Справа № 344/22517/25
Провадження № 3/344/348/26
26 січня 2026 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Тринчук В.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: суду не відомий за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 порушив ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Вказане адміністративне правопорушення вчинене за наступних обставин.
Так, 13 грудня 2025 року о 22 годині 02 хвилин по вулиці Галицька, 145-Б у місті Івано-Франківськ, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним за кермом, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення із транспортним засобом марки «Ford», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який у свою чергу по інерції здійснив зіткнення із транспортним засобом марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3б; 13.1 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи у спосіб визначений законом не подав.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
При цьому суд зазначає, що ОСОБА_1 відомо про те, що на розгляді в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області перебуває справа про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що свідчить запис у відповідній графі протоколу серії ЕПР1 №540127 від 13.12.2025 року про ознайомлення з місцем розгляду справи. Окрім того, ОСОБА_1 повідомлявся шляхом направлення на зазначену у протоколі адресу судових повісток, у яких вказано час, дата та місце розгляду даної справи. Таким чином, судом вжито всіх достатніх та необхідних заходів для забезпечення участі останнього у розгляді справи про адміністративне правопорушення та дачі ним з даного приводу відповідних пояснень, однак ОСОБА_1 своїм правом не скористався та у судове засідання не з'явився.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Говзан М.М., будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи у спосіб визначений законом не подав. Поряд з цим, у матеріалах справи наявні клопотання захисника про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи від 12.01.2026 року, відповідно до якого захисник Говзан М.М. ознайомився з матеріалами даної справи 14.01.2026 року, про що свідчить власноручний підпис останнього.
Однак, після ухвалення рішення у даній справі та вже на стадії складання повного тексту постанови в розпорядження суду надано клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Говзана М.М. про відкладення розгляду справи, проте суд позбавлений можливості вирішити таке клопотання по суті, оскільки вказане клопотання за вх. № 4932 від 26.01.2026 року зареєстровано в канцелярії суду о 14 годині 27 хвилин та передано у розпорядження суду значно пізніше судового розгляду справи, який було призначено на 26.01.2026 року о 13 годині 20 хвилин.
Потерпілий ОСОБА_2 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідома неправдивих пояснень, у судовому засіданні дав пояснення, які підтверджують обставини, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Зокрема, повідомив, що у час та місці, що зазначені у протоколі зупинився на власному транспортному засобі марки «Ford», державний номерний знак НОМЕР_2 на перехресті, перед червоним сигналом світлофора, попереду нього стояв інший автомобіль, коли раптово він відчув різкий удар у задню частину власного автомобіля, який був спричинений тим, що транспортний засіб марки «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 у нього в'їхав. Після зіткнення його автомобіль, по інерції в'їхав у транспортний засіб, що стояв попереду, а саме у «BMW», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Додатково підтвердив, що іншим учасником зазначеної дорожньо-транспортної пригоди був саме водій ОСОБА_1 , який уникав спілкування із працівниками поліції та намагався надати їм недостовірну інформацію щодо своїх анкетних даних. За вказаних обставин просив суд визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні даного адміністративного правопорушення, щодо накладення стягнення поклався на розсуд суду.
Так, рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Крім цього, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні, від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а тому, враховуючи вищевказане, принцип невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок, оскільки адміністративний проступок, на який не відреагувала держава, заподіює правопорядку серйозної шкоди, а безкарність правопорушника буде заохочувати його на вчинення нових проступків і буде подавати негативний приклад іншим нестійким особам, та відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалах та пояснень потерпілого.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, в протоколі, відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (далі - Інструкція), в графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ст. 124 КУпАП, за якою складено протокол.
Матеріали провадження також не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Відповідно до ст. 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, а саме тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила дорожнього руху та є обов'язковими для виконання.
Згідно з вимогами п. 2.3.б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
Відповідно до вимог п. 13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення у діях особи, щодо якої складено протокол, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ст. 124 КУпАП, повністю доведена:
- даними що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №540127 від 13.12.2025 року, у якому ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог п.п. 2.3б, 13.1 ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП;
- схемою місця ДТП від 13.12.2025 року із зазначенням переліку видимих пошкоджень транспортних засобів, отриманих унаслідок ДТП, розташуванням транспортних засобів після ДТП та на якій відображено місце вчинення ДТП, якою підтверджено обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення;
- наданими у судовому засіданні поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , у яких останній зазначив, що у час та місці, що зазначені у протоколі керував транспортним засобом марки «Ford», державний номерний знак НОМЕР_2 та зупинився перед перехрестям на червоний знак світлофора, після чого відчув удар у задню частину власного автомобіля, який по інерції здійснив зіткнення із транспортним засобом марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_3 , що стояв попереду нього та підтвердив, що іншим учасником зазначеної дорожньо-транспортної пригоди був саме водій ОСОБА_1 , які повністю відповідають, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення обставинам;
- наявними у матеріалах справи письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_3 , у яких останній зазначив, що у час та місці, що зазначені у протоколі транспортний засіб марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_3 під його керуванням стояв на перехресті, позаду нього стояв автомобіль марки «Ford», державний номерний знак НОМЕР_2 , коли відчув удар у задню частину свого автомобіля, спричинений тим, що транспортний засіб марки «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив зіткнення із автомобілем марки «Ford», державний номерний знак НОМЕР_2 , який у свою чергу по інерції в'їхав у його власний автомобіль. Додатково зазначив, що водій транспортного засобу із д.н.з. НОМЕР_1 був із ознаками алкогольного сп'яніння, що відповідає обставинам, які містяться у протоколі;
- наявною у матеріалах справи копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №540122 від 13.12.2025 року, у якому водію ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог п. 2.5 ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП;
- наявним у матеріалах справи оптичним диском з відеозаписами, які переглянуто під час розгляду справи та якими підтверджуються обставини, що викладені у протоколі про дане адміністративне правопорушення. Зокрема на файлі, який має назву «clip-0», тривалістю 1:43:07 нагрудною камерою працівника поліції зафіксовано як по прибуттю працівників поліції на місце події вони розпочали спілкування із водієм ОСОБА_1 , який є учасником дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 13.12.2025 року, близько 22 години 02 хвилин по вулиці Галицька, 145-Б у місті Івано-Франківськ. У свою чергу, останній намагався уникнути розмови із поліцейськими, надав недостовірну інформацію щодо своїх анкетних даних, виражався нецензурною лексикою та відмовлявся від надання будь-яких пояснень. На згаданому відеозаписі нагрудною камерою працівника поліції зафіксовано встановлення особи ОСОБА_1 , оформлення працівниками поліції адміністративних матеріалів у присутності учасників дорожньо-транспортної пригоди, усні пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, ознайомлення ОСОБА_1 із його правами та змістом протоколу про адміністративне правопорушення та законність і послідовність дій працівників поліції на місці оформлення матеріалів справи.
При цьому обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.
Таким чином, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст.124 КУпАП, як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Отже, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого адміністративного правопорушення, суд вважає, що для попередження вчинення правопорушень в майбутньому на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ст. 124 КУпАП.
Відповідно до статті 40 -1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір».
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 124, 280, 283-285, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень, 60 копійок.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. В порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.
Суддя В.В.Тринчук