вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"15" грудня 2025 р. Справа № 911/3020/25
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянув матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Птахофабрика Тернопільська»
до Приватного підприємства «Виробничо-комерційна організація «Еталон»
про стягнення 361443,35 грн,
за участі представників учасників справи
позивача - Галинський М.В. - адвокат (поза межами приміщення суду);
відповідача - не з'явився;
Приватне акціонерне товариство «Птахофабрика Тернопільська» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області через підсистему «Електронний суд» із позовною заявою вих. № 181 від 14.08.2025 до Приватного підприємства «Виробничо-комерційна організація «Еталон» (далі - відповідач) про стягнення 361443,35 грн збитків, у зв'язку із нереєстрацією відповідачем податкових накладних.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.09.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 20.10.2025; учасникам справи встановлено строки для вчинення процесуальних дій у справі.
Через підсистему "Електронний суд" 08.10.2025 від представника Приватного акціонерного товариства "Птахофабрика Тернопільська" надійшла заява, за змістом якої останній просить суд забезпечити свою участь у судовому засіданні 20.10.2025 о 10:45 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 10.10.2025 вказане клопотання було задоволено та забезпечено участь представника позивача - адвоката Галинського Михайла Володимировича у судовому засіданні 20.10.2025 о 10:45 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Представник відповідача у підготовче засідання 20.10.2025 не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
У судовому засіданні було оголошено перерву до 10.11.2025, про що відповідача було повідомлено ухвалою суду.
Через підсистему "Електронний суд" 29.10.2025 від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні 10.11.2025 о 11:50 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою суду від 30.10.2025 вказане клопотання було задоволено.
У підготовче засідання 10.11.2025 представник відповідача не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
З огляду на те, що відповідач належним чином та завчасно повідомлявся про розгляд справи, проте двічі в підготовче засідання не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, а також враховуючи, що судом вчинено всі необхідні процесуальні дії, передбачені частиною другою статті 182 ГПК України, для виконання завдань підготовчого провадження у даній справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 10.11.2025 було вирішено закрити підготовче засідання та призначити справу до судового розгляду по суті на 01.12.2025 о 10:30.
Через підсистему "Електронний суд" 11.11.2025 від представника Приватного акціонерного товариства "Птахофабрика Тернопільська" Галинського Михайла Володимировича надійшла заява, за змістом якої останній просить суд забезпечити свою участь у судовому засіданні 01.12.2025 о 10:30 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Вказане клопотання було задоволено, про що винесено відповідну ухвалу від 20.11.2025.
В судове засідання 01.12.2025 представник відповідача не з'явився; про наступне судове засідання та оголошену перерву на 15.12.2025 відповідач - ПП «ВКО «Еталон» був повідомлений належним чином ухвалою від 01.12.2025.
Ухвалою суду від 05.12.2025 було задоволено заяву представника позивача про участь адвоката Галинського Михайла Володимировича у судовому засіданні 15.12.2025 о 12:00 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
В судове засідання 15.12.2025 відповідач вкотре не з'явився. Разом з тим, слід зазначити, що про час та місце кожного судового засідання останній повідомлявся належним чином та завчасно, про що свідчать довідки Господарського суду Київської області, які були сформовані як доказ про відправлення відповідачеві ухвал суду від 26.09.2025, 20.10.2025, 10.11.2025, 01.12.2025.
Відповідно до ст. 6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Частиною 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, згідно з частиною 5 та 7 статті 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Частиною 11 статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (надалі - ЄСІКС) затверджено рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 37 Положення про ЄСІКС унормовано, що підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
Відповідно до Довідок про доставку електронних листів - ухвал суду про відкриття провадження у справі та ухвал повідомлень (про перерву), документи були доставлені до електронного кабінету одержувача - ПП «ВКО «Еталон».
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Абзацом 2 зазначеної норми врегульовано, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до Електронного кабінету є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.
У даному випадку, судом також береться до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 911/3020/25 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції.
