18.11.2024 Справа № 756/5988/24
Унікальний № 756/5988/24
Провадження № 1-кп/756/1258/24
18 листопада 2024 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
потерпілих - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
представника третьої особи - ОСОБА_10 ,
під час проведення відкритого судового засідання у кримінальному провадженні № 12021100050002476 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, неодруженої, зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, -
Прокурор звернувся з клопотанням про продовження строку дії раніше застосованого до обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, посилаючись на обґрунтованість висунутого особі обвинувачення, на існування ризиків у кримінальному провадженні, та на неможливість запобігти існуючим ризикам застосуванням до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Захисник заперечив проти клопотання прокурора, просив суд обрати менш суворий запобіжний захід у виді домашнього арешту, зазначив про недоведеність заявлених прокурором ризиків.
Обвинувачена підтримала позицію свого захисника.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши надані письмові документи, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню на таких підставах.
Згідно зі статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти власності, яке кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 190 та ч. 4 ст. 190 КК України.
Із клопотання прокурора та доданих до нього документів встановлено, що ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_11 01.11.2023 та 03.11.2023 до підозрюваної ОСОБА_5 , застосовано примусовий привід, у зв'язку з неявкою за викликом для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_11 від 07.01.2024 до підозрюваної ОСОБА_5 , надано дозвіл на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Постановою Начальника відділення СВ Оболонського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_12 , погодженого прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , зупинено досудове розслідування та оголошено підозрювану ОСОБА_5 у розшук.
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_11 від 10.01.2024 до підозрюваної ОСОБА_5 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 52 дні, тобто до 01.03.2024 з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі триста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 гривень. При обранні такого запобіжного заходу слідчий суддя виходив із наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 31.01.2024 скасовано ухвалу суду першої інстанції та відносно підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29 лютого 2024 року включно з визначенням застави в розмірі 10 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 30 280 000 гривень.
26.02.2024 слідчим суддею Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_13 було продовжено запобіжний захід підозрюваній ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком до 02.04.2024, встановивши заставу в розмірі 5000 (п?ять тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 15 140 000 грн.
29.03.2024 слідчим суддею Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_14 було продовжено запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів або до вирішення даного питання судом під час підготовчого судового засідання, що не може перевищувати 27.05.2024, а визначену заставу в розмірі 5 000 (п?ять тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 15 140 000 грн., залишено без змін.
Згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування, у сторони обвинувачення наявні певні докази пред'явленого обвинувачення: покази свідків, покази потерпілих, протоколи слідчих дій, які можуть бути досліджені та оцінені тільки під час судового розгляду.
Суд вважає, що наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_5 особливо тяжкого злочину проти власності. При цьому, на цій стадії суд не вирішує питання доведеності винуватості.
Аналізуючи дані про особу обвинуваченої, суд приймає до уваги, що вона має зареєстроване місце проживання, не працевлаштована, не заміжня, раніше до кримінальної відповідальності не притягалась. Однак, під час досудового розслідування недобросовісно виконувала процесуальні обов'язки.
Виходячи із тяжкості злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_5 та інкримінованих обставин такого злочину, зокрема тривалості та значної кількості епізодів злочинної діяльності, розміру заявлених матеріальних збитків; процесуальної поведінки обвинуваченої, яка на стадії досудового розслідування перебувала в розшуку, що свідчить про намагання її ухилитись від слідства; особисте знайомство з потерпілими і свідками у кримінальному провадженні, у сукупності із наведеними даними про її особистість, суд вважає наявним ризик, що обвинувачена перебуваючи на волі, усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання її винуватою, може переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), а також незаконно впливати на потерпілих і свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), може вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України),
Суд приходить до висновку про доведеність прокурором того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов'язання, порука, домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки обвинуваченої виходячи із встановлених судом ризиків, тяжкості кримінального правопорушення і даних про особу обвинуваченої.
Водночас, розмір застави вже визначений обвинуваченій як альтернативний запобіжний захід, і хоча сума застави є досить великою, однак розмір заявлених збитків у цій справі є значно вищим за розмір застави, а тому на даний час підстав для зменшення застави немає.
З огляду на встановлені ризики, які не перестали існувати, на обґрунтованість підозри у вчиненні тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою, суд вважає що клопотання прокурора слід задовольнити. Досягнення завдань у даному кримінальному провадженні виправдовує подальше втручання у право обвинуваченої на свободу, і тримання її під вартою на цій стадії розгляду справи, є єдиним запобіжним заходом, що зможе гарантувати виконання обвинуваченою її процесуальних обов'язків в ході судового розгляду, а також запобігати спробам переховуватися від суду, та вчинити інше правопорушення.
Крім того, представник гр. ОСОБА_15 - адвокат ОСОБА_10 , заявив клопотання про скасування арешту з автомобіля з автомобіля MAZDA CX-5, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Клопотання обґрунтоване тим, що вказаний автомобіль був придбаний ОСОБА_15 з електронних торгів державного підприємства «СЕТАМ» 01.04.2024 року за ціною 873900,00 грн. Вважає, що арешт на вказаний автомобіль було накладено необґрунтовано, та у такому заході на даний час відпала потреба. Вказує, що спеціальна конфіскація не може застосовуватись до вказаного автомобіля, оскільки ОСОБА_15 є добросовісним набувачем, і вона не знала і не могла знати на момент його придбання про існування арешту. ОСОБА_15 сплатила кошти за автомобіль в повному обсязі.
Прокурор в судовому засіданні заперечив проти скасування арешту, зазначив, що підстави арешту не відпали, розгляд справи не завершений, під час розгляду справи і дослідження доказів прокурор має намір доводити наявність підстав для спеціальної конфіскації такого автомобіля, оскільки він був придбаний за кошти, одержані обвинуваченою від злочинної діяльності, та вже потім придбаний гр. ОСОБА_15 на електронному
Відповідно до п. 7 ч. 2, ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено не обґрунтовано.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 96-2, ч. 2 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна. У разі якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у частині першій цієї статті, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно.
Відповідно до ч. 4 ст. 96-2 КК України, гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті. Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів. Спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача.
Встановлено, що ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 23.01.2024 року накладено арешт на майно, зокрема автомобіль MAZDA CX-5, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_16 , з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації та конфіскації.
ОСОБА_15 є переможцем аукціону з продажу автомобіля MAZDA CX-5, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відбувся 01.04.2024 р., тобто після накладення арешту.
На переконання суду, заявником не доведено необґрунтованості накладення арешту слідчим суддею на вказаний автомобіль.
Також, суд не погоджується з доводами заявника, що у такому заході відпала подальша потреба, оскільки розгляд кримінального провадження не закінчено, сторона обвинувачення на засадах змагальності має намір доводити наявність підстав для застосування спеціальної конфіскації.
Тому, питання про наявність законних підстав для застосування спеціальної конфіскації, зокрема добросовісність володільця, суд може вирішити лише за результатами розгляду справи по суті і дослідженні наданих суду доказів.
У зв'язку із цим, в задоволення клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 193, 194, 197, 314-317, 369, 372, 392 КПК України, суд
В задоволенні клопотання представника ОСОБА_15 - адвоката ОСОБА_10 про скасування арешту майна - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 16 січня 2024 включно.
Залишити без змін раніше визначений ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 26.02.2024 р. розмір застави 5 000 (п?ять тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 15 140 000 грн. та покладені обов'язки, у разі її внесення.
Ухвала може бути оскаржена в частині запобіжного заходу до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2