Справа № 909/1347/25
про залишення позову без розгляду
29.01.2026 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Карпінець Г. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Управління житлово-комунального господарства Калуської міської ради
(вул. вул. Євшана, буд. 9, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300)
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Карпатнафтобуд"
(вул. Козорica, буд 2, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300)
про стягнення коштів у сумі 40 333, 20 гривень вартості завищених виконаних робіт,
за участі:
від позивача: представник в судове засідання не з'явився,
від відповідача: представник в судове засідання не з'явився,
Управління житлово-комунального господарства Калуської міської ради звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою (вх. № 10165/25 від 18.11.2025) до Товариства з додатковою відповідальністю "Карпатнафтобуд" про стягнення коштів у сумі 40 333, 20 гривень вартості завищених виконаних робіт.
Ухвалою від 20.11.2025 суд залишив позовну заяву без руху та встановив позивачу строк та спосіб усунення недоліків.
02.12.2025 за вх. № 19724/25 через канцелярію суду від Управління житлово-комунального господарства Калуської міської ради надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 05.12.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи; розгляд справи по суті призначив на 08.01.2026; зобов'язав сторони подати заяви по суті спору, зокрема: відповідачу встановив 15 - ти денний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов.
29.12.2025 за вх. № 21119/25 до канцелярії суду від Товариства з додатковою відповідальністю "Карпатнафтобуд" надійшов відзив на позовну заяву.
05.01.2025 за вх. № 103/26 до канцелярії суду від Товариства з додатковою відповідальністю "Карпатнафтобуд" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.
08.01.2026 суд відклав розгляд справи по суті на 29.01.2026.
У судові засідання 08.01.2026 та 29.01.2026 представник позивача не прибув, про причини неприбуття суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності суду не подав.
При цьому, про дату, час і місце судових засідань позивач був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи наявні відповідні довідки про доставку електронних документів в електронний кабінет позивача.
У частині 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
В постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 сформульовано висновок про те, що системний аналіз змісту наведених норм Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності. При цьому така процесуальна дія суду не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
У постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформувала висновок щодо застосування частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статі 226 Господарського процесуального кодексу України без установлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам і визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.
У наведеній постанові наголошено на праві позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, здійснюючи аналіз частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, також виснувала, що виключенням для обов'язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто суд розглядає справу по суті за умов, якщо: позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з'ясувати, чи не перешкоджає нез'явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача).
Положення цих норм не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судом у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
У цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.
Отже, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду здійснила аналіз та надала характеристику за методом правового регулювання нормам, закріпленим у частині 4 статті 202 та у пункті 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, вказуючи на те, що вони є імперативними та у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Як вже було зазначено судом, позивач, якого суд викликав у судові засідання 08.01.2026 та 29.01.2026 та якого про дату, час і місце проведення розгляду справи по суті було повідомлено належним чином, у судові засідання не з'явився, про причини свого нез'явлення суд не повідомив та заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
За приписами частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
З наведеного випливає, що з моменту відкриття провадження у справі, яка розглядається, позивач був зобов'язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин, Господарський суд залишає без розгляду позов Управління житлово-комунального господарства Калуської міської ради до Товариства з додатковою відповідальністю "Карпатнафтобуд" про стягнення коштів у сумі 40 333, 20 гривень вартості завищених виконаних робіт.
Згідно частини 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Разом із тим, пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Оскільки позов залишено без розгляду у зв'язку з неприбуттям позивача та неподанням ним заяви про розгляд справи за його відсутності, судові витрати йому не відшкодовуються.
Окрім того, суд звертає увагу позивача на те, що згідно із частиною 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись частиною 4 статті 202, пунктом 4 частини 1 статті 226, статтями 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Управління житлово-комунального господарства Калуської міської ради до Товариства з додатковою відповідальністю "Карпатнафтобуд" про стягнення коштів у сумі 40 333, 20 гривень вартості завищених виконаних робіт - залишити без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили 29.01.2026 та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в строки та порядку, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
3. Ухвала складена та підписана 29.01.2026.
Суддя В. В. Михайлишин