Відзив на адресу суду від відповідача у зазначений в ухвалі суду від 26.09.2025 процесуальний строк не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача також не надходило, правову позицію у справі відповідач не висловив.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається виключно за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
В ході розгляду справи судом, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з'ясовані всі обставини, на які позивач у справі посилався, як на підставу своїх вимог та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні 15.12.2025 в порядку абз. 1 ч. 1 ст. 219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголосив скорочене рішення.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд
14.07.2023 року між приватним акціонерним товариством «Птахофабрика Тернопільська» (далі - покупець) та приватним підприємством «Виробничо-комерційною організацією «Еталон» (далі - постачальник, ПП «ВКО «Еталон») було укладено Договір поставки № П/01-14/07 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити сільськогосподарську та іншу продукцію, в тому числі, однак не обмежуючись: олію соєву та іншу, надалі за текстом - товар. Перелік найменувань товару (продукції) визначений в цьому пункті є не вичерпний, а відсутність найменування товару в цьому пункті не є перепоною для його поставки на умовах цього Договору.
Найменування, кількість, ціна та вартість товару, що поставляється в кожній партії зазначаються у видаткових накладних до даного Договору та/або Специфікаціях. Накладні та/або Специфікації є невід'ємною частиною даного Договору. Сторони мають право зазначити у видаткових накладних та/або Специфікаціях до цього Договору також інші (додаткові) відомості про Товар та/або умови поставки ніж передбачено в цьому Договорі. У випадку, якщо поставка здійснюється без підписання Специфікацій, видаткові накладні після їх підписання сторонами мають юридичну силу Специфікації в розумінні статті 266 Господарського кодексу України. (п. 1.2. Договору).
Постачальник поставляє товар покупцю за цінами, що зазначені у видаткових накладних та/або Специфікаціях (п. 2.2. Договору).
Розрахунки за цим Договором здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України (п. 4.1).
Згідно п. 4.1.2 Договору, у випадку якщо постачальник є платником ПДВ та/або набуде такого статусу у майбутньому: покупець сплачує 80% вартості товару протягом 10-ти банківських днів з моменту поставки товару; 20% вартості товару протягом 10-ти банківських днів з дати підтвердження належної реєстрації податкової накладної на повну суму поставки товару в порядку передбаченому законодавством України.
Згідно п. 4.1.3. Договору сторони домовились, що покупець має право здійснити повну або часткову попередню оплату вартості товару (авансовий платіж).
Поставка товару здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів ІNCOTERMS в редакції 2010 р. з врахуванням умов цього Договору, які мають переважне (пріоритетне) значення ніж правила ІNCOTERMS (п. 5.1. Договору).
Поставка товару здійснюється відповідно до погодженого постачальником замовлення на одній з умов: 1. FCA, місцем відвантаження є склад постачальника та/або інше назване постачальником місце. 2. FCA (місцем відвантаження є склад покупця та/або інше назване покупцем місце) (п. 5.3. Договору).
Кожна партія поставки, попередньо узгоджується представниками сторін у вигляді замовлення та його погодження. Замовлення та його погодження здійснюється у будь-якій зручній для сторін формі, зокрема: усно, письмово, з використанням засобів телефонного, електронного та/або іншого зв'язку (п. 5.4. Договору).
Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами товарно-транспортних накладних та /або видаткових накладних про поставку Товару, які становлять невід'ємну частину Договору (п. 5.8.Договору).
Пунктом 8.10. Договору визначено, що керуючись положеннями статей 6, 627 та 628 ЦК України, постачальник погоджується з тим, що покупець не зобов'язаний перевіряти і, відповідно, не несе відповідальності за дійсність підписів та/або повноважень осіб (представників, працівників, водіїв, тощо), які підписують від імені та/або в інтересах постачальника товарно-супровідні та/або будь-які інші документи на виконання цього Договору, зокрема: видаткові накладні, ТТН, акти звірки взаєморозрахунків, тощо. Постачальник також цим підтверджує та схвалює будь-який документ підписаний від його імені працівником постачальника, а також будь-якою іншою особою, за умови якщо підпис такої особи засвідчений відтиском печатки та/ або штампу постачальника.
Постачальник зобов'язується скласти податкову накладну на повну суму поставки товару та/або попередньої оплати та зареєструвати її в ЄРПН, в порядку, передбаченому законодавством України (п. 7.2.5. Договору).
Постачальник зобов'язаний відшкодувати покупцю суму ПДВ за податковою накладною, яка не зареєстрована постачальником в ЄРПН протягом 365 календарних днів з дати її складання, згідно з вимогами статті 201 Податкового кодексу України (п. 8.13 Договору).
Згідно Розділу 3 Договору, даний Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2023, але, у будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному Договору. Закінчення строку дії Договору цього Договору не тягне за собою припинення зобов'язань сторін за цим договором, а також від відповідальності за їхнє неналежне виконання.
