Дата документу 28.01.2026Справа № 645/8500/21
Провадження № 4-с/554/6/2026
28.01.2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Шевська О.І., за участі секретаря - Рябченко В.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність старшого державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Задорожньої Лариси Володимирівни, стягувач ОСОБА_2 , -
ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаною скаргою, в якій просить суд: визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Задорожньої Л.В. про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 у праві керування транспортними засобами, по виконавчому провадженню № 77286733. Визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Задорожньої Л.В. про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 по виконавчому провадженню № 77286733.
Заявник подав заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подав до суду відзив на скаргу в якому проха відмовити у її задоволенні.
Представник стягувача адвокат Марцонь Д.Г. подав заяву про розгляд скарги за його відсутності, прохав у її задоволенні відмовити.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 21.02.2025 ОСОБА_2 було подано заяву до Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження за судовим наказом № 645/8500/21, виданим 01.07.2022 Октябрським районним судом м.Полтави.
Постановою державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сокольського М.В. від 25.02.2025 було відкрито виконавче провадження 77286733 з виконання судового наказу № 645/8500/21, виданого 01.07.2022 Октябрським районним судом м.Полтави про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку(доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 20.12.2021 року, та продовжувати до досягнення дітьми повноліття.
06.06.2025 державним виконавцем Сокольським М.В. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Постановою старшого державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Задорожньої Л.В. від 22.09.2025 прийнято виконавче провадження № 77286733 з примусового виконання судового наказу № 645/8500/21, виданого 01.07.2022 Октябрським районним судом м.Полтави. 17.11.2025 старшим державним виконавцем Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Задорожньою Л.В. було винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно судового наказу № 645/8500/21, виданого 01.07.2022. Також 17.11.2025 старшим державним виконавцем Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Задорожньою Л.В. було винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно судового наказу № 645/8500/21, виданого 01.07.2022.
В тексті вищевказаних постанов від 17.11.2025 було зазначено про наявність заборгованості зі сплати аліментів 188882.7 гривня за період з 20.12.2021 по 31.10.2025.
Вказав, що така значна заборгованість зі сплати аліментів виникла не з його вини, а через пред'явлення стягувачем ОСОБА_2 виконавчого документа про стягнення аліментів до примусового виконання лише 21.02.2025, тобто через два з половиною роки після видачи судового наказу і через це несвоєчасне звернення стягнення на заробітну плату боржника.
Заявник, вказав, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду та у праві керування транспортними засобами не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
ОСОБА_6 вказав, що з 08.06.2023 по 01.07.2025 йому була встановлена друга групи інвалідності. В подальшому, на підставі Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи на підтвердження 2 групи інвалідності, номер витягу 55/25/1221/В, дата прийняття рішення 18.06.2025, йому була підтверджена друга групи інвалідності з 01.07.2025 року по 01.07.2028 року.
Пунктом 2 ч.10 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю.
Суд, приходить до висновку, що заявником не надано суду доказів, що ним транспортний засіб використовується у зв'язку саме з інвалідністю та він не має можливості пересуватися, добиратися до місця робити, лікарні іншим чином.
Відповідно до п. 9 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
14.11.2025, виконавцем було здійснено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за період з 20.12.2021 по 30.10.2025 року, заборгованість зі сплати аліментів станом на 31.10.2025 р. складає 168387,54 грн., тобто наявна заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці. 17.11.2025, виконавцем керуючись ст. ст. 11, 71 Закону України "Про виконавче провадження" в рамках виконавчого провадження № 77286733 було винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Як вказано державним виконавцем, станом на день винесення вищевказаних постанов, в матеріалах виконавчого провадження відсутні дані про те, що в рамках виконавчого провадження № 77286733 не може бути застосоване тимчасове обмеження у праві керувати транспортними засобами.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 16.12.2025 року заборгованість зі сплати аліментів станом на 31.10.2025 року в рамках виконавчого провадження складає 89456,21 грн., тобто також наявна заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці.
На час розгляду даної скарги у ОСОБА_1 наявна заборгованість зі сплати аліментів, доказів того, що він на даний час намагається погасити вказану заборгованість суду не надано.
Окрім того, наявність на утриманні матері, яка потребує його допомоги та перебуває на його утриманні не є підставною для скасування оскаржуваних постанов.
Доводи заявника, що його матері чи йому може знадобитися лікування за кордоном, суд розцінює як припущення, не підтверджене належними та достатніми доказами.
Суд зауважує, що несплата аліментів за рішенням суду це, в першу чергу, порушення прав особи, на користь якої ухвалене рішення, і в даному випадку права боржника при наявності в нього обов'язку виконати рішення суду не порушуються.
Разом з тим, рішення суду на час розгляду скарги боржником самостійно не виконано та доказів відсутності заборгованості по сплаті аліментів не представлено.
Встановлені головним державним виконавцем обмеження мають тимчасовий характер та можуть бути скасовані, коли заявник погасить заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
На думку суду обмеження у праві керуванням транспортними засобами та обмеженян у праві виїзду закордон, встановлене головним державним виконавцем, ґрунтується на законі і переслідує легітимну мету такого обмеження (виконання судового рішення, яке в добровільному порядку не виконується), таке законне обмеження є справедливими і пропорційними до мети, заради якої воно застосовано, а саме захист прав стягувача шляхом примусового виконання рішення суду, ухваленого на його користь. Інше обмеження, встановлене головним державним виконавцем, теж направлено на спонукання боржника до виконання судового рішення і воно буде діяти до моменту повного виконання рішення суду.
Суд звертає увагу боржника, що обов'язковість судового рішення виступає невід'ємним елементом сучасної демократичної держави. Виконання судового рішення, з одного боку, є проявом того реального рівня захисту прав свобод та інтересів особи, який може забезпечити держава, а з іншого обов'язком особи щодо якої постановлений такий акт судової влади.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ч. 1ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 1ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
На підставі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Згідно ч. 1 ст. 76, ст. 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги оскільки оскаржувані постанови на думку суду є законними та обгрунтованими.
Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд, -
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність старшого державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Задорожньої Лариси Володимирівни, стягувач ОСОБА_2 - відмовити.
Копію ухвали суду направити учасникам справи протягом 2 (двох) днів з дня її складання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
З текстом ухвали суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.І.Шевська