печерський районний суд міста києва
757/54752/25-к
1-кс-45821/25
23 січня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
захисника ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою ОСОБА_5 , на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 03.10.2025 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 62025000000000765 від 24.07.2025, -
03.11.2025 до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга ОСОБА_5 на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 03.10.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 62025000000000765 від 24.07.2025.
Узагальнені доводи скаржника зводяться до здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000765 неуповноваженим органом, не набуття особою статусу підозрюваного, необґрунтованості здійснення письмового повідомлення про підозру та здійснення систематичного тиску на останнього та інформаційної кампанії проти нього з огляду на зацікавленість у його посаді.
Так, на думку скаржника, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 03.10.2025 є незаконним та складеним з істотним порушенням вимог КПК України, а також містить виключно суб'єктивні твердження органу досудового розслідування про вчинення ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення, що не підтверджуються матеріалами кримінального провадження. Окрім того, захисник посилається на відсутність об'єктивних даних, які свідчать про наявність обов'язкових ознак складу інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення та відсутність достатніх доказів, які б вказували, що особа дійсно могла вчинити/вчинила інкримінований їй злочин саме з метою виправдання подальшого розслідування або пред'явлення обвинувачення. Також захисник зазначає, що слідчим порушено визначену КПК України процедуру вручення повідомлення про підозру, оскільки вказану процесуальну дію вчинено неуповноваженою посадовою особою органу досудового розслідування за відсутності підстав для цього.
У судовому засіданні скаржник та його захисник скаргу підтримали в повному обсязі, посилаючись на викладені в ній факти та обставини, просили її задовольнити.
Представник Офісу Генерального прокурора заперечив проти задоволення вказаної скарги, зазначив, що вона є необґрунтованою та такою, що має на меті затягування стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні з метою уникнення особою кримінальної відповідальності. Підстави та обґрунтування сторони захисту, за якими, на їх думку, необхідно скасувати змінене повідомлення про підозру є надуманими та спростовуються матеріалами кримінального провадження, за вказаних обставин, прокурор просив відмовити у задоволенні скарги сторони захисту. Також зазначив, що зміст зміненої підозри не містить жодних нових обставин, та посилань на нові докази або зміну кваліфікації, а лише уточнюючу інформацію.
У засіданні 25.11.2025 представник Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань - слідча ОСОБА_6 та прокурор щодо задоволення скарги заперечували, посилаючись на її необґрунтованість. Також надали пояснення підозрюваний та частково захисник.
Під час судового розгляду встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000765 від 24.07.2025 за підозрою ОСОБА_5 , у пособництві в розтраті чужого майна шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України, а також за фактами зловживання владою або службовим становищем особами службовими особами Національної академії аграрних наук України, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, тобто за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України.
13.06.2025 старшим слідчим в особливо важливих справах першого відділу Управління досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності ГСУ Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 було підписано та вручено ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 62024000000000330 від 22.04.2024 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України.
03.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні № 62024000000000330 від 22.04.2024, з якого в подальшому матеріали були виділені в кримінальне провадження № 62025000000000765 від 24.07.2025.
14.10.2025 ОСОБА_5 було повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000765 від 24.07.2025.
В судовому засіданні скаржник та його захисник наголошували про відсутність у ОСОБА_5 процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 62025000000000765 від 24.07.2025 з огляду на наступне.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000330 від 22.04.2024, в якому ОСОБА_5 13.06.2025 повідомлено про підозру, а також досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000765 від 24.07.2025, матеріали якого виділені з кримінального провадження № 62024000000000330 від 22.04.2024, здійснено з порушенням правил підслідності з урахуванням положень, передбачених ст. 216 КПК України.
Так, Державним бюро розслідувань, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000330 від 22.04.2024.
Відповідно до повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 03.10.2025 ОСОБА_5 у вказаному кримінальному провадженні розслідувався факт ймовірного пособництва у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, а саме розтраті коштів Державного підприємства Дослідне господарство «Асканійське» Державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України, Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, Державного підприємства «Дослідне господарство «Дніпро» Державної установи Інституту зернових Національної академії аграрних наук України та Державного підприємства «Дослідне господарство «Каховське» Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України, шляхом незаконного нарахування та виплати ОСОБА_7 розрахованої на підставі затверджених Президентом НААН штатних розписів указаних підприємств та інституту, заробітної плати з податками на доходи зазначеної фізичної особи та військовим збором за фактично невиконану ним роботу (посадові обов?язки), що призвело до завдання збитків указаним підприємствам та інституту на загальну суму 217 369,09 грн.
Відповідно до ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після чого уповноважені особи органу досудового розслідування мають право здійснювати процесуальні дії, передбачені законом.
Питання підслідності визначається нормами ст. 216 КПК України. На підставі цієї статті визначаються органи, яким належить здійснювати досудове розслідування залежно від кваліфікації й інших обставин справи.
Згідно з ч. 1 ст. 216 КПК України, слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.
