Провадження № 1-КП-932-22-26
Справа № 932/20203/25
іменем УКРАЇНИ
29 січня 2026 року Шевченківський районний суд
міста Дніпра
у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Миколаївка, Софіївського району Дніпропетровської області, громадянина України, який має неповну середню освіту, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого на підставі ст.89 КК України,
у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, (внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025047170000082 від 11.08.2025),-
10 серпня 2025 року, приблизно о 19 год. 00 хв., ОСОБА_4 , знаходячись на залізничній платформі станції «Зустрічна» регіональної філії «Придніпровська залізниця АТ «Українська залізниця» у приміському електропоїзді сполученням Апостолове-Дніпро-Лоцманський, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, маючи умисел та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння у вигляді заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя в момент заподіяння, та бажаючи настання вказаних наслідків, наніс потерпілому ОСОБА_5 три удари кулаком правої руки в область щелепи зліва, від яких потерпілий не втримав рівновагу та впав спиною на землю.
Після чого, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій умисел, схилився над потерпілим ОСОБА_5 та наніс останньому три удари кулаком правої руки в область щелепи зліва, тим самим спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді: перелому нижньої щелепи зліва в області кута, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я, строком понад три тижні (більш, як 21 день).
Враховуючи наведене, суд визнає обвинуваченого ОСОБА_4 винним у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а його умисні дії, що виразилися в спричиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
Суд вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами у їх сукупності, дослідженими судом у судовому засіданні.
Поясненнями обвинуваченого ОСОБА_4 , який вину визнав повністю та пояснив, що 10.08.2025, він знаходився у приміському електропоїзді сполученням Апостолове-Дніпро-Лоцманський. В потягу також перебував раніше незнайомий йому ОСОБА_5 , який перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння висловлювався нецензурною лайкою. З цього приводу він підійшов до нього та зробив йому зауваження. Останній виразився на його адресу нецензурною лайкою. Приблизно о 19 год. 00 хв., на станції «Зустрічна», він та потерпілий вийшли. Він, бажаю з'ясувати з ОСОБА_5 стосунки із-за раніше виниклого конфлікту, підійшов до потерпілого і став з ним розмовляти. Однак, той знову почав виражатися на його адресу нецензурною лайкою. Після цього він три рази кулаком вдарив потерпілого в щелепу, від чого той впав на землю. Потім він схилився над ОСОБА_5 та ще три рази вдарив кулаком в область щелепи. В скоєному щиро кається, просить суворо не наказувати.
А також дослідженими судом письмовими доказами по справі:
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.09.2025, відповідно якого потерпілий ОСОБА_5 на фотознімку №4 впізнав обвинуваченого ОСОБА_4 , як особу, яка 10.08.2025, приблизно о 19 год. 00 хв., на залізничній платформі станції «Зустрічна» регіональної філії «Придніпровська залізниця АТ «Українська залізниця», спричинила йому тілесні ушкодження ( а.с.25-28);
-протоколом огляду від 23.09.2025 та фототаблицею до нього, відповідно якого було огляднуто відеозапис на якому потерпілий ОСОБА_5 впізнав обвинуваченого ОСОБА_4 , як особу, яка 10.08.2025, приблизно о 19 год. 00 хв., на залізничній платформі станції «Зустрічна» регіональної філії «Придніпровська залізниця АТ «Українська залізниця», спричинила йому тілесні ушкодження ( а.с.29-31);
-протоколом проведення слідчого експерименту від 23.09.2025 та фототаблицею до нього, відповідно якого потерпілий ОСОБА_5 показав та розказав механізм та спосіб спричинення йому тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_4 (а.с.32-37);
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.11.2025, відповідно якого свідок ОСОБА_6 на фотознімку №2 впізнав обвинуваченого ОСОБА_4 , як особу, яка 10.08.2025, приблизно о 19 год. 00 хв., на залізничній платформі станції «Зустрічна» регіональної філії «Придніпровська залізниця АТ «Українська залізниця», спричинила ОСОБА_5 тілесні ушкодження (а.с.52-55);
-протоколом проведення слідчого експерименту від 05.11.2025 та фототаблицею до нього, відповідно якого свідок ОСОБА_6 показав та розказав механізм та спосіб спричинення потерпілому ОСОБА_5 тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_4 (а.с.56-61);
