинами та сплати процентів розпочинало перебіг кожного місяця з 19 числа.
Неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором стосовно повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом підтверджується випискою по рахунку за 18.07.2024р. по 26.07.2025р. та не спростовано відповідачем.
У п. А.12 кредитного договору №20.46.0000000659 від 18.07.2024р. сторони взаємно домовились, що будь-яка істотна умова кредитування, передбачена розділом ''А'' цього договору, може змінюватися протягом дії договору, серед іншого, при неналежному виконанні позичальником взятих на себе зобов'язань за цим договором.
В абзаці 3 п. А.3 договору передбачено, що у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту При цьому, банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою.
Така саме умова передбачена у п 2.3.2 договору, згідно якої банк на свій розсуд має право змінити умови цього договору - зажадати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення, При цьому, згідно зі ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов'язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату.
Суд зауважує, що укладений між позивачем та відповідачем кредитний договір №20.46.0000000659 від 18.07.2024р. являється чинним, умови його у встановленому законом порядку не змінювались, відтак обов'язки, що виникли внаслідок його укладення, підлягали виконанню, а сторони мали право очікувати, що буде виконано все, що обумовлено цим правочином належним чином і у визначений строк.
Відповідач, уклавши кредитний договір, погодився з його умовами, і прийнявши на себе зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків, погодився із передбаченим цим договором порядком можливості повернення кредиту достроково у випадку неналежного виконання зобов'язання (п. А.12, абзац 3 п. А.3, п. 2.3.2) і не міг не усвідомлювати наслідки неналежного виконання договірних зобов'язань.
В матеріалах справи наявна вимога позивача направлена на адресу відповідача від 20.06.2025р., згідно якої позивач просить погасити всю заборгованість за наявним кредитом у строк до 27.06.2025р.
Отже, обов'язок повернення кредиту та сплати процентів виник після встановленого у вимозі строку з моменту надіслання вимоги, а саме: після 07.07.2025р.
Однак, вимога з повернення кредиту та сплати процентів в повному обсязі згідно умов кредитного договору №20.46.0000000659 від 18.07.2024р. виконана не була.
Відтак, відповідач, являється боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання і зобов'язаний сплатити заборгованість за кредитом в розмірі 223979,51 грн. та заборгованість за процентами в сумі 259,87 грн.
Приймаючи до уваги вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 223979,51 грн. - заборгованості за кредитом та заборгованості за процентами в сумі 259,87 грн. є обгрунтованими.
Судом враховується, що заборгованість за кредитом частково погашено під час розгляду справи загалом на суму 179437,00 грн., про що свідчать платіжні інструкції: №5КН5-9К55-Н289-5РМ4 від 05.10.2025р. на суму 20000,00 грн., №ТО28-158Т-9Н8Т-К2ХС від 10.10.2025р. на суму 19000,00 грн., №8052-НТК9-31ВА-8ХС2 від 18.10.2025р. на суму 20000,00 грн., №ЕЕ4Х-НВА0-ХЕК5-12Н7 від 16.12.2025р. на суму 6000,00 грн., №ВМТМ-Т4В5-К6МТ-864С від 16.12.2025р. на суму 6500,00 грн., №72МЕ-КА16-2523-7А2А від 16.12.2025р. на суму 2900,00 грн., №Р907-Р49Р-В1ЕЕ-А63М від 29.12.2025р. на суму 80000,00 грн., №4355-ТК5Р-ЕХОН-13НТ від 15.01.2026р. на суму 14037,00 грн., №3ХВА-8КАК-6Х7В-5ЕР2 від 23.01.2026р. на суму 11000,00 грн.
Кошти в розмірі 179437,00 грн. сплачено відповідачем на рахунок банку UA973077700000029094014063307, який згідно п. А.4 кредитного договору визначено рахунком для обслуговування кредиту.
Вказані проплати відповідача підтверджуються випискою акціонерного товариства ''Акцент-Банк'' по особовому рахунку за період з 18.07.2024р. по 19.01.2026р.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення спору та припинив існування в процесі розгляду справи.
