29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
Іменем україни
"29" січня 2026 р. Справа № 924/954/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового засідання Гусько О.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний Альянс Груп» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу
за позовом управління Служби Безпеки України у Хмельницькій області м. Хмельницький
до товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп» м. Хмельницький
про визнання недійсним пункту 3.1. договору про закупівлю робіт від 19.08.2021 №165, укладеного між Управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп» (із внесеними змінами додатковими угодами) в частині включення до ціни договору податку на додану вартість у розмірі 9 320 251,04 грн. (дев'ять мільйонів триста двадцять тисяч двісті п'ятдесят одна грн.. 04 коп.);
про визнання недійсним пункту 3.1. договору про закупівлю робіт від 06.09.2022 №168, укладеного між Управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп» (із внесеними змінами додатковими угодами), в частині включення до ціни договору податку на додану вартість у розмірі 10 258 116,44 грн. (десять мільйонів двісті п'ятдесят вісім тисяч сто шістнадцять грн.. 44 коп.);
про визнання недійсним пункту п. 2 додаткової угоди від 21.02.2025 № 4 до договору про закупівлю робіт №168 від 06.09.2022 року, укладеної між Управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп», щодо залишення всіх інших умов Договору, які не змінені даною Угодою, чинними у попередній редакції, і підтвердження Сторонами їх обов'язковості для себе.
про стягнення 10 213 867,09 грн. сплаченого податку на додану вартість
про стягнення 3 747 748,47 грн.
Представники сторін: не викликались
Управління Служби Безпеки України у Хмельницькій області м. Хмельницький звернулося з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп» м. Хмельницький про визнання недійсним пункту 3.1. договору про закупівлю робіт від 19.08.2021 №165, укладеного між Управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп» (із внесеними змінами додатковими угодами) в частині включення до ціни договору податку на додану вартість у розмірі 9 320 251,04 грн. (дев'ять мільйонів триста двадцять тисяч двісті п'ятдесят одна грн.. 04 коп.); про визнання недійсним пункту 3.1. договору про закупівлю робіт від 06.09.2022 №168, укладеного між Управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп» (із внесеними змінами додатковими угодами), в частині включення до ціни договору податку на додану вартість у розмірі 10 258 116,44 грн. (десять мільйонів двісті п'ятдесят вісім тисяч сто шістнадцять грн. 44 коп.); про визнання недійсним пункту п. 2 додаткової угоди від 21.02.2025 № 4 до договору про закупівлю робіт №168 від 06.09.2022 року, укладеної між Управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп», щодо залишення всіх інших умов Договору, які не змінені даною Угодою, чинними у попередній редакції, і підтвердження Сторонами їх обов'язковості для себе; про стягнення 10 213 867,09 грн. сплаченого податку на додану вартість згідно договорів про закупівлю робіт від 19.08.2021 №165 та від 06.09.2022 №168 та додаткових угод до них; про стягнення 3 747 748,47 грн., з яких 791194,38 грн. 3% річних та 2956554,09 грн. інфляційних втрат.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 14.01.2026р. позов управління Служби Безпеки України у Хмельницькій області м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп» м. Хмельницький про визнання недійсним пункту 3.1. договору про закупівлю робіт від 19.08.2021 №165, укладеного між Управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп» (із внесеними змінами додатковими угодами) в частині включення до ціни договору податку на додану вартість у розмірі 9 320 251,04 грн. (дев'ять мільйонів триста двадцять тисяч двісті п'ятдесят одна грн.. 04 коп.); про визнання недійсним пункту 3.1. договору про закупівлю робіт від 06.09.2022 №168, укладеного між Управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп» (із внесеними змінами додатковими угодами), в частині включення до ціни договору податку на додану вартість у розмірі 10 258 116,44 грн. (десять мільйонів двісті п'ятдесят вісім тисяч сто шістнадцять грн.. 44 коп.); про визнання недійсним пункту п. 2 додаткової угоди від 21.02.2025 № 4 до договору про закупівлю робіт №168 від 06.09.2022 року, укладеної між Управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп», щодо залишення всіх інших умов Договору, які не змінені даною Угодою, чинними у попередній редакції, і підтвердження Сторонами їх обов'язковості для себе; про стягнення 10 213 867,09 грн. сплаченого податку на додану вартість; про стягнення 3 747 748,47 грн. задоволено частково.
