Справа № 526/3947/25
Провадження № 2-з/526/2/2026
іменем України
29 січня 2026 року суддя Гадяцького районного суду Полтавської області Черков В.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
В провадженні Гадяцького районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Гадячгаз» про визнання дій незаконними, зобов'язання відновити газопостачання та відшкодування моральної шкоди.
До суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову у вищевказаній цивільній справі, яка мотивована тим, що предметом позову є зобов'язання відновити газопостачання, а тривала відсутність опалення взимку, крім іншого, призводить до руйнування конструкції будинку, промерзання стін, пошкодження системи опалення. Просить в порядку забезпечення позову зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Гадячгаз» негайно відновити газопостачання до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом розпломбування запірних пристроїв та виконання пусконалагоджувальних робіт до моменту набранням рішенням суду у справі № 526/3947/25 законної сили.
Представником Приватного акціонерного товариства «Гадячгаз» надано заперечення за вищевказану заяву про забезпечення позову, в якій просить заяву залишити без задоволення, оскільки вимога заяви про забезпечення позову фактично підмінює собою содове рішення та вирішує позовні вимоги до розгляду справи судом.
Розгляд заяви про забезпечення позову проводиться в порядку ст. 153 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Так, згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У заяві про забезпечення позову, зокрема, повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, а також чи не перешкоджає такий вид забезпечення здійсненню господарської діяльності юридичної особи чи фізичної особи-підприємця.
Цивільне процесуальне законодавство не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна/закриття рахунків чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 932/14900/19.
Повертаючись до розгляду заяви про забезпечення позову, суд зазначає, що відповідно до частини десятої статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою, а в судовому рішенні про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування підстав для забезпечення позову.
У вищевказаній цивільній праві № 526/3947/25 між сторонами виник спір, зокрема щодо правомірності дій відповідача із припинення газопостачання до будинку позивача за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому останній (позивач) вважає, що таке припинення газопостачання було незаконним та протиправним.
Отже, оцінка законності (незаконності) припинення газопостачання до будинку позивача має бути надана судом під час розгляду справи по суті.
Також, суд звертає увагу ініціатора заяви про забезпечення позову, що предметом позову у цивільній праві № 526/3947/25 за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Гадячгаз» є, серед іншого, вимога про визнання незаконними та протиправними дій відповідача щодо припинення газопостачання, задоволення яких, у разі винесення рішення суду, своїм наслідком матиме поновлення газопостачання до належного позивачу будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а тому вирішення заяви про забезпечення позову шляхом зобов'язання відповідача негайно відновити газопостачання до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом розпромбування запірних пристроїв та виконання пусконалагоджувальних робіт до моменту набранням рішенням суду у справі № 526/3947/25 законної сили, призводить до фактичного вирішення позовних вимог по суті, а подана заява не узгоджується із призначенням процесуального інституту забезпечення позову, бо метою вжиття заходів забезпечення позову не є вирішення спору між сторонами.
Отже з урахуванням ст. 150 ЦПК України, суд вважає, що забезпечення позову є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 149-153 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Полтавського апеляційного суду безпосередньо.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складений 29.01.2026.
Головуючий: В. Г. Черков