вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"29" грудня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2296/25
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 11а)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕСТ КМБ-3" (08140, Київська обл., Бучанський р-н, с. Білогородка, вул. Володимирська, буд. 60)
про стягнення 220298,57 грн. неустойки за договором № 10к-23 від 12.09.2023 р.,
секретар судового засідання: Одинцов О.С.
Представники сторін:
від позивача: Ракоїд М.Ю. (посвідчення № 016 від 11.07.2023 р., наказ № 110 від 26.09.2023 р.);
від відповідача: Буценко А.І. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 9192/10 від 31.07.2020 р., ордер АІ № 1196594 від 04.08.2025)
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕСТ КМБ-3" (далі - ТОВ "ТРЕСТ КМБ-3", відповідач) про стягнення 220298,57 грн. неустойки за договором № 10к-23 від 12.09.2023 р.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строків погашення попередньої оплати за договором № 10к-23 від 12.09.2023 р., визначених п. 12.7 договору, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 220298,57 грн. неустойки, передбаченої п. 16.2 договору.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.07.2025 р. було відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
06.08.2025 р. до Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕСТ КМБ-3" надійшов відзив на позовну заяву б/н від 05.08.2025 р. (вх. № 5031/25 від 06.08.2025 р.), в якому відповідач зазначив, що не погоджується з вимогами позовної заяви, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Так, ТОВ “ТРЕСТ КМБ-3» наголошує на безпідставності вимог позивача про стягнення пені, оскільки відповідно до умов договору попередня оплата погашається шляхом підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, а не у визначений календарний строк. Відповідач зазначає, що отриманий аванс був використаний у межах договору та підтверджений актами виконаних робіт, а його невикористана частина повернута замовнику, у зв'язку з чим зобов'язання за договором були виконані належним чином.
Окрім того, керуючись ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, відповідач у відзиві поставив позивачу наступні питання: 1. Чи звертався Замовник із вимогою до Виконавця про необхідність пришвидшення робіт, що є предметом Договору? 2. Чи звертався Виконавець до Замовника із повідомленням про необхідність здійснення коригування проектної документації щодо об?єкту: «Капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку по вул. Ковельська, 7 в смт Бородянка Бучанського району Київської області» (згідно коду ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)»? 3. Чи надавав Замовник Виконавцю відкориговану проектну документацію щодо об?єкту: «Капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку по вул. Ковельська, 7 в смт Бородянка Бучанського району Київської області» (згідно коду ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)» (згідно коду ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)»? Якщо так, то коли? 4. Чи надавалися Замовником зауваження, пропозиції чи вимоги до Виконавця у зв?язку із неналежним виконанням своїх зобов?язань за Договором, в порядку підпункту 4.4.17. Договору? 5. Чи здійснюється представниками Замовника технічний нагляд щодо об?єкту: «Капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку по вул. Ковельська, 7 в смт Бородянка Бучанського району Київської області» (згідно коду ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)»? 6. Якщо так, то чи були зауваження від інженера з технічного нагляду та будь-які претензій щодо строків та якості виконання ТОВ «ТРЕСТ КМБ-3» Робіт по об?єкту: «Капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку по вул. Ковельська, 7 в смт Бородянка Бучанського району Київської області» (згідно коду ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)»? 7. Чи підтверджували представники технічного нагляду виконання робіт шляхом проставлення підписів в загальних журналах виконання робіт в період з початку виконання робіт за Договором та до 08.05.2024 року? 8. Коли Замовником було укладено договір із проектною організацією на коригування проектної документації по Об?єкту: «Капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку по вул. Ковельська, 7 в смт Бородянка Бучанського району Київської області» (згідно коду ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)»? 9. Коли Замовник отримав висновок експертної організації після її коригування по Об?єкту: «Капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку по вул. Ковельська, 7 в смт Бородянка Бучанського району Київської області» (згідно коду ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)»? 10. Чи може Виконавець подавати Замовнику на підписання акти приймання будівельних робіт у період, коли проектна документація знаходиться на коригуванні або проходить експертизу?
