Справа № 344/23274/25
Провадження № 3/344/472/26
26 січня 2026 року м.Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Тринчук В.В. розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: суду не відомий за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 542778 від 17.12.2025 року водій ОСОБА_1 16 грудня 2025 року о 22 годині 00 хвилин по вулиці Галицька, 128 у місті Івано-Франківськ, керуючи транспортним засобом марки «Nissan Qashqai», державний номерний знак НОМЕР_1 не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу та допустив зіткнення із транспортним засобом марки «Skoda Fabia»,державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснював проїзд перехрестя. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив суду, що дійсно у час та місці, що зазначені у протоколі керував транспортним засобом марки «Nissan Qashqai», державний номерний знак НОМЕР_1 , однак здійснював рух на дозволений сигнал світлофора без порушення пунктів ПДР України, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Зазначив, що здійснював рух зі сторони міста Галич у напрямку міста Івано-Франківськ та здійснював переїзд регульованого перехрестя на зелений сигнал світлофора. Також він переконався, що перехрестя було вільним від інших учасників дорожнього руху, перетнувши першу смугу регульованого перехрестя раптово відчув удар у лівий бік автомобіля під його керуванням, вказав, що зіткнення транспортних засобів відбулось на другій смузі регульованого перехрестя вже після того, як він перетнув 1-шу смугу. Звернув увагу суду на те, що працівниками поліції не було у повній мірі встановлено всіх обставин даної дорожньо-транспортної пригоди, у тому числі не допитано очевидців, які були на місці події. На підставі наданих пояснень просив суд справу про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Дворський В.М. у судовому засіданні підтримав позицію підзахисного та на підставі наведеного просив справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Представник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат Любчик С.Р. у судовому засіданні просив провести судове засідання за відсутності потерпілого та визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні даного адміністративного правопорушення на підставі наявних у матеріалах справи доказах.
Окрім того, захисник заявив клопотання про виклик у судове засідання свідка, а саме ОСОБА_3 , який був очевидцем даної дорожньо-транспортної пригоди.
Суд клопотання захисника про виклик свідка задовольнив та викликав свідків для дачі ним пояснень з данного приводу.
Свідок ОСОБА_3 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідома неправдивих пояснень, у судовому засіданні дав пояснення, що 16.12.2025 року рухався на транспортному засобі із пасажиркою зі сторони міста Калуш у бік міста Івано-Франківськ і оскільки на перехресті світив заборонений сигнал світлофора, він приблизно за 200 метрів до перехрестя, розпочав поступово зменшувати швидкість та зупинився у крайній лівій смузі. Зазначив, що під час руху та на момент зупинки автомобіля під його керуванням перед світлофором, безперешкодно бачив регульоване перехрестя, на якому відбулась дана дорожньо-транспортна пригода, яке було вільним від інших учасників дорожнього руху. Безпосередньо момент зіткнення транспортних засобів він не бачив, оскільки після зупинки на заборонений сигнал світлофора спілкувався із пасажиркою. Вказав, що після ДТП транспортний засіб марки «Skoda Fabia»,державний номерний знак НОМЕР_2 який рухався в зустрічному напрямку, занесло на зустрічну смугу на якій зупинився свідок. Також повідомив суду, що саме ним було здійснено виклик на лінію «102» з приводу ДТП за вказаною у протоколі адресою. Однак працівники поліції від нього та його пасажирки пояснень щодо даної дорожньо-транспортної пригоди не відбирали, а тільки вказали що в разі необхідності вони його викличуть.
Заслухавши пояснення особи яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, свідка та дослідивши матеріали справи суд виходить з наступного.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.124КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 542778 від 17.12.2025 року працівником поліції водію ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог п.п. 12.1, 13.1 ПДР України та вчинення ним правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Згідно з вимогами п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до вимог п. 13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
На доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення працівником поліції до протоколу долучено схему місця ДТП від 16.12.2025 року, письмові пояснення самого ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 , а також оптичний диск із наявними на ньому відеозаписами із місця дорожньо-транспортної пригоди, на якому зафіксовано пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди та оформлення працівниками поліції адміністративних матеріалів на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Однак, як встановлено судом під час судового розгляду, у тому числі із наявної у матеріалах схеми ДТП та пояснень самого ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_3 зіткнення автомобілів відбулось на регульованому перехресті із встановленими справними світлофорами, які регулюють черговість проїзду перехрестя, що вказує на те, що зіткнення зазначених у протоколі транспортних засобів не могло відбулось внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 12.1, 13.1 ПДР України. Більше того в конкретній дорожній обстановці водій ОСОБА_1 вимог пунктів 12.1, 13.1 ПДР України взагалі не порушував, а порушення вказаних пунктів ПДР України не можуть бути в причинному зв'язку з наслідками ДТП.
Наведені обставини виключають порушення водієм ОСОБА_1 зазначених в протоколі вимог пунктів 12.1, 13.1 ПДР України.
Суд принагідно зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
У даній справі працівник поліції, що склав протокол, вищенаведеного обов'язку не виконав, не опитав очевидців ДТП та відповідно не встановив хто з водіїв порушив ПДР України під час переїзду регульованого перехрестя, а обмежився складанням протоколів відносно обидвох учасників ДТП за порушення ними загальних пунктів ПДР України.
Суд звертає увагу, що розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи, а отже суд не має права у будь-який спосіб конкретизувати пред'явлене посадовою особою адміністративне обвинувачення та його змінювати, у зв'язку із тим, що це суперечить загальним засадам судочинства, які передбачені ст. 129 Конституції України.
Статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися та припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не буде доведено згідно з законом.
З огляду на викладене, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а відтак справа на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
На підставі наведеного та керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 280, 283-285, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя В.В.Тринчук