Постанова від 21.01.2026 по справі 921/187/25

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2026 р. Справа №921/187/25

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Панова І.Ю.,

Суддів Зварич О.В.,

Скрипчук О.С.,

Секретар судового засідання: Фарина Х.І.

за участю представників сторін:

від відповідача: ТзОВ "ФМК" - Фомічов І.О.,

від позивача: ТзОВ "Оператор газотранспортної системи України" - Журавель О.В.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" б/н від 28.07.2025 (вх. №01-05/2338/25 від 29.07.2025) та матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМК" б/н від 31.07.2025 (вх. №01-05/2381/25 від 01.08.2025)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.07.2025 (повний текст рішення складено 11.07.2025)

у справі №921/187/25 (суддя Охотницька Н.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМК"

про стягнення 22 297 700,88 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви та оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

27.03.2025 до Господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМК" про стягнення 22 297 700,88 грн, з яких: 22 123 295,88 грн - пеня та 174 405,00 грн - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач неналежно виконав умови Договору №4600009000 від 12.02.2024 в частині своєчасного надання послуг з технічного огляду та випробувань (експертне обстеження (технічне діагностування) та технічний огляд (первинний, періодичний (черговий), позачерговий) обладнання, що працює під тиском).

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 07.07.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України": 221 232 грн 96 коп. пені; 174 405 грн - штрафу; 334 465 грн 51 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.07.2025 року у справі №921/187/25 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 21 902 062,92 грн та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

На думку скаржника, розмір пені та штрафу узгоджено сторонами в договорі, а тому відповідач повинен нести відповідальність в повному обсязі згідно умов договору.

Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено порушення відповідачем строків, вказаних у договорі, але безпідставно зменшено розмір пені на 99%.

На думку скаржника, відсутні виняткові обставини для зменшення розміру нарахованої ним пені, судом першої інстанції не враховано ступінь виконання та причини неналежного виконання зобов'язання відповідачем.

Скаржник просив врахувати, що він є підприємством критичної інфраструктури та забезпечує функціонування газотранспортної системи, в тому числі її обслуговування, що потребує значних матеріальних витрат.

01.08.2025 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМК", в якій товариство просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.07.2025 у справі №921/187/25 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

На думку скаржника, повідомлення про настання істотної зміни обставин, яке було здійснено ним 13.06.2024, до моменту розірвання договору між сторонами, яке відбулось 17.09.2024, є підставою для відмови позивачу в позові у стягненні пені.

Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено факт неможливості виконання умов договору з 13.06.2024.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції не врахував доводи Відповідача та дійшов хибної думки, що положення Договору є чіткими і не потребують додаткового тлумачення. В свою чергу, враховуючи положення законодавства, звичайну поведінку позивача та суть договірних правовідносин, яка склалась між сторонами, а також враховуючи зміст договору в інших його частинах і правила тлумачення договору, необхідно трактувати розмір пені, визначеної в п. 9.2.1 Договору в розумінні 0,1 %( нуль цілих одна десята відсотка) від суми прострочених зобов'язань та здійснити відповідний розрахунок пені за відповідним відсотком.

Відповідно протоколу розподілу судової справи між суддями від 29.07.2025 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Матущак О.І.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" б/н від 28.07.2025 (вх. №01-05/2338/25 від 29.07.2025) на рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.07.2025 у справі №921/187/25.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМК" б/н від 31.07.2025 (вх. №01-05/2381/25 від 01.08.2025) на рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.07.2025 у справі №921/187/25, а також об'єднано розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМК" в одне апеляційне провадження.

14.08.2025 до апеляційного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому товариство просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМК".

18.08.2025 до Західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМК" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому товариство просить відмовити в повному обсязі в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та задовольнити апеляційну скаргу ТзОВ "ФМК".

Ухвалою суду від 15.09.2025 призначено розгляд справи на 07.10.2025.

У зв'язку із відпусткою головуючої судді Панової І.Ю. та члена колегії судді Зварич О.В. судове засідання 07.10.2025 не відбулось.

Ухвалою суду від 13.10.2025 призначено розгляд справи на 11.11.2025.

Відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2025 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Скрипчук О.С.

Ухвалою суду від 11.11.2025 відкладено розгляд справи на 09.12.2025.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2025 розгляд справи відкладено на 21.01.2026.

Відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.01.2026 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

12 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (як Замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФМК" (як Виконавцем) укладено Договір №4600009000 про закупівлю послуг (далі - Договір) (Том 1, а.с. 29-41).

Відповідно до п.1.1 Договору Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати Послуги з технічного огляду та випробовувань (Експертне обстеження (технічне діагностування) та технічний огляд (первинний, періодичний (черговий), позачерговий) обладнання, що працює підтиском) (далі - Послуги), а Замовник зобов'язується оплатити такі Послуги.

Згідно п.п. 1.2., 1.3 Договору, обсяг Послуг та вимоги до їх надання, перелік обладнання, щодо якого повинні бути надані Послуги, (далі також - обладнання) визначено в Додатку 1 до цього Договору.

Обсяги закупівлі можуть бути зменшені з урахуванням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" або іншого нормативно-правового акту, що визначає підстави для зміни істотних умов договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг протягом періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

У розділі 2 Договору сторони погодили умови щодо ціни Договору, а саме вартість Послуг, що є ціною Договору, становить 4 272 271,20 грн, у тому числі ПДВ - 712 045,20 грн (п.2.1).

За змістом п. 2.2 Договору, ціна Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (із змінами та доповненнями) або іншого нормативно-правового акту, що визначає підстави для зміни істотних умов договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг протягом періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, про що Сторони укладають відповідну додаткову угоду.

Розрахунок вартості Послуг визначений у Додатку 2 до цього Договору (п.2.3 Договору).

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2 Договору, оплата Послуг за цим Договором проводиться за фактом надання Послуг на підставі підписаного уповноваженими представниками Сторін кожного акту наданих послуг.

Оплата наданих Послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця, зазначений в розділі 18 цього Договору, не раніше 30 (тридцяти) календарних днів та не пізніше 45 (сорока п'яти) календарних днів з дня підписання уповноваженими представниками Сторін відповідного акту наданих послуг.

Відповідно до пунктів 4.1., 4.2 Договору місце надання Послуг визначено у Додатку 1 до Договору. Якщо місце надання Послуг у Додатку А до Додатку 1 до Договору не визначено, таке місце надання Послуг зазначається у відповідному письмовому листі-виклику, що надається Замовником Виконавцеві. Загальний строк надання Послуг - до 31.12.2024р.

Згідно п. 4.3. Договору Виконавець зобов'язаний надати Послуги по кожній одиниці обладнання не пізніше граничної дати строку надання Послуг, визначеної у Додатку А до Додатку 1 до Договору, та не раніше ніж 90 (дев'яносто) календарних днів до такої граничної дати строку надання Послуг або, якщо така гранична дата строку надання Послуг у Додатку 1 до Договору не визначена, Виконавець зобов'язаний надати Послуги у строк, що визначений у відповідному письмовому листі-виклику, що надається Замовником Виконавцеві, відповідно до умов Додатку А до Додатку 1 до Договору. При цьому, Замовник зобов'язується надавати письмові листи-виклики заздалегідь, не менше ніж за 14 (чотирнадцять) календарних днів до початку строку надання Послуг. Виконавець має право надати Послуги раніше строку, зазначеного в письмовому листі-виклику Замовника.

