Справа № 344/1387/26
Провадження № 1-і/344/10/26
29 cічня 2026 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021090000000070 від 29 червня 2021 року, -
Адвокат ОСОБА_3 звернулася з заявою про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021090000000070 від 29 червня 2021 року. В обґрунтування заявленого відводу зазначила, що на думку ОСОБА_5 ,та його представника, позиція слідчого судді ОСОБА_4 в кримінальному провадженні № 42021090000000070 від 29 червня 2021 року вказують на його упереджене ставлення до особи та її захисника, слідчий суддя відверто та послідовно відстоює інтереси органу досудового розслідування та прокуратури, при цьому заперечує особі та його представнику в правах прямо передбачених КПК України. Слідчий суддя ОСОБА_4 неодноразово брав участь у розгляді скарг ОСОБА_5 як слідчий суддя у кримінальному провадженні № 42021090000000070 від 29 червня 2021 року, послідовно відмовляючи в їх задоволенні. Фактично слідчий суддя ОСОБА_4 до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, реалізацію таких своїх повноважень бачить у максимальному сприянню стороні обвинувачення в їх діяльності, навіть коли це прямо суперечить закону. Отже, аби у ОСОБА_5 , його представника, інших сторонніх спостерігачів не виникало сумніву у неупередженості або об'єктивності суду під час розгляду вище вказаного провадження - слід задовольнити заяву про відвід судді ОСОБА_4 від розгляду скарги до слідчого судді справа № 344/1387/26.
В судовому засіданні ОСОБА_5 та адвокат ОСОБА_3 підтримали доводи заяви та просили її задовольнити.
Так, адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із скаргою на рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021090000000070 від 29 червня 2021 року.
Згідно автоматизованого розподілу автоматичного визначення слідчого судді від 26.01.2026 для розгляду даної скарги визначено слідчого суддю ОСОБА_4 .
Згідно положень ч.1, 2 ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сімї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сімї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя безумовно підлягає відводу, визначений пунктами 1, 2,5 ч. 1 ст. 75 КПК України та ст. 76 КПК України.
Таких підстав не встановлено та заявник у своїй заяві про відвід на них не посилається.
Згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.
Суддя виконує свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 50 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України»).
При цьому, сама по собі заява про відвід не є безумовною підставою для відсторонення складу суду від участі у кримінальному провадженні. Позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, адже визначальним фактором є можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими (п. 44 рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії»).
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, доки на підставі доказів не буде встановлена наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.
Відповідно до ч.5 ст.80 КПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Обґрунтування заяви про відвід базується на думці заявників, сформованій внаслідок непогодження з процесуальними діями та рішеннями слідчого судді.
Однак, така незгода, відповідно до чинного КПК України не може бути підставою для відводу слідчого судді та не свідчить про його упередженість.
Так, суб'єктивно оцінюючи на предмет законності, обґрунтованості та правомірності прийнятого раніше рішення слідчого судді, заявники роблять висновок про наявність його упередженості.
Водночас, суд в межах розгляду заяви про відвід не уповноважений надавати оцінку законності та обґрунтованості постановлених іншим слідчим суддею рішень, а тому відповідні доводи не можуть бути покладені в основу рішення про відвід. У цьому контексті слід звернути увагу на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 Постанови "Про незалежність судової влади" №8 від 13 червня 2007 року, відповідно до яких, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Незгода з прийнятими судовими та процесуальними рішеннями, не може бути підставою для відводу від розгляду скарги та жодним чином не породжує об'єктивних сумнівів у неупередженості слідчого судді.
Окрім того, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому. Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 761/16124/15-ц).
Таким чином, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені вказаними нормами КПК України, а тому заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 75, 81 КПК України, -
В задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1