Справа № 638/21368/24
Провадження № 2/638/923/26
Іменем України
29 січня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м.Харкова у складі судді Агапова Р.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Агапова Р.О. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей Ужгородської міської ради, про визначення місця проживання дітей,
ОСОБА_2 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 , в якому просив:
- стягнути з ОСОБА_3 , в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій сумі у розмірі 31 960,00грн. на кожну дитину на користь батька ОСОБА_2 ;
- визначити місце проживання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком ОСОБА_2 за місцем його проживання до досягнення дітьми повнолітнього віку.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.04.2025 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Орган опіки та піклування Ужгородської адміністрації Закарпатської області.
Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» № 4273-IXвід 26.02.2025, який набрав чинності 25.04.2025, змінено найменування місцевих загальних судів, зокрема Дзержинський районний суд м. Харкова змінено на Шевченківський районний суд м. Харкова. Зміна найменування місцевого загального суду не призвела до його реорганізації чи ліквідації або утворення нового суду.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 05.05.2025 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Службу у справах дітей Ужгородської міської ради та виключено Орган опіки та піклування Ужгородської адміністрації Закарпатської області.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 28.08.2025 закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів у твердій сумі у розмірі 31 960,00грн. на кожну дитину на користь батька ОСОБА_2 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.
25.01.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Агапова Р.О., яка обґрунтована наступним.
Відповідач вказує, що підстави для заявлення відводу стали відомі лише 21 січня 2026 року, після ознайомлення з ухвалою судді Агапова P.O. від 14.01.2026 про відмову у задоволенні заяви відповідачки щодо участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції та зіставлення її з ухвалою цього ж судді від 06.10.2025, якою задоволено ідентичну заяву представника позивача у тій самій справі.
Зазначає, що до цього моменту заявнику об'єктивно не могло бути відомо про наявність системної процесуальної асиметрії та різного стандарту ставлення судді до сторін у процесуально ідентичних ситуаціях, а отже - і про обставини, які формують обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Вказує, що оскільки про зазначені обставини заявник дізнався 21.01.2026, дана заява подається у межах дводенного строку, прямо передбаченого частиною третьою статті 39 ЦПК України, а отже є своєчасною, процесуально допустимою та такою, що відповідає вимогам закону.
Відповідач зазначає, що подією, з якою у даному випадку пов'язується початок перебігу процесуального строку, є день, коли заявнику стало відомо про підстави для відводу, а саме 21 січня 2026 року.
Щодо підстав відводу зазначає, що 06.10.2025 року суддя Агапов P.O. ухвалою у цій самій справі задовольнив заяву представника позивача - адвоката Москаленко Н.І. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, попри те, що: заява була подана з порушенням строків, визначених ч.2 ст.212 ЦПК України; копія заяви не була надіслана іншим учасникам справи, що прямо порушує імперативну норму закону.
12.01.2026 року відповідачка ОСОБА_1 подала аналогічну за змістом і правовою природою заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. 14.01.2026 року суддя Агапов P.O. відмовив у задоволенні цієї заяви, пославшись виключно на пропуск строку.
Отже, в межах однієї справи, у двох процесуально ідентичних ситуаціях, той самий суддя: для позивача - проігнорував порушення закону; для відповідачки - застосував закон формально та репресивно.
Таким чином відповідач вказує, що (цитата): «заява про відвід, подана 22 січня 2026 року або 23 січня 2026 року включно і до 24.01.2026 (включно), а з урахуванням того, що 24.01.2026 та 25.01.2026 є вихідним днями (субота, неділя) і згідно положень ч.3 ст.124 ЦПК України строк подання заяви спливає першого робочого дня після вихідних, а саме 26.01.2026 (включно), подання цієї заяви про відвід 26.01.2026 (включно) є процесуально своєчасною процесуальною дією, вчиненою у межах строку, встановленого законом, і подана 26.01.2026 (включно) заява про відвід не може бути відхилена з мотивів пропуску строку».
Суд, дослідивши подану відповідачем заяву про відвід судді зазначає наступне.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 36 ЦПК України.
Як зазначено у ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 2 ст. 36 ЦПК України встановлено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України.
Згідно положень ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу (ч.4 ст.39 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Як вже зазначалось, ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 28.08.2025 закрито провадження справі та призначено судовий розгляд.
Враховуючи те, що заява про відвід надійшла до суду 25.01.2025, відповідачем пропущено процесуальний строк подання заяви про відвід судді, встановлений ч. 3 ст. 39 ЦПК України.
Посилання відповідача на дотримання дводенного строку для подання вказаної заяви як на підставу правомірності заявлення відводу після спливу вказаного в ч. 3 ст. 39 ЦПК України строку судом до уваги не приймається з огляду на наступне.
Згідно довідки Шевченківського районного суду міста Харкова про доставку електронного документу, документ в електронному вигляді «Ухвала» від 14.01.2016 по справі №638/21368/24 надіслано одержувачу ОСОБА_1 в її електронний кабінет та доставлено до електронного кабінету 21.01.2026.
Відповідно до ч.1 ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно положень ст.124 ЦПК України строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що перебіг дводенного процесуального строку, встановленого ч. 3 ст. 39 ЦПК України почався 22.01.2026 та закінчився 23.01.2026.
Обрахування строків у такий спосіб, як зазначено у заяві про відвід, є помилковим, оскільки закінчення строку у даному випадку не припадає на вихідний день.
Як зазначено у ч.2 ст.222 ЦПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 495/11830/18, у разі подання заяви про відвід судді з порушенням процесуальних строків вона має бути залишена без розгляду.
Окрім того, щодо підстави відводу відповідача стосовного того, що 06.10.2025 року суддя Агапов P.O. ухвалою у цій самій справі задовольнив заяву представника позивача - адвоката Москаленко Н.І. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, попри те, що заява була подана з порушенням строків, визначених ч.2 ст.212 ЦПК України, суд зазначає, що заява представника позивача - адвоката Москаленко Н.І. про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, надійшла до суду 03.10.2025, у той час як засіданні у справі біло призначене на 08.10.2025.
Згідно ч.2 ст.212 ЦПК України учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Таким чином, заява представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції надійшла в межах строків, встановлених ч.2 ст.212 ЦПК України.
Разом з тим, заява ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, призначеному на 15.01.2025 надійшла до суду 12.01.2025, тобто з пропуском строку, встановленого ч.2 ст.212 ЦПК України.
У зв'язку з викладеним, суд звертає увагу, що згідно з пунктом 11 частини 3 статті 2 ЦПК України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про відвід судді Агапова Р.О. у зв'язку з недотриманням процесуального строку для її подання.
Керуючись ст. ст. 33, 36, 39, 40, 222, 259, 353 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Агапова Р.О. - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Р.О. Агапов