У разі якщо Договір укладено пізніше ніж за 7 (сім) робочих днів до граничної дати надання Послуг, визначеної у Додатку А до Додатку 1 до Договору, Виконавець зобов'язаний надати Послуги по відповідній одиниці обладнання протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати укладання Договору.

Факт надання Послуг Виконавцем підтверджується підписаними Сторонами актами наданих послуг. Датою надання Послуг стосовно кожної одиниці обладнання вважається дата акту наданих послуг щодо цього обладнання (п.5.1 Договору).

За результатами надання Послуг за місяць, не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, Виконавець зобов'язаний оформити та надати Замовнику підписаний зі своєї сторони акт наданих послуг (за формою, що визначена у Додатку 3 до Договору), а Замовник зобов'язаний протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання підписаного Виконавцем акту наданих послуг надати Виконавцю підписаний зі своєї сторони акт наданих послуг або у вказаний строк надати Виконавцю мотивовану відмову від прийняття Послуг (п.5.2. Договору).

Пунктом 6.3.1, 6.4. Договору передбачено, що Виконавець зобов'язаний надати Послуги належним чином в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, та має право своєчасно та в повному обсязі отримати оплату належним чином наданих Послуг.

Пунктом 9.2.1 Договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасного надання Послуг до Виконавця застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 (нуль цілих однієї десятої) вартості Послуг за кожен день прострочення їх надання, а при порушенні строку надання Послуг більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів Виконавець додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вартості Послуг.

Відповідно до п.п. 9.4, 9.5 Договору, Сторони погодили, що нарахування штрафних санкцій починається з дня, що є наступним після останнього дня строку надання Послуг, і закінчується в день, що передує дню належного надання Послуг в повному обсязі. Сплата пені та/або штрафу не звільняє Виконавця від виконання зобов'язань за Договором.

Пунктом 11.1 Договору передбачено, що жодна зі Сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов Договору у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, зокрема, але не виключно: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, заборонних дій (актів) держави, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами І стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Сторони погоджуються, що оскільки відносини між ними, врегульовані цим Договором, виникли під час дії воєнного стану на території України, воєнний стан не може бути надзвичайною та невідворотною обставиною (форс-мажорною обставиною), що об'єктивно унеможливлює виконання зобов'язань, передбачених умовами Договору.

Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим Договором внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), повинна не пізніше, ніж протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі (п.11.2. Договору).

Відповідно до п.14.1, 14.2 Договору, останній набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 16.02.2025 (включно), в частині гарантійних зобов'язань - до закінчення Гарантійного строку, а в частині розрахунків - до повного їх здійснення.

Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від виконання зобов'язань, взятих на себе за цим Договором, та від відповідальності за його порушення, яке мало місце лід час дії Договору.

Замовник має право в односторонньому порядку достроково розірвати цей Договір, повідомивши в письмовій формі Виконавця шляхом направлення відповідного повідомлення із зазначенням дати розірвання Договору на адресу Виконавця, вказану у розділі 18 Договору, та/або на електронну адресу Виконавця, вказану в п.17.11. цього Договору. Договір вважається розірваним (припиненим) з дати, зазначеної в повідомленні Замовника. При цьому будь-які витрати (збитки) Виконавцю не відшкодовуються (п.14.3 Договору).

Замовник має право на підставі ч.3 ст.651 Цивільного кодексу України в односторонньому порядку відмовитися від цього Договору, якщо Виконавець не виконує або виконує неналежним чином умови цього Договору, а також надає Послуги неякісно (з порушенням вимог чинного законодавства та/або умов Договору), повідомивши його про це у письмовій формі шляхом направлення відповідного повідомлення із зазначенням дати розірвання Договору на адресу Виконавця, вказану в розділі 18 Договору, та/або на електронну адресу Виконавця, вказану в п. 17.11. цього Договору. У цьому випадку Договір вважається розірваним (припиненим) з дати, зазначеної в повідомленні Замовника. При цьому будь-які витрати (збитки) Виконавцю не відшкодовуються (п.14.4. Договору).

В п.17.1. Договору зазначено, що Виконавець гарантує, що має всі необхідні дозволи, ліцензії, сертифікати для надання Послуг.

Всі зміни і доповнення до цього Договору вносяться шляхом укладення відповідної додаткової угоди до Договору, яка підписується уповноваженими представниками Сторін та є невід'ємною частиною цього Договору (п.17.2. Договору).

Пунктом 17.13 Договору передбачено, що невід'ємною частиною цього Договору є такі додатки:

17.13.1. Додаток 1. Технічні, якісні та кількісні характеристики Послуг з "Експертного обстеження (технічного діагностування) та технічного огляду (первинного, періодичного (чергового), позачергового) обладнання, що працює під тиском".

17.13.2. Додаток 2. Прейскурант вартості Послуг з експертного обстеження (технічного діагностування) та технічного огляду (первинного, періодичного (чергового), позачергового) обладнання, що працює під тиском.

17.13.3. Додаток 3. Форма "Акт наданих Послуг".

Вказаний договір містить підписи представників сторін, які скріплені відтисками їх печаток.

03 травня 2024 року сторонами підписано Додаткову угоду №1 до Договору про закупівлю послуги №4600009000 від 12.02.2024, відповідно до якої, керуючись підпунктом 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178, Сторони дійшли згоди внести наступні зміни до Договору, зокрема:

- Додаток А до додатку №1 "Перелік обладнання (посудин), що працюють під тиском що підлягають технічному огляду та експертному обстеженню" до Договору викладено в редакції Додатку 1 до даної Додаткової угоди.

- Додаток 2 "Прейскурант вартості Послуг з експертного обстеження (технічного діагностування) та технічного огляду (первинного, періодичного (чергового), позачергового) обладнання, що працює під тиском" до Договору викладено в редакції Додатку 2 до даної Додаткової угоди.

Ця Додаткова угода до Договору складена у двох примірниках, по одному примірнику для кожної із Сторін, які мають однакову юридичну силу і є невід'ємною частиною Договору.

Із матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору №4600009000 від 12.02.2024 про закупівлю послуг, позивач звертався до відповідача з вимогами:

- №ТОВВИХ-24-5182 від 04.04.2024 про сплату штрафних санкцій (пені в розмірі 0,1%) в сумі 126,72 грн у строк до 14.04.2024 у зв'язку із порушеннями граничних термінів надання Послуг по позиціях №№ 424, 425, 431, 432 Додатку А до Додатку №1 до Договору;

- №ТОВВИХ-24-7296 від 15.05.2024 про сплату штрафних санкцій (пені в розмірі 0,1%) в сумі 50,40 грн у строк до 23.05.2024, у зв'язку із порушеннями граничних термінів надання Послуг по позиціях №№ 184, 185, 189, 193 Додатку А до Додатку №1 до Договору;

- №ТОВВИХ-24-9452 від 24.06.2024 про сплату штрафних санкцій: пені в розмірі 0,1% в сумі 333,00 грн та 7% штрафу в сумі 252,00 грн у строк до 01.07.2024, у зв'язку із порушеннями граничних термінів надання Послуг по позиціях №№ 815, 816 Додатку А до Додатку №1 до Договору.

