21 січня 2026 рокуСправа № 921/506/24
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.
розглянувши клопотання боржника №5 (вх. №4628) від 25.06.2025 про визнання безнадійним та списання податкового боргу
за заявою фізичної особи ОСОБА_1
про неплатоспроможність
за участі представників:
кредиторів: Шкільний П.М. представник Головного управління ДПС у Тернопільській області;
боржника: Півторак В.М., адвокат;
арбітражний керуючий: Шимечко А.Я., керуючий реструктуризацією.
В провадженні суду перебуває справа про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2025, ухвалу суду від 12.02.2025, якою було затверджено План реструктуризації боргів Боржника у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволені заяви керуючого реструктуризацією Боржника арбітражного керуючого Шимечка А.Я. про затвердження плану реструктуризації боргів Боржника у справі про неплатоспроможність боржника, а справу направлено для продовження розгляду до Господарського суду Тернопільської області.
25.06.2025 через систему "Електронний суд" від боржника надійшло клопотання №5 (вх. №4628) від 25.06.2025 про визнання безнадійним та списання у процедурі реструктуризації податкового боргів перед кредитором Головним управління ДПС у Тернопільській області в сумі 757 148,90 грн., яке призначено до розгляду у судовому засідання, котре, в подальшому, неодноразово відкладалося.
В обґрунтування заяви боржником зазначено, що податковий борг виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі №921/506/24 про неплатоспроможність, а тому підлягає визнанню безнадійним і списанню відповідно до ч.2 ст. 125 Кодексу України з процедур банкрутства.
Від Головного управління ДПС у Тернопільській області через систему "Електронний суд" надійшли заперечення б/н (вх. №5314) від 18.07.2025, у яких контролюючий орган подане боржником клопотання вважає необґрунтованим та вказує, що останнє спрямоване на уникнення ОСОБА_1 від виконання своїх зобов'язань. При цьому зазначає, що строк позовної давності визначений ст. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України щодо означеного податкового боргу не сплинув.
Також, через систему "Електронний суд" контролюючим органом подано додаткові пояснення б/н (вх. №5857) від 15.08.2025, у яких кредитор, серед іншого, посилається на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №500/7695/23, якою залишено в силі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.02.2024, згідно якого відмовлено у позові ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.08.2023 №0060922405 №00060932405, №00060942405, №00060962405. Окрім того вказує, що під час документальної позапланової виїзної перевірки боржника встановлені численні порушення податкового законодавства, що полягали у заниженні податкових зобов'язань та завищені суми бюджетного відшкодування, що свідчить про умисний характер його дій та відсутність сумлінної поведінки, яка прямо суперечить принципу добросовісної поведінки боржника та унеможливлює застосування до боржника передбачених ст. 125 КУзПБ процедур.
В судовому засіданні 22.12.2025 оголошено перерву до 21.01.2026.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників учасників у справі про неплатоспроможність, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення заяви по суті, господарський суд зазначає про таке.
Із введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства (надалі КУзПБ) запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб.
Неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом (стаття 1 КУзПБ).
З пояснювальної записки до проекту КУзПБ вбачається, що метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.
Тому призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.
З огляду на виключне право лише боржника - фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (стаття 116 КУзПБ) суд зауважує, що цим Кодексом запроваджено "добровільне банкрутство" боржника - фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність.
Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20.
Також, Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 зауважив, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
Відповідно до норм КУзПБ кожна судова процедура у справі про банкрутство (неплатоспроможність) має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених КУзПБ для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.
Відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред'явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом (пункт 1 частини першої статті 120 КУзПБ).
Провадження у справі про неплатоспроможність на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.
При цьому, визнанню судом та включенню до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство (неплатоспроможність) підлягають лише дійсні вимоги кредитора, які відповідають чинному законодавству та обґрунтовані кредитором належними і допустимими доказами на час заявлення таких вимог.
