Справа № 515/1516/25
Провадження № 2/515/156/26
Татарбунарський районний суд Одеської області
(заочне)
29 січня 2026 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Дем'янової О.А.,
за участю секретаря судового засідання Унгурян Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
29 вересня 2025 року Акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі-АТ «ОТП Банк») через свого представника адвоката Павленка С.В. звернулося до Татарбунарського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №0001/980/2397890/24 від 01.04.2024 року у загальному розмірі 87819,58 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, 01.04.2024 року між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» (далі - Позивач, АТ «ОТП БАНК», Банк) та ОСОБА_1 було підписано у електронній формі Заяву-Анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК» №0001/980/2397890/24 (далі - Заява-Анкета, Кредитний договір). Підписанням Заяви-Анкети ОСОБА_1 безумовно прийняв пропозицію банку та погодився із тим, що Анкета-заява разом із Правилами користування карткою, Тарифами Банку складають Договір про надання банківських послуг/Кредитний договір, приєднавшись таким чином до Договору про дистанційне обслуговування та електронну взаємодію (публічний) від 18.12.2023 року, та зобов'язався щомісячно до кінця строку дії кожного Платіжного періоду за договором сплачувати мінімальний платіж, що включає в себе часткове погашення тіла кредиту та відсотків за користування цими коштами. На підставі укладеного договору банк відкрив ОСОБА_1 поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_1 та надав електронний платіжний засіб - електронну картку (валюта UAH) із встановленим розміром кредитного ліміту, який неодноразово змінювався з огляду на регулярне використання кредитного ліміту відповідачем, а також відсутність звернення із заявою про зменшення кредитного ліміту. Отже, підписавши Заяву-анкету про надання банківських послуг 0001/980/2397890/24 від 01.04.2024 р. Відповідно до Тарифів Банку, які були актуальними на дату укладання Кредитного договору № 0001/980/2397890/24 від 01.04.2024 року (Тарифи на операції із зарплатними картками міжнародної платіжної системи MasterCard World Wide для Retail, що діють з 10.02.2023 року) на дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки встановлено 3,3 % в місяць розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду - 0,01 % річних. Таким чином кредитодавець свої зобов'язання за кредитним договором виконав. Проте, у зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором, виникла заборгованість, яка згідно розрахунку заборгованості станом на 23.04.2025 року у загальному розмірі склала 87 819,58 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 78788,38 грн, заборгованість за відсотками - 9031,20 грн. 13 травня 2025 року представник АТ «ОТП Банк» направив відповідачу досудову вимогу про дострокове стягнення заборгованості через неналежне виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором, однак, після отримання досудової вимоги 27 травня 2025 року, відповідач для мирного врегулювання спору до банку не звертався та не здійснив погашення простроченої заборгованості за кредитним договором.
Посилаючись на невиконання відповідачем умов кредитного договору, позивач просив стягнути з нього заборгованість у вказаному розмірі, а також судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду у сумі 3028 грн 00 коп.
29 вересня 2025 року у порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Дем'яновій О.А.
01 жовтня 2025 року Татарбунарський районний суд Одеської області виніс ухвалу, якою залишив позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення її недоліків.
28 жовтня 2025 року від представника позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви разом з додатком.
Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 04 листопада 2025 року відкрито провадження у справі, та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. У прохальній частині позовної заяви просив у разі неявки в судове засідання належним чином повідомленого відповідача провести заочний розгляд справи без участі представника позивача та ухвалити заочне рішення.
Відповідачу судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку за місцем його проживання направлялась ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, яка надсилалася рекомендованим поштовим відправленням та повернулася з відміткою пошти «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.136).
Відповідно до ч. 1ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
04 листопада 2024 року надійшла відповідь від ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області №5188/27466 від 06.11.2025 року на запит, поданий судом у порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України, згідно з якою місце проживання відповідача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з ч.7 ст.128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»).
Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «Відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (постанова Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18).
Судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Між тим, відповідач не скористався своїм правом подати відзив у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ст.ст.19,279 ЦПК України вказана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку спрощеного позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача, враховуючи наявність достатніх матеріалів про права та взаємовідносини сторін, з ухваленням заочного рішення, у відповідності до ст.ст.280-282 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 01 квітня 2024 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 підписано у електронній формі Заяву-Анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК» № 0001/980/2397890/24 (а.с.27-31).
Відповідно до п.4. Інших умов Заяви-Анкети, Підписанням Заяви-Анкети Клієнт підтверджує, що Банк надав йому підписаний зі сторони Банку оригінальний примірник Заяви-анкети зі всіма невід'ємними частинами та всіма додатками для неї. Заява-Анкета є невід'ємною частиною Публічної частини Договору, Тарифів Банку, які розміщені на офіційному сайті Банку та в загальнодоступних для клієнтів місцях в установах Банку.