Також, позивач звернувся до відповідача з листом №ТОВВИХ-24-7435 від 17.05.2024, у якому повідомив ТОВ "ФМК" про те, що з 15 травня 2024 року набрав чинності Наказ Міністерства економіки України №17954 від 27.11.2023, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.01.2024 за №76/41421 "Про затвердження Вимог до суб'єктів господарювання, які мають намір виконувати (виконують) експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва, проводити (проводять) технічний огляд, експертне обстеження (технічне діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки".

Зазначив, що пунктом 9 "Вимог до суб'єктів господарювання, які мають намір виконувати (виконують) експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва, проводити (проводять) технічний огляд, експертне обстеження (технічне діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки", передбачено, що суб'єкти господарювання, які зазначені у підпункті 2 пункту І цих Вимог, разом з виконанням вимог підпунктів 2 - 6 пункту 7 цих Вимог, повинні:

1) бути акредитованими національним органом України з акредитації як органи з інспектування, що здійснюють інспектування як третя сторона;

2) для виконання завдань, що визначені сферою їх акредитації, у передбачених законодавством випадках, організаційно-методичними та експлуатаційними документами провадити відповідні випробування власною або залученою на підставі укладених договорів, акредитованою національнім органом України з акредитації випробувальною лабораторією, яка має не менше двох фахівців не нижче другого рівня кваліфікації з кожного застосовуваного методу контролю, які мають підтверджену кваліфікацію у встановленому законодавством про охорону праці порядку та па умовах трудового договору виконують свої завдання.

Згідно п.4 Наказу, останній набирає чинності через три місяці з дня його офіційного опублікування, крім підпункту 1 пункту 9 Вимог до суб'єктів господарювання, які мають намір виконувати (виконують) експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва, проводити (проводять) технічний огляд, експертне обстеження (технічне діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджених цим наказом, який набирає чинності через три місяці з дня набрання чинності цим наказом, та підпункту 2 пункту 12 Вимог до суб'єктів господарювання, які мають намір виконувати (виконують) експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва, проводити (проводять) технічний огляд, експертне обстеження (технічне діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджених цим наказом, який набирає чинності через два роки з дня набрання чинності цим наказом.

Позивач повідомив відповідача про те, що підпункт 1 пункту 9 Вимог набирає чинності з 15.08.2024, а підпункт 2 пункту 9 Вимог набрав чинності 15.05.2024, та просив з метою дотримання вимог законодавства при наданні послуг з експертного обстеження та технічного огляду обладнання, що працює під тиском, до 24.05.2024 надати підтверджуючі документи, щодо відповідності організації та послуг, які надаються по Договору №4600009000 від 12.02.2024, вимогам Наказу Міністерства економіки України №17954 від 27.11.2023, а саме атестат акредитації випробувальної лабораторії, виданий національним органом України з акредитації зі сферою акредитації, що відповідає методам неруйнівного контролю, що виконуються під час експертного обстеження обладнання, що працює під тиском.

17.06.2024 позивачем отримано Повідомлення ТОВ "ФМК" вих.№Т-01/06 від 13.06.2024 про істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, у якому останнє, серед іншого вказує на те, що станом на момент укладення Договору ТОВ "ФМК" мало відповідати вимогам до спеціалізованих та експертних організацій, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №687, затвердженого Наказом Держгірпромнагляду від 03.09.2007 №195 (як єдиному нормативно-правовому акту, що визначав вимоги до виконавців відповідних видів послуг). Згідно з останньою редакцією Наказу №195 від 03.09.2007 були відсутні вимоги щодо наявності у виконавця послуг акредитації як органу оцінки відповідності та наявності лабораторії акредитованої національним органом України з акредитації.

ТОВ "ФМК" зазначило, що укладаючи Договір №4600009000 за наслідками участі в публічній закупівлі, розраховувало на те, що достатніми доказами як кваліфікації ТОВ "ФМК", так і відповідності вимогам чинного законодавства буде саме наявність дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та декларацій відповідності матеріально-технічної бази ТОВ "ФМК" вимогам законодавства з охорони праці.

Крім того відповідач просив врахувати, що станом на день підписання Договору не було офіційно опубліковано Наказ Міністерства економіки України №17954 від 27.11.2023, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.01.2024 за №76/41421 "Про затвердження Вимог до суб'єктів господарювання, які мають намір виконувати (виконують) експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва, проводити (проводять) технічний огляд, експертне обстеження (технічне діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки". Відповідно, на момент укладання Договору Сторони не могли знати ані про його офіційний зміст, ані про факт прийняття відповідного наказу як такого. Наказ Мінекономіки №17954 було офіційно опубліковано лише 15.02.2024 (тобто після підписання сторонами Договору). Отже, укладаючи Договір про публічну закупівлю, ТОВ "ФМК" не могло і не повинне було передбачити подальшу зміну у вимогах, до експертних організацій, які проводять експертне обстеження та технічне діагностування обладнання підвищеної небезпеки.

Як зазначено у Повідомленні, відповідна вимога позивача (№ТОВВИХ-24-7435 від 17.05.2024) та сам факт набуття чинності Наказом Мінекономіки №17954, свідчать про істотну зміну обставин, яку сторони не могли передбачити в момент укладення договору. А оскільки ТОВ "ФМК" не має акредитованої в Національному органі з акредитації лабораторії і відповідна вимога не висувалась на момент укладення Договору ані чинним на той момент законодавством, ані вимогами тендерної документації чи самого договору, після набрання чинності Наказу №17954 та висування ТОВ "Оператор ГТС України" вимоги надати атестат акредитації випробувальної лабораторії, виданий національним органом України з акредитації зі сферою акредитації, що відповідає методам неруйнівного контролю, для ТОВ "ФМК" склались умови, за яких Товариство не укладало би Договір №4600009000, якби вони діяли на момент укладення Договору.

Додатково обставина істотної зміни умов Договору №4600009000 підтверджується Висновком Одеської регіональної ТПП №2003-14/139 від 11.06.2024 про настання істотної зміни обставин (HARDSHIP).

Враховуючи викладене, відповідач повідомив позивача про те, що продовження дії Договору №4600009000 не вбачається можливим і не відповідає інтересам жодної зі сторін в результаті обставини, яка не залежить від жодної зі сторін та не могла бути передбачена в момент укладення Договору, а саме - внесення змін в законодавство, що регулює правовідносини за договором. У зв'язку з викладеним, враховуючи положення ч. 1 ст. 652 ЦК України ТОВ "ФМК" запропонувало ТОВ "Оператор ГТС України" достроково розірвати Договір №4600009000 від 12.02.2024 на надання послуг з технічного огляду та випробовувань (Експертне обстеження (технічне діагностування) та технічний огляд (первинний, періодичний (черговий), позачерговий) обладнання, що працює під тиском).

Згідно доданого до листа Висновку Одеської регіональної торгово-промислової палати про настання істотної обставини (HARDSHIP) №2003-14/139 від 11.06.2024, наданому за результатами розгляду заяви №ФМ/Ж-1 від 07.06.2024 Замовника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМК", Одеська регіональна торгово-промислова палата, керуючись ч.1 ст.652 ЦК України, ст. 3, 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997, засвідчила настання істотної зміни обставин, що складаються з сукупності негативних факторів, які впливають на виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ФМК" своїх зобов'язань, у зв'язку з внесенням змін до чинного законодавства, яке регулює вимоги до спеціалізованих експертних організацій, що надають послуги технічний огляд, експертне обстеження (технічне діагностування) машин механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме необхідності мати власну або залучену на підставі укладених договорів, акредитовану національним органом України з акредитації випробувальну лабораторію. В результаті відповідних змін до чинного законодавства після укладення договору, зазначена обставина вплинула на можливість виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ФМК" своїх зобов'язань за Договором №4600009000 від 12.02.2024 на надання послуг з технічного огляду та випробовувань (Експертне обстеження (технічне діагностування) та технічний огляд (первинний, періодичний (черговий), позачерговий) обладнання, що працює під тиском).

