29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
(про відмову у відкритті провадження
у справі про неплатоспроможність фізичної особи)
м. Хмельницький
"26" січня 2026 р.Справа № 924/1287/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Сірій Д.І., розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 м. Шепетівка Хмельницької області
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи
За участю:
від заявника: Калачик В.В. згідно Ордера серія АА№1247554 від 25.12.2025 (в режимі відеоконференції)
З оголошенням перерви в підготовчому засіданні 19.01.2026 та 22.01.2026.
26.01.2026 в підсумковому судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини ухвали відповідно до ст. 240 ГПК України.
Ухвалами Господарського суду Хмельницької області від 02.09.2025 у справі №924/790/25 (суддя Заверуха С.В.) та від 31.10.2025 у справі №924/1033/25 (суддя Яроцький А.М.) відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 м. Шепетівка Хмельницької області.
29.12.2025 фізична особа ОСОБА_1 м. Шепетівка Хмельницької області у третє звернувся до Господарського суду Хмельницької області із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Кодексу України з процедур банкрутства.
В обґрунтування поданої заяви заявник вказує, що загальна сума заборгованості перед усіма його кредиторами становить 595427,64грн, з яких заборгованість за тілом кредитів 357603,01грн та проценти та інші нарахування 237824,63грн. Фінансові труднощі боржника мають тривалий, накопичувальний характер та обумовлені сукупністю об'єктивних життєвих обставин, зокрема нестабільним рівнем доходів у попередні періоди; активним використанням кредитних продуктів банківських установ; фінансово необачною поведінкою, пов'язаною з участю в азартних іграх; відсутністю реальної можливості зменшити боргове навантаження. Протягом певного періоду боржник користувався кредитними коштами, у тому числі кредитними картками та споживчими кредитами, частину яких спрямовував на участь в азартних іграх (онлайн-казино). У подальшому це призвело до втрати значної частини коштів, необхідності перекривання зобов'язань новими кредитами та стрімкого зростання загальної заборгованості. Факт здійснення систематичних фінансових операцій, характерних для участі в азартних іграх, підтверджується банківськими виписками, долученими до цієї заяви. Як зазначає заявник у своїй заяві, він усвідомив наслідки такої фінансової поведінки, припинив участь в азартних іграх.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2025, заяву передано на розгляд судді Кочергіній В.О.
29.12.2025 до суду через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Мотальової-Кравець В.Ю. надійшла заява про участь у даній справі (вх.№05-06/2675/25), до якої долучено Договір від 15.06.2025, укладений між ОСОБА_1 та арбітражним керуючим Мотальова-Кравець Валерією Юріївною про участь останньої у справі про неплатоспроможність боржника.
Ухвалою суду від 02.01.2026 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 м. Шепетівка Хмельницької області про неплатоспроможність фізичної особи та призначено підготовче засідання у справі на 11:00год. 19.01.2026. Цією ж ухвалою зобов'язано заявника надати суду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої ним заяви, для огляду в підготовчому засіданні, а також додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема докази на підтвердження обставин неплатоспроможності боржника чи її загрози.
19.01.2026 до суду через систему "Електронний суд" від представника заявника надійшло клопотання (вх.№05-22/452/26), в якому просить суд долучити до матеріалів справи додаткові докази у справі, а саме консультативний висновок лікаря психіатра-нарколога від 18.11.2025. Адресовані до суду докази судом оглянуто та долучено до матеріалів справи.
19.01.2026 в підготовчому судовому засіданні судом оголошено перерву до 12:30год. 22.01.2026, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
21.01.2026 до суду через систему "Електронний суд" від представника заявника надійшли письмові пояснення у справі (вх.№05-22/595/26). В поясненнях зазначає про те, що з поданих до суду декларацій про майновий стан за 2022- 2025 роки вбачається, що у попередні податкові періоди боржник отримував значні грошові надходження, у тому числі у вигляді виграшів в онлайн-казино, які були задекларовані відповідно до вимог законодавства. Боржник звертає увагу суду, що зазначені доходи мали місце у минулий період, до виникнення простроченої заборгованості перед кредиторами, до припинення виконання кредитних зобов'язань та до моменту звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. На час отримання таких доходів боржник не перебував у стані неплатоспроможності, належним чином обслуговував кредитні зобов'язання та не мав прострочень, що узгоджується з кредитною історією та відсутністю виконавчих проваджень у відповідний період. При цьому боржник наголошує, що виграші в онлайн-казино за своєю правовою та економічною природою не є стабільним, регулярним або прогнозованим джерелом доходу. Такі надходження мають випадковий, нерегулярний характер, не формують постійної платоспроможності та не можуть розглядатися як гарантована фінансова база для довгострокового виконання грошових зобов'язань. У подальшому боржник припинив участь в азартних іграх, що підтверджується відсутністю відповідних доходів у пізніших деклараціях, одночасно відбулося зменшення фактичних доходів, зростання боргового навантаження та сформувалася кредитна заборгованість, яка з часом набула системного характеру.
