Справа №351/1960/24
Номер провадження №2/351/31/26
29 січня 2026 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі
головуючого судді Мартинюка В.І.,
за участю секретаря судового засідання Григоращук В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом адвоката Петрички Олександра Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Білоконя Василя Станіславовича про включення коштів до складу спадщини,
Стислий виклад позицій учасників справи.
До суду 03.10.2024 надійшла позовна заява адвоката Петрички Олександра Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Білоконя Василя Станіславовича про включення коштів до складу спадщини.
В обґрунтування поданого позову представник позивача зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 . Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме обліковуваний борг згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2022 року у сумі 122 878, 20 грн.
10 жовтня 2023 року позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, але отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки нотаріус зазначив, що вказана заборгованість не може вважатись недоодержаною пенсією, оскільки виплата заборгованості донарахованої на виконання рішення суду здійснюється за рахунок додатково виділених коштів з Державного бюджету, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Батько позивача у 2021 році звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 позов задоволено повністю, визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області протиправними та зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Вказане рішення набрало законної сили 10.03.2022. Згідно цього рішення обліковується заборгованість в період з 01.12.2019 по 30.04.2022 у сумі 122 878, 20 грн. За життя батько позивача не встиг звернутись до органів ДВС та отримати вказану заборгованість, оскільки хворів та невдовзі помер, тому позивач змушений звернутись до суду із цим позовом.
Позивач просить включити обліковуваний борг Пенсійного фонду України згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/7519/24 від 07 серпня 2022 року у розмірі 122 878 (сто двадцять дві тисячі вісімсот сімдесят вісім грн) 20 коп у склад спадщини (спадкову масу), що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2
У судовому засіданні, яке відбулося 21 січня 2026 року, представник позивача ОСОБА_3 просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні, яке відбулося 21 січня 2026 року, усно визнав позов позивача та пояснив, що відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з тим, що вказана заборгованість не може вважатись недоодержаною пенсією, оскільки виплата заборгованості донарахованої на виконання рішення суду здійснюється за рахунок додатково виділених коштів з Державного бюджету, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Окрім того, згідно із статтею 379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Повідомив, що за умови наявності рішення суду про включення обліковуваного боргу у сумі 122 878,20 грн за період з 01 грудня 2019 року по 30 квітня 2022 року у склад спадщини (спадкову масу), виконає таке рішення суду.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області Собка В.М. від 04 жовтня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області Собка В.М. від 10 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
25 жовтня 2024 року керівником апарату Снятинського районного суду Івано-Франківської області Бигар М.В. було видано розпорядження № 205 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ», згідно з яким відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду необхідно призначити повторний автоматизований розподіл судової справи № 351/1960/24, провадження № 2/351/841/24, у зв'язку з відрахуванням зі штату Снятинського районного суду Івано-Франківської області судді ОСОБА_5 на підставі рішення ВРП від 22.10.2024 № 3069/0/15-24 і наказу Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 23.10.2024 № 34/02-03.
28 жовтня 2024 року, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільна справа № 351/1960/24 була розподілена та передана судді Посохову І.С.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Снятинського районного суду № 144 від 27.05.2025 вирішено призначити проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, обгрунтуванням якого є відрахування зі штату Снятинського районного суду Івано-Франківської області судді Посохова І.С., у зв'язку із достроковим закінченням відрядження судді на підставі рішення ВРП від 15.05.2025 № 1027/0/15-25 та наказу Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 23.05.2025 № 02-03/29.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2025 головуючим суддею у цивільній справі № 351/1960/24 визначено суддю Мартинюка В.І.
Ухвалою суду від 03 червня 2025 року суддею ОСОБА_6 прийнято до свого провадження вказану цивільну справу та призначено до судового розгляду по суті.
22 жовтня 2024 року до суду від відповідача надійшло клопотання про заміну відповідача. В обгрунтування цього клопотання відповідач зазначив, що нотаріус не може бути відповідачем у тих судових справах, в яких позивач оспорює достовірність засвідченого факту, права і обов'язки, основані на вчиненій нотаріальній дії, чи правильність документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, або коли іншими особами оскаржуються права і обов'язки, набуття яких пов'язане із вчиненням нотаріальних дій. Нотаріусів, які посвідчували правочини, залучають до участі у справі як третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог стосовно предмета спору, якщо позивач обгрунтовує недійсність правочину з посиланням на неправомірні дії нотаріуса. Пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Просив замінити його, приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Білоконя В.С., як відповідача у справі, на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
У судовому засіданні, що відбулося 21 січня 2026 року, відповідач відмовився від поданого ним до суду 21.10.2024 за № 124/02-14 клопотання про заміну неналежного відповідача. На запитання суду щодо необхідності розгляду цього клопотання та хто повинен бути належним відповідачем, оскільки в клопотанні зазначено, що нотаріус не може бути відповідачем у судових справах, проте не вказано належного відповідача, повідомив, що відмовляється від поданого клопотання та визнає позов.