Зазначене дає підстави для висновку про те, що до боргів фізичної особи застосовується інший, передбачений нормами КУзПБ, порядок погашення заборгованості боржника перед його кредиторами (в т.ч. і перед податковими органами), ніж передбачений загальними положеннями цивільного, податкового та іншого законодавства.
Подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (ч. 1 ст. 122 КУзПБ).
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.
Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 у справі №904/5743/20 дійшов висновку про те, що з огляду на положення статей 45 - 47 КУзПБ податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов'язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, які ці зобов'язання підтверджують, а господарський суд зобов'язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов'язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.
Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов'язань боржника згідно з вимогами ПК України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов'язання виникають до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство.
Порядок виникнення грошових зобов'язань щодо сплати податків та зборів визначений ПК України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Однак, питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені КУзПБ, регулюються цим Кодексом.
З моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно з Кодексом України з процедур банкрутства без застосування норм цього Кодексу (п. 87.10 ст. 87 ПК України).
Ухвалою суду від 11.11.2024 визнано грошові вимоги кредитора ГУ ДПС у Тернопільській області на загальну суму 757 148,90 грн та 6 056 грн судового збору за подання заяви про грошові вимоги кредитора до боржника.
Грошове зобов'язання боржника перед кредитором в розмірі 757 148,90 грн складається із: 584 794,55 грн основного платежу; 172 354,35 грн штрафних санкцій.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, вказавши, що, з огляду на мету та цілі КУзПБ, інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при не результативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
Аналіз частини першої, третьої статті 125 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що Кодексом визначено перелік боргів, які не підлягають реструктуризації і повне погашення яких є імперативною умовою для затвердження господарським судом плану реструктуризації.
Водночас, частиною другою статті 125 КУзПБ визначено наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника та початку процедури реструктуризації боргів боржника щодо податкового боргу, який виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.
Такими наслідками, зокрема є визнання податкового боргу безнадійним та його списання.
При цьому, у пункті 101.2 статті 101 ПК України під терміном "безнадійний податковий борг" розуміється:
- податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута;
- податковий борг фізичної особи, яка визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку;
- податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу;
- податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
- податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду;
- податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.
Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 по справі №807/2097/16(№К/9901/99/17) зазначив, що в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.
Водночас, у другому реченні пункту 102.4 статті 102 ПК України законодавець сформулював виключення із загального правила застосування строку давності для стягнення податкового боргу, а саме вказав, якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ФОП Бішка А.М. (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.06.2023 від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 04.08.2023 №6186/19-0024-05/2562900413.
Перевіркою встановлено порушення, зокрема:
1. п.п. Б п.187.1 ст. 187 Кодексу, оскільки занижено податкове зобов'язання з ПДВ за період з липня 2022 року по травень 2023 року включно на суму 577 421 грн;
2. п.п. Б п.187.1 ст. 187, п. 200.1. п. 200.4. ст. 200 Кодексу, оскільки ним занижено податкове зобов'язання з ПДВ, що призвело до завищення суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню, на суму 15 862 грн;
3. п.п. Б п.187.1 ст. 187, п. 200.1. п. 200.4. ст. 200 Кодексу, оскільки ним занижено податкове зобов'язання з ПДВ, що призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 264 грн;
4. п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-IV зі змінами і доповненнями, а саме: не реєстрація податкових накладних за березень на 24 033,60 грн.
У зв'язку із виявленими порушеннями, за результатами розгляду акта перевірки до Бішка А.М. прийнято податкові повідомлення-рішення: від 23.08.2023 №00060922405, №00060942405, №000660962405, №00060932405.