У відповідності до ч. 4 ст. 216 КПК України, слідчі органів Державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень:
1) вчинених Президентом України, повноваження якого припинено, Прем?єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, народним депутатом України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Директором Національного антикорупційного бюро України, Директором Бюро економічної безпеки України, Генеральним прокурором, його першим заступником та заступником, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем?єр-міністра України, суддею, працівником правоохоронного органу, особою, посада якої належить до категорії «А», крім випадків, коли досудове розслідування цих кримінальних правопорушень віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України згідно з частиною п?ятою цієї статті;
2) вчинених службовими особами Національного антикорупційного бюро України, заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або іншими прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, крім випадків, коли досудове розслідування цих кримінальних правопорушень віднесено до підслідності детективів підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України згідно з частиною п?ятою цієї статті;
3) проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення), крім кримінальних правопорушень, передбачених статтею 422 Кримінального кодексу України.
В той же час, на момент повідомлення про підозру та зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_5 останній обіймав посаду президента Національної академії аграрних наук України, тобто не підпадав під перелік осіб, визначених ч. 4 ст. 216 КПК України, а також інших невстановлених посадових осіб Державного підприємства Дослідне господарство «Асканійське» Державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України, Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, Державного підприємства «Дослідне господарство «Дніпро» Державної установи Інституту зернових Національної академії аграрних наук України та Державного підприємства «Дослідне господарство «Каховське» Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України.
Як встановлено, у кримінальному провадженні № 62024000000000330 від 22.04.2024 слідчими Державного бюро розслідувань повідомлено про підозру одній особі, а саме - ОСОБА_5 та лише у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України.
Таким чином, відповідно до положень ч. 4 ст. 216 КПК України, досудове розслідування кримінальних правопорушень віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань лише у випадках, коли ці правопорушення вчинені визначеним у законі колом суб'єктів.
Відсутність здійснення письмового повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 62024000000000330 від 22.04.2024 будь-яким іншим особам з числа працівників правоохоронних органів чи інших суб'єктів, які б підпадали під перелік, визначений ч. 4 ст. 216 КПК України, свідчать про порушення правил підслідності з боку посадових осіб Державного бюро розслідувань, що, в свою чергу, свідчить про істотне порушення норм кримінального процесуального закону та ставить під сумнів законність усіх слідчих та процесуальних рішень.
Окремо встановлено, що у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов, зокрема: розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п?ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб , встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 62024000000000330 від 22.04.2024 та повідомленням про підозру ОСОБА_5 , загальна сума завданих збитків становить 217 369, 09 грн.
З урахуванням того, що розмір завданої шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 191 КК України, не перевищує у дві тисячі і більше разів розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, таке кримінальне провадження не належить до підслідності Національного антикорупційного бюро України відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України. В цьому аспекті злочин також не вчинений особами, які підпадають під п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Сукупність правових обставин переконує, що кримінальне провадження № 62024000000000330 від 22.04.2024 не підлягало досудовому розслідуванню ані Державному бюро розслідувань, ані Національному антикорупційному бюро України, а тому слідчий суддя погоджується з доводами сторони захисту про порушення правил підслідності, закріплених у ст. 216 КПК України.
Таким чином, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000330 від 22.04.2024 мало здійснюватися слідчими органів Національної поліції, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 216 КПК України, останні здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, за винятком тих, які прямо віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.
Слідчий суддя наголошує, що не надає оцінки доводам сторони захисту в частині неможливості здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 62024000000000330 від 22.04.2024 Офісом Генерального прокурора, оскільки його структура та штатний розпис містять самостійні структурні підрозділи, які здійснюють нагляд як за органами Державного бюро розслідувань, так і за органами Національної поліції України.
Натомість, за встановлених обставин, прийняття прокурором Офісу Генерального прокурора процесуальних рішень у кримінальному провадженні № 62024000000000330 від 22.04.2024, у тому числі рішення про виділення з матеріалів кримінального провадження № 62024000000000330 від 22.04.2024 матеріалів досудового розслідування № 62025000000000765 від 24.07.2025, можуть бути визнані неправомірними в подальшому у зв?язку з проведенням досудового розслідування неповноважним органом.
На переконання слідчого судді, здійснення процесуальної дії у вигляді письмового повідомлення про підозру (повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри) неуповноваженою особою органу досудового розслідування внаслідок порушення правил підслідності свідчить про неможливість набуття такою особою статусу підозрюваного.
Окрему увагу суд звертає на постанову заступника Генерального прокурора від 18.08.2025, якою здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000765 від 24.07.2025 доручено іншому органу досудового розслідування, а саме - Головному слідчому управлінню Державного бюро розслідувань.
Дискреційні повноваження керівника органу прокуратури прийняти відповідне рішення, в даному випадку, обмежуються фактом неефективності здійснення досудового розслідування. Однак, в судовому засіданні не встановлено, а прокурором не доведено, що кримінальне провадження № 62025000000000765 в період часу з 24.07.2025 по 18.08.2025 фактично перебувало в підрозділах Національної поліції України, а досудове розслідування здійснювалось неефективно.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України, недопустимими є також докази, що були отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.