Верховний Суд у своїй усталеній практиці неодноразово зазначав, що оцінка неплатоспроможності фізичної особи здійснюється з урахуванням реального фінансового стану боржника на момент звернення до суду, а не виключно з огляду на наявність доходів у минулі періоди. Також Верховний Суд виходить з того, що одноразові або випадкові доходи, які не мають регулярного характеру, не спростовують наявності ознак загрози неплатоспроможності, якщо на момент розгляду справи боржник об'єктивно не має можливості виконувати грошові зобов'язання у звичайному порядку. Крім того, Верховний Суд послідовно підкреслює, що інститут неплатоспроможності фізичних осіб має відновлювальний та превентивний характер, а його метою є цивілізоване врегулювання боргових зобов'язань добросовісного боржника, а не покарання за фінансові помилки, допущені у минулому. Таким чином, наявність у боржника значних доходів у минулі роки не спростовує факту настання у подальшому ознак загрози неплатоспроможності, оскільки: такі доходи не були стабільними та регулярними; на момент виникнення простроченої заборгованості вони вже були відсутні; фінансовий стан боржника на момент звернення до суду об'єктивно не дозволяє виконувати грошові зобов'язання інакше, ніж через застосування процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. Наведені обставини свідчать про добросовісність поведінки боржника, відсутність умисного створення неплатоспроможності та підтверджують наявність підстав для застосування судових процедур реструктуризації боргів. До пояснень долучено декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2022-2024 роки та станом на 01.11.2025.
22.01.2026 в підготовчому судовому засіданні судом оголошено перерву до 12:30год. 26.01.2026, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
Представник заявника в підготовчому засіданні 26.01.2026 (в режимі відеоконференції) висловив усне клопотання про відкриття провадження у даній справі, а також підтримав кандидатуру арбітражного керуючого Мотальову-Кравець Валерію Юріївну на призначення керуючим реструктуризацією у справі.
При вирішенні питання про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених четвертою Книгою Кодексу (ч. 1 ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства).
Згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства боржником є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.
В силу ч. ч. 1, 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Так, в обґрунтування поданої заяви про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність, фізична особа ОСОБА_1 повідомляє, що загальна сума заборгованості перед усіма його кредиторами становить 595427,64грн, з яких заборгованість за тілом кредитів 357603,01грн та проценти та інші нарахування 237824,63грн. Фінансові труднощі боржника мають тривалий, накопичувальний характер та обумовлені сукупністю об'єктивних життєвих обставин, зокрема нестабільним рівнем доходів у попередні періоди; активним використанням кредитних продуктів банківських установ; фінансово необачною поведінкою, пов'язаною з участю в азартних іграх; відсутністю реальної можливості зменшити боргове навантаження. Протягом певного періоду боржник користувався кредитними коштами, у тому числі кредитними картками та споживчими кредитами, частину яких спрямовував на участь в азартних іграх (онлайн-казино). У подальшому це призвело до втрати значної частини коштів, необхідності перекривання зобов'язань новими кредитами та стрімкого зростання загальної заборгованості. Факт здійснення систематичних фінансових операцій, характерних для участі в азартних іграх, підтверджується банківськими виписками, долученими до цієї заяви. У подані заяві заявник зазначає про усвідомлення наслідків такої фінансової поведінки, припинив участь в азартних іграх. Як на підставу для звернення до суду з заявою про свою неплатоспроможність та відкриття провадження у справі заявник посилається на наявність обставин визначених в п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
У ч. ч. 3, 4 ст. 119 КУзПБ за наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов'язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років.
