вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
м. Київ
"03" грудня 2025 р. Справа № 911/2783/25
Розглянувши матеріли справи за позовом
ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5
до Публічного акціонерного товариства «Центренерго»
про стягнення заборгованості з виплати дивідендів
Суддя Карпечкін Т.П.
За участю представників:
Від позивачів: Погрібна С.О., Шевченко О.В.;
Від відповідача: не з'явився.
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про стягнення заборгованості з виплати дивідендів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.09.2025 відкрито провадження у справі № 911/2783/25 за правилами загального позовного провадження. Сторони належним чином повідомлені про дане судове провадження.
В ході підготовчого провадження у справі № 911/2783/25 судові засідання відкладались з метою з'ясування усіх обставин, передбачених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
За наслідками підготовчого провадження у справі позивачі позовні вимоги підтримали, відповідач проти позову заперечував. Також сторони зазначили про те, що ними повідомлено про всі відомі обставини справи, та надані суду всі наявні у них докази.
На виконання вимог ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України та ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України судом під час підготовчого провадження у справі № 911/2783/25 вирішено питання та вчинено усі дії, необхідні для підготовки справи до розгляду по суті.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.11.2025.
У судовому засіданні 20.11.2025 оголошувалась перерва у розгляді справи на 03.12.2025 у зв'язку з обставинами, які підпадають під випадки, наведені у ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 03.12.2025 представники позивачів позовні вимоги підтримали, представник відповідача у судове засідання не прибув, в ході розгляду спору відповідач проти позову заперечував..
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв'язку з чим, в судовому засіданні 03.12.2025 судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з викладених у позові обставин, акціонерами Публічного акціонерного товариства «Центренерго» подано позов про стягнення заборгованості з виплати дивідендів (частини прибутку), додатково нарахованих за результатами роботи АТ «Центренерго» у 2018 році з урахуванням індексу інфляції та процентів річних:
- ОСОБА_1 заявлено про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» заборгованості з виплати дивідендів (частини прибутку), додатково нарахованих за результатами роботи АТ «Центренерго» у 2018 році у сумі 10 809,25 грн., 6 541,33 грн. інфляційних, 1 257,59 грн. 3% річних;
- ОСОБА_2 заявлено про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» заборгованості з виплати дивідендів (частини прибутку), додатково нарахованих за результатами роботи АТ «Центренерго» у 2018 році у сумі 12 092,31 грн., 19 410,09 грн. інфляційних, 1 406,86 грн. 3% річних;
- ОСОБА_3 заявлено про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» заборгованості з виплати дивідендів (частини прибутку), додатково нарахованих за результатами роботи АТ «Центренерго» у 2018 році у сумі 22 672,41 грн., 13 720,43 грн. інфляційних, 2 637,79 грн. 3% річних;
- ОСОБА_4 заявлено про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» заборгованості з виплати дивідендів (частини прибутку), додатково нарахованих за результатами роботи АТ «Центренерго» у 2018 році у сумі 52 532,97 грн., 31 790,85 грн. інфляційних, 6 111,87 грн. 3% річних;
- ОСОБА_5 заявлено про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» заборгованості з виплати дивідендів (частини прибутку), додатково нарахованих за результатами роботи АТ «Центренерго» у 2018 році у сумі 95 121,42 грн., 57 563,68 грн. інфляційних, 11 066,76 грн. 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що вини є акціонерами Публічного акціонерного товариства «Центренерго» звертаються до суду за захистом своїх порушених прав у зв'язку з безпідставною невиплатою відповідачем дивідендів/частини прибутку, нарахованих за результатами роботи АТ «Центроенерго» у 2018 році (додаткове нарахування).
Згідно з п.п. 1.1 - 1.4 Статуту АТ «Центроенерго» (у редакції, затвердженій рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 05.06.2023) Публічне акціонерне товариство «Центроенерго» є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центроенерго» відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариство», що було перейменовано з Державної акціонерної енергогенеруючої компанії «Центроенерго», яка створена шляхом корпоратизації відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 31.08.1995 №174 «Про створення Державної акціонерної енергогенеруючої компанії «Центроенерго» та Указу Президента України від 04.04.1995 №282/95 «Про структурну перебудову в електрогенеруючому комплексі України». Публічне акціонерне товариство є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства «Центроенерго». Тип товариства - публічне акціонерне товариство. Товариство є юридичною особою приватного права.