У відповідності до постанови Верховного Суду від 30.09.2020 (справа № 563/1118/16-к), здійснення досудового розслідування неуповноваженими на те особами (органами) визнається істотним порушенням прав людини і основоположних свобод та має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими.
Докази мають бути отримані тільки уповноваженими на це особами (органами); способами і засобами, які призначені для одержання певних доказів; у процесі отримання доказів мають бути дотримані вимоги закону, що визначають порядок проведення конкретних дій, їхню послідовність, склад учасників; докази мають бути закріплені належним чином.
Постанова об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 24 травня 2021 року у справі № 640/5023/19 передбачає, що докази мають бути отримані тільки уповноваженими на це особами (органами); способами і засобами, які призначені для одержання певних доказів; у процесі отримання доказів мають бути дотримані вимоги закону, що визначають порядок проведення конкретних дій, їхню послідовність, склад учасників; докази мають бути закріплені належним чином. Здійснення досудового розслідування неповноваженими на те особами (органами) визнається істотним порушенням прав людини і основоположних свобод та має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими.
Щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України встановлено, що з огляду на повідомлення про підозру від 13.06.2025 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 03.10.2025 ОСОБА_5 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України, а саме пособництво в розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Так, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_5 , будучи президентом НААН України, тобто будучи службовою особою державної організації, діючи умисно, з корисливим мотивом, з корисливою метою, зловживаючи своїм службовим становищем та наданими повноваженнями всупереч інтересам служби, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , невстановленими посадовими особами Інституту садівництва, ДП «ДГ «Дніпро» ДУ ІЗК НААН, ДП «ДГ «Асканійське» АДСДС 13 З НААН, ДП «ДГ «Каховське» ІЗЗ НААН, діючи як пособник у розтраті коштів указаних підприємств та інституту, шляхом незаконного нарахування та виплати ОСОБА_7 заробітної плати з податками на доходи зазначеної фізичної особи та військовим збором за фактично невиконану ним роботу (посадові обов?язки), завдали збитків указаним підприємствам та інституту на загальну суму 217 369, 09 грн (Інституту садівництва, ДП «ДГ «Дніпро» ДУ ІЗК НААН - 70 065,69 грн; ДП «ДГ «Дніпро» ДУ ІЗК НААН - 22 554, 00 грн; ДП «ДГ «Асканійське» АДСДС ІЗЗ НААН - 65 112, 64 грн; ДП «ДГ «Каховське» 133 НААН - 59 636, 76 грн).
Так, відповідно до взятої на себе ролі пособника у вчиненні розтрати майна установ, організацій та підприємств, що перебувають у віданні Національної академії аграрних наук України, шляхом надання засобів у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_7 , повинен був подати заяви та документи, необхідні для прийняття його на різні посади в таких установах, організаціях та підприємствах, без подальшого фактичного виконання покладених на нього за такими посадами обов?язків, а одержані в якості заробітної плати кошти спрямовувати на обслуговування та придбання пального для автомобіля, наданого в користування ОСОБА_7 як водію спочатку ОСОБА_8 , а в подальшому - ОСОБА_5 .
Крім того, невстановлені особи ДП «ДГ «Асканійське» АДСДС І 33 НААН, Інституту садівництва, ДП «ДГ « Дніпро » ДУ ІЗК НААН та ДП «ДГ « Каховське » 133 НААН, відповідно до відведеної їм ролі, повинні були призначити ОСОБА_7 на відповідні посади у вказаних підприємствах та інституті, складати та подавати на затвердження (погодження) відповідні штатні розписи з визначеними у них недостовірними відомостями про розмір посадового окладу працівника ОСОБА_7 , складати табелі обліку використання робочого часу або нарядів на відрядну роботу і з зазначенням у них недостовірних відомостей щодо виходу на робоче місце ОСОБА_7 , складати видаткові касові ордери, розрахункові платіжні відомості та відомості на виплату грошей для незаконного нарахування та виплати ОСОБА_7 заробітної плати з податками на доходи зазначеної фізичної особи та військовим збором за фактично невиконану ним роботу (посадові обов?язки) в таких підприємствах та інституті.