У відповідь на вказане звернення, позивач у листі №ТОВВИХ-24-13162 від 26.08.2024 повідомив ТОВ "ФМК" про те, що погоджується із пропозицією достроково розірвати Договір на підставі зміни істотних обставин, якими сторони керувалися при укладенні Договору та направив відповідачу 2 примірники Угоди про розірвання Договору №4600009000 від 12.02.2024 для підписання.

Надалі листом №ТОВВИХ-24-14557 від 23.09.2024 ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" повідомив ТОВ "ФМК" про розірвання Договору №4600009000 від 12.02.2024 за взаємною згодою сторін, відповідно до ч.1 ст.652 Цивільного кодексу України, у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладанні Договору. Договір вважається розірваним, а зобов'язання за Договором - припиненими, починаючи з дати підписання Угоди про розірвання договору - 17 вересня 2024 року. У той же час, зазначив, що розірвання Договору не звільняє від відповідальності за раніше допущені порушення Виконавцем своїх зобов'язань за Договором, що мало місце до дати розірвання.

До матеріалів справи долучено копію підписаної сторонами Угоди від 17.09.2024 про розірвання договору Послуги з технічного огляду та випробувань (Експертне обстеження (технічне діагностування) та технічних огляд (первинний, періодичний (черговий), позачерговий), обладнання, що працює під тиском) №4600009000 від 12.02.2024, у якій сторони вирішили розірвати вищезазначений Договір за взаємною згодою, зазначивши, що з дати підписання цієї Угоди Договір вважається розірваним, а зобов'язання Сторін, передбачені Договором - припиняються.

В п.3 Угоди також зазначено, що сторони усвідомлюють та погоджуються, що розірвання Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце до дати розірвання Договору.

Вказані обставини не заперечуються скаржниками.

05.11.2024 позивач направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМК" претензію №1 на суму 16 373 586,60 грн, у якій вказав про невиконання відповідачем Послуг у встановлений Договором №4600009000 від 12.02.2024 строк (з переліком позицій Додатку А до Додатку №1 до Договору в редакції додаткової угоди №1 від 03.05.2024 по яких допущено порушення строків, та позицій Додатку А до Додатку №1 по яких послуги не були надані) і про обов'язок Виконавця сплатити Замовнику пеню в розмірі 16 270 044,00 грн та 103 542,60 грн штрафу згідно розрахунку, що додається.

Як вказує позивач, відповідач всупереч вимог пункту 4.3 Договору про закупівлю послуг №4600009000 від 12.02.2024, допустив порушення строків надання послуг з технічного огляду та випробувань по позиціях Додатку А Додатку 1 до Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 03.05.2024): №№ 35-42, 69, 70, 77-80, 100-111, 113-117, 122, 128, 129, 134, 135, 194, 195, 243-246, 302-304, 308-321, 326-329, 333-345 (що підтверджується актами наданих послуг №3 від 26.06.2024, №№7, 8, 12, 13 та 15 від 25.07.2024, №№2, 5 та 16 від 29.07.2024, №№9, 17 та 18 від 13.08.2024), а по позиціях: №№ 1-6, 22-34, 51-54, 57-68, 71-74, 81-84, 86-92, 118-121, 123-127, 132-133, 136-196, 202-207, 212-215, 218-229, 247-321, 348-351, 357-368, 370-375, 378, 381-388, 390-400, 415-417, 421-427, 431-446, 448, 451-476, 479-482, 487-494, 505-509, 525-599, 603-625, 629-634, 656, 670-681, 683-690, 712-719, 782-807, 815-818, 850-859, 862, 864-867, 869-871, 876-897 Послуги відповідачем взагалі не були надані, у зв'язку із чим на підставі пункту 9.2.1 Договору нараховано і заявлено до стягнення з відповідача 22 123 295,88 грн пені (в розмірі 0,1 вартості Послуг за кожен день прострочення їх надання) та 174 405,00 грн штрафу (в розмірі 7% вартості Послуг), які відповідачем у добровільному порядку не сплачені.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

У розумінні статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості).

Ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

?Пунктом 28 Особливостей передбачено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей.

?В свою чергу, пунктом 8 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що тендерна документація має містити, зокрема: місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.

Тобто проект договору про закупівлю є частиною тендерної документації.

Тендерна документація по суті є пропозицією з визначенням всіх істотних умов та представленням проекту договору, а тендерна пропозиція є зустрічною пропозицією учасника укласти договір на умовах, визначених в ній, за результатами розгляду та оцінки якої замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір. Сутність публічної закупівлі полягає у забезпеченні виникнення прав та обов'язків у замовників (зобов'язання зі сплати коштів за придбані товари, виконані роботи, надані послуги) та учасника процедури закупівлі (продажу таких товарів, виконанні робіт чи наданні послуг учасником за результатами проведення процедури закупівлі) у порядку встановленому Законом України "Про публічні закупівлі".

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами у справі виникли правовідносини за Договором про закупівлю послуг №4600009000 від 12.02.2024, який укладено за результатами процедури публічної закупівлі №UA-2023-12-20-013312-а (який достроково розірвано 17.09.2024), згідно якого ( п.1.1) виконавець - Товариство з обмеженою відповідальністю « ФМК» зобов'язаний за завданням Замовника- Товариства з обмеженою відповідальністю « Оператор газотранспортної системи України» надати послуги з технічного огляду та випробувань ( Експертне обстеження ( технічне діагностування) та технічний огляд ( первинний, періодичний( черговий), позачерговий) обладнання, що працює під тиском)( далі- Послуги), а Замовник зобов'язується оплатити такі Послуги.

Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що в даному випадку позивач за умовами спірного договору між сторонами має грошове зобов'язання щодо оплати Послуг відповідача, а відповідач має обов'язок виконати технічний огляд та випробування обладнання, відповідно до умов договору та додатків до нього, - тобто має негрошове зобов'язання.

Сторонами у встановленому порядку підписано зазначений договір і погоджено всі істотні умови договору, в тому числі умови щодо порядку та строків надання послуг (розділ 4), порядку приймання наданих послуг (розділ 5), відповідальності сторін (розділ 9 Договору).

Перед підписанням такого Договору відповідач зобов'язаний був ознайомитися з тендерною документацією та, зокрема, з проектом договору про закупівлю, складеним позивачем.

Відповідно до тендерної документації та умов договору про закупівлю, відповідач був обізнаний з порядком та строками надання послуг, а також порядком приймання наданих послуг, в тому числі пунктами 5.2., 5.3 Договору, відповідальністю за несвоєчасне надання Послуг за Договором, визначеною в п.9.2.1 Договору. Підписання Договору про закупівлю на запропонованих позивачем умовах було правом відповідача, а не обов'язком.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем під час нарахування заявлених до стягнення пені і штрафних санкцій взято до уваги не дати підписання актів наданих послуг, а саме визначену відповідачем дату їх складення, що відповідає положенням п.5.1 Договору про закупівлю послуг №4600009000 від 12.02.2024.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

Цивільний кодекс України, передбачає, що неустойка встановлюється договором або законом.

