печерський районний суд міста києва
Справа № 757/49983/24-ц
пр. 2-4091/25
02 вересня 2025 року Печерський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Головко Ю. Г.,
за участю секретаря судових засідань Сіренко С. О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,
ОСОБА_1 у жовтні 2024 року звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, в якому просить суд змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на свою користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути аліменти у розмірі частини щомісячного доходу до повноліття сина, починаючи із дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що судовим наказом № 757/49318/18-ц від 12.12.2018 виданий Печерським районним судом м. Києва встановлено, стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 50 відсотків прожитого мінімуму для дитини відповідного віку, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 08.10.2018 до досягнення дитини повноліття.
Зазначає, що сума яка стягується з відповідача становить 800,00 грн, що є недостатньою для повноцінного утримання дитини. Потреби дитини значно перевищують розмір аліментів. Добровільно батько дитини не допомагає. Матеріальний стан позивача не дозволяє повноцінно утримувати дитину своїми силами, адже зросли ціни на продукти, одяг, побутові потреби та послуги.
До суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у відсутність сторони позивача, вимоги підтримала, просила задовольнити з викладених обставин.
Відповідач до суду подав заяву про визнання позовних вимог від 02.09.2025, довідку про доходи та підтверджєення сплати заборгованості за аліментами.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що судовим наказом Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2018 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 08.10.2018 до досягнення дитини повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 176, 20 грн судового збору.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 1 ст. 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Верховний Суд України у своїй постанові від 05 лютого 2014 року справі № 6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Згідно ст. 27 Конвенції про захист прав дитини батько або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
Частинами 1, 2 ст. 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
При вирішенні даного позову суд бере до уваги період часу, що минув із дати визначення розміру аліментів, внаслідок чого істотно змінились обставини які впливають на розмір аліментів, що стягнені з відповідача у твердій грошовій сумі у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (потреби в харчуванні, одязі, товарах побутового призначення тощо, вартість послуг з навчання та ін.). З огляду на ці обставини, підлягає врахуванню факт зміни розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, ріст цін у зв'язку з інфляцією, потреб на оздоровлення, харчування, лікування.
Також судом враховуються положення ч. 4 ст. 183 СК України, якою передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Таким чином, закон гарантує стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини в мінімальному розмірі, зокрема на одну дитину в розмірі чверті від доходів боржника, у безспірному порядку.
Також суд враховує правову позицію Верховного суду України у справі за № 143 цс 13, відповідно до якої з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Враховуючи вік дитини, її потреби, дані про особу позивача, відповідача, доводи позивача, відсутність заперечень від відповідача, суд прийшов до висновку щодо необхідності зміни способу стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначений судовим наказом виданим Печерським районним судом м. Києва від 12.12.2018 із стягнення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на стягнення аліментів у розмірі 1/4 частина від усіх видів доходу платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання чинності рішенням суду і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.
Керуючись статтями ст. 180-184, 191, 192 СК України, Конвенцією про захист прав дитини, статтями 5, 12-13, 76, 81, 89, 133, 141, 263-265, 280, 281 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначених судовим наказом виданим Печерським районним судом м. Києва від 12.12.2018 року у справі № 757/49318/18-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 08.10.2018 до досягнення дитини повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі (одна четверта) частки від усіх видів заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання чинності рішенням суду і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 в дохід держави судовий збір у сумі 1211, 20 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
Повний текст рішення виготовлено 02.09.2025 року.
Суддя Ю. Г. Головко