28.01.2026 Справа № 914/3276/25
Суддя Господарського суду Львівської області Никон О.З., за участю секретаря судового засідання Тарас Ю.Р., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фактор Плюс» про забезпечення позову
у справі №914/3276/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фактор Плюс», м. Київ
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Діскавері-Завод бурового обладнання», м. Стрий
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські бурові машини», м. Стрий
до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ужгородський машинобудівний завод», м. Перечин Закарпатської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю “Діскавері-бурове обладнання (Україна)», м. Стрий
про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину
За участю представників:
від позивача (в режимі відеоконференції): Правдюк В.М. - представник;
від відповідача 1 та третьої особи (в режимі відеоконференції): Лисич О.В. - представник;
від відповідача 2: не з'явився;
від відповідача 3 (в режимі відеоконференції): Шевченко В.В. - представник
На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фактор Плюс» до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Діскавері-Завод бурового обладнання», до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські бурові машини», до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ужгородський машинобудівний завод», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю “Діскавері-бурове обладнання (Україна)» про:
- застосування наслідків недійсності (нікчемності) договору купівлі-продажу, укладеного 21 січня 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю “УКРАЇНСЬКІ БУРОВІ МАШИНИ» та Товариством з обмеженою відповідальністю “ДІСКАВЕРІ - ЗАВОД БУРОВОГО ОБЛАДНАННЯ», посвідченого 21 січня 2024 року Швед І.В., приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області реєстр № 128 шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 71247555 від 23.01.2024 приватного нотаріуса Швед Іванни Володимирівни, Стрийський районний нотаріальний округ, Львівська обл. про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Стрий, вулиця Яворницького Д., 41, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 81905046112, за ТОВ “УКРАЇНСЬКІ БУРОВІ МАШИНИ» (номер запису про право власності: 53406574);
- застосування наслідків недійсності (нікчемності) договору купівлі-продажу, укладеного 17 квітня 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю “УКРАЇНСЬКІ БУРОВІ МАШИНИ» та Товариством з обмеженою відповідальністю “УЖГОРОДСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» (ідентифікаційний код 44676724) посвідченого 17 квітня 2025 року Палінською О.В., Стрийський районний нотаріальний округ, Львівська обл реєстр № 557 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 78462045 від 17.04.2025 приватного нотаріуса Палінської Ольги Володимирівни, Стрийський районний нотаріальний округ, Львівська обл. про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Стрий, вулиця Яворницького Д., 41, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 81905046112, за ТОВ “УЖГОРОДСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» (номер запису про право власності: 59526550).
Ухвалою суду від 28.10.2025 відкрито загальне позовне провадження, підготовче засідання призначено на 03.12.2025.
Ухвалою суду від 17.12.2025 підготовче засідання відкладено на 28.01.2026.
15.01.2026 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фактор Плюс» про забезпечення позову. У заяві позивач просив накласти арешт на нерухоме майно, а саме, на нежилі (нежитлові) будівлі та споруди, розташовані за адресою: 82400, Україна, Львівська область, Стрийський район, місто Стрий, вулиця Яворницького Д., будинок 41, реєстраційний номер: 81905046112 та заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо нерухомого майна, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю “УЖГОРОДСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» (89200, Україна, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., місто Перечин, вулиця Ужгородська, будинок 122а, ідентифікаційний код юридичної особи 44676724), а саме, на нежилі (нежитлові) будівлі та споруди, розташовані за адресою: 82400, Україна, Львівська область, Стрийський район, місто Стрий, вулиця Яворницького Д., будинок 41, реєстраційний номер: 81905046112.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що такий звернувся з позовними вимогами про відновлення становища, що існувало до порушення його прав за наслідком укладання між відповідачами фраудаторних правочинів у вигляді договору купівлі-продажу № 128 від 21.01.2024 та договору купівлі-продажу № 557 від 17.04.2025.
Позивач вважає, що оспорювані правочини направлені не на реальний перехід права власності на будівлі та споруди, а фактично на виведення ТОВ «Діскавері - Завод бурового обладнання» із своєї власності об'єктів нерухомості, що могли використовуватись як забезпечення за очевидно несвоєчасно неповерненим кредитом відповідно до кредитного договору.
Також позивач звернув увагу, що відповідачі вже двічі, у тому числі під час розгляду численних судових спорів, що стосувались і відповідного нерухомого майна, недобросовісно реалізовували свої цивільні права шляхом укладання договорів купівлі - продажу.