У свою чергу ОСОБА_5 , будучи президентом НААН України, тобто будучи службовою особою державної організації, діючи умисно, з корисливим мотивом, з корисливою метою, зловживаючи своїм службовим становищем та наданими повноваженнями всупереч інтересам служби, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , невстановленими посадовими особами Інституту садівництва та іншими невстановленими особами, діючи як пособник у розтраті коштів Інституту садівництва шляхом надання засобів та усунення перешкод у вчиненні кримінального правопорушення, перебуваючи в приміщенні Національної академії аграрних наук України, розташованої за адресою: вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 9, м. Київ, достеменно знаючи, що ОСОБА_7 жодних обов?язків на посаді техніка господарського відділу спецфонду Інституту садівництва не виконував, оскільки був особистим водієм спочатку ОСОБА_8 , а потім ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та свідомо бажаючи настання їх суспільно-небезпечних наслідків, 17.02.2017 у невстановлений слідством час затвердив Штатний розпис Інституту садівництва (вводиться в дію з 01.01.2017), складений невстановленими особами Інституту садівництва, в якому були зазначені завідомо для ОСОБА_5 недостовірні відомості про посадовий оклад техніка (за сумісництвом) господарського відділу Інституту садівництва ОСОБА_7 у розмірі 1 088 грн. на місяць та надбавку за складність, напруженість у роботі в розмірі 544 грн, 20.09.2017 у невстановлений слідством час затвердив Штатний розпис Інституту садівництва (вводиться в дію з 01.09.2017), складений невстановленими особами Інституту садівництва, в якому були зазначені завідомо для ОСОБА_5 недостовірні відомості про посадовий оклад техніка (за сумісництвом) господарського відділу Інституту садівництва ОСОБА_7 у розмірі 1 088 грн. на місяць та надбавку за складність, напруженість у роботі в розмірі 544 грн, 21.09.2020 у невстановлений слідством час затвердив Штатний розпис Інституту садівництва (вводиться в дію з 01.09.2020), в якому були зазначені завідомо для ОСОБА_5 недостовірні відомості про посадовий оклад техніка (за сумісництвом) господарського відділу Інституту садівництва ОСОБА_7 у розмірі 1613 грн. на місяць, 26.02.2021 у невстановлений слідством час затвердив Штатний розпис Інституту садівництва (вводиться в дію з 01.01.2021), в якому були зазначені завідомо для ОСОБА_5 недостовірні відомості про посадовий оклад техніка (за сумісництвом) господарського відділу Інституту садівництва ОСОБА_7 у розмірі 1 936 грн. на місяць та надбавку за складність, напруженість у роботі в розмірі 968 грн., що призвело до незаконного нарахування та виплати останньому заробітної плати з податками на доходи зазначеної фізичної особи та військовим збором за фактично невиконану ним роботу (посадові обов?язки) в Інституті садівництва на загальну суму 70 065,69 грн, та подальшого обернення такого майна (коштів) на користь як самого ОСОБА_7 , так і на користь ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , шляхом їх спрямування на обслуговування та придбання пального для автомобіля, наданого в користування ОСОБА_7 як водію службових осіб НААН, що призвело завдання шкоди Інституту садівництва на вказану суму.
Крім цього, ОСОБА_5 , будучи президентом НААН України, тобто будучи службовою особою державної організації, діючи умисно, з корисливим мотивом, з корисливою метою, зловживаючи своїм службовим становищем та наданими повноваженнями всупереч інтересам служби, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , невстановленими посадовими особами ДП «ДГ «Дніпро » ДУ ІЗК НААН та іншими невстановленими особами, діючи як пособник у розтраті коштів ДП « Д «Дніпро» ДУ ІК НААН України шляхом надання засобів та усунення перешкод у вчиненні кримінального правопорушення, перебуваючи в приміщенні Національної академії аграрних наук України, розташованої за адресою: вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 9, м. Київ, достеменно знаючи, що ОСОБА_7 жодних обов?язків на посаді менеджера з організації консультативних послуг (за сумісництвом) групи загальногосподарського ДП «ДГ «Дніпро» ДУ ІК НААН не виконував, оскільки був особистим водієм ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та свідомо бажаючи настання їх суспільно небезпечних наслідків, 26.02.2020, у невстановлений слідством час погодив Штатний розпис ДП «ДГ «Дніпро» ДУ ІЗК НААН (вводиться в дію з 04.02.2020), складений невстановленими особами ДП «ДГ «Дніпро» ДУ ІЗК НААН, в якому були зазначені завідомо для ОСОБА_5 недостовірні відомості про посадовий оклад менеджера з організації консультативних послуг (за сумісництвом) групи загальногосподарського призначення ДП ДГ «Дніпро» ДУ ЗК НААН ОСОБА_7 у розмірі 7 369 грн. на місяць та надбавки за інтенсивність праці та особливий характер роботи або за високі досягнення в праці в розмірі 149 грн., що призвело до незаконного нарахування та виплати останньому заробітної плати з податками на доходи зазначеної фізичної особи та військовим збором за фактично невиконану ним роботу (посадові обов?язки) 6 ДП «ДГ «Дніпро» ДУ ІЗК НААН на загальну суму 2 554,00 грн, та подальшого обернення такого майна (коштів) на користь як самого ОСОБА_7 , так і на користь ОСОБА_5 , шляхом їх спрямування на обслуговування та придбання пального для автомобіля, наданого в користування ОСОБА_7 як водію президента НААН України, що призвело завдання шкоди ДП «ДГ «Дніпро» ДУ 13 К НААН на вказану суму.