Шляхом підписання Заяви-анкети ОСОБА_1 приєднався до Договору про дистанційне обслуговування та електронну взаємодію (публічний) від 18.12.2023 року (а.с.34-48).
Відповідно до п. 1 Договору про дистанційне обслуговування та електронну взаємодію, в порядку та на умовах, передбачених Договором, Заявою-анкетою, Правилами, Тарифами Банку, Банк надає Клієнту послуги дистанційного обслуговування засобами Систем Інтернет-банкінгу та/або забезпечує Електронну взаємодію Сторін.
В Кредитному договорі зазначається Публічний ключ, який іменується у договорі під реквізитом «Підписано Удосконаленим ЕП Клієнта», який створений в мобільному застосунку OTP Bank UA, завдяки якому здійснюється перевірка даного підпису + номер договору. Перевірка даного підпису може бути здійснена поза межами Банку шляхом здійснення такого самого запиту. Ця інформація є в публічному доступі.
Вихідні параметри, отримані після введення відкритого ключа та номера договору у програмі https://www.postman.com/: Внутрішній ID документу (document Id) - 138144; Номер документу (договору) (documentName) - № 0001/980/2397890/24; Дату/час створення (created At) - 2024-04-01713:50:47.8229412; номер клієнта банку (userld) - 5784212; ПІБ клієнта банку (fullName) - ОСОБА_1 .
Відомості щодо ПІБ Відповідача у вихідних параметрах є підтвердженням підписання Відповідачем Кредитного договору № 0001/980/2397890/24 від 01.04.2024р. Відповідно до п. 2.1. Договору про дистанційне обслуговування та електронну взаємодію, удосконалений Електронний Підпис Клієнта (Удосконалений ЕП Клієнта) - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов'язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис.
Відповідно до п. 2.2.8. Договору про дистанційне обслуговування та електронну взаємодію, Удосконалений ЕП Банку прирівнюється до власноручного підпису уповноваженої особи Банку. Всі документи, банківські операції, угоди, інші документи, підтвердження про ознайомлення з інформацією тощо, що ініціюються/укладаються/підтверджуються в електронному вигляді підписані/підтверджені за допомогою Удосконаленого ЕП Банку, вважаються такими, що підписані власноручним підписом уповноваженої особи Банку. Удосконалений ЕП Банку не може бути визнано недійсним через те, що він не має статусу кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису чи через його електронну форму. Удосконалений ЕП Банку може бути перевірено на наступних ресурсах: https://czo.gov.ua/verify, https://sign.diia.gov.ua/verify.
Пунктом п. 2.2.9. Договору про дистанційне обслуговування та електронну взаємодію сторони погодили, що всі банківські операції, угоди, інші документи, що здійснені в електронному вигляді, є електронними документами і вважаються такими, що укладені з додержанням письмової форми, і не можуть бути оскаржені через їх електронну форму.
За змістом п. 2.2.10. Договору про дистанційне обслуговування та електронну взаємодію, підписувач, який здійснює накладання Електронного Підпису на електронний документ, цим самим засвідчує, що ознайомився з усім текстом документа, повністю зрозумів його зміст, не має заперечень до тексту документа і свідомо застосовував свій підпис у контексті, передбаченому документом (підписав, погодив, засвідчив тощо).
Відповідно до п.1. Інших умов Заяви-Анкети, Сторони досягли згоди з усіх істотних умов Договору. Підписанням Заяви-анкети Сторони підтверджують, що будь-які умови розділу «8. Кредитування» Публічної частини Договору є істотними і підлягають виконанню.
На підставі Заяви-Анкети Банк відкрив поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_1 та надав електронний платіжний засіб - електронну картку (валюта UAH) із встановленим розміром кредитного ліміту, який неодноразово змінювався з огляду на регулярне використання кредитного ліміту Відповідачем, а також відсутність звернення із заявою про зменшення кредитного ліміту.
Згідно з Довідкою АТ «ОТП Банк» від 22 квітня 2025 року повідомив про зміну кредитного ліміту за кредитним договором КД 0001/980/2397890/24 від 01.04.2024 року, укладеним з ОСОБА_1 (а.с.32).
Так, зміна кредитного ліміту відбувалася згідно з положеннями п. 8.1.2.5 Публічного договору про видачу та обслуговування платіжних карток. Керуючись зазначеними умовами та з огляду на регулярне використання кредитного ліміту клієнтом, відсутність у вказаний період простроченої заборгованості понад 7 днів, а також відсутність звернення від Клієнта, в якому він би вказав на небажаність подальшого збільшення Кредитного ліміту, Банком неодноразово було здійснено перегляди Кредитного ліміту до платіжної картки КД 0001/980/2397890/24 від 01.04.2024 року, який за період з 02.04.2024 року по 25.08.2024 року з 6000,00 грн зріс до 75 000.00 грн.