Зазначив про побоювання щодо фактичної можливості, успішності та ефективності захисту свого порушеного права у випадку, якщо не буде здійснено забезпечення позову. Відповідні законні побоювання викликані тим, що навіть при ухваленні позитивного рішення на користь позивача, його фактичне виконання може бути утруднене, внаслідок того, що відповідач-3 може вчинити дії, направлені на відчуження предмета іпотеки.
Ухвалою суду від 16.01.2026 призначено судове засідання на 21.01.2026 для розгляду заяви позивача.
У судовому засіданні 21.01.2026 розгляд заяви за клопотанням позивача відкладено на 26.01.2026.
26.01.2026 від позивача надійшло клопотання, в якому він зазначив про допущені в заяві про забезпечення позову технічні описки в частині переліку будівель та споруд, на які він просив накласти арешт. Тому у клопотанні позивач доповнив перелік об'єктів складальним цехом № 1 (В-2) загальною площею 5 122, 2 кв.м., побутовим приміщенням (В-2) загальною площею 1 305, 2 кв.м. та резервуаром пожежного запасу води № 24 та просив розглянути заяву про забезпечення позову з урахуванням доповненого переліку.
Ухвалою суду від 26.01.2026 розгляд заяви відкладено на 28.01.2026.
28.01.2026 на адресу суд від представника відповідача 3 надійшли письмові пояснення, в яких вона зазначила, що навіть у разі повного задоволення позовних вимог наслідком буде відновлення запису про належність спірного майна до ТОВ «Діскавері - Завод бурового обладнання», а ніяк не до позивача, оскільки останній ніколи не був власником "Спірного майна". Таким чином вважає, що заявлені позивачем заходи забезпечення позову не стосуються предмету позову, не є співмірними та співставними з позовними вимогами, а тому відсутні передбачені Господарським процесуальним кодексом України правові підстави для вжиття заявлених заходів забезпечення позову.
Крім того, звернула увагу, що майно уже перебуває під арештом, що підтверджено ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.11.2025 у справі № 757/59469/25-к.
Також 28.01.2026 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких останній зазначив про те, що позивачу до 26.01.2026 не було відомо про ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 26.11.2025 у справі № 757/59469/25-к. Звернув увагу, що відповідач 3 не позбавлений права вчинити дії щодо скасування ухвали та продажу майна, адже заборони, передбачені ухвалою, в реєстрі речових прав не відображені. Тому доводив, що зазначена ухвала жодним чином не забезпечує виконання рішення суду у поточній справі або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
У судовому засіданні 28.01.2026 представник позивача просив задоволити заяву про забезпечення позову.
Інші учасники справи заперечили щодо наявності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та викладені в ній доводи, дослідивши в сукупності представлені заявником докази, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Суд зазначає, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони/зобов'язання відповідача вчиняти певні дії. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012).
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому, обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
У заяві про забезпечення позову позивач просив накласти арешт на нерухоме майно та заборонити іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо такого майна.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (відповідачів) чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальний та ефективний захист або поновлення порушених його прав (інтересів), якщо рішення буде прийняте на його користь, в тому числі задля забезпечення можливості захисту порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.
Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини").
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Отже, заходи забезпечення позову (вимог), без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь заявника вже не призведе до захисту прав або інтересів заявника, за яким він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".
Суд враховує, що відповідачі уже двічі укладали договори купівлі-продажу, зокрема, договір від 21.01.2024, укладений ТОВ «УКРАЇНСЬКІ БУРОВІ МАШИНИ» та ТОВ «ДІСКАВЕРІ - ЗАВОД БУРОВОГО ОБЛАДНАННЯ» під час розгляду справи № 910/17006/23, в якій розглядалась вимога про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 25.10.2023 та визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фактор Плюс» право власності на право вимоги за кредитним договором від 28.08.2012 та договорами, що укладені для забезпечення його виконання (у тому числі і договору іпотеки), в якій обидві сторони договору брали участь у справі; а також договору від 17.04.2025. Договір від 17.04.2025 укладено наступного дня після винесення постанови Верховним Судом від 16.04.2025 у справі № 910/17006/23, якою залишено без змін судові рішення про визнання права власності на право за кредитним договором та договорами, що укладені для забезпечення його виконання, в якій продавець за договором брав участь.
Також суд бере до уваги, що відповідач 3 в будь-який момент може відчужити спірне майно, яке знаходиться у його власності, що, в свою чергу, в майбутньому утруднить чи унеможливить виконання судового рішення у разі задоволення позову в частині заявленої вимоги про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Тому вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчила б про застосування завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Метою забезпечення позову в межах цієї справи є унеможливлення подальшого відчуження предмета іпотеки на користь третіх осіб під час розгляду цієї справи.
