Справа № 947/2414/26
Провадження № 3/947/645/26
29.01.2026 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м.Одеси Борщов І.О., розглянувши у приміщені суду справу про адміністративне правопорушення за протоколом серія ВАД №756338 від 01.01.2026, складений ДОП СП ВП ОРУП№1 ГУНП в Одеській області лейтенантом поліції Гребенюк Б.Д. щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, офіційно не працевлаштована, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ч.1 ст.51 КпАП України,
ОСОБА_1 17.11.2025, близько 11.30 год., знаходившись у магазині «Аврора» за адресою: м.Одеса, вул.Левітана, буд.62А, таємно викрала з полиць магазину товар, а саме вирівнювач для волосся та пілінг для обличчя, на загальну суму 380 грн., чим вчинила дрібне викрадення чужого майна.
ОСОБА_1 до суду не з'явилася. Судова повістка до суду не повернулася. Засоби мобільного зв'язку, зазначені в матеріалах справи вимкнуті. ОСОБА_1 під час складання матеріалу про адміністративне правопорушення була особисто під розпис сповіщена поліцейським про необхідність з'явитися в Київський районний суд м.Одеси в судове засідання. Крім того, ОСОБА_1 була додатково сповіщена через дільничного офіцера поліції про судове засідання.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тому, з огляду на вищевикладене, оскільки ОСОБА_1 , будучи обізнаною про розгляд судом справи щодо неї, від отримання повістки утрималася, сама до суду не прибула, не цікавилася провадженням щодо неї, дійшов висновку про зловживання ОСОБА_1 правами з метою затягування строків розгляду справи, щоб уникнути відповідальності. Подальше листування за таких умов буде явно не виправданим витрачання коштів державного бюджету, та може призвести до того, що особа може за формальних ознак уникнути відповідальності, що не буде відповідати завданням, встановлених ст.1 КпАП України. Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 вважається такою, що сповіщена належним чином про судове засідання і справу розглянуто без її участі.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не оспорює.
Винність ОСОБА_1 підтверджується сукупністю інших доказів, що є у справі: протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом інспектора поліції, заявою та поясненнями свідка ОСОБА_2 , письмовими поясненнями ОСОБА_1 , довідкою про ціни на товар, CD-диском з відеозаписом обставин адміністративного правопорушення, фотознімками тощо.
Оскільки ОСОБА_1 вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, то вона визнається винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КпАП України.
Визначаючи міру відповідальності правопорушника, враховується характер адміністративного правопорушення, данні про особу винної.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.221, 283, 284 КпАП України, суддя
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КпАП України, на підставі якої піддати її штрафові в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850 (Вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (Шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 положення ст.308 КпАП України, згідно якої у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ст.307 КпАП України, а саме не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. Після чого в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом десяти діб з моменту її винесення.
Суддя Борщов І. О.