29.01.26
Справа № 932/19428/25
Провадження №1-кп/932/1870/25
29 січня 2026 року Шевченківський районний суд м. Дніпро
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
за участю:
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025042110002400, відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Таджикистану, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407, ч.4 ст. 186 КК України,-
До Шевченківського районного суду міста Дніпра 8 січня 2026 року з Дніпровського апеляційного суду надійшов обвинувальний акт та додатки до нього у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407, ч.4 ст. 186 КК України. Щодо обвинуваченого обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09.02.2026 року включно.
8 січня 2026 року по кримінальному провадженню винесена ухвала про призначення підготовчого судового засідання.
У підготовчому судовому засіданні вислухавши позиції учасників процесу щодо можливості призначення справи до розгляду, судом було встановлено: що зазначена кримінальна справа підсудна Шевченківському районному суду м. Дніпро, підстав для закриття чи зупинення провадження по справі не має, обвинувальний акт та додатки до нього складені у відповідності до вимог КПК України, кримінальна справа може бути призначена до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
З метою підготовки кримінальної справи до розгляду прокурором заявлене клопотання щодо приєднання до обвинувального акту матеріалів кримінального провадження в одному томі.
Вислухавши думку учасників процесу, з метою підготовки справи до розгляду суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та долучити до обвинувального акту матеріали кримінального провадження в одному томі, оскільки вони містять письмові докази по справі, документи щодо порядку та способу їх отримання, документи щодо характеристики особистості обвинуваченого, а також дотримання його права на захист.
Також прокурором заявлене клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів з тих підстав, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні тяжких злочинів, передбачених ч.5 ст. 407, ч.4 ст. 186 КК України, за які передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк до десяти років, він є військовослужбовцем, а тому існують ризики, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду, впливати на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, може вчинити інше кримінальне правопорушення або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Застосування більш м'яких запобіжних заходів вважав недоцільним, та без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Захисник адвокат ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора і просив змінити запобіжний захід на домашній арешт за місцем його проживання у хостелі.
Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 до розгляду кримінальної справи по суті на строк шістдесят днів, а у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт, суд вважає необхідним відмовити, виходячи з наступного.
ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні тяжких злочинів, передбачених ч.5 ст. 407, ч.4 ст. 186 КК України проти встановленого порядку несення військової служби та проти власності, за які передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строком до десяти років, він раніше судимий, є військовослужбовцем військової служби, постійного місця проживання не має, не має міцних соціальних зв'язків та утриманців, з врахуванням обставин скоєння кримінальних правопорушень, а також з урахуванням стадії процесу, коли потерпіла та свідки обвинувачення не допитані, а матеріали кримінального провадження у тому числі протоколи допиту зазначених осіб відкриті стороні захисту, реально існують обґрунтовані ризики, що він буде переховуватися від суду, може незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення або іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню.
Суд вважає, що ризики, які враховувалися судом при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред'явленого останньому обвинувачення, а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправного діяння, в якому він обвинувачується, його особистість, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд, також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту та суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Крім того, ризик втечі має оцінюватися у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Також суд враховує, що наразі на території України введений воєнний стан, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень та якісно погіршує криміногенну обстановку.
На підставі викладеного суд, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора і продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт, суд вважає необхідним відмовити.
З урахуванням положень ст.ст. 182, 183 КПК України, тяжкості та обставин вчинення злочинів суд не вбачає підстав для визначення обвинуваченому застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 194, 314, 336, 372, 376 КПК України, суд, -
Призначити кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407, ч.4 ст. 186 КК України до розгляду у судовому засіданні на 10.30 год. 30 січня 2026 року.
Розгляд справи проводити у відкритому судовому засіданні одноособово суддею, з викликом:
- прокурора ОСОБА_3
- захисника адвоката ОСОБА_4
- потерпілої ОСОБА_6
- обвинуваченого ОСОБА_5 .
Приєднати до обвинувального акту з додатками матеріали кримінального провадження № 12025042110002400 в одному томі.
Клопотання прокурора про продовження строку застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити.
У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.
Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 29 березня 2026 року включно.
Ухвала суду оскарженню не підлягає, на ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення в частині вирішення питань застосування запобіжного заходу.
Суддя Шевченківського районного суду
м. Дніпро ОСОБА_1