Справа № 638/24007/25
Провадження № 3/638/532/26
Іменем України
28 січня 2026 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Агапов Р.О., розглянувши матеріали, які надійшли від СіЗ ДВКР СБ України про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, штаб сержанта 2-ї категорії оперативного відділу секції планування застосування штабу 13 БрОП 2 корпусу НГ України « ІНФОРМАЦІЯ_2 »(в/ч НОМЕР_1 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 4 ст. 212-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 4 ст. 212-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 32П від 12 жовтня 2025 року, 12.11.2025 о 10:00 у приміщеннях опорного командного пункту 13 БРОП 2 корпусу НГ України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (м. Харків, пр-т Науки) в ході незаконного проведення перевірки стану кібернетичної захищеності було встановлено факт зберігання мною на особистому засобі стільникового зв?язку марки Xiaomi Redmi Note 13 Pro (IMEI 1 863391076370641, НОМЕР_2 ) інформації з грифом обмеження доступу «Для службового користування», а саме:
- файл «БР 95 РГр завдання docx», розміром 32 КВ, являється - «Бойовим розпорядженням № 95», має гриф обмеження доступу «Для службового користування»;
Таким чином, ОСОБА_1 зберігав службові документи із нанесеним грифом обмеження доступу «Для службового користування», чим порушив вимоги законодавства України в сфері захисту інформації з обмеженим доступом (Закон України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Правила забезпечення захисту інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2006 № 373, «Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 р. № 736) та створив передумови до витоку (розголошення) інформації з обмеженим доступом в сфері оборони. Поруч із цим фактів розголошення такого роду відомостей чи їх витоку технічними каналами не виявлено.
ОСОБА_1 , своїми діями свідомо здійснив порушення вимог законодавства України в сфері захисту інформації з обмеженим доступом, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 212-6 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. До матеріалів справи також була додана заява ОСОБА_1 , в якій він просить розглянути справу без його участі, вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно диспозиції ч.4 ст.212-6 КУпАП адміністративним правопорушенням є незаконне копіювання інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у паперовій чи електронній формі.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.212-6 КУпАП, доведена зібраними адміністративними матеріалами.
Оцінюючи вищевказані документи, суд дійшов висновку, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості, та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.212-6 КУпАП. В своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини не надано.
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого ним правопорушення, особу порушника, та вважає за необхідне застосувати до нього стягнення у виді штрафу.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Таким чином, ОСОБА_1 від сплати судового збору звільнений.
Керуючись ст.ст.23, 33, 36, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»,
постановив:
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за ч.4 ст.212-6 КУпАП у виді штрафу у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень в дохід держави із конфіскацією незаконно виготовлених копій баз даних.
Роз'яснити правопорушнику, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а у разі оскарження постанови перебіг строку давності виконання постанови зупиняється до розгляду скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова.
Суддя Р.О. Агапов