Наявність заборгованості боржника перед кредитором підтверджується довідкою про наявність податкового боргу станом на 30.09.2024 по платежах, що контролюються ГУ ДПС у Тернопільській області; розрахунком суми кредиторських вимог по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); розрахунком суми кредиторських вимог по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості станом на 30.09.2024; довідкою про реквізити рахунків для погашення податкового боргу; копією корінця податкової вимоги форми "Ф" від 19.08.2024 №0004462-1306-1900 та доказами її надсилання; актом №6186/19-00-24-05/2562900413 від 04.08.2023 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Бішка А.М. (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету; розрахунком штрафних (фінансових) санкцій; копіями податкових повідомлень-рішень від 23.08.2023 №00060922405, №00060942405, №000660962405, №00060932405; копіями інтегрованих карток платника податків.
Судом у даній справі з'ясовано, що у провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала справа №500/7695/23 за позовом ФОП Бішка А.М. до Головного управління ДПС у Тернопільській області з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.08.2023 №00060922405, №00060932405, №00060942405, № 00060962405.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі №500/7695/23 відмовлено в позові ФОП Бішко А.М. до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, несплаченого платником податків у встановлений ПК України строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку визначеному ПК України.
Згідно з абзац, першим, п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення контролюючим органом грошового зобов'язання, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків починає таке оскарження.
Відповідно до п. 56.15 ст.56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзац, першим п. 56.3 ст. 56 ПК України, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Абзацом четвертим п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправними та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до набрання судовим рішенням законної сили.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 апеляційну скаргу ФОП Бішка А.М. залишено без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі №500/7695/23 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили 16.07.2024.
Отже, з урахуванням дати набрання законної сили судовими рішеннями у справі №500/7695/23 та змісту пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 та п. 56.18 ст. 56 ПК України податковий борг є таким, що узгоджений.
Встановлення наведених у справі №500/7695/23 обставин прямо впливає на вирішення питання щодо наявності/відсутності підстав для списання суми податкового боргу боржника щодо якого відкрито провадження у справі про неплатоспроможність із застосуванням положень ч.2 ст. 125 КУзПБ.
Матеріалами справи підтверджено, що сума, яка є предметом розгляду цієї заяви є податковим боргом боржника, а саме узгодженим грошовим зобов'язанням з 16.07.2024, охоплюється поняттям боргу, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника (11.09.2024).
Таким чином, відповідно до імперативного припису ч. 2 ст. 125 КУзПБ такий борг визнається безнадійними та списуються у процедурі реструктуризації боргів боржника.
Наведене вище спростовує доводи Головного управління ДПС у Тернопільській області, що в даних спірних правовідносинах списання безнадійного податкового боргу регулюються Податковим кодексом України. При цьому, суд звертає увагу, що згідно з п. 1.3. ст. 1 Податкового кодексу України, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства.
З огляду на зазначене, в силу положень ч. 2 ст. 125 Кодексу України з процедур банкрутства та встановлений цим Кодексом інший порядок погашення заборгованості боржника в процедурі реструктуризації, суд вважає, що зазначений борг боржника охоплюється поняттям боргу, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, а тому є безнадійним та підлягає списанню.
Даний висновок узгоджується з висновками викладеними в постановах Верховного Суду від 07.09.2023 у справі №910/929/21 та від 13 червня 2023 року у справі №907/76/22.
Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, враховуючи висновки викладені у п.8.56 постанови Верховного Суду від 29.07.2025 у справі №914/1559/24, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, за результатами попереднього засідання 11.11.2024 визнано грошові вимоги кредиторів: АТ КБ "Приватбанк" у розмірі 150 410,67 грн, з яких: 6 056,00 грн - судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських (грошових) вимог (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів); 150 410,67 грн заборгованості за кредитом - вимоги другої черги; Головного управління ДПС у Тернопільській області у розмірі 757 148,90 грн, з яких: 6 056,00 грн - судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських (грошових) вимог (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів); 584 794,55 грн - вимоги другої черги, 172 354,35 грн штрафні санкції - вимоги третьої черги.