Крім того, ОСОБА_5 , будучи президентом НААН України, тобто будучи службовою особою державної організації, діючи умисно, з корисливим мотивом, з корисливою метою, зловживаючи своїм службовим становищем та наданими повноваженнями всупереч інтересам служби, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , невстановленими посадовими особами ДІ «ДГ «Асканійське» АДСДС 133 НААН та іншими невстановленими особами, діючи як пособник у розтраті коштів ДП «ДГ «Асканійське» АДСДС ІЗЗ НААН шляхом надання засобів та усунення перешкод у вчиненні кримінального правопорушення, перебуваючи в приміщенні Національної академії аграрних наук України, розташованої за адресою: вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 9, м. Київ, достеменно знаючи, що ОСОБА_7 жодних обов?язків на посаді слюсаря з ремонту автомобілів підрозділу «Сигнал» ДП «ДГ «Асканійське» АДСДС ІЗ 3 НААН не виконував, оскільки був особистим водієм ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та свідомо бажаючи настання їх суспільно небезпечних наслідків, у невстановлені слідством день та час, але не раніше 01.01.2020, погодив Штатний розпис ДІ «Асканійське» ДСДС І 33 НААН (вводиться в дію з 01.01.2020), складений невстановленими особами ДІЇ «ДГ «Асканійське » АДСДС ІЗЗ НААН, в якому були зазначені завідомо для ОСОБА_5 недостовірні відомості про посадовий оклад слюсарю з ремонту автомобілів III розряду ОСОБА_7 у розмірі 6 152 грн. на місяць, у невстановлені слідством день та час, але не раніше 01.07.2020. погодив Штатний розпис ДП «ДГ «Асканійське» ДСДС 133 НААН (вводиться в дію з 01.07.2020), складений невстановленими особами ДП «ДГ «Асканійське» АДСДС І 33 НААН, в якому були зазначені завідомо для ОСОБА_5 недостовірні відомості про посадовий оклад слюсарю з ремонту автомобілів III розряду ОСОБА_7 у розмірі 6 973 грн. на місяць, у невстановлені слідством день та час, але не раніше 01.12.2020, погодив Штатний розпис ДІТ «ДГ «Асканійське» ДСДС 133 Н А Н (вводиться в дію з 01.12.2020), складений невстановленими особами ДП «ДГ «Асканійське» АДСДС 133 НААН, в якому були зазначені завідомо для ОСОБА_5 недостовірні відомості про посадовий оклад слюсарю з ремонту автомобілів III розряду ОСОБА_7 у розмірі 6 643 грн. на місяць, що призвело до незаконного нарахування та виплати останньому заробітної плати з податками на доходи зазначеної фізичної особи та військовим збором за фактично невиконану ним роботу (посадові обов?язки) в ДП «ДГ «Асканійське» АДСДС ІЗЗ НААН на загальну суму 65 112.64 грн, та подальшого обернення такого майна (коштів) на користь як самого ОСОБА_7 , так і на користь ОСОБА_5 , шляхом їх спрямування на обслуговування та придбання пального для автомобіля , наданого в користування ОСОБА_7 як водію президента НААН України, що призвело завдання шкоди ДП «ДГ «Асканійське» АДСДС ІЗ 3 НААН на вказану суму.
Також, ОСОБА_5 , будучи президентом НААН України, тобто будучи службовою особою державної організації, діючи умисно, з корисливим мотивом, з корисливою метою, зловживаючи своїм службовим становищем та наданими повноваженнями всупереч інтересам служби, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , невстановленими посадовими особами ДІ «ДГ «Каховське » ІЗЗ НААН та іншими невстановленими особами, діючи як пособник у розтраті коштів ДП «ДГ «Каховське» 133 НААН шляхом надання засобів та усунення перешкод у вчиненні кримінального правопорушення, перебуваючи в приміщенні Національної академії аграрних наук України, розташованої за адресою: вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 9, м. Київ, достеменно знаючи, що ОСОБА_7 жодних обов?язків на посаді водія автотранспортних засобів ДП «ДІ «Каховське» 133 НААН за сумісництвом не виконував, оскільки був особистим водієм ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та свідомо бажаючи настання їх суспільно небезпечних наслідків, 11.03.2020 у невстановлений слідством час погодив Штатний розпис ДП «ДГ «Каховське» 133 НААН (вводиться в дію з 01.01.2020), в якому були зазначені завідомо для ОСОБА_5 недостовірні відомості про посадовий оклад водія автотранспортних засобів ДП ДГ «Каховське» І 33 НААН (0,5 ставки) ОСОБА_7 у розмірі з 856 грн. на місяць та надбавку за інтенсивність праці та особливий характер роботи або високі досягнення у праці у розмірі 1 113 грн., 21.07.2020 у невстановлений слідством час погодив Штатний розпис Д І «ДГ «Каховське» 133 НААН (вводиться в дію з 01.07.2020), в якому були зазначені завідомо для ОСОБА_5 недостовірні відомості про посадовий оклад водія автотранспортних засобів ДП ДГ «Каховське» 133 НААН (0,5 ставки) ОСОБА_7 у розмірі 3 912 грн. на місяць та надбавку за інтенсивність