Визнано недійсним пункт 3.1. договору про закупівлю робіт від 19.08.2021 №165, укладений між Управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп» (із внесеними змінами додатковими угодами) в частині включення до ціни договору податку на додану вартість у розмірі 9 320 251,04 грн. (дев'ять мільйонів триста двадцять тисяч двісті п'ятдесят одна грн.. 04 коп.).
Визнано недійсним пункт 3.1. договору про закупівлю робіт від 06.09.2022 №168, укладений між Управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп» (із внесеними змінами додатковими угодами), в частині включення до ціни договору податку на додану вартість у розмірі 10 258 116,44 грн. (десять мільйонів двісті п'ятдесят вісім тисяч сто шістнадцять грн.. 44 коп.).
Визнано недійсним пункт п. 2 додаткової угоди від 21.02.2025 № 4 до договору про закупівлю робіт №168 від 06.09.2022 року, укладену між Управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп», щодо залишення всіх інших умов Договору, які не змінені даною Угодою, чинними у попередній редакції, і підтвердження Сторонами їх обов'язковості для себе.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп» (м. Хмельницький, вул. Зарічанська,5/3, код 36397828) на користь Управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області (м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 19, код 20001734) - 10 213 867,09 грн. (десять мільйонів двісті тринадцять тисяч вісімсот шістдесят сім гривень 09 коп.) сплаченого податку на додану вартість, 129833,61 грн. (сто двадцять дев'ять тисяч вісімсот тридцять три гривні 61 коп.) витрат за сплати судового збору.
В позові в частині стягнення 2 956 554,09 грн. інфляційних втрат та 791194,38 грн. 3% річних відмовлено.
Представник відповідача у відзиві на позов вказав що у зв'язку з розглядом даної справи судові витрати Відповідача складаються з витрат на правничу допомогу. Докази витрат на правничу допомогу будуть надані у строки та в порядку передбаченому ГПК України.
14.01.2026р. відповідач - ТОВ «Будівельний Альянс Груп» в судових дебатах заявила клопотання про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в сумі 20000,00 грн. та подав докази понесення таких витрат.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 14.01.2026р. управлінню Служби Безпеки України у Хмельницькій області до 26.01.2026р. запропоновано подати письмову позицію щодо поданої заяви відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 20000,00 грн.
26.01.2026р. на адресу суду через електронний суд позивач надіслав пояснення на заяву відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 20000,00 грн., в якій просить відмовити в задоволенні заяви, посилається на те, що ставка за годину роботи адвоката, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу (БВПД) у системі БПД України, офіційно становить 5% від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2025 рік становило приблизно 151 грн за годину. Також, вказує на незначну складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим адвокатом час на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, невелику кількість засідань суду у даній справі, позивач вважає неспіврозмірним розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу.
Розглянувши заяву ТОВ «Будівельний Альянс Груп» про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат у даній справі, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу є судовими витратами, пов'язаними з розглядом справи.
Відповідно до п. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 129 ГПК України, зокрема, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно із статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати суду при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Зокрема, згідно із положеннями частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Відповідно до положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Виходячи зі змісту наведених положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи. Такий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Разом з тим у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.
Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов'язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Такий обов'язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд і ухвалює рішення в цій частині.