Цією ж ухвалою зобов'язано керуючого реструктуризацією боргів боржника провести інвентаризацію майна боржника; організувати та провести збори кредиторів з подальшим наданням суду протокольного рішення зборів кредиторів боржника щодо розгляду звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника, про розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника, про прийняте рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність; надати до суду матеріали інвентаризації майна боржника.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 акцентував увагу на тому, що до спливу встановленого у частині одинадцятій статті 126 КУзПБ строку керуючий реструктуризацією зобов'язаний виконати в повному обсязі покладені на нього завдання, зокрема щодо перевірки майнового стану боржника та забезпечення розгляду зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, а господарський суд повинен забезпечити дотримання процесуальних строків та гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін у судовій процедурі реструктуризації боргів боржника.
Отже, керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, обов'язково її доводить до відома боржнику, у результаті чого в останнього виникає право виправити декларацію у строк встановлений законом (правова позиція аналогічного змісту наведена у постанові від 03.12.2024 у справі №916/197/23).
Перевірка декларацій про майновий стан боржника є однією з ключових функцій арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи, оскільки її метою є встановлення повного і достовірного переліку активів та зобов'язань боржника та дозволяє виявити можливі факти приховування майна та/або доходів боржника.
Звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій боржника є засобом перевірки добросовісності боржника.
Своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг.
Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, з метою належного виконання своїх обов'язків, керуючим реструктуризацією, починаючи з моменту призначення, було направлено ряд запитів та листів, з метою проведення перевірки декларацій боржника, вжиття заходів щодо збереження майна, виявлення обсягів активів, які належать боржнику, зокрема: Борщівському БТІ, Державній інспекції архітектури та містобудування України, ГУ Держгеокадастру в Тернопільській області, ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області, ГУ ДПС у Тернопільській області, ГУ ПФ України в Тернопільській області, Регіональному сервісному центру МВС №6145, Борщівській міській раді. Борщівському РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), Прокуратурі Тернопільської області, ГУ статистики у Тернопільській області, Тернопільській митниці Держмитслужби, ПАТ "Укрзалізниця", Українському національному офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ), державній службі України з безпеки та транспорті, Управлінню інспекційної діяльності у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Державній службі морського та річкового транспорту України, ДП "Держреєстри України", Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національному депозитарію Державної авіаційної служби, ГУНП в Тернопільській області.
Відповідно до Звіту №25 від 01.11.2024 про результати перевірки декларацій боржника, який надійшов до суду 04.11.2025 (вх. №8378), керуючим реструктуризації Шимечко А.Я. встановлено невідповідність наданих ОСОБА_1 даних внесених до декларацій, що в подальшому стало підставою для подання до суду боржником ОСОБА_1 заяви б/н від 08.11.2024 про долучення виправлених Декларацій про майновий стан боржника.
Питання щодо розгляду звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника виносилось на порядок денний зборів кредиторів, які оформлені Протоколами від 08.12.2024 та 23.12.2024 та за результатами, яких кредиторами як Головним управлінням ДПС у Тернопільській області так і АТ КБ "Приватбанк" схвалено дане питання одноголосно.
Таким чином, судом встановлено, що керуючим реструктуризацією вживались належні заходи щодо пошуку та виявлення майнових активів боржника, а учасниками справи, у т.ч. представником ГУ ДПС у Тернопільській області, не було подано доказів відображення боржником недостовірної/неповної інформації у деклараціях про майновий стан.
Зважаючи на це, у суду відсутні сумніви щодо достовірності даних, викладених у затвердженому зборами кредиторів від 08.12.2024 та 23.12.2024 звіті керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій боржника та виправлених деклараціях боржника.