15.08.2025 р. до Господарського суду Київської області від Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області надійшла відповідь на відзив на позовну заяву б/н від 15.08.2025 р. (вх. № 11259/25 від 15.08.2025 р.), в якій позивач зазначає, що умовами договору було передбачено, що попередня оплата погашається/повертається виконавцем у будь-якому випадку в строк не пізніше п'яти місяців шляхом: 1) погашення на підставі «Актів приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін; 2) повернення невикористаної суми попередньої оплати на рахунок замовника. Таким чином, у разі неможливості погасити попередню оплату на підставі «Актів приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в), виконавець був зобов'язаний повернути її на рахунок замовника в установлений договором строк.
Також, на думку позивача, за змістом запитань, поставлених відповідачем у відзиві на позовну заяву, вони не стосуються виконання умов договору будівельного підряду, якими врегульовано порядок, строк погашення/повернення попередньої оплати (авансу) підрядником і відповідальність за порушення строку її погашення/повернення, а стосуються, серед іншого, виконання робіт з коригування проектної документації, здійснення технічного нагляду, які не є предметом зазначеного договору, та, відповідно, не пов'язані з виконанням підрядником обов'язку щодо повернення/погашення попередньої оплати.
25.08.2025 р. до Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕСТ КМБ-3" надійшло клопотання б/н від 25.08.2025 р. (вх. № 5376/25 від 25.08.2025 р.), в якому відповідач наголошував, що зазначене позивачем у відповіді на відзив твердження щодо поставлених відповідачем запитань не відповідає дійсності, оскільки відповіді на них можуть підтвердити виконання ТОВ «ТРЕСТ КМБ-3» своїх зобов?язань за договором № 10к-23 про закупівлю робіт з капітального ремонту багатоквартирного житлового будинку по вул. Ковельська, 7 в смт Бородянка Бучанського району Київської області. Виходячи із зазначеного, відповідач просить суд зобов'язати Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області надати відповіді на поставлені ТОВ "ТРЕСТ КМБ-3" питання у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.09.2025 р. було постановлено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 911/2296/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.10.2025 р.
Підготовче засідання відкладалося.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.10.2025 р. було зобов'язано Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області надати відповіді на поставлені ТОВ "ТРЕСТ КМБ-3" питання у відзиві на позовну заяву у справі № 911/2296/25.
18.11.2025 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява б/н від 18.11.2025 р. (вх. № 16126/25 від 18.11.2025 р.), за змістом якої позивач, на виконання вимог ухвали суду, надає письмові відповіді на запитання, викладені у клопотанні відповідача від 25.08.2025 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.11.2025 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.12.2025 р.
17.12.2025 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 17.12.2025 р. (вх. № 17734/25 від 17.12.2025 р.) про долучення до матеріалів справи рішення Господарського суду Київської області та постанови апеляційного суду у подібній справі.
У судове засідання 18.12.2025 р. з'явилися представники позивача та відповідача. У даному судовому засіданні було здійснено розгляд справи по суті і в порядку приписів ст. 219 Господарського процесуального кодексу України відкладено проголошення судового рішення до 29.12.2025 р.
У судовому засіданні 29.12.2025 р. за участі предстаників сторін було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
12.09.2023 р. між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕСТ КМБ-3" (виконавець, підрядник) було укладено договір № 10к-23 про закупівлю робіт з капітального ремонту багатоквартирного житлового будинку по вул. Ковельська, 7 в смт Бородянка, Бучанського району Київської області (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується відповідно до проектної документації, умов цього договору та вимог законодавства власними силами та/або залученими силами виконати роботи: «Капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку по вул. Ковельська, 7 в смт Бородянка Бучанського району Київської області» (згідно коду ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)» (далі - роботи), а замовник - прийняти та оплатити роботи в порядку та на умовах, передбачених даним договором за об'єктом робіт, зазначеним у пункті 1.2 цього договору.
Об'єкт: багатоквартирний житловий будинок по вул. Ковельська, 7 в смт Бородянка Бучанського району Київської області (пункт 1.2 договору).
Згідно з п. 11.5 договору роботи виконуються та фінансуються за рахунок бюджетних коштів, передбачених у державному бюджеті та/або інших джерел, не заборонених законодавством.
Відповідно до пункту 12.7 договору попередня оплата здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України виконавцем, з подалышим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей, визначених даним договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше один раз на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма Мо КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін.
