29.01.2026
Справа №721/67/26
Провадження №2/721/162/2026
Суддя Путильського районного суду Чернівецької області Стефанко У.Д., перевіривши матеріали позовної заяви Чернівецької обласної державної адміністрації (Чернівецької обласної військової адміністрації) де заявником зазначено Вижницьку окружну прокуратуру, представником заявника Мельничука Олександра Івановича до ОСОБА_1 , третя особа Державне підприємство "Ліси України" про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою
Чернівецька обласна державна адміністрація (Чернівецька обласна військова адміністрація) звернулася до суду із позовною заявою, де заявником зазначено Вижницьку окружну прокуратуру, представником заявника Мельничука Олександра Івановича до відповідача ОСОБА_1 , третя особа Державне підприємство "Ліси України" про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.
Позовну заяву подано в електронній формі за допомогою підсистеми «Електронний суд» за підписом Мельничука О. І.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
У частині другій статті 4 ЦПК України визначено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Згідно пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до абзацу 1 частини третьої, абзаців 1-3 частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Згідно з частиною третьою статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті.
Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 56 ЦПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Відповідно до Рішення від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Разом з тим, згідно висновку Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19) прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац другий частини другої статті 45 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). Аналогічний припис закріплений у частині четвертій статті 56 ЦПК України, чинного з 15 грудня 2017 року. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia(«суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.
Як убачається з позовної заяви, Вижницька окружна прокуратура у даній справі визначена як заявник, представником заявника є Мельничук О. І., який і підписав позовну заяву, однак позивачем у даній справі визначено Чернівецьку обласну державну адміністрацію (Чернівецьку обласну військову адміністрацію) натомість сплату судового збору здійснено Вижницькою окружною прокуратурою.
Таким чином, обґрунтовуючи наявність підстав для здійснення представництва в суді прокурором, зокрема, не зазначено чи він здійснює захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах чи виступає позивачем за відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Слід також зазначити, що у позовному провадженні учасниками справи є сторони (позивач, відповідач) і треті особи. Сторони зі статусом "заявник" у позовному провадженні нормами ЦПК України не передбачено.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Разом з тим, позивач не зазначив всі обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги, відповідно до норм процесуального права, що поширюються на спірні правовідносини із посиланням на докази в підтвердження заявлених вимог.
Так, матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто, бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію. У разі порушення цивільного права чи інтересу у особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов'язальних правовідносин. Тобто, особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.
Позивач просить усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, у той час не зазначаючи місце знаходження такої, що не відповідає положенням ч. 1 ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Позовна заява містить інформацію, що відповідач не зареєстрований у системі «Електронний суд», однак всупереч вимогам ст. 43 ЦПК України та абзацу 2 частини першої статті 177 ЦПК України, до матеріалів справи не додані документи на підтвердження надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками у паперовій формі листом з описом вкладення.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення вказаної норми сплачений судовий збір (від імені Вижницької окружної прокуратури, без визначення статусу позивача) не відповідає розміру, визначеному Законом України «Про судовий збір».
Так, згідно п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви позовного провадження юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на дату звернення до суду становить 3328 грн. При поданні позовної заяви у електронній формі з використанням підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позовна заява подана юридичною особою містить три вимоги немайнового характеру, розмір сплаченого судового збору повинен становити 7987,20 грн (3328 грн х 3 х 0,8), однак до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору прокуратурою на суму 7267,20, що на 720 грн (7987,20 грн - 7267,20 грн) менше визначеної законодавцем суми.
Таким чином позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 7987,20 грн. У разі, якщо у інтересах держави у особі позивача буде діяти прокурор, останньому необхідно доплатити судовий збір у сумі 720 грн, та на підтвердження сплати судового збору надати суду докази зарахування такої суми до спеціального фонду Державного бюджету України.
Таким чином недоліки позовної заяви підлягають усуненню шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції, з урахуванням викладених вимог до неї, у тій кількості її примірників та додатків, скільки осіб заявлено відповідачами та/або третіми особами у справі, а також надати докази сплати (доплати) судового збору.
Слід зазначити, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
У відповідності до частини першої ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 185 ЦПК України
Позовну заяву Чернівецької обласної державної адміністрації (Чернівецької обласної військової адміністрації), де заявником зазначено Вижницьку окружну прокуратуру, представником заявника Мельничука Олександра Івановича до ОСОБА_1 , третя особа Державне підприємство "Ліси України" про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою - залишити без руху.
Копію ухвали направити позивачу і повідомити про необхідність виправити зазначені недоліки заяви.
Для усунення недоліків надати строк п'ять днів з дня отримання позивачем ухвали про залишення заяви без руху.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Уляна СТЕФАНКО