В пунктах 33- 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 зазначено, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:
- не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);
- суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 Господарського процесуального кодексу України має обов'язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Так, товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельний Альянс Груп» у відзиві на позов зазначило, що очікує понести судові витрати та в судових дебатах заявило клопотання про стягнення з позивача витрати на правничу допомогу в сумі 20000,00 грн. відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем про ухвалення додаткового рішення про розподіл понесених судових витрат на професійну правничу допомогу надано договір № б/н про надання професійної правничої допомоги від 06.10.2025р., укладений між Смішною Ілоною Вікторівною (Адвокат) та товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельний Альянс Груп», додаткову угоду №1 до договору про надання професійної правничої допомоги від 06.10.2025р., платіжна інструкція №4163 від 17.11.2025р. на суму 20000,00 грн., ордер про надання правничої допомоги серія ВХ №1108311 від 10.10.2025р.
06.10.2025р. між ТОВ «Будівельний Альянс Груп» (Довіритель) та Смішною Ілоною Вікторівною (Адвокат) укладено договір №б/н про надання професійної правничої допомоги, згідно п. 1.1 якого Довіритель доручає, а Адвокат приймає доручення щодо надання Довірителю правничої допомоги та правничих послуг у справі №924/954/25 відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики на умовах передбачених цим Договором, а Довіритель зобов'язується своєчасно оплачувати послуги Адвоката.
Відповідно до п.п. 1.2.1, 1.2.2 договору правнича допомога може надаватися у вигляді: усних та письмових консультацій з правових питань, правового аналізу документів. Складання письмових звернень (заяв, пропозицій, клопотань, скарг), пові домлень, претензій, процесуальних документів (заяв, клопотань, скарг, позовних заяв, відзивів, відповідей на відзив, заперечень, пояснень, тощо).
Згідно п. 4.1 договору сума гонорару Адвоката за надання правничої допомоги Довірителю в судах першої, апеляційної та/або касаційної інстанцій визначається окремо за кожну інстанцію та зазначається у додатках до цього договору або додаткових угодах до цього договору, які підписуються між сторонами.
06.10.2025р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору про надання професійної правничої допомоги, згідно п. 1 якої сума гонорару Адвоката за представництво інтересів Довірителя у справі №924/954/25 в суді першої інстанції встановлюється у фіксованому розмірі 20000,00 (двадцять тисяч) гривень.
Згідно доданої до заяви платіжної інструкції №4163 від 17.11.2025 ТОВ «Будівельний Альянс Груп» оплачено 20000,00 грн. на користь адвоката Смішної І.В. призначення платежу: за надання правничої допомоги у справі згідно рахунку №б/н від 17.11.2025 без ПДВ.
Від управління Служби Безпеки України надійшли заперечення проти задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. У запереченнях останній просив суд повністю відмовити ТОВ «Будівельний Альянс Груп» у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, оскільки ставка за годину роботи адвоката, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу (БВПД) у системі БПД України, офіційно становить 5% від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2025 рік становило приблизно 151 грн за годину. Крам того, вважає неспіврозмірним розмір ватрат відповідача на професійну правничу допомогу.
Судом встановлено, що рішенням суду позов задоволено частково, з відповідача - ТОВ «Будівельний Альянс Груп» стягнуто безпідставно збережені кошти, що свідчить про ухвалення рішення не на користь відповідача.
При цьому, відмова у задоволені вимог про стягнення 3% річних та інфляційних витратах є похідною від основної вимоги та не змінює правової оцінки результатів розгляду спору по суті.
За таких обставин відповідач - ТОВ «Будівельний Альянс Груп» не є стороною, на користь якої ухвалено рішення, а тому підстави для стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу відповідно до ст. ст. 126, 129 ГПК України відсутні.
Враховуючи викладене, у задоволенні заяви відповідача ТОВ «Будівельний Альянс Груп» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн., суд вважає за необхідне відмовити.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви відповідача ТОВ «Будівельний Альянс Груп» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн. відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.
Повне додаткове рішення складено 29.01.2026р.
Суддя С.В. Гладій
Відрук. 3 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (електронний суд)
3 - відповідачу (електронний суд)