Пунктом 16.2 договору визначено, що за порушення виконавцем строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати, виконавець за користування грошовими коштами замовника сплачує неустойку в розмірі 0,5% від суми невикористаної попередньої оплати, з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо виконавець є платником ПДВ), що підлягає поверненню, за кожен день затримки такого повернення (абз. 5 п. 16.2 договору)
06.11.2023 р. між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕСТ КМБ-3" було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 10к-23 від 12.09.2023 р., відповідно до якої п. 12.7 договору викладено у наступній редакції: "Попередня оплата, що не перевищує 30 відсотків вартості робіт, виходячи з лімітів, здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів та бюджетний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей, визначених даним договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше одного разу на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі «Актів приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін, не пізніше чотирьох місяців. Підрядник зобов'язується повернути невикористану суму попередньої оплати на рахунок замовника".
06.11.2023 р. між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕСТ КМБ-3" було укладено додаткову угоду № 2 до договору № 10к-23 від 12.09.2023 р., відповідно до якої ціна договору визначається на підставі договірної ціни (додаток № 1 до договору) і становить 40968348,30 грн.
08.12.2023 р. між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕСТ КМБ-3" було укладено додаткову угоду № 3 до договору № 10к-23 від 12.09.2023 р., відповідно до якої п. 12.7 договору викладено у наступній редакції: "Попередня оплата, що не перевищує 30 відсотків вартості робіт, виходячи з лімітів, здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів та бюджетний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей, визначених даним договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше одного разу на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі «Актів приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін, не пізніше п'яти місяців. Підрядник зобов'язується повернути невикористану суму попередньої оплати на рахунок замовника".
01.04.2024 р. між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕСТ КМБ-3" було укладено додаткову угоду № 5.1 до договору № 10к-23 від 12.09.2023 р., відповідно до якої п. 16.2 договору викладено у наступній редакції: "За порушення виконавцем строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати, виконавець за користування грошовими коштами замовника сплачує неустойку в розмірі 0,01% від суми невикористаної попередньої оплати, з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо виконавець є платником ПДВ), що підлягає поверненню, за кожен день затримки такого повернення".
Відповідно до виписки з рахунку Державної казначейської служби України за 07.11.2023 р. Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРЕСТ КМБ-3" за договором № 10к-23 від 12.09.2023 р. позивачем в якості авансу було перераховано грошові кошти у сумі 5000000,00 грн.
Окрім того, відповідно до виписки з рахунку Державної казначейської служби України за 08.12.2023 р. Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРЕСТ КМБ-3" за договором № 10к-23 від 12.09.2023 р. позивачем в якості авансу було перераховано грошові кошти у сумі 7000000,00 грн.
Згідно з платіжною інструкцією № 145 від 30.05.2024 р. ТОВ "ТРЕСТ КМБ-3" повернуло невикористані кошти попередньої оплати за договором № 10к-23 від 12.09.2023 р. на відповідний рахунок органу Державної казначейської служби України у сумі 109,21 грн.
Відповідно до вимоги № 1108/0921111/02 від 13.05.2025 р. про повернення попередньої оплати за договором № 10к-23 від 12.09.2023 р. позивач вимагав від відповідача негайно повернути оплату у розмірі 11999890,00 грн. та сплатити неустойку у розмірі 220798,56 грн. на відповідний рахунок органу Державної казначейської служби України.
Відповідно до акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2025 року від 01.07.2025 р., підписаного сторонами та скріпленого їх печатками, відповідачем були виконані, а позивачем прийняті роботи за договором № 10к-23 від 12.09.2023 р. на суму 14106441,60 грн.
Відповідно до акту № 1/1 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт (додатково до акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2025 року) від 01.07.2025 р., підписаного сторонами та скріпленого їх печатками, вартість устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт за договором № 10к-23 від 12.09.2023 р., становить 79131,59 грн.
Позивачем у позовній заяві зазначено, що строк погашення 5000000,00 грн., які були перераховані ТОВ "ТРЕСТ КМБ-3" 07.11.2023 р., сплив 07.04.2024 р., а строк погашення 7000000,00 грн., які були перераховані ТОВ "ТРЕСТ КМБ-3" 08.12.2023 р., сплив 08.05.2024 р.
Однак, як зазначає позивач, ТОВ "ТРЕСТ КМБ-3" використало попередню оплату з порушенням визначених договором строків, а саме - 01.07.2025 р. на підставі актів виконаних будівельних робіт.
Оскільки, відповідач порушив умови договору щодо строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати, позивач і звернувся до суду з даним позовом про стягнення передбаченої договором неустойки.
Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 Господарського кодексу України.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин та звернення до суду з даним позовом) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ст. 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно зі ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).
Приписами статті 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Згідно з ч. 4 ст. 879 та ч. 4 ст. 882 ЦК України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і, в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до ч. 2 ст. 854 ЦК України підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Слід зазначити, що згідно з ч. 2 ст. 570 Цивільного кодексу України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Відповідно до пунктів 1, 3 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1764 (у редакції, чинній на момент укладення договору, далі - Порядок), цей Порядок визначає механізм фінансування капітального будівництва за рахунок коштів державного бюджету з метою забезпечення цільового та ефективного використання державних коштів. Цей Порядок є обов'язковим для підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що здійснюють капітальне будівництво, у разі його фінансування за рахунок державних і змішаних капітальних вкладень.
Розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві (далі - роботи) здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених договорів (контрактів), вимог законодавства та проводяться платежами за об'єкт у цілому або проміжними платежами (за етапи, черги будівництва, пускові комплекси або окремі види робіт, конструктивні елементи) (пункт 18 Порядку).
Відповідно до абз. 2 п. 19 Порядку замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.
Верховний Суд у постанові від 16.09.2022 р. у справі № 913/703/20, зазначив, що у разі якщо умовами договору, укладеного відповідно до законодавства про публічні закупівлі, передбачено право замовника перерахувати аванс у розмірі до 30% від загальної вартості договору, підрядник зобов'язаний використати отримані кошти виключно на придбання матеріалів, устаткування, обладнання та конструкцій у межах тримісячного строку з моменту одержання авансу. По закінченню цього строку невикористані суми авансу підлягають обов'язковому поверненню замовнику. Вимога щодо повернення невикористаного авансу має імперативний характер, оскільки випливає з приписів законодавства (абз. 2 п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва), і сторони договору не можуть від неї відступити. Таким чином, у підрядника виникає безумовний обов'язок повернути замовнику невикористану частину авансу після спливу встановленого законом та договором тримісячного строку.
З додаткової угоди № 3 до договору вбачається, що сторонами було встановлено строк повернення авансу до 5 місяців. Підставність дій щодо укладення додаткових угод щодо збільшення строків закриття/повернення авансу сторонами та компетентними органами не оспорювалась.
Отже, договором, на підставі якого виникли правовідносини у справі що розглядається, з урахуванням внесених змін, передбачено право замовника перерахувати аванс у розмірі 30% від загальної вартості договору, підрядник зобов'язаний використати отримані кошти виключно для цілей, визначених договором, у межах п'ятимісячного строку з моменту одержання авансу. По закінченню цього строку невикористані суми авансу підлягають обов'язковому поверненню замовнику. Таким чином, у підрядника виникає безумовний обов'язок повернути замовнику невикористану частину авансу після спливу встановленого договором п'ятимісячного строку.
Поряд з цим, порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Слід зазначити, що ст. 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частин 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у даній справі, з огляду на таке.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що отриманий аванс був використаний у межах договору та підтверджений актами виконаних робіт, а його невикористана частина повернута замовнику, у зв'язку з чим зобов'язання були виконані належним чином.
Не погоджуючись з доводами відповідача, позивач зазначає, що умовами договору було передбачено, що попередня оплата погашається/повертається виконавцем у будь-якому випадку в строк не пізніше п'яти місяців шляхом: 1) погашення на підставі «Актів приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін; 2) повернення невикористаної суми попередньої оплати на рахунок замовника.
Як було зазначено вище, згідно з п. 12.7 договору (в редакції додаткової угоди № 3 до договору № 10к-23 від 12.09.2023 р.) попередня оплата, що не перевищує 30 відсотків вартості робіт, виходячи з лімітів, здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів та бюджетний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей, визначених даним договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше одного разу на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі «Актів приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін, не пізніше п'яти місяців. Підрядник зобов'язується повернути невикористану суму попередньої оплати на рахунок замовника.
З наведених умов договору, чітко визначених сторонами, вбачається, що відповідач повинен був погасити на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) попередню оплату, отриману за договором № 10к-23 від 12.09.2023 р., не пізніше п'яти місяців, а в разі неможливості погашення - повернути невикористану суму попередньої оплати.