Статутний капітал відповідача становить 480 229 240,40 грн., поділений на 369 407 108 шт. простих іменних акцій, номінальною вартістю 1,30 грн.
Відповідно до виписок депозитарних установ про операції з цінними паперами позивачі є акціонерами відповідача, зокрема:
ОСОБА_1 (позивач 1) володіє простими іменними акціями Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (Емітента, відповідача) у кількості 20 000 шт.;
ОСОБА_2 (позивач 2) володіє простими іменними акціями Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (Емітента, відповідача) у кількості 22 374 шт.;
ОСОБА_3 (позивач 3) володіє простими іменними акціями Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (Емітента, відповідача) у кількості 41 950 шт.;
ОСОБА_4 (позивач 4) володіє простими іменними акціями Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (Емітента, відповідача) у кількості 97 200 шт.;
ОСОБА_5 (позивач 5) володіє простими іменними акціями Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (Емітента, відповідача) у кількості 17 6000 шт.
Відповідно до повідомлення про порядок виплати нарахованих дивідендів за простими акціями ПАТ «Центроенерго» від 03.06.2021: «30.04.2021 (дата підрахунку підсумків голосування - 07.05.2021) дистанційно проведено рiчні загальні збори ПАТ «Центренерго» (протокол №2), на яких прийнято наступні рішення:
- затвердити загальний розмір річних дивідендів за підсумками роботи Товариства за 2018 рік у розмірі - 449 214 148,63 грн. у зв'язку з приведенням у відповідність до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 364 (із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1015);
- врахувати сплату Товариством дивідендів на державну частку у статутному капіталі Товариства до державного бюджету за результатами діяльності Товариства за 2018 рік та іншим акціонерам через депозитарну систему України в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, у загальному розмірі 249 563 415,91 грн.;
- встановити, що виплата дивідендів здійснюється Товариством через депозитарну систему України в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Наглядовою радою ПАТ «Центренерго» прийнято рішення 29.04.2021 (протокол №16/2021), що у разі прийняття річними Загальними зборами, які відбудуться 30 квітня 2021 року рішення з питання порядку денного «Затвердження розміру річних дивідендів за підсумками роботи Товариства за 2018 рік, у зв'язку з приведенням у відповідність до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 364 (із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1015)»:
1) визначити, що датою складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році, є робочий день, що наступив після спливу десяти робочих днів з моменту прийняття рішення Наглядовою радою Товариства (протокол № 11/2019 від 20.05.2019);
2) нарахування та виплату дивідендів здійснити з 10.06.2021 до 30.10.2021 у порядку, визначеному статтею 30 Закону України «Про акціонерні товариства».
Дата складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів: 04.06.2019.
Строк виплати дивідендів: з 10.06.2021 до 30.10.2021.
Розмір дивідендів, що підлягають виплаті: 199 650 732,72 грн.
Розмір дивідендів на 1 просту акцію за результатами роботи Товариства у 2018 році становить 0,54046261572 грн.».
Тобто фактична вартість 1 акції, виходячи з загального розміру річних дивідендів за підсумками роботи Товариства за 2016 рік складає 0,54046261572 грн. Гранична дата виконання відповідачем зобов'язання - 30.10.2021.
Однак, відповідачем у порушення рішення рiчних Загальних зборів ПАТ «Центренерго» (протокол №2) від 30.04.202 (дата підрахунку підсумків голосування - 07.05.2021) та рішення Наглядової ради ПАТ «Центренерго» від 29.04.2021 (протокол №16/2021), додатково нараховані дивіденди за результатами роботи Товариства в 2018 році позивачам не були виплачені у встановленому порядку, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась прострочена заборгованість перед позивачами у наведених у позові сумах.
Також, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов'язань з виплати позивачам дивідендів, у позові нараховано 3% річних та інфляційні на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
В ході розгляду спору відповідачем подано відзив, у якому позовні вимоги заперечував.
Відповідач у заперечення проти позову посилається на низку несприятливих обставин, які за його твердженням, перешкодили виплаті дивідендів.
