Дата документу 21.01.2026Справа № 554/3541/24
Провадження № 1-кс/554/243/2026
21 січня 2026 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави в складі: слідчого судді - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження -,
Адвокат ОСОБА_3 звернулася до суду із скаргою в інтересах ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження, в якій прохала суд скасувати постанову дізнавача про закриття кримінального провадження №12022175440000165 за ст. 125 ч.1 КК України відносно потерпілої ОСОБА_4 , як винесену передчасно та направити кримінальне провадження для проведення досудового розслідування до відділу дізнання.
В обґрунтування скарги вказувала, що у провадженні підрозділу дізнання відділу поліції №2 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області перебуває кримінальне провадження №12022175440000165 за ст. 125 ч.1 КК України, де ОСОБА_4 визнана потерпілою особою.
Представляючи інтереси потерпілої у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , після скасування Шевченківським (Октябрським) районним судом міста Полтави 08.07.2024 року постанови про закриття кримінального провадження від 16.01.2024 року, кримінальне провадження спрямовано для проведення досудового слідства.
В ході проведення досудового слідства у відділ дізнання було надано клопотання від 09.07.2025 року щодо проведення ряду слідчих дій по кримінальному провадженню, на яке відповіді отримано так і не було.
Крім цього, дізнавач не провів ряд допитів на які попередньо визначав дату на повторний та одночасний допит потерпілої зі свідками, однак вказані слідчі дії з не відомих причин так проведені і не були.
В ході проведення досудового слідства проведений слідчий експеримент та проведена судово-медична експертиза, допитані відповідні свідки по справі, однак підозра винній особі не оголошена, хоча особа встановлена.
09 липня 2025 року захисником спрямовано клопотання, на яке відповідь не отримано.
Процесуальним керівником по справі 29.08.2023 року були надані вказівки по справі, які при вивченні кримінального провадження було встановлено, що дізнавачем виконані не були.
Звернувшись до процесуального керівника ОСОБА_5 13.11.2025 року отримано відповідь 02.12.2025 року про те, що 17.11.2025 кримінальне провадження по справі закрито на підставі ст. 284 ч.1 п.2 КПК України, у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення та підстав для скасування постанови про закриття не вбачається.
Постанову про закриття кримінального провадження наразі жоден з представників правоохоронного органу потерпілій особі не надав та по пошті не направив.
В ході проведення досудового слідства потерпілій ОСОБА_4 проведена судово-медична експертиза, де визначена ступень тяжкості заподіяних фігурантом по справі ОСОБА_6 , легких тілесних ушкоджень, вказані тілесні ушкодження зафіксовані та підтверджені в ході проведеного слідчого експерименту та додаткової судово-медичної експертизи.
Адвокат вважає, що рішення про закриття кримінального провадження по даному факту прийнято передчасно, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин кримінального провадження, висновки дізнавача не відповідають фактичним обставинам скоєного кримінального правопорушення.
У судове засідання адвокат не з'явилася, надала заяву про розгляд скарги у її відсутність.
Дізнавач в судове засідання не з?явився, надав заяву про перенесення розгляду справи, надавши до суду матеріали кримінального провадження для огляду в нарадчій кімнаті.
Враховуючи стислі строки розгляду скарги в даному конкретному випадку суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність дізнавача та не відкладати розгляд скарги.
Дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження №12022175440000165, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення скарги.
Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно із вимогами ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов?язання припинити дію; 3) зобов?язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні підрозділу дізнання відділу поліції №2 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області перебуває кримінальне провадження №12022175440000165 за ст. 125 ч.1 КК України, де ОСОБА_4 визнана потерпілою особою.
08.11.2024 року ухвалою Шевченківського (Октябрського) районного суду міста Полтави скасовано вже було постанову про закриття кримінального провадження від 16.01.2024 року, кримінальне провадження спрямовано для проведення досудового слідства.
29.01.2025 року прокурор Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_7 направила кримінальне провадження для організації подальшого досудового розслідування та виконання повторного наданих вказівок прокурора. Але вказівки виконані так і не були.
17.11.2025 року старший дізнавач сектору дізнання ВП № 2 СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавської області ОСОБА_8 виніс постанову про закриття кримінального провадження №12022175440000165 від 08.06.2022, на підставі ст. 284 ч.1 п.2 КПК України, у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно положень ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв?язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Оцінюючи на предмет законності вказану постанову, слідчий суддя враховує, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об?єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
За змістом п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України мотивувальна частина, постанови слідчого повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінки доказів, які стосуються цього провадження, у сукупності, а формальне закриття кримінального провадження органом досудового розслідування лише з підстав закінчення строків, встановлених ст. 219 КПК України за відсутності повного, неупередженого, ефективного досудового розслідування є неприпустимим.
Дізнавач зобов'язаний вжити всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування, в тому числі звернутися з клопотанням до суду щодо продовження строку досудового розслідування в установленому порядку у разі неможливості до закінчення цього строку провести усі слідчі та процесуальні дії для встановлення всіх обставин кримінального провадження, а у випадку проведення слідчим всіх необхідних слідчих та процесуальних дій у разі встановлення відсутності, зокрема, складу кримінального правопорушення або виявлення інших підстав для закриття кримінального провадження - прийняти відповідне рішення.
Відповідно до ст. 8КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа "Ассенов та інші проти Болгарії"). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справах "Танрікулу проти Туреччини" та "Ґюль проти Туреччини").
Відповідно до ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання(збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Їх сутність полягає у намаганні процесуальної особи розшукати і належним чином зафіксувати у відповідних процесуальних джерелах фактичні дані, що мають значення у кримінальному провадженні.
Так, закриваючи кримінальне провадження, дізнавачем не дотримано вимог закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження а тому, доводи особи, яка подала скаргу в своїй переважній більшості є обґрунтованими. Вказівки, які надані були прокурором не були виконані.
Давши цим та іншим вказаним вище доказам оцінку в їх сукупності та взаємозв?язку, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку, що дізнавач прийняв рішення про закриття кримінального провадження передчасно, не дослідивши всіх обставин, не виконавши всіх необхідних дій для розслідування кримінального правопорушення а також враховуючи те, що існує ряд не з?ясованих обставин для всебічного, повного та об?єктивного дослідження всіх фактів по кримінальному провадженню, скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 303 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Скасувати постанову старшого дізнавача сектору дізнання ВП № 2 СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавської області ОСОБА_8 від 17.11.2025 року про закриття кримінального провадження №12022175440000165 від 08.06.2022, за ч.1 ст. 125 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя : ОСОБА_1