Справа № 216/5063/25
Провадження № 1-кп/216/388/26
29 січня 2026 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 кримінальне провадження № 12025041230001044 від 01 травня 2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, не працює, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
-16.02.2011 року вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки;
-20.08.2012 року вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 263, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць, звільнений 06.06.2014 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 21 день;
-28.09.2016 року вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки;
-18.11.2016 року вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки, ухвалою суду від 21.11.2017 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлено для відбування призначеного покарання;
-30.05.2018 року вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, звільнений 21.06.2019 року за відбуттям строку покарання;
-14.05.2020 року вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки, ухвалою суду від 03.11.2020 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлено для відбування призначеного покарання;
-17.06.2021 року вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць;
-27.03.2024 року вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць, звільнений 22.04.2024 року за відбуттям строку покарання;
-01.08.2025 року вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік;
-29.09.2025 року вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 357, чч. 1, 4 ст. 358, чч. 1, 4 ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 4 місяці,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_5 ,
13 квітня 2025 року приблизно о 16.46 год. ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні магазину «Jysk», який знаходиться в ТРЦ «Вікторі Плаза», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, просп. Центральний, буд. № 37, та реалізуючи свій раптово виниклий умисел на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, скориставшись відсутністю уваги персоналу магазину та ймовірних свідків-очевидців, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу з полиці вказаного магазину таємно викрав два комплекти сатинової постільної білизни «Stella», синього кольору, розміром 180х200 см, вартістю 6 298 грн 67 коп. Після цього ОСОБА_3 разом з викраденим майном, оминувши касову зону, з місця вчинення злочину зник, обернувши викрадене майно на свою користь та розпорядившись ним за власним розсудом, чим завдав потерпілому ТОВ «Юск Україна» майнової шкоди в указаному розмірі.
Крім того, 30 квітня 2025 року приблизно о 16.51 год. ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні магазину «Jysk», який знаходиться в ТРЦ «Вікторі Плаза», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, просп. Центральний, буд. № 37, та реалізуючи свій раптово виниклий умисел на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, скориставшись відсутністю уваги персоналу магазину та ймовірних свідків-очевидців, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу з полиці вказаного магазину таємно викрав комплект сатинової постільної білизни «Stella», синього кольору, розміром 200х220 см, вартістю 3 466 грн. Після цього ОСОБА_3 разом з викраденим майном, оминувши касову зону, з місця вчинення злочину зник, обернувши викрадене майно на свою користь та розпорядившись ним за власним розсудом, чим завдав потерпілому ТОВ «Юск Україна» майнової шкоди в указаному розмірі.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе в інкримінованому злочині визнав повністю і дав суду такі показання. За першим епізодом 13 квітня 2025 року обвинувачений показав, що влітку 2025 року після обіду він зайшов до магазину Юск, де побачив гарну постільну білизну й вирішив взяти 2 комплекти. Після цього він руками зірвав з білизни магніти, поклав білизну під свою куртку (за пазуху) і залишив приміщення магазину. У подальшому він продав викрадену білизну раніше незнайомій йому особі за половину її вартості, тобто за 3 000 грн, які витратив на власні потреби. За другим епізодом 30 квітня 2025 року обвинувачений повідомив, що також улітку 2025 року після обіду він знову прийшов до магазину Юск, де взяв один комплект постільної білизни та поклав його до свого пакету, після чого залишив приміщення магазину. Згодом його затримали працівники поліції, яким він добровільно видав комплект викраденої ним у магазині білизни. Обидва епізоди були зафіксовані камерами відеоспостереження магазину. Водночас обвинуваченийзазначив, що в обвинувальному акті всі обставини викладено правильно та відповідають дійсності, будь-яких заборонених методів під час досудового розслідування, у тому числі фізичного та психологічного тиску, до нього не застосовувалось.
Давши такі детальні показання, обвинувачений ОСОБА_3 просив суд не досліджувати зібрані в матеріалах справи докази, оскільки він всі фактичні обставини кримінального провадження визнає повністю та не оспорює їх.
При ухваленні вироку обвинувачений ОСОБА_3 просив суд врахувати, що він беззастережно визнає себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину за викладених вище обставин і кваліфікації, щиро кається в скоєному, готовий нести відповідальність за вчинене, має намір виправитись і не повторювати протиправної поведінки в майбутньому, а також вважає справедливим покарання, яке йому просила призначити прокурор.
Представник потерпілого ТОВ «Юск Україна» ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, з будь-якими письмовими заявами чи клопотаннями протягом усього часу розгляду справи до суду не звертався, цивільний позов під час досудового розслідування та судового розгляду не пред'явив.
За таких обставин суд, заслухавши думку учасників судового провадження, визнав за можливе з'ясувати всі обставини справи під час судового розгляду за відсутності представника потерпілого відповідно до положень ст. 325 КПК України.