Відповідачем на виконання умов Договору поставлено позивачеві товару на загальну суму 3690336,28 грн, що підтверджується наступними документами: видаткова накладна № 29 від 17.07.2023 на суму 705 600,00 грн з ПДВ та ТТН № 53 від 17.07.2023; видаткова накладна № 30 від 20.07.2023 на суму 762 500,10 грн з ПДВ та ТТН № 55 від 20.07.2023; видаткова накладна № 45 від 26.07.2023 на суму 700 560,00 грн з ПДВ та ТТН № 61 від 26.07.2023; видаткова накладна № 63 від 11.08.2023 на суму 702 364,08 грн з ПДВ та ТТН № 79 від 11.08.2023; видаткова накладна № 70 від 23.08.2023 на суму 819 312,10 грн з ПДВ та ТТН № 86 від 23.08.2023.
Видаткові накладні містять посилання на Договір та підписи сторін скріплені печаткою.
На виконання умов Договору позивачем здійснено оплату у розмірі 3 728 676,28 грн, що підтверджується платіжними інструкціями в національній валюті, зокрема, № 49207 від 17.07.2023 на суму 720 000,00 грн, № 49268 від 20.07.2023 на суму 701 500,09 грн, № 49285 від 20.07.2023 на суму 61 000,01 грн, № 49327 від 26.07.2023р. на суму 724 500,00 грн, № 49600 від 11.08.2023 на суму 676 000,08 грн., № 49632 від 15.08.2023р. на суму 26 364,00 грн, № 49746 від 23.08.2023р. на суму 777 400,00 грн, № 49904 від 04.09.2023р. на суму 41 912,10 грн.
Крім того, 25 та 27 липня 2023 року відповідач повернув позивачу надмірно сплачені кошти в загальній сумі 38 340,00 грн.
Таким чином, позивач виконав умови договору щодо повної оплати за Договором поставки.
Позивач зазначає, що відповідачем не зареєстровані податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних по господарським операціям на загальну суму 2168660,10 грн за видатковими накладними від 17.07.2023, 20.07.2023, 26.07.2023, у зв'язку з чим позивач втратив можливість сформувати податковий кредит та зменшити податкові зобов'язання на загальну суму 361443,35 грн, що є його збитками, які позивач просить стягнути з відповідача в межах розгляду даного спору.
Як було зазначено вище, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, внаслідок чого суд розглядає позов з урахуванням викладених в позові обставин та наданих позивачем доказів.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків, відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК України є порушення зобов'язання.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю (п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України).
На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
· для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
· для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
· для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. п. а п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого), у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/ розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних. (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абз. 19 п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем товарів/послуг. Тому з огляду на положення ст. 201 Податкового кодексу України, саме на постачальника за договором покладено обов'язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.
Відповідно до квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9208569032 від 16.08.2023; № 9210940046 від 18.08.2023р.; № 9210950702 від 18.08.2023р. реєстрація податкових накладних: № 36 від 17.07.2023 на суму 705 600,00 грн; № 40 від 20.07.2023 на суму 762 500,10 грн; № 47 від 26.07.2023 на суму 700 560,00 грн зупинена.
Відповідно до квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 29.11.2023 (17:52:34); від 29.11.2023 (17:52:27); від 29.11.2023 (17:52:33) у реєстрації податкових накладних: № 36 від 17.07.2023 на суму 705 600,00 грн, № 40 від 20.07.2023 на суму 762 500,10 грн, № 47 від 26.07.2023 на суму 700 560,00 грн відмовлено.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Однак, відповідач в порушення вимог Податкового кодексу України не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних вищезазначені податкові накладні.
Як вказав позивач, разом з податковою декларацією з податку на додану вартість він подав заяву від 19.12.2024 про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначивши, що відповідачем не зареєстровані в ЄРПН наступні податкові накладні: № 36 від 17.07.2023 р. на суму 705 600,00 грн, у т. ч. 117 600,00 грн ПДВ; № 40 від 20.07.2023 на суму 762 500,10 грн, у т. ч. 127 083,35 грн ПДВ; № 47 від 26.07.2023р. на суму 700 560,00 грн, у т. ч. 116 760,00 грн ПДВ.
Тобто, позивач мав обґрунтоване сподівання, що контрагент своє зобов'язання виконає, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 925/17/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.
Виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а механізм, який би дозволяв покупцю включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної - відсутній. Також, тільки продавець може у необхідних випадках оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати обов'язок з реєстрації податкової накладної. Отже від продавця залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції. Тому продавець залишається відповідальним перед покупцем за наслідки невчинення цих дій.
Не реєстрація відповідачем (продавцем) податкової накладної має наслідком неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача (покупця) та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов'язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача. Отже, факт відсутності реєстрації податкової накладної у ЄРПН є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.
Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 908/76/18, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, від 31.01.2023 у справі № 904/72/22.
Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, належним способом захисту для позивача є саме звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
Стаття 201 ПК України передбачає, що у разі невиконання продавцем покладених на нього обов'язків щодо складання та реєстрації податкових накладних у ЄРПН, платник ПДВ має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця у порядку передбаченому наказом Міністерства Фінансів України від 28.01.2016 р. № 21.
Разом з тим, звернення покупця товарів зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов'язку, відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.
Отже виходячи з вищевикладеного, та враховуючи те, що відповідач протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної не виконав свого обов'язку і не зареєстрував податкові накладні № 36 від 17.07.2023 р. (117 600,00 грн ПДВ), № 40 від 20.07.2023 (127 083,35 грн ПДВ), № 47 від 26.07.2023р. (116 760,00 грн ПДВ), у позивача відсутні підстави віднести суму ПДВ у розмірі 361 443,35 грн до складу податкового кредиту.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п. 14. Постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Позивач зазначає, що відповідачем не було складено та зареєстровано податкових накладних в ЄРПН за договором внаслідок чого позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 361443,35 грн.
Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого), у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
При цьому, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 14.07.2023 року у справі №927/593/22 зазначено, що наявність вини відповідача щодо нереєстрації в ЄРПН податкових накладних презюмується та не підлягає доведенню позивачем (подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 21.09.2021 у справі № 910/1895/20, від 18.10.2022 у справі № 922/3174/21).
Під час розгляду даної справи судом також враховано постанову Верховного Суду від 02.05.2024 року у справі №910/155/23, у якій зроблено висновок, що відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН, внаслідок чого один контрагент був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання, є протиправною поведінкою іншого контрагента.
Збитки - це об?єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов?язання було виконано боржником (п. 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв?язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6. 15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18)
У свою чергу, доведення відсутності вини у заподіянні збитків позивачу покладається на відповідача (п. 37 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 918/219/17).
Так, Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 справа № 916/334/22 зазначив, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.
У спірних правовідносинах протиправною поведінкою відповідача є не здійснення реєстрації податкових накладних у строки, визначені законодавством, при цьому шкідливим для позивача результатом протиправної поведінки відповідача є втрата позивачем права на податковий кредит на суму ПДВ у розмірі 361443,35 грн по не зареєстрованим податковим накладним та втрата права на зменшення зобов?язання з ПДВ на цю ж суму.
Враховуючи вищенаведене, у даному випадку має місце прямий причинно-наслідковий зв?язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов?язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача і, відповідно, зменшення податкового зобов?язання на зазначену суму, яка фактично є збитками позивача. Реєстрація податкової накладної є обов?язком відповідача, який ним не виконано.
У зв'язку із тим, що відповідач встановленого Податковим кодексом обов'язку щодо реєстрації податкових накладних від 17.07.2023, 20.07.2023, 26.07.2023 року в межах визначеного законодавством строку для включення до податкового кредиту не виконав, так як і не оскаржив рішення податкового органу регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних в судовому порядку з метою відновлення реєстрації зазначеної податкових накладних, позивач не може скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на загальну суму 361443,35 грн, що свідчить про факт втрати права позивачем на нарахування податкового кредиту і це право не може бути відновлено.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність усіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, оскільки позивачем доведено об'єктивну та суб'єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв'язок між діями та понесеними позивачем збитками у розмірі 361443,35 грн.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати (судовий збір) в розмірі 4337,31 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити позовні вимоги повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-комерційна організація «Еталон» (09136, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Скребиші, вул. Набережна, буд. 3, код ЄДРПОУ 20580703) на користь Приватного акціонерного товариства “Птахофабрика Тернопільська» (47722, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Великі Гаї, вул. Галицька, буд. 180, код ЄДРПОУ 03369177) - 361443 (триста шістдесят одну тисячу чотириста сорок три) грн 35 коп. збитків, 4337 (чотири тисячі триста тридцять сім) грн 31 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 29.01.2026.
Суддя О.В. Щоткін