Однак, судом наведені відповідачем обставини оцінюються критично, оскільки рішення про виплату дивідендів приймалось у квітні 2021 року, тому посилання на фінансовий план на 2021 рік є суперечливим. Посилання відповідача на зміни цінової політики на енергетичному ринку з вересня 2021 не доведено належними доказами і не може обґрунтовувати невиплату дивідендів, які мали виплачуватись у період ще з 10.06.2021 до 30.10.2021. Обставини, які мали місце після 30.10.2021 взагалі не впливають на своєчасність виплати дивідендів.
Посилання відповідача на необхідність дотримання порядку виплати дивідендів шляхом спрямування відповідних коштів через депозитарну систему України шляхом їх перерахування Центральному депозитарію на рахунок, відкритий у Національному банку України, для їх зарахування на рахунок депозитарної установи та подальшого переказу акціонерам, не спростовує позовних вимог, оскільки відповідний порядок стосується своєчасної виплати дивідендів. У разі порушення зобов'язання дотримання відповідного порядку не може перешкоджати реалізації позивачами права на судовий захист.
Також відповідачем у відзиві наведено зауваження щодо сум заявлених до стягнення дивідендів, стверджує, що виплаті позивачам підлягають суми дивідендів за вирахуванням сум податків, які підлягають утриманню при виплаті дивідендів.
Згідно правового висновку, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 9901/407/19 та Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.07.2018 у справі № 359/10023/16-ц, суми дивідендів, заявлені до стягнення у судовому порядку фізичними особами - акціонерами з акціонерного товариства на їх користь, обчислюються судом без віднімання сум податків і зборів, тобто не зменшуються судом на суми ПДФО та військового збору. Податки і збори із присудженої за рішенням суду до стягнення з емітента корпоративних прав (акціонерного товариства) суми дивідендів підлягають нарахуванню, утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету самим акціонерним товариством (емітентом корпоративних прав, який здійснює нарахування дивідендів), як податковим агентом фізичної особи-акціонера, при виконанні відповідного судового рішення, внаслідок чого виплачена фізичній особі - акціонеру на підставі судового рішення сума дивідендів зменшується на суму ПДФО і військового збору.
Отже, оскільки нарахування, утримання та сплата (перерахування) до бюджету ПДФО і військового збору з доходу у вигляді дивідендів, що виплачуються фізичним особам - акціонерам, є обов'язком самого акціонерного товариства, суд у разі задоволення позову фізичної особи - акціонера про стягнення дивідендів визначає необхідну до стягнення суму дивідендів без вирахування з неї ПДФО та військового збору із зазначенням в резолютивній частині рішення про необхідність утримання при виконанні судового рішення із стягуваної суми установлених законодавством України податків і зборів.
Крім того, відповідачем зауважено про помилку у розрахунку, оскільки кількість акцій позивача 2 Рудника П.Ю. не відповідає фактичним обставинам та даним загальної дивідендної відомості ПАТ «Центренерго» за 2018 рік і становить 14 374 шт., а не 22 374 шт., як наведено у розрахунку позову.
З відповідним зауваженням щодо кількості акцій ОСОБА_2 позивач погодився.
Щодо посилання відповідача на необхідність застосування постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану», за якою зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій у період воєнного стану, суд зазначає, що така умова стосується учасників ринку електричної енергії, до яких позивачі не належать у спірних правовідносинах.
Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Згідно зі ст. 5 (з 01.01.2023 ст. 6) Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства. Тип акціонерного товариства визначається у статуті акціонерного товариства.
Згідно зі ст. 25 (з 01.01.2023 ст. 27) Закону України «Про акціонерні товариства» кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на отримання дивідендів.
Cтаттею 30 (з 01.01.2023 ст. 34) Закону України «Про акціонерні товариства» унормовано, що дивіденд - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/ або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу мас здійснюватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів. Умови виплати дивідендів, зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів, мають бути однаковими для всіх власників акцій одного типу та класу. Публічне акціонерне товариство, щодо акцій якого здійснено публічну пропозицію та/або акції якого допущені до торгів на організованому ринку капіталів здійснює виплату дивідендів через депозитарну систему України.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про акціонерні товариства» кожен акціонер має право на отримання дивідендів.
Відповідно до п. 2 ст. 34 Закону України «Про акціонерні товариства», рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами.
Відповідно до п. 8.1 Статуту АТ «Центроенерго» (у редакції, затвердженій рішенням позачергових загальних зборів акціонерів 05.06.2023), акціонерами товариства є фізичні та юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.