Тому суд вважає, що достатнім та ефективним способом забезпечення позову, який дасть змогу створити належні умови для запобігання перешкодам у виконанні рішення суду у разі задоволення позову у даній справі є накладення арешту на майно та заборона вчиняти дії щодо такого майна.
При цьому суд вважає допустимим одночасне вжиття таких заходів як накладення арешту на нерухоме майно, так і заборона органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо нерухомого майна, позаяк такі заходи не є взаємовиключними, стосуються різних суб'єктів вчинення таких дій та зможуть у повному обсязі унеможливити відчуження майна.
Накладення арешту є виключно тимчасовим заходом впливу на майно відповідача-3, за яким обмежується лише правомочність щодо розпорядження таким майном. При цьому, відповідач-3 за час застосування заходу буде мати можливість володіння та вільного використання майна на власний розсуд. Накладання арешту на майно не встановить для відповідача-3 непомірний тягар для його майнових прав та інтересів на період вирішення даного спору.
Враховуючи викладене, накладення арешту знівелює ризик утруднення чи неможливості ефективного поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся із позовом до суду, та додатково такий захід забезпечення позову повністю відповідатиме ознаці співмірності, оскільки не призведе до невиправданого та непомірного обтяження інтересів відповідача-3 та не призведе до необхідності останнім нести будь-які втрати матеріального чи нематеріального характеру.
Зазначені факти доводять відсутність необхідності застосування зустрічного забезпечення позову.
Щодо тверджень відповідача 3 про накладення арешту ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.11.2025 у справі № 757/59469/25-к, суд вважає за необхідне зазначити про таке.
Як зазначав Верховний Суд у постанові від 23.02.2022 у справі № 608/2172/18 та у постанові від 07.04.2023 у справі № 910/8671/22, накладений в межах кримінального провадження арешт є заходом забезпечення саме кримінального провадження, в якому він накладений і не може бути заходом забезпечення позовів, поданих в межах інших видів судочинства.
Більше того, суд здійснив витяг з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та встановив відсутність запису про арешт майна.
Доводам учасників справи, які висловлювались у судових засіданнях, письмових поясненнях та стосуються суті позовних вимог, суд оцінку не надає при розгляді заяви про забезпечення позову.
З урахуванням викладених обставин, суд вважає накладення арешту та заборону іншим особам вчиняти дії щодо майна цілком ефективним та обґрунтованим способом захисту, оскільки такий у повній мірі забезпечить протягом розгляду спору продовження існування стану, який є предметом спору (відомості про те, що відповідач 3 є власником майна, які позивач просить скасувати), звільнить від необхідності подання додаткових позовів чи залучення третіх осіб та не призведе до невиправданого та непомірного обтяження інтересів відповідача-3.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 141, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фактор Плюс» про забезпечення позову задовольнити.
2. Накласти арешт на нерухоме майно, а саме на нежилі (нежитлові) будівлі та споруди, розташовані за адресою: 82400, Україна, Львівська область, Стрийський район, місто Стрий, вулиця Яворницького Д., будинок 41, реєстраційний номер: 81905046112, що складаються з такого переліку:
1. Будівля для гальваніки (Б"-2), загальною площею 159,9 кв.м.
2. Склад матеріалів пожежогасіння (Д-1), загальною площею 33,1 кв.м.
3. Трансформаторна підстанція (Є"'"-1), загальною площею 56,4 кв.м.
4. Насосна зворотнього водопостачання (З-1), загальною площею 105,9 кв.м.
5. Автомийка (Ї-2), загальною площею 247,5 кв.м.
6. Бункер-склад для зберігання відходів виробництва ІІІ класу небезпеки (O'-1),
загальною площею 27,0 кв.м.
7. Побутові приміщення складу металу (П'''-1), загальною площею 25,9 кв.м.
8. Навіс складу металу (П""-1)
9. Склад солі (Ц'-1), загальною площею 22,3 кв.м.
10. Насосна соляного розчину (Ц"-1), загальною площею 14,7 кв.м.
11. Склад електроматеріалів (Ч-1), загальною площею 64,6 кв.м.
12. Пожежне депо (Щ'-1), загальною площею 22,7 кв.м.
13. Ворота № 9-20
14. Резервуар пожежного запасу води №23
15. Резервуар пожежного запасу води №24
16. Будівля заводоуправління з медпунктом (А-2), загальною площею 1 168,0 кв.м.
17. Будівля ремонтного цеху з побутовими приміщеннями та крановою спорудою (Б-2), загальною площею: 4 778,8 кв.м.
18. Цех ремонту дизелів з побутовими приміщеннями (Б'-2), заг площею 3878,8
кв.м
19. Складальний цех № 1 (В-2), загальною площею 5 122,2 кв.м.