Оскільки відповідач сплатив частину суми основної заборгованості в розмірі 179437,00 грн. вже після відкриття провадження у даній справі, відповідно, на час розгляду справи між сторонами відсутні спірні правовідносини в цій частині боргу, а саме в сумі 179437,00 грн.
Приймаючи до уваги те, що частину основної заборгованості сплачено після відкриття провадження у справі, клопотання представника відповідача від 29.12.2025р. про закриття провадження у справі в частині сплаченої суми основного боргу підлягає задоволенню, а провадження в частині стягнення 179437,00 грн. заборгованості за кредитом підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Інша частина основної заборгованості за кредитом в сумі 44542,51 грн. та заборгованості за процентами в сумі 259,87 грн. підлягає стягненню з відповідача.
За загальним правилом, згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Сплата неустойки (штрафу, пені) являється наслідком порушення виконання зобов'язання (п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Отже, законодавець пов'язує можливість застосування неустойки (штрафу, пені) за порушення строків виконання зобов'язань саме з умовами їх встановлення за договором за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.
Сторони передбачили в умовах кредитного договору №20.46.0000000659 від 18.07.2024р., у пункті 5.8 сплату відповідачем штрафу у випадку порушення термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, що розраховується за наступною формулою: 1000,00 грн. + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту.
Згідно розрахунку позивача нарахування штрафу здійснено згідно формули встановленої у п. 5.8. договору, а саме: 1000,00 грн. - фіксована складова штрафу і 15000,00 грн. - змінна складова (5% від 300000,00 грн.).
З приводу стягнення з відповідача штрафу в розмірі 16000,00 грн. судом приймається до уваги наступне.
Відповідно до мети укладеного договору №20.46.0000000659 від 18.07.2024р., кредит наданий відповідачу на поповнення обігових коштів як фізичній особі-підприємцю, тобто для здійснення підприємницької діяльності.
Згідно пунктів 15, 18 розділу ''Прикінцеві та перехідні положення'' Цивільного кодексу України, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем) позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення; у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеною статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 ''Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2'' установлено по всій території України карантин, який відмінено з 30.06.2023р. постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023р. №651. Крім того, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р. строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, у тому числі і на час звернення з даним позовом.
З огляду на викладене вище, існування між сторонами кредитного договору, кредит за яким надавався відповідачу як фізичній особі-підприємцю, у період дії як карантину, так і воєнного стану, відповідач звільняється від обов'язків сплачувати на користь позивача неустойку у вигляді штрафу, а нараховані штрафи підлягають списанню кредитодавцем.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 16000,00 грн. - штрафу (1000,00 грн. - фіксована складова штрафу і 15000,00 грн. - змінна складова) задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача. При цьому, квитанція до платіжної інструкції №20420-1066263-56032 від 28.11.2025р., згідно якої відповідачем сплачено суму 3603,59 грн. не враховується як відшкодування позивачу суми судового збору, оскільки з квитанції неможливо встановити, що призначенням платежу являється саме відшкодування судового збору по даній справі №924/792/25.
Крім того, вказана відповідачем проплата не відображається у виписці банку по особовому рахунку за період з 18.07.2024р. по 19.01.2026р., і жодних пояснень з приводу зарахування зазначеної суми 3603,59 грн. як відшкодування судового збору, позивачем не надано.
Керуючись ст. ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарськогопроцесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь акціонерного товариства ''Акцент-Банк'' (м. Дніпро, вул. Батумська, 11; код ЄДРПОУ 14360080) 44542,51 грн. (сорок чотири тисячі пятсот сорок дві гривні пятдесят одну копійку) - заборгованості за кредитом, 259,87 грн. (двісті п'ятдесят дев'ять гривень вісімдесят сім копійок) - заборгованості за процентами, 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) - витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Провадження в частині позовних вимог про стягнення 179437,00 грн. заборгованості за кредитом закрити.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 29 січня 2026 року.
Суддя В.В. Димбовський