-висновком експерта № 3241-е від 28.10.2025, відповідно якого у потерпілого ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: перелому нижньої щелепи зліва в області кута - спричинено від механічної дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою напівжорсткою контактуючою поверхнею, що діяв (діяли) в область нижньої щелепи, яким могла бути і рука стиснута в кулак або інші предмети з аналогічними травмуючими властивостями. Враховуючи характер та локалізацію виявленого тілесного ушкодження, дані медичної документації, можливо вказати, що воно отримано незадовго до надходження на стаціонарне лікування в КП «Дніпропетровська обласна клінична лікарня ім.І.І.Месникова» ДОР», тобто і в термін на який вказує обстежуваний та вказано дізнавачем в постанові. За своїм характером виявлене тілесне ушкодження відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовлює тривалий розлад здоров'я, строком понад три тижні (більш, як 21 день) та відсутні ознаки небезпеки для життя, згідно пунктів 2.2.1 та 2.2.2 «правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затвердженого наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6 - термін зрощення кісткової тканини понад 21-ну добу. Враховуючи характер та локалізацію виявленого тілесного ушкодження, можливо вказати, що воно не є характерним для спричинення при падінні з висоти власного зросту (а.с.65-67).
-протоколом проведення слідчого експерименту від 02.12.2025 та фототаблицею до нього, відповідно якого обвинувачений ОСОБА_4 показав та розказав механізм та спосіб спричинення потерпілому ОСОБА_5 тілесних ушкоджень (а.с.108-111);
-додатковим висновком експерта № 3681е від 12.12.2025, відповідно якого локалізація та характер виявленого тілесного ушкодження, механізм його спричинення встановлений при проведенні судово-медичної експертизи, не суперечать механізму, локалізації та характеру на які вказує потерпілий ОСОБА_5 в ході проведення слідчого експерименту за його участі. Локалізація та характер виявленого у ОСОБА_5 тілесного ушкодження, механізм його спричинення встановлений при проведенні судово-медичної експертизи, не суперечать механізму, локалізації та характеру на які вказує підозрюваний ОСОБА_4 в ході проведення слідчого експерименту за його участі (а.с.117-119).
Суд вважає вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, повністю встановленою та доведеною, оскільки досліджені вищезазначені докази отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, вони мають значення для кримінального провадження та відповідають фактичним обставинам справи, а умисні дії ОСОБА_4 , які виразилися в спричиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків передбачених у статті 121 цього кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, правильно кваліфіковані за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
Відповідно до ст.349 КПК України, інші докази, подані на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення не досліджені у судовому засіданні, у зв'язку з визнанням їх дослідження недоцільним, оскільки ОСОБА_4 повністю визнав свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погоджується з кваліфікацією вчиненого діяння, ні прокурор, ні потерпілий не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин та фактичні обставини справи ніким не оспорюються.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує, що кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_4 віднесене до категорії нетяжкого злочину, а також особу обвинуваченого, який є особою, яка не має судимості, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі у межах визначених санкцією частини 1 статті 122 Кримінального кодексу України. Враховуючи тяжкість скоєного ОСОБА_4 злочину, обставини вчинення кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, який в скоєному щиро розкаюється, та також враховуючи думку потерпілого, висловлену у його заяві, який просив не позбавляти обвинуваченого волі, суд знаходить можливим виправлення обвинуваченого без відбування покарання і на підставі ст.75 КК України суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.1, п.2 ч.1 ст.76 КК України, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст.ст.369-371, ст.ст.373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 року іспитового строку не скоїть нового злочину, зобов'язавши його відповідно до п.1 та п.2 ч.1 ст.76 КК України повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з'являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації.
На вирок суду з підстав, передбачених ст.394 КПК України, може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Шевченківський районний суд міста Дніпра, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя
Шевченківського районного суду ОСОБА_1
міста Дніпра