20. Побутові приміщення (В'-2), загальною площею 1 305,2 кв.м.
21. Малярний цех (В"-2), загальною площею 2 337,4 кв.м.
22. Їдальня з актовим залом (Г-2), загальною площею 2 824,1 кв.м.
23. Будівля столярного цеху (Б'"-1), загальною площею 482,6 кв.м.
24. Блок цехів (Є-2), загальною площею 11 253,9 кв.м.
25. Допоміжний корпус АБК (Є'-4), загальною площею 3 025,6 кв.м.
26. Цех переробки стружки (Є"-1), загальною площею 912,2 кв.м.
27. Будівля випробувальної станції (Є'''-2), загальною площею 1 814,9 кв.м.
28. Будівля компресорної (Є""-1), загальною площею 325,6 кв.м.
29. КНС і станція нейтралізації (Ж-1), загальною площею 74,6 кв.м.
30. Насосна станція резервна (Е-2), загальною площею 82,6 кв.м.
31. Будівля ГРП (З'-1), загальною площею 7,7 кв.м.
32. Склад готової продукції з рампою (И-3), загальною площею 2 385,1 кв.м.
33. Насосна станція вод (И'-І), загальною площею 34,4 кв.м.
34. Автопрофілакторій (І-2), загальною площею 3 665,7 кв.м.
35. Прохідна (Й-1), загальною площею 56,2 кв.м.
36. КНС (К-1), загальною площею 65,7 кв.м.
37. КНС (М-2), загальною площею 112,3 кв.м.
38. Будівля складу кисню (Н- 1), загальною площею 105,2 кв.м.
39. Зовнішні електричні мережі постачання 0,4КВТ (О-1), заг площею 86,9 кв.м.
40. Будівля ливарної дільниці (П-1), загальною площею 2 611,5 кв.м.
41. Побутове приміщення (П'-3), загальною площею 1 077,8 кв.м.
42. Будівля цеху №5 (П''-2), загальною площею 2 207,8 кв.м.
43. Будівля складу цементу (С-1), загальною площею 125,9 кв.м.
44. Беттонний вузол (С'-2), загальною площею 47,3 кв.м.
45. Будівля бетонного цеху (Т-1), загальною площею 676,0 кв.м.
46. Будівля складу заготовок (Т'-1), загальною площею 216,6 кв.м.
47. Столярна майстерня (Т''-1); загальною площею 271,8 кв.м.
48. Будівля парокотельні з димовою трубою (Х-2), загальною площею 887,4 кв.м.
49. Пральня (Ц-1), загальною площею 99,5 кв.м.
50. Будівля центрально-матеріального складу (Ш-1), загальною площею 624,6
кв.м.
51. Блок складів (Щ-1), загальною площею 3 057,7 кв.м.
52. Склад ПММ (Ю-1), загальною площею 28,7 кв.м.
53. КПП (Я-1), загальною площею 32,9 кв.м.
54. Приміщення магазину № 1 (Я''-1), загальною площею 233,4 кв.м.
55. Водонапірна башня з баком для водонапору (№25).
56. Бетонна площадка (№40).
57. Бетонна площадка (№41).
58. Бетонна площадка (№42).
59. Огорожа (№21).
60. Огорожа (№22).
61. Бетонна площадка ПММ (№47).
62. Резервуари (№43-46).
3. Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо нерухомого майна, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «УЖГОРОДСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» (89200, Україна, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., місто Перечин, вулиця Ужгородська, будинок 122а, ідентифікаційний код юридичної особи 44676724), а саме на нежилі (нежитлові) будівлі та споруди, розташовані за адресою: 82400, Україна, Львівська область, Стрийський район, місто Стрий, вулиця Яворницького Д., будинок 41, реєстраційний номер: 81905046112, що складаються з з такого переліку:
1. Будівля для гальваніки (Б"-2), загальною площею 159,9 кв.м.
2. Склад матеріалів пожежогасіння (Д-1), загальною площею 33,1 кв.м.
3. Трансформаторна підстанція (Є"'"-1), загальною площею 56,4 кв.м.
4. Насосна зворотнього водопостачання (З-1), загальною площею 105,9 кв.м.
5. Автомийка (Ї-2), загальною площею 247,5 кв.м.
6. Бункер-склад для зберігання відходів виробництва ІІІ класу небезпеки (O'-1),
загальною площею 27,0 кв.м.
7. Побутові приміщення складу металу (П'''-1), загальною площею 25,9 кв.м.
8. Навіс складу металу (П""-1)
9. Склад солі (Ц'-1), загальною площею 22,3 кв.м.