Ураховуючи зазначену вище позицію обвинуваченого та беззаперечну згоду всіх присутніх учасників судового провадження на скорочений порядок дослідження доказів, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу, а також стосовно процесуальних питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку. Перед визначенням такого порядку дослідження доказів судом було детально з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, зокрема щодо часу, місця, обстановки, способу вчинення та наслідків, форми вини, мотиву й мети та інших обставин вчинення кожного епізоду інкримінованого йому злочину. При цьому суд взяв до уваги, що обвинувачений систематично та послідовно протягом усього часу розгляду справи безумовно визнавав усі обставини справи й погоджувалися з кваліфікацією вчиненого ним діяння, його показання є чіткими, мають логічний характер, об'єктивно узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, підстав для самообмови не встановлено, тому сумнівів у його волевиявленні не виникло. Переконавшись у добровільності та істинності позиції обвинуваченого та інших учасників судового провадження, судом було змістовно роз'яснено останнім, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З огляду на наведене, оскільки фактичні обставини стороною обвинувачення встановлені правильно, повністю підтверджуються й беззаперечно визнаються обвинуваченим, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 за висунутим обвинуваченнямдоведена в судовому засіданні поза будь-яким розумним сумнівом.
За встановлених обставин суд кваліфікує зазначені дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно та в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання про вид та розмір покарання, яке має бути призначено обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до статей 50, 65 КК України виходить із меж, установлених у санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, враховує положення Загальної частини Кримінального кодексу України, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_3 вчинено кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином.
При цьому обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше неодноразово судимий і відбував покарання у виді позбавлення волі, не працює, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, за місцем проживання характеризується задовільно, до лікаря-психіатра за медичною допомогою не звертався, до лікаря-нарколога звертався за медичною допомогою в період з 22.10.2009 року до 30.11.2017 року з приводу психічних та поведінкових розладів унаслідок вживання декількох психоактивних речовин (синдром залежності) та з 24.01.2020 року з приводу психічних та поведінкових розладів унаслідок вживання опіоїдів (синдром залежності).
Разом з тим суд бере до уваги, що завдана злочином шкода частково відшкодована в розмірі 3 466 грн шляхом повернення потерпілому частини викраденого майна.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.
Таким чином, при призначенні покарання суд враховує фактичні обставини справи, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обстановку й мотиви скоєння злочину, спосіб його вчинення та наслідки, кількість епізодів злочинної діяльності, перед і пост кримінальну поведінку, ставлення обвинуваченого до вчиненого, дані про його особу, зокрема, вік, стан здоров'я, наявність попередніх судимостей, відсутність роботи, родини та утриманців, перебування на обліку через наркозалежність, задовільну характеристику за місцем мешкання, наявність однієї пом'якшуючої обставини та однієї обтяжуючої обставини, часткове відшкодування потерпілому завданої злочином шкоди шляхом повернення останньому частини викраденого майна.
З огляду на наведене, ураховуючи всі зазначені вище обставини в їх сукупності, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку, що для досягнення мети покарання, виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень останньому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі та визначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання за попереднім вироком більш суворим покаранням за цим вироком.
При цьому суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_3 положень статей 69, 75 КК України, оскільки під час судового розгляду не встановлено необхідної сукупності обставин, що пом'якшують покарання, істотно знижують фактичний ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та ступінь небезпеки обвинуваченого для суспільства, який неодноразового притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних корисливих злочинів, у тому числі із застосуванням приписів ст. 75 КК України, і відбував покарання в місцях позбавлення волі, однак це не призвело до позитивних змін в його особистості та не створило в нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві, він не зробив належних висновків для себе, на шлях виправлення не став і за відсутності постійного законного джерела доходів знову вчинив умисний корисливий злочин проти власності, що свідчить про прагнення обвинуваченого одержувати матеріальну вигоду за рахунок вчинення злочинів та підвищену суспільну небезпечність останнього, тому його виправлення й перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
За встановлених обставин суд вважає, що саме таке покарання буде справедливим та адекватним характеру й небезпечності вчиненого діяння, відповідатиме тяжкості правопорушення і даним про особу винного, сприятиме необхідному виправленню останнього та попередженню скоєння ним нових кримінальних правопорушень, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» і відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
При призначенні вказаного покарання ОСОБА_3 суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який у справі «Скополла проти Італії» зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Разом з тим на підставі ч. 7 ст. 72 КК України слід зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 устрок призначеного покарання строк його тримання під цілодобовим домашнім арештом з 17 червня 2025 року до 08 липня 2025 року (дня ухилення від суду), тобто 22 дні, із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'явлено.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Згідно із ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 слід стягнути на користь держави 3 565 грн 60 коп. документально підтверджених процесуальних витрат на залучення експертів (а.к.п. 26, 71 ).
Обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку дії ухвали про обрання такого запобіжного заходу, наразі підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу судом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 3 (три) місяці.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 вересня 2025 року більш суворим покаранням за цим вироком визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять ) років 3 (три) місяці.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислюватиз дня його фактичного затримання в порядку виконання цього вироку.
Зарахувати ОСОБА_3 в строк призначеного покарання строк його тримання під цілодобовим домашнім арештом з 17 червня 2025 року до 08 липня 2025 року включно із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.
Речові докази, а саме:
- комплект постільної білизни «Stella» 200х220 синього кольору в паперовій обгортці, - вважати повернутим власнику ТОВ «Юск Україна» згідно з розпискою представника потерпілого ОСОБА_6 від 12 червня 2025 року (а.к.п. 32);
- решту речових доказів і документів - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 3 565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) грн 60 коп. процесуальних витрат на залучення експертів.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1