Відповідно до п. 2.3.4.1. Договору про дистанційне обслуговування та електронну взаємодію, на підставі укладеного Договору про дистанційне обслуговування та електронну взаємодію, Сторони попередньо визнали, що Електронний Підпис, до якого відноситься і Удосконалений Електронний Підпис Клієнта (Удосконалений ЕП Клієнта), є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом. При Електронній взаємодії Сторін Клієнт може використовувати Удосконалений ЕП Клієнта. Накладаючи Удосконалений ЕП Клієнта Клієнт може підтверджувати власне волевиявлення на здійснення операцій та/або підтвердження фактів складання/ознайомлення/підписання Електронних Документів у місцях надання Банком послуг або через Дистанційні канали обслуговування.
Згідно з п.2.3.4.3. цього Договору про дистанційне обслуговування та електронну взаємодію, Удосконалений ЕП Клієнта генерується засобами інформаційної системи, в тому числі у Мобільному додатку «ОTP BANK UA», які застосовуються Банком задля створення, оброблення, зберігання Електронних Документів.
Пунктами 2.3.4.6, 2.3.4.7. Договору про дистанційне обслуговування та електронну взаємодію, сторони погодили, що електронні документи, сформовані та підписані під час електронної взаємодії сторін визнаються дійсними для сторін з моменту накладення клієнтом удосконаленого ЕП клієнта в порядку та умовах, визначених Договором. Накладений клієнтом під час електронної взаємодії сторін удосконалений ЕП клієнта: підтверджує волевиявлення клієнта на ініціювання операцій за його рахунком, укладення правочинів, факт ознайомлення та погодження клієнтом зі сформованими банком електронними документами та засвідчує що клієнт ознайомився з усім текстом електронного документа, повністю зрозумів його зміст, не має заперечень до тексту електронного документа і свідомо наклав свій удосконалений ЕП клієнта у контексті, передбаченому електронним документом (підписав, погодив, засвідчив тощо).
Таким чином, сторони погодили, що після попереднього ознайомлення з текстами цих електронних документів Клієнт підписує документи у електронній формі, шляхом накладання удосконаленого ЕП Клієнта. Накладанням удосконаленого ЕП клієнта завершується створення електронного документа.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627 ЦК України).
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
У ст.3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналогічна правова позиція сформована у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України "Про електронну комерцію", містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Наведене у свою чергу свідчить про належне укладення кредитного договору, здійснене шляхом підписання Удосконаленим ЕП сторін Заяви-анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №0001/980/2397890/24 від 01 квітня 2024 року.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У цьому випадку, умови кредитного договору, який за своєю суттю є договором приєднання, розробив АТ «ОТП Банк». Такі умови повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц.
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Частиною 1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч.2ст.1048 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Відповідно до п.1. Інших умов Заяви-Анкети, Сторони досягли згоди з усіх істотних умов Договору. Підписанням Заяви-анкети Сторони підтверджують, що будь-які умови розділу «8. Кредитування» Публічної частини Договору є істотними і підлягають виконанню.
Відповідно до п.4. Інших умов Заяви-Анкети, Підписанням Заяви-Анкети Клієнт підтверджує, що Банк надав йому підписаний зі сторони Банку оригінальний примірник Заяви-анкети зі всіма невід'ємними частинами та всіма додатками для неї. Заява-Анкета є невід'ємною частиною Публічної частини Договору, Тарифів Банку, які розміщені на офіційному сайті Банку та в загальнодоступних для клієнтів місцях в установах Банку.
Пунктами 6.1,6.2,6.3,6.4,6.5 Інших умов Заяви-Анкети підтверджено належне ознайомлення клієнта перед укладенням Договору з інформацією, визначеною Паспортом споживчого кредиту, необхідною для отримання Кредиту щодо порядку повернення кредиту, порядком нарахування та сплати відсотків за користування кредитом. Тарифами банку, послугами банку, пов'язаними з наданням кредиту.
За змістом п. 3.1. Публічного договору АТ «ОТП БАНК», Банк відкриває Клієнту Картковий рахунок у Валюті рахунку, надає Картку Клієнту, а також виконує розрахункове обслуговування Платіжних операцій, здійснених з використанням Картки. Банк здійснює обслуговування Карткового рахунку за Дебетовою схемою.
Згідно з до п. 10.1.1 Публічного договору АТ «ОТП БАНК», Договір набирає чинності з дати його розміщення на Офіційному сайті Банку, для Клієнта з дати підписання ним Заяви-анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК», діє до прийняття Сторонами чи однією із Сторін рішення про його розірвання та за умови належного виконання Сторонами інших положень Договору, Договір діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Відповідно до Тарифів Банку, які були актуальними на дату укладання Кредитного договору № 0001/980/2397890/24 від 01.04.2024 року, що діють з 10.02.2023 року, на дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки встановлено 3,3 % в місяць, на дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки впродовж Пільгового періоду становить 0,01 % річних.