праці та особливий характер роботи або високі досягнення у праці у розмірі 1 057 грн, у невстановлені слідством дату та час, але не раніше 01.09.2020, погодив Штатний розпис ДП «ДГ «Каховське» І 33 НААН (вводиться в дію з 01.09.2020), в якому були зазначені завідомо для ОСОБА_5 недостовірні відомості про посадовий оклад водія автотранспортних засобів ДП ДГ «Каховське» І 33 НААН (0,5 ставки) ОСОБА_7 у розмірі 3 912 грн. на місяць та надбавку за інтенсивність праці та час, але не раніше 01.12.2020, погодив Штатний розпис ДІ «ДГ «Каховське» І33 НААН (вводиться в дію з 01.12.2020), в якому були зазначені завідомо для ОСОБА_5 недостовірні відомості про посадовий оклад водія автотранспортних засобів ДП ДГ «Каховське» І 33 НААН (0,5 ставки) ОСОБА_7 у розмірі 4 042 грн. на місяць та надбавку за інтенсивність праці та особливий характер роботи або високі досягнення у праці у розмірі 927 грн, що призвело до незаконного нарахування та виплати останньому заробітної плати з податками на доходи зазначеної фізичної особи та військовим збором за фактично невиконану ним роботу (посадові обов?язки ) в ДП «ДГ «Каховське » ІЗ 3 НААН на загальну суму 59 636,76 грн, та подальшого обернення такого майна (коштів) на користь як самого ОСОБА_7 , так і на користь ОСОБА_5 , шляхом їх спрямування на обслуговування та придбання пального для автомобіля, наданого в користування ОСОБА_7 як водію президента НААН України, що призвело завдання шкоди ДП «ДІ «Каховське» ІЗ 3 НААН на вказану суму.
З цього приводу варто зазначити, що відповідно до п. 56 Статуту НААН України, президент НААН України, зокрема, призначає на посаду працівників апарату Президії та звільняє їх з посади, затверджує положення про структурні підрозділи апарату Президії та посадові інструкції їх керівників, штатний розпис, кошториси наукових та інших установ, підприємств та організацій, що перебувають у віданні НААН України, призначає на посаду і звільняє з посади їх керівників та заступників керівників з наукової роботи, укладає трудові (контракти) з їх керівниками.
Положеннями п.п. 3.10, 6.1.2 Статуту ДП «ДС «Асканійське» АДСДС 133 НААН України передбачено, що ДП «ДС «Асканійське» АДСДС ІЗЗ НААН України у відповідності з чинним законодавством і в межах цього Статуту, з урахуванням завдань Наукової установи, якій воно підпорядковане, самостійно вирішує питання своєї господарської діяльності, в тому числі визначає структуру управління, розробляє штатний розпис з урахуванням його функцій, умов і фонду оплати праці, затверджуючи його в установленому порядку.
У відповідності до п. 7.6 Статуту ДП «ДС «Асканійське» АДСДС ІЗ 3 НААН України, Директор, діючи від імені Підприємства та в його інтересах, відповідно до законодавства та в межах цього Статуту і контракту, самостійно вирішує питання діяльності Підприємства, за винятком тих, що віднесені до компетенції Наукової установи, Академії і трудового колективу Підприємства, зокрема, самостійно визначає структуру і в установленому порядку затверджує штатний розпис в межах фонду оплати праці.
У відповідності до п. 29 Статуту Інституту садівництва НААН України, Інститут садівництва у межах статутних повноважень має право визначати структуру управління Наукової установи, розробляти штатний розпис, затверджувати його в установленому порядку.
В пункті 37 Статуту Інституту садівництва НААН України наголошується на тому, що Директор діючи у межах законодавства, в інтересах Наукової установи, згідно з цим Статутом, самостійно вирішує питання діяльності Наукової установи, за винятком тих , що віднесені до компетенції Академії, зокрема, самостійно визначає організаційну структуру управління і розробляє штатний розпис Наукової установи з урахуванням умов та фонду заробітної плати, подає керівництву Академії для затвердження.
Відповідно до п. 5.7 Положення про оплату праці працівників ДІ «ДГ «Дніпро» ДУ ІЗК НААН України, підставою для нарахування бухгалтерією заробітної плати працівникам за підсумками роботи за місяць є: штатний розпис дослідного господарства, погоджений ДУ Інститутом зернових культур НААН України, табель обліку часу, акт виконаних робіт по трудовій угоді, наказ про нарахування інших заохочувальних та компенсаційних виплат, наряд на виконання підрядних робіт.
Положеннями п.п. 3.10, 6.1.2 Статуту ДП «ДГ «Каховське» І 33 НААН України, зокрема, передбачено, що Підприємство з урахуванням завдань Наукової установи, якій воно підпорядковане, самостійно вирішує питання своєї господарської діяльності, в тому числі визначає структуру управління, розробляє штатний розпис Підприємства з урахуванням його функцій, умов і фонду оплати праці, затверджуючи його в установленому порядку.