У постановах від 22.01.2019 р. у справі № 922/1119/18, від 07.12.2018 р. у справі № 910/23196/17, від 02.04.2019 р. у справі № 917/194/18, від 16.09.2022 р. у справі № 913/703/20, від 15.11.2019 р. у справі № 924/233/18 Верховний Суд виснував, що належними і допустимими доказами використання одержаного авансу є, зокрема, підписані сторонами примірні форми КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт», КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати».
З огляду на викладене, суд звертає увагу на однозначність вимоги п. 12.7 договору щодо необхідності підписання акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, у підтвердження використання попередньої оплати.
В матеріалах справи містяться акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2025 року від 01.07.2025 р. та акт № 1/1 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт (додатково до акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2025 року) від 01.07.2025 р., якими погашено попередню оплату, отриману відповідачем за договором № 10к-23 від 12.09.2023 р., також платіжна інструкція № 145 від 30.05.2024 р. про повернення невикористаної попередньої оплати за договором у сумі 109,21 грн.
З матеріалів справи слідує, що строк погашення авансу в сумі 5000000,00 грн., який було перераховано ТОВ "ТРЕСТ КМБ-3" 07.11.2023 р., сплив 07.04.2024 р., а строк погашення 7000000,00 грн., які були перераховані ТОВ "ТРЕСТ КМБ-3" 08.12.2023 р. сплив 08.05.2024 р.
Однак, ТОВ "ТРЕСТ КМБ-3" 30.05.2024 р. частково погасило попередню оплату платіжною інструкцією № 145 на суму 109,21 грн. та лише 01.07.2025 р. повністю погасило попередню оплату підписаними актами № 1 від 01.07.2025 р. та № 1/1 від 01.07.2025 р.
Доказів, які б підтверджували погашення попередньої оплати у визначений договором строк або повного повернення у цей же строк невикористаної суму попередньої оплати, до матеріалів справи не надано.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з п. 16.2 договору № 10к-23 від 12.09.2023 р. (в редакції додаткової угоди № 5.1 від 01.04.2024 р. до договору № 10к-23 від 12.09.2023 р.) за порушення виконавцем строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати, виконавець за користування грошовими коштами замовника сплачує неустойку в розмірі 0,01% від суми невикористаної попередньої оплати, з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо виконавець є платником ПДВ), що підлягає поверненню, за кожен день затримки такого повернення.
У зв'язку з порушенням відповідачем вищезазначених зобов'язань за договором № 10к-23 від 12.09.2023 р. позивач просить суд стягнути з відповідача 220298,57 грн. неустойки, нарахованої за період з 08.04.2025 р. по 29.05.2024 р. на суму 5000000,00 грн., з 30.05.2024 р. по 07.10.2024 р. на суму 4999890,79 грн., з 09.05.2024 р. по 08.11.2024 р. на суму 7000000,00 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки, суд зазначає, що останній є обгрунтованим або арифметично вірним.
Відхиляючи посилання відповідача на те, що зобов'язання за договором щодо будівельних робіт були виконані ним у повному обсязі та що відхилення від графіку виконання робіт були спричинені, зокрема, неналежним виконанням позивачем обов'язків в частині ненадання на коригування проектної документації, суд відзначає, що наведене не звільняє відповідача від обов'язку дотримуватися умов п. 12.7 договору (в редакції додаткової угоди № 3), яким дотримання строку погашення попередньої оплати саме актами приймання виконаних будівельних робіт не поставлено в залежність від будь-яких обставин.
Отже, за висновком суду, позовні вимоги Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області щодо стягнення з ТОВ "ТРЕСТ КМБ-3" передбаченої п. 16.2 договору неустойки з наведених у даному рішенні підстав є обґрунтованими, доведеними, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах “Трофимчук проти України», “Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Слід зазначити, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог не спростовує.
Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Враховуючи, що позовна заява була подана через систему “Електронний суд», належний до покладення на відповідача судовий збір розраховується із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір».
Поряд з цим, позивач не позбавлений можливості ініціювати вирішення питання повернення надмірного сплаченого ним при зверненні до суду судового збору у спосіб звернення до суду з відповідним клопотанням відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕСТ КМБ-3" (08140, Київська обл., Бучанський р-н, с. Білогородка, вул. Володимирська, буд. 60, код 40053319) на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 11а, код 26345736) 220298 (двісті двадцять тисяч двісті дев'яносто вісім) грн. 57 коп. неустойки за договором, 2643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн. 58 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 28.01.2026 р.
Суддя В.М. Бабкіна