Справа № 196/1277/25
№ провадження 3-зв/196/3/2026
28.01.2026 року с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бабічевої Л.П.,
за участю секретаря судового засідання - Шевченко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Царичанка заяву ОСОБА_1 про відвід судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області Костюкова Дмитра Геннадійовича по справі про адміністративне правопорушення №196/1277/25 відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст. 126 ч.5, 130 ч.1 КУпАП,-
До Царичанського районного суду Дніпропетровської області 21.10.2025 р. надійшли справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.126 ч.5 КУпАП (справа №196/1277/25) та за ст.130 ч.1 КУпАП (справа №196/1278/25).
Згідно протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2025 р., вказані матеріали надійшли у провадження судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області Костюкова Д.Г.
Постановою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області Костюкова Д.Г. від 02.12.2025 р. справи про адміністративні правопорушення №196/1277/25 за ч.5 ст.126 КУпАП та №196/1278/25 за ст.130 ч.1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 об'єднано в одне провадження та присвоєно єдиний унікальний номер 196/1277/25.
16.01.2026 р. ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області Костюкова Д.Г. по справі про адміністративне правопорушення №196/1277/25 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст. 126 ч.5, 130 ч.1 КУпАП на підставі п.4 ч.1 ст.75 КПК України через наявність інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Як на підставу посилається на те, що суддя, на його переконання, виніс незаконну постанову від 02.12.2025 р. про об'єднання в одне провадження справ про адміністративні правопорушення №196/1277/25 за ч.5 ст.126 КУпАП та №196/1278/25 за ст.130 ч.1 КУпАП стосовно нього на підставі ст. 36 КУпАП; справи мають різний предмет, різні строки розгляду та різні засоби доказування; суддя постановою від 02.12.2025 р. ввів його в оману, що постанова оскарженню не підлягає та не забезпечив вручення йому постанови; не врахував приписів КУпАП про те, що у формі постанови згідно ст. 284 КУпАП можуть виноситися лише рішення по суті справи. У цьому вбачає наявність інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, тому заявляє відвід судді Костюкову Д.Г.
22 січня 2026 року протоколом автоматизованого розподілу заява про відвід судді Костюкова Д.Г. була передана на розгляд судді Бабічевій Л.П.
У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Бойко Ю.О. не з'явилися, про день, час та місце розгляду заяви про відвід судді судом були повідомлені належним чином. Від захисника ОСОБА_1 - адвоката Бойка Ю.О. до суду надійшла заява про розгляд поданої заяви про відвід судді Костюкова Д.Г. без участі заявника та його захисника через складні погодні умови, підтримують заяву про відвід судді з зазначених ОСОБА_1 підстав.
Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву про відвід, доходить такого.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, на засадах верховенства права.
У пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13.06.2007 наголошується, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутні положення, що регулюють підстави та порядок відводу (самовідводу) судді, хоча зазначені вище норми як національного законодавства так і міжнародного права вимагають від суду усунути сумніви щодо його повноважень, у разі їх виникнення. Крім того, діючі Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України; Кодекс адміністративного судочинства України передбачають відвід (самовідвід) судді, а тому в даному випадку є необхідність у застосуванні аналогії права.
Найбільш наближеним нормам до КУпАП є норми КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 80 КПК України випливає, що за наявності підстав, які визначені ст.ст. 75-79 КПК України, учасниками справи може бути заявлено відвід судді.
Згідно ч.5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що КПК України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Суд зауважує, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду".
Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Отже, у процесуальному судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована.
Право учасника справи на відвід судді є однією з гарантій права на справедливий суд.
Проте право на відвід не є абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.
Відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ'єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них.
Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ'єктивного суду.
Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, в розумінні приписів ст. ст. 75-79 КПК України.
Заявлений відвід обґрунтований тим, що, на думку заявника, існує наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
Як видно із приписів ст. 75 КПК України, метою відводу судді є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про заінтересованість у розгляді справи, впливали на об'єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.
З поданої ОСОБА_1 заяви суд не встановив жодних обставин, які б свідчили про заінтересованість судді у розгляді справи, впливали на об'єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення, викликали сумнів у його неупередженості.
Суд зазначає, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Заява не містить будь-яких об'єктивних доказів фактичної упередженості судді при розгляді зазначеної справи.
Підстав для відводу, в тому числі п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України, на який посилається ОСОБА_1 у заяві про відвід, в ході розгляду справи судом встановлено не було.
Зазначені заявником доводи не можуть бути підставою для відводу судді, оскільки фактично стосуються незгоди заявника з процесуальною діяльністю судді і не свідчать про його упередженість, необ'єктивність чи зацікавленість при виконанні процесуальних обов'язків.
Інших підстав, передбачених статтями 75, 76 КПК України, для відводу судді, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
Отже, підстави, які б унеможливлювали розгляд справи визначеним у встановленому законом порядку судом та викликали необхідність відводу судді, відсутні.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про відвід судді.
Керуючись ст.ст. 7, 245, 246 КУпАП, ст.ст. 75, 81 КПК України, суд,-
? ? У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області Костюкова Дмитра Геннадійовича по справі про адміністративне правопорушення №196/1277/25 відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст. 126 ч.5, 130 ч.1 КУпАП - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Л.П. Бабічева