Тобто неустойка має договірний (добровільний) характер, що встановлюється за ініціативою сторін зобов'язання; а також імперативний характер (встановлений законом), тобто договірно-обов'язковий, умови про яку включаються в договір через підпорядкування імперативним вимогам правової норми. При цьому для деяких видів зобов'язань неустойка встановлюється законом іншим нормативно-правовим актом безпосередньо, а тому сторони відповідного зобов'язання підпорядковуються існуючим правилам про неустойку стосовно як її розміру, так і порядку та умов про її стягнення, хоча при цьому не укладають не тільки угоди про неустойку, але і безпосередньо договору.

Відповідно до абзацу 3 ч. 2 ст. 231 ГК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Колегія суддів вважає, що положення вказаної статті передбачають можливість застосування в договорі між сторонами штрафних санкцій за неналежне виконання негрошового зобов'язання в іншому розмірі, ніж визначено вказаною нормою, про що вказується в договорі між сторонами.

Відповідно до п. 9.2.1 Договору між сторонами у випадку несвоєчасного надання Послуг до Виконавця застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 (нуль цілих однієї десятої) вартості Послуг за кожен день прострочення їх надання, а при порушенні строку надання Послуг більш ніж на 30 ( тридцять) календарних днів Виконавець додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7 ( семи) відсотків вартості Послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 ЦК України, законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Враховуючи приписи ч. 2 ст. 9 ЦК України та ч. 2 ст. 4 ГК України, що передбачають наявність спеціальних норм, регулюючих господарські відносини, сторони господарського договору мають право забезпечувати пенею виконання будь-якого зобов'язання, а не лише грошового.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6, ч. 3 ст. 549 ЦК України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Суд першої інстанції обґрунтовано звернувся в оскаржуваному рішенні до правової позиції, викладеної у пункті 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №904/4156/18 та у постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/14591/21: господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

Розмір неустойки у зобов'язальних правовідносинах, право вимоги щодо якої набуде кредитор, обумовлений умовами для її застосування:

- характером неустойки (договірний або встановлений законом);

- підставами для її застосування (зазначення в договорі або в законі обставин, за яких її буде застосовано);

- складом неустойки (пеня, штраф), відповідно, розміром кожної із цих складових;

- умовами сплати неустойки внаслідок порушення зобов'язання, зокрема, у разі заподіяння збитків.

Отже, у правовідносинах, хоча і подібних між собою (тотожних) або навіть за участі одних і тих самих сторін, за відмінності, зокрема, в умовах договору, хоча б одного із наведених чинників, якими обумовлюється застосування неустойки за порушення зобов'язання, різниця у розмірі неустойки в кожних конкретних правовідносинах закладається вже на етапі формулювання умов виконання зобов'язання та виникнення зобов'язання.

При цьому, одночасне застосування пені та штрафу до боржника, що прострочив виконання зобов'язання узгоджується із приписами ст. 231 ГК України та ст. ст. 6 і 627 ЦК України щодо реалізації принципу свободи договору (відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/12876/19).

З огляду на положення законодавства, звичайну поведінку позивача та суть договірних правовідносин, яка склалась між сторонами, а також враховуючи зміст договору в інших його частинах і правила тлумачення договору, відповідач вважав, що тлумачення неоднозначного розміру пені за Договором має здійснюватися на користь відповідача та проти позивача, оскільки спірний договір було укладено в межах публічної закупівлі, організованої позивачем як замовником, отже, у відповідача не було можливості впливати на зміст Договору, на відміну від самого позивача.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі №753/11000/14-ц, у разі, якщо з'ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення contra proferentem.

Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін" (under the diminant sinfluence of the party).

Відповідно до частини першої статті 637 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України.

Статтею 213 ЦК України передбачено, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення (ч.4 ст.213 ЦК України).

У постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі №753/11000/14-ц зазначено про те, що у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення .

Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України.

При цьому, необхідність тлумачення умов договору виникає лише тоді, коли правила встановленні статтею 213 ЦК України не дозволяють визначити зміст відповідної умови договору.

У даній справі суд першої інстанції обґрунтовано не вбачав підстав для застосування тлумачення contra proferentem щодо умов пункту 9.2.1. Договору про закупівлю послуг №4600009000 від 12.02.2024, оскільки вказана умова щодо розміру пені чітко визначена і узгоджена сторонами саме у розмірі 0,1 (нуль цілих однієї десятої) вартості Послуг за кожен день прострочення їх надання, і не потребує додаткового тлумачення.

Вказаний розмір пені чітко визначений в спірному Договорі і погоджений сторонами, і такий не є неоднозначним. А застосування пені в розмірі 0,1% вартості простроченого зобов'язання, як про це вказує відповідач, суперечило б умовам Договору, який в силу ст.629 ЦК України є обов'язковим до виконання сторонами.

При цьому тлумачення розміру пені за умовами п.9.2.1 Договору як 0,1%, зокрема з огляду на умови інших укладених позивачем договорів, а також зміст направлених позивачем вимог, суперечило б умовам, погодженим сторонами в Договорі.

Господарський суд обґрунтовано дійшов в рішенні висновку, що зазначення позивачем у змісті направлених вимог про необхідність сплати пені в розмірі 0,1% від вартості простроченого зобов'язання, могло мати місце внаслідок помилки позивача, однак в жодному разі не свідчить про зміну чи інше трактування позивачем умов Договору.

З огляду на викладене, позивачем в даному випадку правомірно застосовано розмір пені за несвоєчасне надання Послуг, передбачений п.9.2.1 Договору про закупівлю послуг №4600009000 від 12.02.2024, а саме - 0,1 (нуль цілих одна десята) вартості Послуг за кожен день прострочення їх надання.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу положень ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Як вже зазначалось вище, пунктом 9.2.1 Договору про закупівлю послуг №4600009000 від 12.02.2024 сторони погодили, що у випадку несвоєчасного надання Послуг до Виконавця застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 (нуль цілих однієї десятої) вартості Послуг за кожен день прострочення їх надання, а при порушенні строку надання Послуг більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів Виконавець додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вартості Послуг.

При цьому, у позовній заяві вказується про те, що всупереч вимог пункту 4.3 Договору про закупівлю послуг №4600009000 від 12.02.2024, допустив порушення строків надання послуг з технічного огляду та випробувань по позиціях Додатку А Додатку 1 до Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 03.05.2024): №№ 35-42, 69, 70, 77-80, 100-111, 113-117, 122, 128, 129, 134, 135, 194, 195, 243-246, 302-304, 308-321, 326-329, 333-345 (що підтверджується актами наданих послуг №3 від 26.06.2024, №№7, 8, 12, 13 та 15 від 25.07.2024, №№2, 5 та 16 від 29.07.2024, №№9, 17 та 18 від 13.08.2024), а по позиціях: №№ 1-6, 22-34, 51-54, 57-68, 71-74, 81-84, 86-92, 118-121, 123-127, 132-133, 136-196, 202-207, 212-215, 218-229, 247-321, 348-351, 357-368, 370-375, 378, 381-388, 390-400, 415-417, 421-427, 431-446, 448, 451-476, 479-482, 487-494, 505-509, 525-599, 603-625, 629-634, 656, 670-681, 683-690, 712-719, 782-807, 815-818, 850-859, 862, 864-867, 869-871, 876-897 Послуги відповідачем взагалі не були надані.

