Номер провадження 2-а/754/128/26
Справа № 754/983/26
Іменем України
29 січня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М., розглянувши питання відкриття провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Києва про скасування протоколу про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з позовом щодо скасування протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.01.2026 року лейтенантом поліції Кот О.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ст. 124 КУпАП.
Дослідивши матеріали поданої заяви з додатками, суддею встановлено, що позивач, звертаючись до суду про скасування протоколу про адміністративне правопорушення фактично оскаржує вказаний протокол.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до ч.1-2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно з п.п.1, 2 ч.1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За змістом статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до положень глави 19 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність протоколу про адміністративне правопорушення свідчить про те, що є підстави для порушення справи.
При цьому, протокол про адміністративне правопорушення, згідно ст. 251 КУпАП, є джерелом доказів.
Протокол про адміністративне правопорушення не передбачає настання наслідків зобов'язального характеру на відміну від рішення суб'єкта владних повноважень - нормативно-правового акту чи акту індивідуальної дії.
Складаючи протокол про адміністративне правопорушення, працівник поліції виконує не звичайні управлінські функції, а вчиняє процесуальні дії у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.210 КУпАП.
З урахуванням вищевикладеного, вищезазначений протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, провадження у справах про адміністративне правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність, розгляд справ про адміністративне правопорушення, накладення адміністративних стягнень здійснюється у порядку передбаченому КУпАП.
Так, протокол є процесуальним документом у справі, носієм доказової інформації.
Отже, виходячи з аналізу вказаних правових норм вбачається, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування протоколу про адміністративне правопорушення, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його протиправним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10.05.2018 року (справа № 760/9462/16-а).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, виходячи з вище наведеного, вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо скасування саме протоколу про адміністративне правопорушення не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 160-161, 169-170, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295, 297 КАС України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Києва про скасування протоколу про адміністративне правопоУхвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.рушення,
Суддя Деснянського районного суду м. Києва О.М. Панченко