вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ,01032,тел.(044)235-95-51,е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"29" січня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1676/24
Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши
заявуТовариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» від 19.09.2025 (вх. № суду 8411 від 19.09.2025)
про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу
у справіГосподарського суду Київської області № 911/1676/24
за позовом Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне підприємство «Медичні закупівлі України»
простягнення 15586880,50 грн.
без повідомлення (виклику) сторін
встановив:
Господарським судом Київської області за наслідками розгляду позовної заяви Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне підприємство Медичні закупівлі України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» на користь Міністерства охорони здоров'я України 15586880,50 грн., з яких 5796700 грн. штраф, 9790180,50 грн. пеня, ухвалено рішення від 16.09.2025, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.
Через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» подало до суду заяву від 19.09.2025 (вх. № суду 8411 від 19.09.2025) про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій заявник просить суд стягнути з Київської міської прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» витрати на професійну правничу допомогу у справі № 911/1676/24 у розмірі 120000,00 грн.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.10.2025 у даній справі прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» від 19.09.2025 (вх. № суду 8411 від 19.09.2025) про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи. Запропоновано учасникам справи подати до суду упродовж семи днів з дня вручення даної ухвали письмові пояснення чи заперечення на подану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» від 19.09.2025 (вх. № суду 8411 від 19.09.2025) про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.
Учасники справи повідомлені про прийняття заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» від 19.09.2025 (вх. № суду 8411 від 19.09.2025) про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом надсилання до їх електронних кабінетів копії ухвали в електронній формі.
Через систему «Електронний суд» Київська міська прокуратура подала до суду заперечення від 20.10.2025 (вх. № суду 14563/25 від 21.10.2025) на заяву відповідача про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в яких прокурор просив суд відмовити у задоволенні вказаної заяви, з підстав, які зводяться до того, що: спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, що відповідно до вимог ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для покладення судових витрат у цій справі саме на відповідача; розмір заявлених відповідачем судових витрат на правничу допомогу не доведений належними і допустимими доказами, а також є неспівмірним із складністю справи та обсягом наданих послуг; долучений акт приймання-передачі наданих послуг від 17.09.2025, виконаних адвокатом по справі не містить інформації щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, по кожному із видів робіт, виконаних адвокатом, а відтак неможливо встановити дійсну вартість витрат на професійну правничу допомогу по кожній з послуг; до заяви ТОВ «Автоспецпром» про стягнення з прокуратури на користь товариства витрат на правову допомогу, не додано доказів, які підтверджують розрахунок понесених витрат із визначенням порядку їх обчислення та документів, що свідчать про здійснення оплати наданих послуг; під час розгляду справи в суді першої інстанції ТОВ «Автоспецпром» не подало до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які останнє очікувало понести у зв'язку з розглядом справи; ТОВ «Автоспецпром» є відповідачем у багатьох справах з ідентичними позовними вимогами та з подібним предметом спору, зокрема: № № 911/1461/24, 911/1490/24, 911/1685/24, 911/1819/24, 911/1927/24, 911/2419/24, 911/2508/24, 911/1718/24, 911/2192/24 тощо, що свідчить про обізнаність адвокатів з обставинами усіх цих справ та спірних правовідносин, а отже, поза сумнівом, істотно спрощує надання подібних правничих послуг; справа щодо порушення господарського зобов'язання з поставки товару та стягнення штрафних санкцій є типовою та не складною, правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються незначною кількістю нормативно-правових актів, у той час як визначена вартість витрат на професійну правничу допомогу є надмірною.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» від 19.09.2025 (вх. № суду 8411 від 19.09.2025) про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в сукупності з матеріалами справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідач в межах строку визначено положеннями Господарського процесуального кодексу України зробив відповідну заяву про подачу суду доказів, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат та у строк визначений ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України подав суду відповідні докази на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Між Адвокатським об'єднанням «УНІЛЕКС» (далі - об'єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОСПЕЦПРОМ» (далі - клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги від 23 лютого 2020 року № 23/02-20 (далі - договір), відповідно до умов якого клієнт доручає, а об'єднання зобов'язується надавати за винагороду клієнту чи вказаним ним особам правову допомогу в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим договором, його додатками (п. 1.1 договору).
Завдання на надання правничої допомоги, її обсяги, строки надання визначаються за домовленістю сторін, виходячи з потреб клієнта; сторони погодили, що у випадку необхідності завдання на надання правничої допомоги може визначатися сторонами в додатках до договору, які є його невід'ємною частиною (пункт 2.2 договору).