Крім того, у цьому ж судовому засіданні відповідач позов визнав, усно пояснивши суду, що виконає рішення суду.
Однак, письмову заяву про визнання позову, як цього вимагає ч. 1 ст. 206 ЦПК України, в якій вказано, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві, до суду не подав.
За приписами ч. 4 ст. 206 ЦПК у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
З огляду на те, що визнання відповідачем позову порушує права та інтереси Головного управління пенсійного фонду в Івано-Франківській області суд, керуючись нормою ч. 4 ст. 206 ЦПК, відмовляє у прийнятті визнання відповідачем позову.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05.08.1982. Його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (а.с. 7).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 25.11.2022, актовий запис № 763 (а.с. 8).
Згідно з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю, визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправними та зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Вказане рішення набрало законної сили 10.03.2022 (а.с. 9-15).
10 жовтня 2023 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Коломийського нотаріального округу Івано-Франківської області про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на недоодержану пенсію, однак отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що вказана заборгованість не може вважатись недоодержаною пенсією, оскільки виплата заборгованості донарахованої на виконання рішення суду здійснюється за рахунок додатково виділених коштів з Державного бюджету, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Окрім того, згідно із статтею 379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником (а.с. 16).
Із відповіді головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області приватному нотаріусу Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Білоконю В.С. вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , пенсія виплачена по 30.11.2022. Виплата пенсії припинена, у зв'язку з смертю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Недоодержаних сум пенсії немає. Заборгованість, вказана в рішенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.02.2022, не може вважатися недоодержаною пенсією, оскільки виплата заборгованості донарахованої на виконання рішення суду здійснюється за рахунок додатково виділених коштів Державного бюджету, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (а.с. 29).
Отже, судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникди щодо захисту позивачем свого права на спадщину в порядку спадкування за законом.
Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.
За приписами ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Згідно з положеннями ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, крім прав і обов'язків що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (ст. 1219 ЦК України).
Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (ст. 1227 ЦК України).
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером па день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
За приписами ч. 1 ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Підстави для відмови у вчиненні нотаріальних дій, нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії, визначені статтею 49 Закону України «Про нотаріат».
Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням; 8-1) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників 9) в інших випадках, передбачених законом.
Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальних дій (ч. 3 ст. 49 Закону України «Про нотаріат»).
За приписами ч. 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії (ст. 50 Закону України «Про нотаріат»).
Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу в Івано-Франківській області Білоконя В.С. про включення коштів у склад спадщини. У заяві посилається на вимоги ст. 1227 ЦК України, згідно з якими суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за житія, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Обґрунтовуючи свою позовну вимогу вказує, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.02.2022, яке набрало законної сили, Головне управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 із врахуванням основних та щомісячних додаткових планів грошового забезпечення.
Відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі в цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
За результатами розгляду справи суд приймає рішення, у якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін (позивача та відповідача).
У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача. Близькі за змістом висновки сформульовані також у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року в справі № 910/17792/17 (провадження № 12-280гс18). Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем.
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до Постанови пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63)).
З огляду на те, що приватний нотаріус Коломийського нотаріального округу Івано-Франківської відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на недоодержану пенсію, посилаючись на те, що вказана заборгованість не може вважатись недоодержаною пенсією, оскільки виплата заборгованості донарахованої на виконання рішення суду здійснюється за рахунок додатково виділених коштів з Державного бюджету, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, про що йдеться у відповіді головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області приватному нотаріусу Білоконю В.С., та беручи до уваги те, що у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами, на переконання суду належним відповідачем у цій справі є головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Отже, пред'явлені в цій справі позивачем вимоги до неналежного відповідача не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд вправі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення. Без залучення належного кола відповідачів позовні вимоги не можуть бути вирішені.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача або незалучення належного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (п. 42), від 26 лютого 2020 року в справі № 304/284/18 (п. 42), від 05 липня 2023 року в справі № 910/15792/20 (п. 8.18).
При цьому в разі пред'явлення позову до неналежного відповідача суд не вправі зі своєї ініціативи та без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі в справі як співвідповідачів. Суд зобов'язаний вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Отже, з'ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд, вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову адвоката Петрички О.Є. в інтересах ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Білоконя В.С. про включення коштів до складу спадщини.
Розподіл судових витрат у справі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що даний спір виник виключно внаслідок дій позивача, яким судових витрат до відшкодування заявлено не було.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову адвоката Петрички Олександра Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Білоконя Василя Станіславовича про включення коштів до складу спадщини відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Приватний нотаріус Коломийського нотаріального округу Івано-Франківської області Білоконь Василь Станіславович, місце знаходження: вул. Шевченка, 66/14, м. Снятин, Коломийський р-н, Івано-Франківська обл.
Повний текст рішення складено 29.01.2026.
Суддя Василь МАРТИНЮК