Щодо доводів ГУ ДПС у Тернопільській області про те, що встановлені під час документальної планової виїзної перевірки боржника численні порушення податкового законодавства, що полягали у занижені податкових зобов'язань та завищені сум бюджетного відшкодування, які підтверджені рішеннями адміністративних судів, свідчать про умисний характер його дій та відсутність сумлінної поведінки, отже недобросовісність зі сторони боржника, суд в межах розгляду клопотання №5 від 25.06.2025 зазначає наступне. Дії боржника щодо порушення податкового законодавства мали своїм наслідком покладення на нього відповідних сум грошових зобов'язань за вчинені порушення. Законність винесених контролюючим органом податкових повідомлень рішень, вимоги про сплату боргу, рішення про застосування штрафних санкцій, на підставі яких боржника притягнено до відповідальності, нарахованих при цьому сум грошового зобов'язання, вже були предметом досліджень судами у адміністративних справі №500/7695/23, а грошові вимоги ГУ ДПС у Тернопільській області до боржника на суму 757 148,90 грн визнано ухвалою суду від 11.11.2024 у даній справі.
Доказів вчинення боржником інших дій, які б вказували на недобросовісність боржника в межах вже справи про неплатоспроможність ГУ ДПС у Тернопільській області не надано.
Щодо проекту Плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 , то суд зазначає наступне.
19.01.2026 відбувалися збори кредиторів, за участі контролюючого органу, які оформлені Протоколом на порядок денний яких було питання: 1. Розгляд проекту реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або закриття провадження у справі про неплатоспроможність; За результатами розгляду першого питання порядку денного Головним управлінням ДПС в Тернопільській області рішення про схвалення Плану реструктуризації не прийнято та запропоновано звернутися з клопотання до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Як вбачається із долученого до Протоколу від 19.01.2026 проекту Плану реструктуризації боргів боржника, то останній серед іншого передбачав такі умови як: - доходи, які боржник процедури реструктуризації боргів 1 (одного) місяця становлять 35 000,00 грн; розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб - 28 944,00 грн; боржником буде в повному обсязі погашено вимоги кредитора щодо сплати судового збору за подання заяви про визнання кредиторських (грошових) вимог Головного управління ДПС у Тернопільській області в розмірі 6056,00 грн; вимоги кредиторів, які будуть списані в розмірі 757 148,90 грн Головного управління ДПС у Тернопільській області відповідно до приписів ч. 2 ст. 125 КУзПБ; строк виконання плану реструктуризації 1 місяць.
Отже, представник кредитора більшістю голосів висловив позицію проти схвалення плану реструктуризації та запропонував звернутися до суду з клопотанням про перехід до процедури погашення боргів, однак не надав господарському суду в судовому засіданні свої заперечення щодо затвердження плану реструктуризації боргів боржника.
Підсумовуючи зазначене вище, беручи до уваги положення частини другої статті 125 КУзПБ та встановлений кодексом інший порядок погашення заборгованості боржника в процедурі реструктуризації, враховуючи правові висновки Верховного Суду щодо застосування ч. 2 ст. 125 КУзПБ, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість поданого боржником ОСОБА_1 клопотання про визнання безнадійним та списання податкового бору та наявність правових підстав для його задоволення.
З огляду на результати розгляду клопотання №5 від 25.06.2025, підсумкове засідання та розгляд заяви (вх. №8936) від 20.12.2025 про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією), слід відкласти.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 113, 122, 125 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 12, 216, 234, 235 ГПК України, суд -
1. Клопотання боржника №5 від 25.06.2025 про визнання податкового боргу ОСОБА_1 безнадійним та таким, що підлягає списанню задовольнити.
2. Визнати податковий борг фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перед Головним управлінням ДПС у Тернопільській області (вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, ЄДРПОУ 44143637) в розмірі 757 148,90 грн, безнадійним та таким, що підлягає списанню.
3. Підсумкове засідання та розгляд заяви (вх. №8936) від 20.12.2025 про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією) на 09 лютого 2026 року о 11 год. 50 хв., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Тернопільської області за адресою: 46000, м. Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 14 А, зал судових засідань № 4, 5 поверх.
4. Копію ухвали надіслати учасникам справи відповідно до положень ч. 5 ст. 6 ГПК України та рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, і може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 256, ст. 257 ГПК України.
Повний текст узвали складено 29.01.2026.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя О.В. Руденко