До матеріалів справи позивачем долучено складені відповідачем акти наданих послуг:

- №1 від 27.03.2024 щодо надання Послуг по позиціях 424, 425 (гранична дата обстеження згідно Додатку А Додатку 1 до Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 03.05.2024 - 18.01.2024), 431, 432 (гранична дата обстеження 17.01.2024), який підписано відповідачем 28.03.2024, позивачем 03.04.2024;

- №2 від 29.07.2024 щодо надання Послуг по позиціях 128, 129 (гранична дата обстеження 10.04.2024), 134, 135 (гранична дата обстеження 02.04.2024), який підписано відповідачем 29.07.2024, позивачем 07.08.2024;

- №3 від 26.06.2024 щодо надання Послуг по позиціях 35-42 (гранична дата обстеження 25.04.2024), який підписано відповідачем 26.06.2024, позивачем 04.07.2024,

- №4 від 29.04.2024 щодо надання Послуг по позиціях 43-44, 47-48 (гранична дата обстеження 29.04.2024), який підписано відповідачем 29.04.2024, позивачем 06.05.2024;

- №5 від 29.07.2024 щодо надання Послуг по позиціях 69-70 (гранична дата обстеження 16.04.2024), який підписано відповідачем 29.07.2024, позивачем 07.08.2024;

- №6 від 02.05.2024 щодо надання Послуг по позиціях 184 (гранична дата обстеження 20.04.2024), 185 (гранична дата обстеження 15.04.2024), 189 (гранична дата обстеження 24.04.2024), який підписано відповідачем 02.05.2024, позивачем 15.05.2024;

- №7 від 25.07.2024 щодо надання Послуг по позиціях 194-195 (гранична дата обстеження 24.04.2024), який підписано відповідачем 25.07.2024, позивачем 06.08.2024;

- №8 від 25.07.2024 щодо надання Послуг по позиціях 243-246 (гранична дата обстеження 07.05.2024, 13.04.2024), який підписано відповідачем 25.07.2024, позивачем 02.08.2024;

- №9 від 13.08.2024 щодо надання Послуг по позиціях 302, 314-321, 326-329, 333-338 (гранична дата обстеження 24.04.2024, 13.04.2024, 14.04.2024, 22.04.2024, 30.04.2024, 07.04.2024, 28.04.2024, 27.04.2024, 29.04.2024, 09.04.2024, 10.04.2024), який підписано відповідачем 13.08.2024, позивачем 22.08.2024;

- №10 від 24.04.2024 щодо надання Послуг по позиціях 936-937 (гранична дата обстеження не визначена), який підписано відповідачем 24.04.2024, позивачем 01.05.2024;

- №11 від 02.05.2024 щодо надання Послуг по позиціях 934-935 (гранична дата обстеження не визначена), який підписано відповідачем 03.05.2024, позивачем 15.05.2024;

- №12 від 25.07.2025 щодо надання Послуг по позиціях 100-111 (гранична дата обстеження 07.04.2024, 06.04.2024, 10.04.2024, 09.04.2024, 08.04.2024, 13.04.2024), який підписано відповідачем 25.07.2024, позивачем 01.08.2024;

- №13 від 25.07.2024 щодо надання Послуг по позиціях 116-117 (гранична дата обстеження 10.04.2024), який підписано відповідачем 25.07.2024, позивачем 01.08.2024;

- №14 від 06.05.2024 щодо надання Послуг по позиції 193 (гранична дата обстеження 04.05.2024), який підписано відповідачем 06.05.2024, позивачем 15.05.2024;

- №15 від 25.07.2024 щодо надання Послуг по позиціях 113-1115, 122 (гранична дата обстеження 09.04.2024, 08.04.2024), який підписано відповідачем 25.07.2024, позивачем 01.08.2024;

- №16 від 29.07.2024 щодо надання Послуг по позиціях 77-80 (гранична дата обстеження 05.05.2024), який підписано відповідачем 29.07.2024, позивачем 06.08.2024;

- №17 від 13.08.2024 щодо надання Послуг по позиціях 339-345 (гранична дата обстеження 28.04.2024, 29.04.2024, 30.04.2024), який підписано відповідачем 13.08.2024, позивачем 22.08.2024;

- №18 від 13.08.2024 щодо надання Послуг по позиціях 303-304, 308-313 (гранична дата обстеження 23.04.2024, 22.04.2024, 21.04.2024, 27.04.2024, 13.04.2024), який підписано відповідачем 13.08.2024, позивачем 22.08.2024;

- №19 від 26.06.2024 щодо надання Послуг по позиціях 573-591 (гранична дата обстеження 03.06.2024, 02.06.2024), який підписано відповідачем 26.06.2024, позивачем 08.07.2024;

- №20 від 26.06.2024 щодо надання Послуг по позиціях 592-595 (гранична дата обстеження 14.04.2024), який підписано відповідачем 26.06.2024;

- №21 від 04.06.2024 щодо надання Послуг по позиції 808 (гранична дата обстеження не визначена), який підписано відповідачем 05.06.2024, позивачем 17.06.2024;

- №22 від 04.06.2024 щодо надання Послуг по позиціях 810-814 (гранична дата обстеження не визначена), 815 (гранична дата обстеження 01.02.2024), який підписано відповідачем 05.06.2024, позивачем 17.06.2024;

- №23 від 04.06.2024 щодо надання Послуг по позиції 816 (гранична дата обстеження 01.03.2024), який підписано відповідачем 05.06.2024, позивачем 17.06.2024.

Позивачем, на підставі п.9.2.1 Договору за несвоєчасне надання Послуг за Договором (в тому числі за актами надання послуг №1 від 27.03.2024, №3 від 26.06.2024, №№7, 8, 12, 13 та 15 від 25.07.2024, №№ 2, 5 та 16 від 29.07.2024, №6 від 02.05.2024, №14 від 06.05.2024, №№9, 17 та 18 від 13.08.2024, №19 від 26.06.2024, №20 від 26.06.2024, №22 від 04.06.2024, №23 від 04.06.2024) нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 22 123 295,88 грн пені та 174 405,00 грн - штрафу згідно наданого розрахунку, з урахуванням п.5.1 Договору, яким передбачено, що датою надання Послуг стосовно кожної одиниці обладнання вважається дата акту наданих послуг щодо цього обладнання.

Зазначені обставини відповідачем у встановленому порядку не спростовано.

При цьому судом не можуть братися до уваги контррозрахунок відповідача (пені в розумінні 0,1% від суми прострочених зобов'язань в розмірі 22 140,54 грн та штрафу (7%) - в розмірі 15607,20 грн), та доводи відповідача з посиланням на долучені ним докази (зокрема висновки експертизи за результатами експертного обстеження (технічного діагностування) устаткування підвищеної небезпеки на об'єктах позивача) щодо необхідності врахування дати фактичного надання послуг, яка відрізняється від дати актів, оскільки такі не ґрунтуються на умовах укладеного сторонами Договору.

Слід зазначити, що у стовпці 2 розрахунку позивача зазначено дату, на яку розраховано штрафні санкції (включно) по кожній позиції Договору. Зокрема, щодо позицій, по яких Послуги відповідачем взагалі не були надані, зазначено дату 17.09.2024.