Згідно з п. 2.7 договору протягом 3 (трьох) календарних днів після закінчення виконання завдання, передбаченого відповідним додатком до договору, об'єднання надає клієнту підписані уповноваженою особою та завірені печаткою два примірники акта прийому-передачі наданих послуг, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору.
Відповідно до п. 5.1 договору клієнт згідно з цим договором сплачує об'єднанню гонорар за фактично надану об'єднанням правову допомогу згідно завданням, а також відшкодовує додаткові витрати, пов'язані із забезпеченням належного виконання завдання. Сторони погодили, що розмір гонорару визначається сторонами в відповідному додатку до договору (п. 5.2 договору).
В Додатку № 28 до договору АО «УНІЛЕКС» та ТОВ «АВТОСПЕЦПРОМ» погодили обсяги правової допомоги (завдання на надання правової допомоги) у межах спору у справі Господарського суду Київської області № 911/1676/24, а також визначили розмір відповідної винагороди у розмірі 120000,00 грн.
На виконання умов договору адвокатське об'єднання надало відповідачу передбачену договором правову допомогу в суді першої інстанції на суму 120000 грн., що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 17.09.2025, який підписаний повноважними представниками адвокатського об'єднання та відповідача, підписи яких скріплені печатками адвокатського об'єднання та товариства.
Відповідно до вказаного акту обсяг наданої правової допомоги є наступним: Аналіз позовної заяви заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Позивача - Міністерства охорони здоров'я України. Підбір нормативно-правової бази, аналіз судової практики з подібних судових справ, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень щодо можливих варіантів дій, обрання стратегії правового захисту. Підготовка та подача до суду Відзиву на позовну заяву в судовій справі № 911/1676/24. Підготовка та подача до суду Заперечень на відповідь на відзив в судовій справі № 911/1676/24. Підготовка та подача до суду клопотання про залишення позову без розгляду в судовій справі № 911/1676/24. Підготовка та подача до суду 3 (трьох) письмових пояснень в судовій справі № 911/1676/24. Участь в судових засіданнях у справі № 911/1676/24: 22.10.2024, 26.11.2024, 21.01.2025, 11.03.2025, 24.06.2025, 16.09.2025.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц , в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п. 24 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (такий висновок міститься в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 12 січня 2023 року у cправі № 911/272/21, від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, від 20 грудня 2022 року у cправі № 910/6310/21).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Отже, при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.).
Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Таким чином, з урахуванням конкретних обставин, суд може обмежити заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібний висновок щодо гонорару успіху викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).
Виходячи з зазначеного та критеріїв, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення відповідачем з прокуратури витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 100000,00 грн., які відповідач поніс у зв'язку з розглядом справи, не відповідають вказаним критеріям, оскільки виконані адвокатом роботи не пов'язані зі значною складністю справи, виконані роботи не потребують витрачення значного часу адвокатом, не мають великого обсягу наданих послуг, не мають характеру необхідних, є неспівмірними з виконаною адвокатом роботою, відшкодування в повному розмірі заявлених витрат на професійну правничу допомогу матиме надмірний характер для прокуратури, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат, а тому, з урахуванням зазначеного заявлені відповідачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 100000,00 грн. є необґрунтованими та нерозумними.
У зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав покладення заявлених заявником до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 100000,00 грн. на прокуратуру.
Решта витрат на професійну правничу допомогу пов'язаних із розглядом справи у розмірі 20000,00 грн. підлягають розподілу відповідно до вимог ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що в задоволенні позовних вимог прокуратури відмовлено в повному обсязі, то відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу в розмірі 20000,00 грн. покладається судом на прокуратуру.
Наведені прокуратурою в поданих до суду запереченнях доводи, які на думку прокурора є підставою для відмови в повному обсязі в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу не приймається судом до уваги та відхиляється з огляду на те, що наведені прокурором доводи не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні поданої заявником заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі, позаяк в матеріалах справи достатньо доказів для ухвалення судом додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу. Прокурором не доведено обставин, які підтверджують, що витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу судом є необґрунтованими, нерозумними, несправедливими, неспівмірними.
З огляду на викладене, суд частково задовольняє заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» від 19.09.2025 (вх. № суду 8411 від 19.09.2025) про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236-238, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» від 19.09.2025 (вх. № суду 8411 від 19.09.2025) про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 120000,00 грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з Київської міської прокуратури (вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 02910019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» (вул. Оксамитова, 9, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська обл., 08130, ідентифікаційний код 38183310) 20000 (двадцять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу.
3. В решті вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» від 19.09.2025 (вх. № суду 8411 від 19.09.2025) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 100000,00 грн. відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане додаткове рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Дата складання та підписання повного тексту додаткового рішення 29.01.2026.
Суддя Ю.В. Подоляк