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу про банкрутство дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Згідно кредитного звіту УБКІ станом на 04.11.2025 за ОСОБА_1 рахується загальна сума заборгованості перед усіма його кредиторами 595427,64грн, з яких заборгованість за тілом кредитів 357603,01грн та проценти та інші нарахування 237824,63грн.
У кредитному звіті міститься перелік мікрофінансових установ та банків, які надавали боржнику кредитні кошти, із зазначенням дати видачі кредиту та терміну його погашення (термін погашення по деяких кредитних договорах станом на день звернення боржника до суду із заявою не настав).
У долученому до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність списку кредиторів, ОСОБА_1 визначив кредиторами: АТ "Таскомбанк", АТ "Банк Кредит Дніпро", АТ "Укрсиббанк", АТ "Банк Альянс", АТ "Ідея Банк", АТ "Банк Восток", АТ "А-Банк", АТ "Приватбанк", АТ "ПУМБ".
Судом враховується, що Господарський суд Хмельницької області приймаючи ухвалу від 31.10.2025 у справі №924/1033/25 (суддя Яроцький А.М.) відмовив у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 з підстав наявності стабільно високих доходів у заявника та членів його родини у 2022-2025 роках, відтак встановлено відсутність встановленої обставини неплатоспроможності ОСОБА_1 .
У вищевказаній ухвалі вказано, що в деклараціях про майновий стан боржника за 2022-2025 роки, ОСОБА_1 задекларував доходи (боржника та членів його родини), а саме: 2022 рік - 221,92грн ( ОСОБА_1 ) та 27 400,00 грн (матір); 2023 рік - 257 970,00 грн (боржник), 32 200,00 грн (матір); 2024 рік - 2 802 791,38 грн (боржник) та 35 320,00 грн. (матір); 2025 рік - 258 833,93 грн (боржник) та 25 898,00 грн (матір).
При цьому, при повторному зверненні 29.12.2025 до господарського суду з заявою про неплатоспроможність заявник додав декларації про майновий стан боржника за 2022-2024 роки та станом на 01.11.2025, за змістом яких ОСОБА_1 задекларував доходи (боржника та членів його родини), а саме: 2022 рік - 221,92грн ( ОСОБА_1 ) та 27 400,00 грн (матір); 2023 рік - 257 970,00 грн (боржник), 32 200,00 грн (матір); 2024 рік - 2 802 791,38 грн (боржник) та 35 320,00 грн (матір); а також станом на 01.11.2025 - 274833,93 грн (боржник) та 35867,00грн (матір).
При цьому, заявник у вказаних деклараціях про майновий стан боржника зазначив членами сім'ї: дружину - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_1 ), мати - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_2 ).
В матеріалах справи наявне письмове пояснення дружини ОСОБА_2 від 18.09.2025, в якому вона зазначає про те, що категорично відмовляється надавати свої паспортні дані та будь-яку інформацію своїх доходів, свого майна та транспортних засобів, у зв'язку із складними сімейними обставинами.
Звертаючись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 повідомив та надав відповідні докази про відсутність зареєстрованого нерухомого та рухомого майна, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон і відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 09.12.2025, Листом Головного сервісного центру МВС від 19.05.2025, а також Описом майна боржника від 19.08.2025 та від 11.12.2025, згідно якого, боржник не має у власності іншого нерухомого та рухомого майна, а також будь-яких нематеріальних активів, в тому числі корпоративних прав, прав інтелектуальної власності тощо.
За змістом відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплаченого доходу та утримання податків від 10.12.2025, за період з січня 2022 року по жовтень 2025 року надано інформацію про суми доходу ОСОБА_1 , з якої вбачається, що сума виплаченого доходу у 2022 році склала - 221,92грн; у 2023 році склала - 257970,06грн (виграші та призи, додаткове благо), у 2024 році - 2802791,38грн (виграші та призи, додаткове благо), у 2025 році - 274833,93грн (виграші та призи, заробітна плата).
У наданих відомостях про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб з Пенсійного фонду України від 11.12.2025 відображено, що ОСОБА_1 звільнений з попереднього місця роботи у 24.09.2021 та прийнятий на роботу 01.05.2025 та працює до тепер.
