65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення без розгляду
"29" січня 2026 р.м.ОдесаСправа № 916/1380/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТІС-МІНДОБРИВА»
до GRAIN-TRANS LTD (Британські Віргінські острови)
про стягнення 2862594,96 доларів США
встановив:
До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ТІС-МІНДОБРИВА» до GRAIN-TRANS LTD про стягнення 2862594,96 доларів США заборгованості за договором про перевалку, накопичення та експедирування зернових вантажів № TMD -G001 від 18.01.2024.
Ухвалою від 21.04.2025 відкрито провадження у справі №916/1380/25 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.10.2025 о 10:00 год.
Крім того, провадження у справі зупинено до 22.10.2025 у зв'язку з необхідністю повідомлення відповідача в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965.
Позивач на виконання ухвали суду надав до суду належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на англійську мову копії ухвали Господарського суду Одеської області від 21.04.2025 про відкриття провадження у справі №916/1380/25, позовної заяви та Прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів відповідачу в трьох примірниках.
Після отримання належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на англійську мову документів суд направив до Центрального органу Британських Віргінських Островів Registrar of the Supreme Court Supreme Court Registry No. 84 Main Street P.O. Box 418 Road Town, Tortola, British Virgin Islands VG1110, для вручення їх відповідачу в порядку, передбаченому Гаазькою Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року.
18.08.2025 до суду надійшли докази невручення відповідачу направлених судом документів.
Ухвалою від 22.10.2025 поновлено провадження у справі, відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 05.11.2025. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “ТІС-МІНДОБРИВА» надати до суду належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на українську мову листа, що надійшов до суду 18.08.2025 вх. № 25724/25.
Ухвалою від 05.11.2025 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, відклав розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 03.12.2025.
Однак, засідання 03.12.2025 не відбулось через технічний збій, тому підготовче засідання призначено на 10.12.2025.
В засіданні 10.12.2025 судом оголошено перерву до 24.12.2025.
Позивач просив суд повторно направити документи відповідачу в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, посилаючись на те, що інформація про відсутність реєстрації відповідача на Британських Віргінських островах (БВО) не свідчить про припинення відповідача як юридичної особи.
Ухвалою від 24.12.2025 суд задовольнив клопотання позивача про повторне повідомлення відповідача про розгляд справи. З огляду на викладене, суд відклав розгляд справи в підготовчому провадженні на 27.05.2026 о 10 год., зупинив провадження у справі до 27.05.2026. Цією ж ухвалою суд зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю “ТІС-МІНДОБРИВА» надати до суду належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на англійську мову копії ухвали Господарського суду Одеської області від 24.12.2025 у справі №916/1380/25 та Прохання від 24.12.2025 про вручення за кордоном судових або позасудових документів відповідачу, в трьох примірниках, позовної заяви та ухвали від 21.04.2025 - в двох примірниках, в термін до 12.01.2026 включно. Суд зазначив в п. 3 резолютивної частини ухвали, що ненадання позивачем доказів у встановлений судом строк матиме наслідком залишення позову без розгляду відповідно до ст. 226 ГПК України.
Позивач отримав ухвалу в електронному кабінеті 25.12.2025 о 14 год 45хв, що підтверджується довідкою.
Ні позивач, ні його представники - адвокати Вовк О. та Капеліст М., не отримали особисто в паперовому вигляді для здійснення перекладу належним чином засвідчені судом копії ухвали Господарського суду Одеської області від 24.12.2025 у справі №916/1380/25, Прохання від 24.12.2025 про вручення за кордоном судових або позасудових документів відповідачу, та ухвали від 21.04.2025.
Разом з тим, представник позивача - адвокат Капеліст М.М. подав 30.12.2025 через підсистему Електронний суд клопотання про направлення документів, переклад яких необхідно здійснити, позивачу поштою на адресу с. Визирка Лиманського району Одеської області вул. Ставніцера Олексія 60.
Суд враховує, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та матеріалів справи місцезнаходження позивача таке саме: с. Визирка Лиманського району Одеської області вул. Ставніцера Олексія 60.
На виконання клопотання адвоката Капеліст М.М. суд надіслав супровідним листом від 05.01.2026 на адресу позивача процесуальні документи, переклад яких необхідно здійснити.
До суду 26.01.2026 надійшли переклади ухвали Господарського суду Одеської області від 24.12.2025 у справі №916/1380/25, Прохання від 24.12.2025 про вручення за кордоном судових або позасудових документів відповідачу, ухвали від 21.04.2025.
Але в порушення вимог ухвали суду від 24.12.2025 позивач не надав нотаріально засвідчений переклад своєї позовної заяви.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач надіслав документи на виконання вимог суду з порушенням встановленого судом строку.
Так, позивач 22.01.2026 передав для надіслання до суду документи ФОП Кісовій Л.Д., яка включена до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку. Зазначене підтверджується конвертом, в якому документи надійшли до суду.
Суд враховує, що ухвалою від 24.12.2025 позивачу було встановлено строк для подання документів до суду до 12.01.2026 включно.
Згідно з ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Отже, позивач мав право здати документи оператору поштового зв'язку для направлення до суду 12.01.2026, що ним не було виконано.
Таким чином, позивач у встановлений судом строк не надав витребуваних судом доказів.
Враховуючи, що строк для перекладу документів був встановлений судом, а не законом, то позивач не був позбавлений можливості подати до закінчення цього строку клопотання про продовження строку відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України.
Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.
Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК України часових рамках.
З огляду на системний аналіз Господарського процесуального кодексу України, під процесуальними строками розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків.
Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Але, позивач не подавав до суду клопотань про продовження строку для подання документів.
З огляду на вказане та враховуючи те, що строк, до якого було зобов'язано позивача виконати вимоги суду, закінчився, а позивач вимоги ухвал суду не виконав, провадження у справі слід поновити відповідно до ст. 230 ГПК України.
Суд враховує, що згідно з ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Зазначене стосується також і права іноземного суб'єкта господарської діяльності (іноземної юридичної особи) бути повідомленим про судовий розгляд.
Застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України»).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Як уже відзначалося, суд з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи наголосив на необхідності виконання вимог суду щодо перекладу документів, які необхідно надсилати відповідачу.
Позивач вимог ухвали суду від 24.12.2025 не виконав у встановлений строк - нотаріально засвідченого перекладу на англійську мову документів не подав.
Враховуючи невиконання позивачем вимог ухвали суду та неможливості дотримання процедури вручення судових документів у визначені законодавством строки, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2023 у справі № 914/86/22.
Керуючись ст. 119, п. 4 ч.1 ст.226, ст.ст.232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Поновити провадження у справі.
2. Позов залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з ним до господарського суду в загальному порядку після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 29.01.2026 та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів.
Суддя В.В. Литвинова