Справа №:754/7850/20
Провадження №: 1-кп/755/417/26
"21" січня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
Головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дніпровського районного суду м. Києва клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100030000090 від 07 січня 2020 року, за обвинувачення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
представника потерпілих ОСОБА_8
потерпілих ОСОБА_9 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_10 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_11 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_12 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_13 ,
законного представника обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_14 ,
законного представника обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_15 ,
обвинувачених ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100030000090 від 07 січня 2020 року, за обвинувачення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 10 грудня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_3 було продовжено, обраний 03 липня 2020 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 07 лютого 2026 року (включно).
Прокурор у судовому засіданні заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, можливість обвинуваченого впливати на потерпілого, продовжувати злочинну діяльність, переховуватись від суду.
Представник потерпілих - адвокат ОСОБА_8 підтримав клопотання прокурора в повному обсязі.
Потерпіла ОСОБА_9 підтримала клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_10 у судовому засіданні просив відмовити прокурору у задоволенні його клопотання, посилаючись на відсутність підстав для продовження строку тримання під вартою останньому, оскільки, зазначені прокурором ризики відпали, обвинувачений ОСОБА_3 тривалий час утримується під вартою, а тому просив суд відмовити в задоволенні клопотання та змінити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на інший більш м'який запобіжний захід.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника.
Інші учасники судового провадження поклались на розсуд суду.
Обговоривши у судовому засіданні клопотання прокурора, вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.
Розглядаючи клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу та визначення його виду, суд враховує вимоги кримінального процесуального законодавства України та висновки Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Водночас ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачуються, відповідно до вимог ст.12 КК України, у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання вигляді позбавлення волі від семи до десяти років.
Також, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, оцінивши у сукупності всі обставини, зокрема, наявність ризиків, передбачених ч 1 ст. 177 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зав'язків та його майновий стан, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачуються, а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, враховуючи справжні інтереси суспільства та конкретні обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, про наявність ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України, та що більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу вигляді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів з моменту продовження запобіжного заходу, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ними, покладених процесуальних обов'язків.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_3 , на даному етапі розгляду кримінального провадження, не встановлено та сторонами не доведено.
Крім того, враховуючи підстави та обставини, передбачені вимогами ст. 177 та ст. 178 КПК України, з урахуванням вимог п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні.
На підставі наведеного та, керуючись вимогами ст.ст.176-177, 183, 331, 369-372, 376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Державній установі Київському слідчому ізоляторі Міністерства Юстиції на строк, що не перевищує два місяці, тобто до 21 березня 2026 року (включно), без визначення суми застави.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1