Із розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач активно використовував кошти кредитного ліміту та витратив у загальній сумі 139250,00 грн, періодично вносив певні суми на свій рахунок у загальній сумі 67291,13 грн. Також, банком стягувалися: плата за обслуговування рахунку/списання за смс-інформування у сумі 4398,31 грн, нараховані відсотки у сумі 11462,40 грн (а.с.11-19).
Як слідує з вищевказаного розрахунку, відповідач протягом тривалого часу використовував кошти кредитного ліміту, періодично здійснював сплату їх на рахунок, що свідчить про його ознайомлення та згоду з умовами договору.
Згідно з Довідкою АТ «ОТП Банк» від 23.04.2025 року станом на 23.04.2025 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «ОТП БАНК» становить 87 819,58 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 8 788,38 грн та заборгованості за відсотками у сумі 9 031,20 грн (а.с.20).
Аналогічні відомості про наявність та розмір заборгованості, суми нарахованих відсотків, погашення відсотків за кредит, списання та зарахування переказів, ОСОБА_1 за Кредитним договором містяться у Звіті-рахунку за період з 01.04.2024 по 23.04.2025 року, тобто до дня пред'явлення досудової вимоги до нього щодо дострокового стягнення заборгованості (а.с.21-26).
Таким чином, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати відсотків на користування ним, у нього виникла заборгованість, яка згідно з розрахунком, наданим позивачем, станом на 23 квітня 2025 року, складає 87819,58 грн.
Дострокове розірвання Договору за ініціативою клієнта можливе згідно з умовами п. 10.2.1 Публічного договору АТ «ОТП БАНК», однак ці умови відповідачем не були виконані.
Право Банку вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання клієнтом своїх боргових зобов'язань за Договором передбачено п. 8.1.2.29.2. Публічного договору АТ «ОТП БАНК».
На виконання цієї умови Договору 13 травня 2025 року за вих.№7848/2025 АТ «ОТП Банк» направило відповідачу Досудову вимогу, якою банк вимагав від ОСОБА_1 негайно та/або у термін, передбачений Кредитним договором, повернути кредит, проценти та інші належні до сплати платежі за Кредитним договором у розмірі 87819,58 грн та надав реквізити для зарахування коштів (а.с.81-82).
Враховуючи вище викладене та дослідивши всі наявні докази, судом приймається до уваги надані позивачем звіт-рахунок про рух коштів по рахунку відповідача, розрахунок заборгованості та довідка про наявність заборгованості, при цьому суд зауважує, що відповідач у свою чергу не надав до суду заперечень та/або відзиву на позовну заяву, а також не надав належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність його заборгованості перед позивачем та підтверджували належне виконання зобов'язань за кредитним договором.
З урахуванням досліджених обставин справи, зокрема щодо неналежного виконання відповідачем умов договору, суд вважає вимоги позивача належним чином обґрунтованими.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 12, ч. 2 ст. 13 ЦПК України).
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (ч. 2 ст. 83, ч. 1 ст. 84 ЦПК України).
Відповідачка з клопотанням про витребування відповідних доказів до суду не зверталася та не скористалася своїм правом надання відзиву на позовну заяву у разі незгоди з її вимогами.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі №904/2104/19).
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи, що усі фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитодавцю АТ «ОТП Банк» не повернуті, а також положення частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд дійшов висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання боржника повернути фактично отриману та неповернуту суму кредитних коштів (тіло кредиту) у розмірі 78788,38 грн та заборгованість за відсотками у сумі 9031,20 грн.
Визначаючи розмір понесених судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із матеріалів справи вбачається, що при подачі позову до суду відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивачем сплачено судовий збір у сумі 3028,00 грн, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено відповідне платіжне доручення №2901606114 від 18 липня 2025 року.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог АТ «ОТП Банк» у повному обсязі, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви у сумі 3028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15,205,207,526,530,610,612,615,625,626,629,638-640,642,652,1046,1048,1049,1050,1054 ЦК України, ст.ст.2,12,13,76-81,89,133,141,263-265,268,273,280-284,354,355 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП БАНК» суму заборгованості за Заявою-Анкетою №0001/980/2397890/24 від 01.04.2024 року станом на 23.04.2025 року у розмірі 87 819 грн (вісімдесят сім тисяч вісімсот дев'ятнадцять гривень) 58 коп, що складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 78788,38 грн та заборгованості за відсотками у сумі 9031,20 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП БАНК» суму сплаченого судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім гривень) 00 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 29 січня 2026 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «ОТП Банк» (код ЄДРПОУ: 21685166, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (рнокпп НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).
Суддя О.А.Дем'янова