У відповідності до п. 7.6 Статуту ДП «ДГ «Каховське» ІЗЗ НААН України, Директор, діючи від імені Підприємства та в його інтересах, відповідно до законодавства та в межах цього Статуту і контракту, самостійно вирішує питання діяльності Підприємства, за винятком тих, що віднесені до компетенції Наукової установи, Академії і трудового колективу Підприємства, зокрема, самостійно визначає структуру і в установленому порядку затверджує штатний розпис в межах фонду оплати праці.
Постановою Президії НААН України від 21.06.2017 (протокол № 10) затверджено Порядок формування та подання на затвердження штатних розписів бюджетних наукових установ НААН.
У відповідності до п. 1.2 вищевказаного Порядку від 21.06.2017, штатний розпис складається та подається на затвердження до НААН за типовою формою.
Відповідно до п. 2.5 вищевказаного Порядку від 21.06.2017, до штатного розпису та змін до штатного розпису назви посад вносяться відповідно до Класифікатора професій та постанови Президії НААН про оплату праці працівників науково-дослідних установ, інших наукових установ і організацій Національної академії аграрних наук на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці.
Пунктом 2.8 Порядку формування та подання на затвердження штатних розписів бюджетних наукових установ НААН від 21.06.2017 визначено, що у штатному розписі установи зазначаються посади основних працівників та сумісників.
Пунктом 2.13 Порядку формування та подання на затвердження штатних розписів бюджетних наукових установ НААН від 21.06.2017 визначено, що при складанні штатного розпису щодо кожного структурного підрозділу зазначається підсумок кількості штатних працівників та фонду оплати праці.
У відповідності до п. 3.1 вищевказаного Порядку від 21.06.2017, штатні розписи та зміни до штатних розписів підписує керівник наукової установи та головний бухгалтер (керівник фінансового підрозділу) або особи , які виконують їх обов?язки, про що надається відповідна інформація (копія наказу про покладення обов?язків, довідка тощо).
Відповідно до п. 3.4 Порядку формування та подання на затвердження штатних розписів бюджетних наукових установ НААН від 21.06.2017, штатні розписи наукових установ затверджуються президентом (першим віце-президентом, віце-президентом) НААН та скріпляються гербовою печаткою Академії.
Відповідно до п. 2.5 Порядку формування та подання на погодження штатних розписів та змін до штатних розписів державних установ, організацій та підприємств, що діють за принципом повного господарського розрахунку та належать до сфери управління НААН України, затвердженого наказом НААН від 14.01.2020 № 1, штатні розписи та зміни до штатних розписів підписує керівник підприємства та головний бухгалтер (начальник фінансового або планово-економічного відділу) або особи, які виконують їх обов?язки, про що надається відповідна інформація (копія наказу про покладення обов?язків, довідка тощо).
Відповідно до п. 3.5 Порядку формування та подання на погодження штатних розписів та змін до штатних розписів державних установ, організацій та підприємств, що діють за принципом повного господарського розрахунку та належать до сфери управління НААН України, затвердженого наказом НААН від 14.01.2020 № 1, штатні розписи та зміни до штатних розписів підприємств погоджуються Національною академією аграрних наук України за наявності завізованого аркуша погодження штатного розпису згідно додатку 2.
За таких обставин слідчий суддя погоджується з доводами сторони захисту, а саме, що президент НААН України затверджує штатний розпис, кошториси наукових та інших установ, підприємств та організацій, що перебувають у віданні НААН, призначає на посаду і звільняє з посади їх керівників та заступників керівників з наукової роботи, укладає трудові (контракти) з їх керівниками.
Однак, ОСОБА_5 як президент НААН не приймав особисто ОСОБА_7 на роботу, не був відповідальним за його кадрове оформлення, а також не мав жодного відношення до його прийняття на роботу. Більше того, як встановлено судом, на момент обрання ОСОБА_5 президентом НААН України ОСОБА_7 вже був водієм минулого президента НААН України ОСОБА_8 , отже жодних дій для його призначення ОСОБА_5 не вчинено.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами досудового розслідування, показаннями самого ОСОБА_7 , наданими під час його допиту.
Відповідно до статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, зокрема, щоб жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті 24 КПК України, де вказано, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Перелік рішень, дій чи бездіяльності органу досудового розслідування чи прокурора, а також підстави та порядок їх оскарження до слідчого судді під час досудового розслідування визначені § 1 Глави 26 КПК України (ст. 303?308).
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Підозрою є обґрунтоване припущення слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Право підозрюваного «знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють», що визначено пунктом 1 частини третьої статті 42 КПК України, кореспондує обов'язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз'яснити її зміст.
З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов'язків, визначених статтею 42 КПК України.
Відповідно до п. 2 ст. 277 КПК України, повідомлення має містити такі відомості:
1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
4) зміст підозри;
5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
7) права підозрюваного;
8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з'ясуванню дотримання в ході повідомлення про підозру глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України.
Повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою для повідомлення особі про підозру.
Частиною 1 ст. 11 КК України визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене ним Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Пункт 3 ч. 1 ст. 276 КПК України зазначає, що повідомлення про підозру здійснюється у випадку: «наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення».