За змістом п.п. 2 п. 8.2 Статуту акціонери товариства мають право брати участь у розподілі прибутку Відповідача та одержувати його частку (дивіденди) у разі оголошення їх виплати та їх виплати в порядку, строки і способом, передбаченим законодавством та цим статутом.
Згідно з п. 10.5 Статуту дивіденд - частина чистого прибутку відповідача, що виплачується акціонеру з розрахунку на одна належну йому акцію. Відповідач виплачує дивіденди виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку.
Пунктом 10.8 Статуту визначено, що рішення про виплату дивідендів та їх розмір за акціями приймається загальними зборами.
Відповідно до п. 10.9 Статуту для кожної виплати дивідендів Наглядова рада встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за акціями, визначається рішенням Наглядової ради, але не раніше ніж через 10 (десять) робочих днів після прийняття такого рішення Наглядовою радою.
Як визначено в п. 10.10 Статуту, перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів, складається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.
Згідно з п. 10.12 Статуту товариство в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, здійснює виплату дивідендів через депозитарну систему України.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, невиконання відповідачем обов'язку з виплати позивачам додатково нарахованих дивідендів за 2018 рік свідчить про порушення їхніх прав на отримання ними частки прибутку від господарської діяльності АТ «Центроенерго».
З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача з виплати дивідендів (частини прибутку), додатково нарахованих за результатами роботи АТ «Центренерго» у 2018 році перед:
- ОСОБА_1 у сумі 10 809,25 грн.;
- ОСОБА_2 у сумі 7 768,61 грн. (у зв'язку з коригування кількості акцій, якими володіє відповідний акціонер);
- ОСОБА_3 у сумі 22 672,41 грн.;
- ОСОБА_4 у сумі 52 532,97 грн.;
- ОСОБА_5 у сумі 95 121,42 грн.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення невиплачених сум додатково нарахованих дивідендів за 2018 рік підлягають задоволенню у повному обсязі щодо позивачів 1, 3, 4, 5, щодо позивача 2 позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов'язань з виплати позивачам дивідендів, у позові нараховано 3% річних та інфляційні на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України за період з 31.10.2021, тобто з наступного дня за днем, коли зобов'язання із сплати позивачам дивідендів мало бути виконане в повному обсязі, по день звернення з цим позовом до суду.
За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Дослідивши наданий позивачами розрахунок інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних, судом встановлено, що такий розрахунок відповідає фактичним обставинам та вимогам законодавства, є правомірним та обґрунтованим.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь:
- ОСОБА_1 6 541,33 грн. інфляційних та 1 257,59 грн. 3% річних;
- ОСОБА_2 4 701,25 грн. інфляційних, 903,83 грн. 3% річних (частково у зв'язку з коригування кількості акцій, якими володіє відповідний акціонер, та відповідно, суми дивідендів);
- ОСОБА_3 13 720,43 грн. інфляційних та 2 637,79 грн. 3% річних;
- ОСОБА_4 31 790,85 грн. інфляційних та 6 111,87 грн. 3% річних;
- ОСОБА_5 57 563,68 грн. інфляційних та 11 066,76 грн. 3% річних.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення інфляційних та 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі щодо позивачів 1, 3, 4, 5, щодо позивача 2 позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно зі ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення інфляційних нарахувань та 3% річних, суд зазначає, що відповідні нарахування не є штрафними санкціями і мають компенсаційний характер, розмір їх нарахування відповідає негативним наслідкам, яких зазнали позивачі, і не має ознак покладення на відповідача надмірного фінансового тягара. За наведених обставин, суд не вбачає підстав для виняткового застосування до спірних правовідносин правових висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.
З огляду на викладене, суд не вбачає достатніх підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення інфляційних нарахувань та 3% річних.
Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги доведені, обґрунтовані, відповідачем не спростовані і підлягають задоволенню у повному обсязі щодо позивачів 1, 3, 4, 5:
- ОСОБА_1 10 809,25 грн. заборгованості по дивідендам, 6 541,33 грн. інфляційних та 1 257,59 грн. 3% річних;
- ОСОБА_3 22 672,41 грн. заборгованості по дивідендам, 13 720,43 грн. інфляційних та 2 637,79 грн. 3% річних;
- ОСОБА_4 52 532,97 грн. заборгованості по дивідендам, 31 790,85 грн. інфляційних та 6 111,87 грн. 3% річних;
- ОСОБА_5 95 121,42 грн. заборгованості по дивідендам, 57 563,68 грн. інфляційних та 11 066,76 грн. 3% річних.