В матеріалах справи наявна довідка ФОП Яцечко Л.М. від 11.07.2025, видана ОСОБА_1 про те, що він працює у ФОП ОСОБА_4 на посаді продавця-консультанта за основним місцем роботи з 01.05.2025 по теперішній час, з окладом 8000,00грн.
У відомостях про зареєстровані за заявником банківські рахунки перелічено 22 рахунки.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 30.08.2023 ОСОБА_1 відчужено нерухоме майно на суму 157940,00 грн.
З врахуванням усього вищевикладене, боржник просить суд постановити ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_3 ), визнати боржника неплатоспроможним.
Відповідно до абзацу 13 частини 1 ст. 1 КУзПБ неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".
Грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви
Крім того положеннями пункту 11 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є верховенство права та неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до приписів статей 3 та 13 ЦК України дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.08.2023 у справі № 926/2987-б/20 зауважив, що КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов'язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, акцентував на тому, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна.
Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 ЦК України.
Таким чином, до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
При цьому, зобов'язання, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності, мають бути реальними та документально підтвердженими. Для визначення ознак загрози неплатоспроможності правове значення має сукупний розмір боргових зобов'язань, а не їх структура, оскільки при аналізі фінансового стану боржника із загального переліку зобов'язань не виключаються ті, які не дають змогу кредитору ініціювати процедуру банкрутства.
Отже, загроза неплатоспроможності боржника розкривається законодавцем через його фінансово-економічний стан, основним визначальним критерієм якого є нездатність боржника відповісти за своїми зобов'язаннями належним йому майном (активами) і тим самим виконати грошові зобов'язання в повному обсязі перед всіма кредиторами.
З аналізу наявних матеріалів справи, суд дійшов висновку, що отриманий ОСОБА_1 дохід у 2024 році у загальному розмірі 2802791,38грн та у 2025 році (станом на 01.11.2025) 274833,93 грн, працевлаштування останнього на роботу у 2025 році та відносно невеликий розмір простроченої заборгованості 595427,64грн (з яких заборгованість за тілом кредитів 357603,01грн та проценти та інші нарахування 237824,63грн) в сукупності свідчить про об'єктивну можливість заявника погасити взяті на себе кредитні зобов'язання перед усіма кредиторами.
Звернення фізичної особи ОСОБА_1 з заявою про неплатоспроможність до закінчення терміну дії кредитних зобов'язань може свідчити про відсутність наміру їх виконання на момент їх отримання.
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.
Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 03.03.2020 у справі №910/7976/17, від 03.03.2020 у справі №904/7905/16, від 03.03.2020 у справі №916/3600/15, від 26.05.2020 у справі №922/3796/16, від 04.08.2020 у справі №04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі №904/4262/17, від 22.04.2021 у справі №908/794/19(905/1646/17), від 28.07.2022 у справі №902/1023/19(902/1243/20)).
Зазначені обставини свідчать про наявність вибіркового ставлення боржника до наявних у нього зобов'язань перед кредиторами та свідомого уникнення їх виконання, оскільки доказів, які б свідчили про неможливість виконання таких зобов'язань, за встановлених судом обставин отримання доходів боржником та наявності зареєстрованого нерухомого майна, окрім доводів боржника, відсутні.
З врахуванням отримання заявником у 2024 та 2025 роках високих доходів, працевлаштування останнього на роботу у 2025 році, відносно невеликий розмір простроченої поточної заборгованості, відсутність відкритих виконавчих проваджень та рішень суду про стягнення з нього заборгованості станом на 26.01.2026, підстав вважати, що боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі пунктів 2, 4 частини другої статті 115 КУзПБ судом не встановлено.