Згідно з п. 1 ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню».
Саме достатність доказів згадується в п. 1 ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
За визначенням Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі Мюррей проти Сполученого Королівства № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідно особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість підозри може встановлюватись тільки щодо діяння, яке підпадає під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність. Разом з тим, обґрунтованість підозри не може встановлюватись in abstracto або ґрунтуватись на суб'єктивних припущеннях, а має підкріплюватись конкретними доказами в кримінальному провадженні. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, але повинні бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.
Згідно з правовими позиціями Верховного Суду, у тому числі постанов ККС ВС від 16.10.2019 року, 18.02.2021 року та інших, під час вирішення питання про законність повідомлення про підозру слідчий суддя має перевірити:
- наявність або відсутність у органу досудового розслідування повноважень на здійснення такого процесуального рішення;
- дотримання вимог ст. 276-278 КПК України щодо змісту, підписання та вручення повідомлення про підозру;
- наявність достатніх фактичних даних (обґрунтованості) для повідомлення особі про підозру;
- додержання процедури вручення та належного інформування особи;
- дотримання вимог щодо часу, місця та форми повідомлення;
- відсутність інших істотних порушень, які могли вплинути на законність процесуального рішення.
Отже, змісту ст.ст. 276-278 КПК України вбачається, що при розгляді скарги на рішення слідчого про підозру слідчий суддя має з'ясувати, в тому числі, виконання слідчим положень кримінального процесуального закону в частині наявності на день повідомлення про підозру достатніх доказів для підозри особи.
Положення ч. 3 ст. 17, ч. 1 ст. 42 та ч. 1 ст. 94 КПК України дають підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя уповноважений перевіряти, зокрема наявність достатності доказів для підозри. Така перевірка здійснюється виключно з метою судового контролю за дотриманням саме прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні.
Тобто, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Стаття 24 КПК України, гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, в порядку, передбаченого КПК України.
Положення ч. 2 ст. 8 КПК України, зобов'язують суди, прокуратуру, органи досудового розслідування під час здійснення кримінального провадження застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (надалі Суд), який діє на основі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(надалі Конвенція), що стала частиною національного законодавства.
Принцип верховенства права передбачає, що особа повинна бути захищена від свавілля суб'єктів владних повноважень, тобто втручання суб'єктів владних повноважень має бути піддано ефективному судовому контролю.
Відповідно до п. 18 ч. 1ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про скасування повідомлення про підозру.
Слідчий суддя, визнаючи повідомлення про підозру незаконним, здійснив перевірку всіх вказаних аспектів, надав оцінки доводам сторін щодо обґрунтованості підозри, змісту повідомлення, порядку його складення та вручення.
Застосування належної правової процедури означає здійснення справедливого правосуддя згідно з визначеними загальними засадами кримінального провадження для досягнення мети і вирішення його завдань. Дотримання встановленої правової процедури здійснення повідомлення про підозру означає, що дії процесуальних суб'єктів мають відповідати вимогам закону. Такі дії мають здійснюватися на підставі законних повноважень щодо вирішення конкретного процесуального завдання, яке постає перед прокурором у певний момент досудового розслідування кримінального провадження.
Дотримання належної правової процедури здійснення повідомлення про підозру має забезпечувати його відповідність стандартам захисту прав людини, єдність змісту та форми кримінального провадження, налагоджену взаємодію верховенства права і законності, що в результаті врівноважує приватні і публічні (суспільні) інтереси заради досягнення цих завдань.
Здійснення повідомлення про підозру всупереч вимогам ч. 4 ст. 216 КПК неповноважним на те суб'єктом є недотриманням належної правової процедури, порушенням форми і викривленням змісту кримінального провадження як однієї з вагомих гарантій його законності.
Здійснення кримінального провадження всупереч його загальним засадам означає його невідповідність тим завданням і цілям, що визначені ст. 2 цього Кодексу. Отже всі докази, зібрані в здійсненому всупереч встановленій у КПК правовій процедурі досудовому розслідуванні, з порушенням форми і змісту кримінального провадження, є недопустимими.
Порушення порядку повідомлення про підозру ОСОБА_5 , як і необґрунтованість підозри, призвело до нівелювання завдань кримінального провадження, окреслених у ст. 2 КПК України, що полягають в охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення того, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.
Враховуючи вищенаведене, з урахуванням загальних засад кримінального провадження (верховенство права, диспозитивність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості), оцінюючи сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для повідомлення про підозру ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України, слідчий суддя вважає, що орган досудового розслідування на час такого повідомлення про підозру не мав у своєму розпорядженні доказів які б вказували на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення та те, що у даному кримінальному провадженні проведено досудове розслідування з порушенням правил підслідності.
За таких обставин, скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_5 , на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 03.10.2025 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 62025000000000765 від 24.07.2025 - задовольнити.
Скасувати повідомлення старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про зміну раніше повідомленої підозри від 03.10.2025 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 62025000000000765 від 24.07.2025.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1