Поряд з цим, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, судом з'ясовано, що такі нарахування останнім проведено до дати, вказаної у стовпці 2 розрахунку. Відтак доводи відповідача про те, що граничною датою нарахування штрафних санкцій є 17.09.2024 (дата розірвання Договору про закупівлю послуг №4600009000 від 12.02.2024) не знайшли свого підтвердження.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій, а також долучені сторонами та наявні в матеріалах справи докази, господарський суд правомірно дійшов висновку про необхідність застосування до відповідача відповідальності за порушення строків надання послуг з технічного огляду та випробувань по позиціях Додатку А Додатку 1 до Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 03.05.2024): №№ 35-42, 69, 70, 77-80, 100-111, 113-117, 122, 128, 129, 134, 135, 184, 185, 189, 193, 194, 195, 243-246, 302-304, 308-321, 326-329, 333-345, 424-425, 431-432, 573-595, 815-816, а також у зв'язку із ненаданням послуг за Договором по позиціях: №№ 1-6, 22-34, 51-54, 57-68, 71-74, 81-84, 86-92, 118-121, 123-127, 132-133, 136-183, 186-188, 190, 196, 202, 205-207, 212-215, 218-229, 247-301, 305-307, 348-351, 357-368, 370-375, 378, 381-388, 390-400, 415-417, 421-423, 426-247, 433-446, 448, 451-476, 479-482, 487-494, 505-509, 525-572, 596-599, 603-625, 629-634, 656, 670-681, 683-690, 712-719, 782-807, 817-818, 850-859, 862, 864-867, 869-871, 876-897.

Отже, 22 123 295,88 грн пені та 174 405,00 грн штрафу згідно наведеного позивачем розрахунку позивачем нараховано відповідно до умов п.9.2.1, 5.1 Договору про закупівлю послуг №4600009000 від 12.02.2024.

Щодо посилання відповідача на неможливість виконання зобов'язань за договором, у зв'язку із зміною істотних обставин, то суд відзначає таке.

Підстави для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання передбачені ст.617 ЦК України, а саме особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

При цьому, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідач просив врахувати Висновок Одеської регіональної торгово-промислової палати про настання істотної обставини (Hardship) №2003-14/139 від 11.06.2024, наданому за результатами розгляду заяви №ФМ/Ж-1 від 07.06.2024 Замовника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМК".

Статтею 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених ч.4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто на відміну від форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які роблять неможливим виконання зобов'язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов'язання таким чином, що виконання зобов'язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад, у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов'язання.

Подібні висновки наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17, Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20 та від 31.08.2022 у справі №910/15264/21.

На відміну від форс-мажору істотна зміна обставин не впливає на строк виконання зобов'язань (не змінює його) і не звільняє сторону від відповідальності за невиконання, а дозволяє припинити таке виконання (розірвання договору) чи змінити умови такого виконання або умови договору в цілому (для досягнення балансу інтересів сторін, який був порушений через істотну зміну обставин).

У рекомендаціях Міжнародної ТПП щодо застосування форс-мажорних застережень та застережень про істотну зміну обставин (Hardship) 2020 року (ICC Force Majeure and Hardship Clauses 2020), у яких враховано специфіку відносин у період пандемії, також звертається увага на різне визначення та різні правові наслідки форс-мажору та істотної зміни обставин. Розрізняються ці поняття і у Принципах УНІДРУА та Принципах Європейського договірного права.

Відтак форс-мажор (ст.617 ЦК України) та істотна зміна обставин (ст.652 ЦК України) є різними правовими ситуаціями, ст.652 ЦК України може бути застосована у випадку відсутності існування форс-мажору.

Відповідна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23 жовтня 2024 року у cправі №922/4801/23.

Отже, істотна зміна обставин не впливає на строк виконання зобов'язань (не змінює його) і не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання зобов'язання, у зв'язку з чим в суду відсутні підстави для незастосування відповідальності за порушення відповідачем зобов'язань за Договором про закупівлю послуг №4600009000 від 12.02.2024 після отримання відповідачем Висновку Одеської регіональної торгово-промислової палати про настання істотної обставини (Hardship) №2003-14/139 від 11.06.2024, та його направлення позивачу (після 13.06.2024), на що посилався відповідач.

Як уже було зазначено вище, 17.09.2024, керуючись ч.1 ст.652 ЦК України, сторони підписали Угоду про розірвання договору Послуги з технічного огляду та випробувань (Експертне обстеження (технічне діагностування) та технічних огляд (первинний, періодичний (черговий), позачерговий), обладнання, що працює під тиском) №4600009000 від 12.02.2024, у якій вирішили розірвати вищезазначений Договір за взаємною згодою, зазначивши, що з дати підписання цієї Угоди Договір вважається розірваним, а зобов'язання Сторін, передбачені Договором - припиняються. У п.3 Угоди також зазначено, що сторони усвідомлюють та погоджуються, що розірвання Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце до дати розірвання Договору.

Відповідно до частин 2, 3 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Із 17.09.2024 Договір про закупівлю послуг №4600009000 від 12.02.2024 є розірваним та з вказаної дати припинилися зобов'язання Сторін, передбачені Договором, за винятком відповідальності за його порушення, що мало місце до дати розірвання Договору.

Нарахування пені та штрафу згідно наявного в матеріалах справи розрахунку штрафних санкцій за порушення граничних термінів надання послуг за Договором ТОВ "ФМК", з 17.09.2024 позивачем не здійснювалося, про що вказувалось вище.

У зв'язку із вказаним, необґрунтованими є твердження відповідача-скаржника про те, що з 13.06.2024 нарахування пені є безпідставним у зв'язку з відсутністю вини відповідача. Крім того, із матеріалів справи вбачається, що у вказаний період відповідачем були складені акти наданих послуг, зокрема №2 від 29.07.2024, №3 від 26.06.2024, №5 від 29.07.2024, №7 та №8 від 25.07.2024, №9 від 13.08.2024, №12 від 25.07.2025, №13 від 25.07.2024, №15 від 25.07.2024, №16 від 29.07.2024, №17 від 13.08.2024, №18 від 13.08.2024, №19 від 26.06.2024, №20 від 26.06.2024.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції про обґрунтованість доводів позивача про порушення відповідачем строків надання послуг за Договором про закупівлю послуг №4600009000 від 12.02.2024, в тому числі по окремих позиціях більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів, що є підставою для застосування до останнього відповідальності, передбаченої п.9.2.1 Договору, а тому позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМК" 174 405 грн 00 коп. штрафу в розмірі 7% вартості Послуг підлягають до задоволення.

Відповідно до положень ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Водночас, справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту.

Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора, у разі порушення зобов'язання, шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.

Метою застосування неустойки є, в першу чергу, захист інтересів кредитора, однак, не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 924/709/17, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013, за своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов'язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов'язання. Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії. Крім цього, наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

При цьому, слід також зазначити, що чинним законодавством України не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Тому, таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 911/867/19 та 25.02.2020 у справі №904/2542/19).

Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20).

У вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.

У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині 3 статті 509 та частинах 1, 2 статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати.

Крім цього категорії "значно" та "надмірно", які використовуються в статті 551 ЦК України та в статті 233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником (висновок сформульований в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).