10. Насосна соляного розчину (Ц"-1), загальною площею 14,7 кв.м.
11. Склад електроматеріалів (Ч-1), загальною площею 64,6 кв.м.
12. Пожежне депо (Щ'-1), загальною площею 22,7 кв.м.
13. Ворота № 9-20
14. Резервуар пожежного запасу води №23
15. Резервуар пожежного запасу води №24
16. Будівля заводоуправління з медпунктом (А-2), загальною площею 1 168,0 кв.м.
17. Будівля ремонтного цеху з побутовими приміщеннями та крановою спорудою (Б-2), загальною площею : 4 778,8 кв.м.
18. Цех ремонту дизелів з побутовими приміщеннями (Б'-2), заг площею 3878,8
кв.м
19. Складальний цех № 1 (В-2), загальною площею 5 122,2 кв.м.
20. Побутові приміщення (В'-2), загальною площею 1 305,2 кв.м.
21. Малярний цех (В"-2), загальною площею 2 337,4 кв.м.
22. Їдальня з актовим залом (Г-2), загальною площею 2 824,1 кв.м.
23. Будівля столярного цеху (Б'"-1), загальною площею 482,6 кв.м.
24. Блок цехів (Є-2), загальною площею 11 253,9 кв.м.
25. Допоміжний корпус АБК (Є'-4), загальною площею 3 025,6 кв.м.
26. Цех переробки стружки (Є"-1), загальною площею 912,2 кв.м.
27. Будівля випробувальної станції (Є'''-2), загальною площею 1 814,9 кв.м.
28. Будівля компресорної (Є""-1), загальною площею 325,6 кв.м.
29. КНС і станція нейтралізації (Ж-1), загальною площею 74,6 кв.м.
30. Насосна станція резервна (Е-2), загальною площею 82,6 кв.м.
31. Будівля ГРП (З'-1), загальною площею 7,7 кв.м.
32. Склад готової продукції з рампою (И-3), загальною площею 2 385,1 кв.м.
33. Насосна станція вод (И'-І), загальною площею 34,4 кв.м.
34. Автопрофілакторій (І-2), загальною площею 3 665,7 кв.м.
35. Прохідна (Й-1), загальною площею 56,2 кв.м.
36. КНС (К-1), загальною площею 65,7 кв.м.
37. КНС (М-2), загальною площею 112,3 кв.м.
38. Будівля складу кисню (Н- 1), загальною площею 105,2 кв.м.
39. Зовнішні електричні мережі постачання 0,4КВТ (О-1), заг площею 86,9 кв.м.
40. Будівля ливарної дільниці (П-1), загальною площею 2 611,5 кв.м.
41. Побутове приміщення (П'-3), загальною площею 1 077,8 кв.м.
42. Будівля цеху №5 (П''-2), загальною площею 2 207,8 кв.м.
43. Будівля складу цементу (С-1), загальною площею 125,9 кв.м.
44. Беттонний вузол (С'-2), загальною площею 47,3 кв.м.
45. Будівля бетонного цеху (Т-1), загальною площею 676,0 кв.м.
46. Будівля складу заготовок (Т'-1), загальною площею 216,6 кв.м.
47. Столярна майстерня (Т''-1); загальною площею 271,8 кв.м.
48. Будівля парокотельні з димовою трубою (Х-2), загальною площею 887,4 кв.м.
49. Пральня (Ц-1), загальною площею 99,5 кв.м.
50. Будівля центрально-матеріального складу (Ш-1), загальною площею 624,6
кв.м.
51. Блок складів (Щ-1), загальною площею 3 057,7 кв.м.
52. Склад ПММ (Ю-1), загальною площею 28,7 кв.м.
53. КПП (Я-1), загальною площею 32,9 кв.м.
54. Приміщення магазину № 1 (Я''-1), загальною площею 233,4 кв.м.
55. Водонапірна башня з баком для водонапору (№25).
56. Бетонна площадка (№40).
57. Бетонна площадка (№41).
58. Бетонна площадка (№42).
59. Огорожа (№21).
60. Огорожа (№22).
61. Бетонна площадка ПММ (№47).
62. Резервуари (№43-46).
Стягувачем за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фактор Плюс» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, 31, ідент. код: 37881514).
Боржником за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю “Ужгородський машинобудівний завод» (місцезнаходження: 89200, Закарпатська область, Ужгородський р-н, місто Перечин, вулиця Ужгородська, будинок 122а, ідент. код: 44676724).
4. Ухвала є виконавчим документом.
5. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено в порядку, передбаченому розділом IV ГПК України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Никон О.З.