При цьому, заявник та його представник не надали суду обгрунтоване пояснення із підтверджуючими доказами витрачання боржником отриманих за останні роки коштів, які відображені в деклараціях про майновий стан боржника.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування заявника не мають вирішального впливу на результат вирішення справи, окрім того обставини отримання доходів заявника та членів його сім'ї, в тому числі від участі в азартних іграх, недобросовісність поведінки заявника щодо витрачання коштів на ігрових сайтах, вже оцінено судом в чинних ухвалах суду від 02.09.2025 в межах справи №924/790/25 та від 31.10.2025 в межах справи №924/1033/25, а тому, з урахуванням принципу процесуальної економії, додаткової оцінки судом в межах справи №924/1287/25 не потребують.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд акцентує увагу, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
В свою чергу ч. 7 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства визначає, що відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, судом встановлено, що при зверненні із заявою про відкриття провадження про неплатоспроможність у третє, заявником не надано нових або інших доказів на підтвердження існування обставин викладених у п.п 2, 4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ. Водночас, оцінка доводів та доказів заявника вже проведена судом при вирішенні заяви про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 в ухвалі суду від 02.09.2025 в межах справи №924/790/25 та в ухвалі суду від 31.10.2025 у справі №924/1033/25, які набрали законної сили, а тому їх переоцінка не допускається.
З огляду на вищевикладені обставини, відсутність у заяві про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 нових або інших обставин, які б давали змогу дійти висновку про загрозу неплатоспроможності останнього, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , передбачених частиною другої статті 115 КУзПБ, оскільки скаржником не надано доказів, які б свідчили про їх наявність, з огляду на що у відкритті провадження у справі №924/1287/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 належить відмовити.
Враховуючи відмову у відкритті провадження у справі №924/1287/25, заяву арбітражної керуючої Мотальової - Кравець В.Ю. про участь у даній справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , суд залишає без розгляду.
Суд також доводить до відома боржника, що згідно із частиною 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 1, 2, ч. 2 ст. 6, ч.ч. 1-3 ст. 8, ст.ст. 9-13, 30, 113-116, 118 - 122, п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, ч. 6 ст. 12, ст.ст. 18, 197, 232, 233, 234, ч.2 ст. 235, ст. 236 ГПК України, суд -
1. Відмовити у відкритті провадження у справі №924/1287/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
2. Заяву арбітражного керуючого Мотальова-Кравець Валерії Юріївни (вх.№05-06/2675/25 від 29.12.2025) на призначення керуючим реструктуризацією у справі №924/1287/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 м. Шепетівка залишити без розгляду.
Копії ухвали надіслати Шепетівському відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області, Шепетівській державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Регіональному відділу з питань банкрутства Управління банкрутства Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державній прикордонній службі України, Шепетівському міськрайонному суду Хмельницької області, заявнику, арбітражному керуючому Мотальовій-Кравець Валерії Юріївній, кредиторам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею 26.01.2026 та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-259 ГПК України.
Повний текст складено та підписано 29.01.2026.
Суддя Кочергіна В.О.
Виготовлено 18 примірників:
1-до справи (в паперовому екз.),
2-заявнику ОСОБА_1 (до електронного кабінету),
3-представнику ОСОБА_5 (на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 ),
4 - Шепетівський відділ державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (на електронну адресу: info@sh.km.dvs.gov.ua),
5- Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області (на електронну адресу: km.official@tax.gov.ua),
6 - Шепетівській ДПІ ГУ ДПС у Хмельницькій області (на електронну адресу: km.publicinfo@tax.gov.ua),
7-АТ "А-Банк" (на електронну адресу: help@a-bank.com.ua),
8-АТ "КБ "Приватбанк" (на електронну адресу cancelyaria@privatbank.ua),
9-АТ "Перший український міжнародний банк" АТ "ПУМБ" (на електронну адресу: info@digital.pumb.ua),
10-АТ "Сенс Банк" (на електронну адресу:ccd@sensebank.com.ua),
11-АТ "Банк кредит Дніпро" (на електронну адресу: info@creditdnepr.com),
12-АТ "Укрсиббанк" (на електронну адресу: info@ukrsibbank.com),
13-АТ "Ідея Банк" (на електронну адресу: statementscollection@ideabank.ua),
14-ПАТ "Банк Восток" (на електронну адресу: bank@vstbank.ua),
15-АТ "Таскомбанк" (на електронну адресу: info@tascombank.com.ua),
16-Шепетівському міськрайонному суду Хмельницької області (на електронну адресу: inbox@sh.km.court.gov.ua),
17-арбітражному керуючому Мотальовій-Кравець В.Ю. (на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_4 ),
18-Центрально-Західному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (на електронну пошту info@km.minjust.gov.ua).