У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 зазначено, що чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов'язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. А тому і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у відзиві на позов просив зменшити заявлений до стягнення розмір пені, з огляду на її неспівмірність із сумами як договору в цілому, так і кожного зобов'язання окремо, так і з сумою фактично виконаних зобов'язань та вартості послуг, оплачених позивачем відповідачеві за спірним договором. При цьому відповідач посилався на те, що попередньо визначена сторонами сума договору складає 4 272 271,20 грн не є фіксованою, оскільки, згідно з Додатком до Договору, 191 позиція по договору (позиції 934-1125) на загальну суму 4 516 51,20 грн була передбачена як резерв, тобто не гарантовано забезпечена позивачем для виконання. Отже, гарантована вартість послуг по договору складає 3 820 620 грн, що у 5,8 разів менша за розмір заявлених штрафних санкцій

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, загальна сума спірних зобов'язань складає 3 010 980,00 грн, тобто у 7,5 разів менша за розмір заявлених штрафних санкцій. Згідно доданих до матеріалів справи актів приймання-передачі та банківської виписки по рахунку ТОВ "ФМК", загальна сума, яку позивач оплатив відповідачеві в межах спірного договору складає 587 400 грн. Таким чином, розмір заявлених позивачем штрафних санкцій у 38 разів перевищує вартість послуг, оплачених позивачем відповідачеві в межах спірного Договору.

З огляду на викладене, виходячи з встановлених обставин справи, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що застосування до відповідача санкцій у вигляді пені у розмірі 22123295,88 грн., враховуючи застосування також до відповідача 7% штрафу у сумі 174 405 грн. 00 коп. не може відповідати критеріям розумності та справедливості, оскільки стягнення з штрафних санкцій спрямоване в першу чергу на дотримання договірної дисципліни і має компенсаційний характер, більше того, застосування штрафних санкцій не може бути джерелом збагачення кредитора.

Таким чином дійсно наявні об'єктивні підстави для зменшення заявленого до стягнення розміру пені (22 123 295,88 грн) на 99% - до 221 232,96 грн. Таке зменшення розміру пені є розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у даному спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.

При зменшенні розміру неустойки господарським судом враховано, зокрема:

- вартість Послуг, що є ціною Договору, становить 4 272 271,20 грн у тому числі ПДВ - 712 045,20 грн (п.2.1), тоді як загальна сума, яку позивач оплатив відповідачеві в межах спірного договору складає 587 400 грн, у зв'язку з чим розмір заявлених позивачем штрафних санкцій у 5 разів перевищує ціну договору та у 37 разів перевищує вартість оплачених позивачем послуг;

- відповідачем частково виконано свої зобов'язання за договором, однак дата складення актів надання послуг є пізнішою від дати фактичного надання послуг, отже, позивачем отримано результат послуг в момент їх фактичного виконання;

- невиконання частини зобов'язань не пов'язане з протиправною чи недобросовісною поведінкою відповідача, а відбулось в результаті об'єктивної зміни обставин, які сторони не могли передбачити завчасно та які об'єктивно перешкоджали виконанню договірних зобов'язань, у зв'язку з внесенням змін до чинного законодавства, яке регулює вимоги до спеціалізованих експертних організацій, що надають послуги технічний огляд, експертне обстеження (технічне діагностування) машин механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме необхідності мати власну або залучену на підставі укладених договорів, акредитовану національним органом України з акредитації випробувальну лабораторію, що унеможливлювало подальше виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ФМК" своїх зобов'язань за Договором №4600009000 від 12.02.2024 на надання послуг з технічного огляду та випробовувань (Експертне обстеження (технічне діагностування) та технічний огляд (первинний, періодичний (черговий), позачерговий) обладнання, що працює під тиском), та підтверджено у Висновку Одеської регіональної торгово-промислової палати про настання істотної обставини (HARDSHIP) №2003-14/139 від 11.06.2024 і в подальшому слугувало підставою для дострокового розірвання договору;

- штрафні санкції нараховано позивачем фактично за період після настання такої істотної обставини, коли відповідач не мав можливості виконувати свої зобов'язання за Договором (в т.ч. гранична дата виконання яких настала після істотної зміни обставин), до дати фактичного розірвання договору;

- застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі, заявленому позивачем не може відповідати критеріям розумності та справедливості, оскільки стягнення з боржника штрафних санкцій спрямоване на дотримання договірної дисципліни і має компенсаційний характер, попри те не може бути джерелом збагачення кредитора та те, що неспівмірність заявленої до стягнення суми пені, коли наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання;

- відповідне зменшення пені є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов'язань і проявом балансу між інтересами кредитора і боржника та узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, а також є засобом недопущення використання пені як інструменту отримання безпідставних доходів, а не як способу стимулювання боржника до належного виконання зобов'язань;

- правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов'язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора;

- відсутність підстав вважати, що порушення зобов'язання відповідачем потягло за собою значні збитки для позивача;

- неспівмірність заявленої до стягнення суми пені, коли наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання.

Апеляційним судом враховано також висновки Великої Палати Верховного Суду, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій (постанова від 16.10.2024 у справі № 911/952/22).

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення в частині стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України": 221 232 грн 96 коп. пені та 174 405 грн 00 коп. штрафу, а в частині стягнення з відповідача 21 902 062,92 грн пені належить відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, сума судового збору була правомірно стягнута оскаржуваним рішенням з розрахунку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" є обґрунтованими, а господарським судом зменшено розмір пені з врахуванням обставин, що були викладені вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції також правомірно покладено на відповідача судовий збір, сплачений позивачем при поданні позовної заяви.

Арґументи, наведені в апеляційних скаргах, не спростовують висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування господарським судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відхиляючи доводи скаржників, суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі “Проніна проти України», в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі “Шевельов проти України»).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване рішення, прийшла до висновку, що з врахуванням фактичних обставин справи, воно прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та дотриманням норм процесуального права, підстави для задоволення вимог апеляційних скарг та скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України за розгляд апеляційної скарги слід покласти на скаржників.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" б/н від 28.07.2025 (вх. №01-05/2338/25 від 29.07.2025) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМК" б/н від 31.07.2025 (вх. №01-05/2381/25 від 01.08.2025) - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.07.2025 у справі №921/187/25 - залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржників.

4. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 29.01.2026.

Головуючий суддя Панова І.Ю.,

Суддя Зварич О.В.,

Скрипчук О.С.

Попередній документ

133662675

Наступний документ

133662677

Інформація про рішення:

№ рішення:	133662676
№ справи:	921/187/25
Дата рішення:	21.01.2026
Дата публікації:	02.02.2026
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Західний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (03.03.2026)
Дата надходження:	03.03.2026
Предмет позову:	стягнення 22 297 700,88 грн

Розклад засідань:

Минулі засідання (13)

28.04.2025 10:00	Господарський суд Тернопільської області
08.05.2025 11:30	Господарський суд Тернопільської області
26.05.2025 14:00	Господарський суд Тернопільської області
19.06.2025 10:00	Господарський суд Тернопільської області
07.07.2025 12:00	Господарський суд Тернопільської області
05.08.2025 15:20	Господарський суд Тернопільської області
15.09.2025 10:20	Господарський суд Тернопільської області
07.10.2025 14:00	Західний апеляційний господарський суд
11.11.2025 14:00	Західний апеляційний господарський суд
09.12.2025 10:00	Західний апеляційний господарський суд
21.01.2026 14:00	Західний апеляційний господарський суд
17.03.2026 14:30	Касаційний господарський суд
23.03.2026 11:00	Господарський суд Тернопільської області