8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про залишення позовної заяви без руху
"29" січня 2026 р. м ХарківСправа № 922/225/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
розглянувши матеріали
позовної заявиКомунального підприємства «КИЇВ.ПРОЗОРО» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Коншин В'ячеслава Олександровича, Харківська обл, Берестинський (раніше - Кегичівський) р-н, смт. Кегичівка
про стягнення 130 670,17 грн
Комунальне підприємство «КИЇВ.ПРОЗОРО» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області 26 січня 2026 року із позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Коншин В'ячеслава Олександровича (надалі - Відповідач) основної заборгованості за договором оренди окремого елемента благоустрою комунальної власності міста Києва для розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення № ПЧ-ТС-000059 від 04.04.2025 у розмірі 124 133,60 грн та пені у розмірі 6 536,57 грн, а також судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 3328,00 грн.
Крім того, Позивач просить суд розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди окремого елемента благоустрою комунальної власності міста Києва для розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення № ПЧ-ТС-000059 від 04.04.2025 в частині своєчасної та повної орендної оплати.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Разом з тим, у позовній заяві зазначено, що у представника Позивача зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, проте не надано доказу реєстрації останнього та не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків представника Солдатенко В.С., яким підписана та подана позовна заява. Відтак, суд не має можливості самостійно встановити наявність зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС у представника Позивача.
Отже, виникає необхідність в наданні до суду доказу реєстрації електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС у представника Позивача та зазначення реєстраційного номеру облікової картки платника податків представника Позивача Солдатенко В.С.
У відповідності до положень п. 3 ч.3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Водночас, в прохальній частині позовної заяви зазначено стягнення пені у розмірі 6 536,57 грн. Проте, позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку пені.
Відтак, виникає необхідність в поданні до суду обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються.
У відповідності до пунктів 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
За вказаних обставин та підстав позовна заява підлягає залишенню без руху, із встановленням Позивачу строку для усунення недоліків, про які вказано у цій ухвалі.
Суд звертає увагу Позивача на те, що відповідно до частини 3 статі 174 ГПК України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Комунального підприємства «КИЇВ.ПРОЗОРО» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вх. № 225/26 від 26.01.2026) - залишити без руху.
2. Встановити Позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви не пізніше 5 (п'ятого) дня з дня отримання цієї ухвали (з урахування поштового перебігу у разі подання засобами поштового зв'язку) для подання до Господарського суду Харківської області:
- доказу реєстрації електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС у представника Позивача та зазначення реєстраційного номеру облікової картки платника податків представника Позивача Солдатенко В.С.;
- обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються.
3. Зобов'язати Позивача у випадку виправлення зазначених у цій ухвалі недоліків та подання нових доказів невідкладно надіслати відповідні документи всім учасникам справи. Докази такого направлення надати суду.
4. Суд повідомляє Позивача, що строк на усунення недоліків позовної заяви обчислюється з дати доставлення цієї ухвали в зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС Позивача.
5. Роз'яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Також суд наголошує на необхідності дотримання сторонами вимог частини 6 статті 6 ГПК України в частині обов'язкової реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, та можливості ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами, а також зазначає про процесуальні наслідки, передбачені ГПК України, невчинення відповідних дій щодо реєстрації електронного кабінету.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано 29.01.2026.
СуддяІ.П. Жигалкін