Щодо позивача 2 ОСОБА_2 позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у частині стягнення 7 768,61 грн. заборгованості по дивідендам, 4 701,25 грн. інфляційних, 903,83 грн. 3% річних (у зв'язку з коригування кількості акцій, якими володіє відповідний акціонер, та відповідно, суми дивідендів і нарахувань річних та інфляційних).
Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачами витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог щодо кожного з позивачів.
У разі подання позову кількома позивачами до одного чи кількох відповідачів, судовий збір обчислюється, виходячи із загальної суми позову, і сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом пропорційно до його частки у вимогах. Надміру сплачені суми судового збору можуть бути повернуті позивачам за їх клопотаннями.
Також на відповідача покладаються понесені позивачами витрати на оплату послуг адвоката, які підтверджені позивачем належними доказами і їх розмір є обґрунтованим з огляду на складність справи, відповідає критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
За взаємним погодженням позивачів витрат на оплату послуг адвоката підлягають стягненню з відповідача на користь позивачів 1, 3, 4, 5 у рівних частках по 3 800,00 грн., на користь позивача 2 витрати на правову допомогу підлягають стягненню частково у сумі 2 441,28 грн. у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог щодо нього.
Суд відхиляє заперечення відповідача стосовно розміру заявлених позивачами витрат на правову допомогу, оскільки заявлені позивачами витрати на правничу допомогу відповідають критеріям реальності та розумності розміру адвокатських витрат, складності справи та необхідному обсягу витраченого адвокатом часу (навіть є меншими від можливих під час розгляду справи відповідної складності).
Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49, код ЄДРПОУ 22927045) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з виплати дивідендів (частини прибутку), додатково нарахованих за результатами роботи АТ «Центренерго» у 2018 році у сумі 10 809,25 грн., 6 541,33 грн. інфляційних, 1 257,59 грн. 3% річних, 223,30 грн. витрат по сплаті судового збору та 3 800,00 грн. витрат на правову допомогу.
3. Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
4. Стягнути з Акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49, код ЄДРПОУ 22927045) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість з виплати дивідендів (частини прибутку), додатково нарахованих за результатами роботи АТ «Центренерго» у 2018 році у сумі 7 768,61 грн., 4 701,25 грн. інфляційних, 903,83 грн. 3% річних, 200,61 грн. витрат по сплаті судового збору та 2 441,28 грн. витрат на правову допомогу.
5. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
6. Позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнити повністю.
7. Стягнути з Акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49, код ЄДРПОУ 22927045) на користь ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3 , код РНОКПП НОМЕР_3 ) заборгованість з виплати дивідендів (частини прибутку), додатково нарахованих за результатами роботи АТ «Центренерго» у 2018 році у сумі 22 672,41 грн., 13 720,43 грн. інфляційних, 2 637,79 грн. 3% річних, 468,37 грн. витрат по сплаті судового збору та 3 800,00 грн. витрат на правову допомогу.
8. Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити повністю.
9. Стягнути з Акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49, код ЄДРПОУ 22927045) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , код РНОКПП НОМЕР_4 ) заборгованість з виплати дивідендів (частини прибутку), додатково нарахованих за результатами роботи АТ «Центренерго» у 2018 році у сумі 52 532,97 грн., 31 790,85 грн. інфляційних, 6 111,87 грн. 3% річних, 1 085,23 грн. витрат по сплаті судового збору та 3 800,00 грн. витрат на правову допомогу.
10. Позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити повністю.
11. Стягнути з Акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49, код ЄДРПОУ 22927045) на користь ОСОБА_5 ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , код РНОКПП НОМЕР_5 ) заборгованість з виплати дивідендів (частини прибутку), додатково нарахованих за результатами роботи АТ «Центренерго» у 2018 році у сумі 95 121,42 грн., 57 563,68 грн. інфляційних, 11 066,76 грн. 3% річних, 1 965,02 грн. витрат по сплаті судового збору та 3 800,00 грн. витрат на правову допомогу
12. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст.ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено - 29.01.2026 р.
Суддя Т.П. Карпечкін